ТЯГНУТИ — СИНОНІМІЯ

тягну́ти (розм.) повільно або важко йти

брести́ повільно йти.
волокти́ся (підсил. розм.) іти, ходити дуже повільно (від старості, утоми і т. ін.).
волочи́тися (підсил. розм.) іти, ходити дуже повільно (від старості, утоми і т. ін.).
волікти́ся (підсил. розм.) іти, ходити дуже повільно (від старості, утоми і т. ін.).
кли́гати (розм. рідко) важко, повільно йти.
лі́зти (підсил. розм.) іти поволі, долаючи неміч, утому.
пле́нтати (розм. рідше) те саме, що пле́нтатися.
пле́нтатися (розм.) іти, їхати, пересуватися повільно, через силу.
плести́ся (розм.) іти повільно, стомлено, насилу пересуваючи ноги.
плуга́нити (діал.) повільно, мляво пересуватися (йти, їхати).
плуга́нитися (діал.) повільно, мляво пересуватися (йти, їхати).
повзти́ (підсил. розм.) повільно пересуваючись, рухатися в певному напрямку.
пха́тися (розм.) пересуватися, йти кудись (перев. повільно).
совма́нитися (розм. рідко) те саме, що тиня́тися.
тарга́нитися (діал.) волочитися (у 2 знач.).
теле́пати (розм.) іти повільно, важко переставляючи ноги.
теле́патися (розм.) те саме, що теле́пати 1.
теліпа́тися (розм.) іти кудись повільно або довго, з труднощами.
тьо́пати (розм.) іти (не швидко, повільно, по поганій дорозі або будучи дуже стомленим); плентатися.
тьо́патися (розм.) іти повільно; плентатися.
тю́пати (розм. рідше) іти повільно, через силу; плентатися.
тюпа́чити (розм. рідше) те саме, що тю́пати.
тюпа́шити (розм. рідше) те саме, що тю́пати.
тягти́ (розм.) іти (звичайно повільно).
ча́пати (розм.) повільно ступати, іти не поспішаючи.
човпти́ (розм.) іти в одному напрямку, важко переступаючи ногами; плентатися.

тягну́ти (розм.) мати певну вагу

ва́жити мати певну вагу.
зава́жувати (рідше) мати яку-небудь вагу; важити.
тягти́ (розм.) мати якусь вагу; важити.

тягну́ти діставати, витягати що-небудь звідкись

видобува́ти виймати, витягати, діставати що-небудь звідкись.
вийма́ти діставати, витягати що-небудь звідкись.
витя́гувати тягнучи, виволікати кого-, що-небудь звідкись.
витяга́ти тягнучи, виволікати кого-, що-небудь звідкись.
добува́ти виймати, витягувати звідки-небудь.
здобува́ти (рідко) виймати, витягувати звідки-небудь.
тяга́ти (рідше) виймати, діставати звідки-небудь, зсередини чогось; піднімати на поверхню.
тягти́ виймати, діставати звідки-небудь, зсередини чогось; піднімати на поверхню.

тягну́ти про повітря - рухатися

ві́яти рухатися (про повітря).
ві́ятися (рідше) те саме, що ві́яти 1, 3.
дму́хати нести, гнати, рухати струмені повітря; віяти.
ду́ти гнати, нести, рухати струмені повітря; віяти.
прові́ювати рухатися (про повітря); віяти.
провіва́ти рухатися (про повітря); віяти.
продима́ти рухати струмені повітря (про вітер); віяти.
продиха́ти (розм.) те саме, що продува́ти.
продува́ти рухати струмені повітря (про вітер); віяти.
тягти́ дути, віяти (про вітер).

тягну́ти (чим, безос.) про тепло, холод, запах і т. ін. - доноситися, розноситися, ширитися в повітрі

ві́яти (чим, безос.) обдавати подувом пахощів, холодом і т ін.
ди́хати (чим, безос.) віяти, обдавати чим-небудь.
нести́ (чим, безос.) поширюючись у просторі, повітрі, ставати відчутним (про тепло, холод, запах і т. ін.).
повіва́ти (чим, безос.) обдавати подувом (пахощів, прохолоди і т. ін.).
подува́ти (чим, безос.) дути, віяти не дуже сильно або час від часу; повівати.
потя́гувати (чим, безос.) злегка віяти, помалу поширюватися; повівати.
потяга́ти (чим, безос.) злегка віяти, помалу поширюватися; повівати.
продима́ти (чим, безос.) обдавати холодом, подувом пахощів і т. ін.
продува́ти (чим, безос.) обдавати холодом, подувом пахощів і т. ін.
тхну́ти (чим, безос.) дихати, дихнути; повівати, повіяти.
тягти́ (чим, безос.) повівати, надходити струменями; обдавати теплом, холодом і т. ін.

тягну́ти передавати словами думки, почуття тощо, повідомляти про щось

ба́яти (фольк.)
вити́скувати перев. із сл. із себе - через силу, переборюючи якесь почуття тощо.
виці́джувати (розм.) неохоче, недбало.
га́вкати (вульг.) стосовно людини, яку зневажають.
гарча́ти (зневажл.) сердито, невдоволено.
гримі́ти (розм.) голосно, басом.
проріка́ти (поет.)
проці́джувати (розм.) перев. із сл. крізь зуби - повільно.
руба́ти (розм.) різко.
сича́ти з присвистом, а також здавленим від люті голосом.
скрипі́ти (розм.) різким, неприємним голосом.
стогна́ти жалібно, зі стогоном.
хли́пати (розм.) із схлипуванням.
хрипі́ти хрипким голосом.
ціди́ти (розм.)
шипі́ти (розм.) вживаючи шиплячі звуки замість свистячих або притишеним, здавленим голосом.

тягну́ти повільно робити що-небудь, не поспішати з чимось

бари́тися (з чим і без додатка)
затя́гувати (що, з чим і без додатка)
зволіка́ти (з чим і без додатка)
м'я́тися (розм.)
мару́дити (розм.)
мни́хатися (діал., зневажл.)
проволіка́ти (що і без додатка, розм.)
чу́хатися (фам.)

тягну́ти (розм.) непомітно брати чуже; займатися злодійством

викрада́ти забирати потай звідкись.
злодія́чити (розм.) займатися злодійством.
кива́ти (діал.)
розкрада́ти красти частинами, час від часу.
розта́скувати (розм.) те саме, що розтяга́ти 2, 6, 7.
розтя́гувати (розм.) виносити, забирати потай частинами; розкрадати.
розтяга́ти (розм.) виносити, забирати потай частинами; розкрадати.
тяга́ти (розм.) брати чуже; красти.
тягти́ (розм.)
хапа́ти (розм.)
цу́пити (розм.)

тягну́ти захоплювати рибу, птахів, звіра з певною метою

ву́дити ловити рибу вудкою.
на́дити ловити рибу, приманюючи на що-небудь.
натя́гувати (розм.) ловити рибу в якій-небудь кількості.
печерува́ти (діал.) ловити руками рибу, раків.
підса́чувати ловити рибу підсакою.

тягну́ти (безос., розм.) давати відчуття тривалого тупого болю

гуді́ти (розм.) про ноги - нити від утоми.
густи́ (розм.) про ноги - нити від утоми.
крути́ти давати тривале відчуття болю, який то посилюється, то послаблюється.
лама́ти (перев. безос.)
ломи́ти (перев. безос., розм.)
судо́мити (безос.)
тягти́ (безос., розм.) звичайно про кістки, суглоби, кінцівки, все тіло.

тягну́ти (що) вгамовувати спрагу якою-небудь рідиною

глита́ти (розм.) із сл. на означення рідини - жадібно, великими ковтками.
ду́длити (вульг.)
ду́ти (розм.)
жлу́ктити (вульг.)
жлукта́ти (вульг.)
ковта́ти (розм.)
лига́ти (вульг.) жадібно, випиваючи велику кількість.
пи́ти (що і без додатка)
пи́тки (пестл. дит.)
пи́тоньки (пестл. дит.)
пива́ти (розм.) часто, не раз.
потя́гувати потроху, час від часу.
присьо́рбувати (розм.) повільно, перев. видаючи при цьому характерні звуки.
смакува́ти (що, чим)
смокта́ти (розм.)
спива́ти (розм.)
сьо́рба́ти (розм.)
тягти́ (що)
хлебта́ти (розм.)
хлепта́ти (розм.)
хли́ськати (діал.) про тварин - захоплюючи рідину язиком; про людину - перев. невеликими ковтками.
хлиста́ти (розм.)
цмо́лити (що, розм.) повільно, насолоджуючись.
цму́лити (що, розм.) повільно, насолоджуючись.
ціди́ти (розм.) повільно, пропускаючи рідину крізь зуби.

тягну́ти розташовувати, споруджувати щось у певному напрямку, вздовж чогось

тягну́ти викликати у кого-небудь бажання робити щось

приганя́ти (розм.)
приго́нити (розм.)
призво́дити (перев. з інфін.)
принево́лювати (розм.) створювати необхідність для когось діяти певним чином.
підбива́ти схиляти, спонукати або під'юджувати до чого-небудь; підмовляти.
підніма́ти спонукати до певних вчинків, дій і т. ін.
підхльо́стувати (розм.) сприяти підвищеною активністю.
підшто́вхувати спонукати до чого-небудь, спрямовувати в потрібному напрямку якусь діяльність або прискорювати якусь справу, подію.
підійма́ти спонукати до певних вчинків, дій і т. ін.
спону́кувати викликати у кого-небудь бажання робити що-небудь.
спонука́ти викликати у кого-небудь бажання робити що-небудь.
схиля́ти викликати певний настрій, бажання робити те, що названо в додатку.
штовха́ти спонукати до чого-небудь, бути причиною, приводом для чого-небудь.

тягну́ти переміщати по поверхні до себе або за собою

волокти́ тягти кого-, що-небудь по поверхні чогось.
волочи́ти тягти кого-, що-небудь по поверхні чого-небудь.
волікти́ (розм.) тягти кого-, що-небудь по поверхні чогось.
тарга́нити (діал.) тягнути, волокти.
толочи́ти тягти кого-, що-небудь по землі, підлозі і т. ін.; волокти.
тягти́ ухопившись, тримаючись за що-небудь, з силою переміщати в напрямку до себе або за собою.

тягну́ти виклика́ти в кого-небудь бажання або потребу кудись приходити, десь бувати

ва́бити манити кудись чимсь принадним, викликати бажання до чого-небудь.
кли́кати вабити, притягати.
мани́ти викликати бажання відправитися куди-небудь, бути десь, робити, переживати що-небудь.
на́дити приваблювати до себе, манити.
прива́блювати викликати бажання підійти, подивитися, покуштувати і т. ін.
притя́гувати виклика́ти в кого-небудь бажання або потребу кудись приходити, десь бувати, щось робити і т. ін.
притяга́ти виклика́ти в кого-небудь бажання або потребу кудись приходити, десь бувати, щось робити і т. ін.
тягти́ викликати бажання бути де-небудь, піти куди-небудь.

тягнути

тягнути убік, додолу

тягнути куди

тягнути слова

тягнути за кого

тримати сторону чию

тягнути до кого

мати потяг

тягнути на що, за собою

по- :| ривати

тягнути на сон

вдаряти в що

тягнути (ЖМ.)

поволі йти

тягнути про комин

мати тягу

тягнути про запах

тягнути тютюн

витягати з чого

втягати куди

тягнути

долинати про запах

тягнути

красти чуже

жухати (жрґ.)
тягнути
цупити (ф.)
о. довгі руки мати

підмивати (СОВ.) НЕОС.

тягнути
пекти під п'яти

підтягати до чого

тягнути

поривати за собою

тягнути

принаджувати до себе

тягнути

розтягати

смоктати сік

пити (кров)
тягнути

сотати жили

тягнути

тарабанити тягар

тирити (жм.)
тягнути

утягати куди

тягнути

хилити

навертати (про розмову)
пити (горілку)
схиляти (до чого)
тягнути (на сон)
вдаряти в

цідити крізь зуби, юшку

тягнути
слова ІД. видушувати з себе

волинити

двигати

тягнути

таскати

тягнути

тягло́ широкий ремінь із шкіри або міцної тканини, який застосовують для того, щоб полегшити тягнення або перенесення вантажів

перебіг чого

тяг (хвороби р.)

плин подій

скотина ЗБ.

бечова

потягнення

розтяжка



Джерело:
Словник чужослів Павла Штепи (1977). Понад 16000 слів.