ПОТЯГАТИ — СИНОНІМІЯ
потяга́ти (перев. чим, підсил. розм.) завдавати ударів, побоїв кому-небудь
би́ти (кого)
завдавати ударів кому-небудь.
вали́ти (підсил. діал.)
бити.
ге́пати (підсил. розм.)
бити кого-небудь, щось.
гили́ти (підсил. розм.)
бити, лупцювати.
дава́ти (кому, перев. у що, по чому, підсил. розм.)
бити, вдаряти.
лупцюва́ти (підсил. розм.)
те саме, що би́ти 2.
мані́жити (підсил. розм.)
те саме, що би́ти 2.
молосува́ти (підсил. діал.)
бити.
мі́ряти (кого, перев. чим, розм.)
завдавати ударів; бити (у 2 знач.).
міси́ти (підсил. розм.)
завдавати ударів; бити (у 2 знач.).
писа́ти (перев. у що, по чому, розм.)
бити кого-небудь.
по́штувати (кого, перев. чим, розм.)
бити, катувати.
побива́ти (розм. рідше)
завдавати ударів кому-небудь; бити.
прасува́ти (підсил. діал.)
бити.
приго́щувати (кого, перев. чим, розм.)
бити, катувати, нищити кого-небудь.
пригоща́ти (кого, перев. чим, розм.)
бити, катувати, нищити кого-небудь.
пі́жити (підсил. розм., рідше)
бити кого-небудь або один одного.
тлуми́ти (підсил. розм.)
те саме, що би́ти 2; лупцювати.
товкма́чити (підсил. розм.)
бити кого-небудь.
товкти́ (підсил. розм.)
бити кого-, що-небудь у щось, по чомусь.
толочи́ти (підсил. розм.)
те саме, що би́ти 1, 2.
трощи́ти (підсил. розм.)
завдавати ударів кому-небудь, бити що-небудь.
трі́скати (кого, перев. по чому або у що, чим, розм.)
бити, ударяти.
тя́ти
бити, вдаряти.
ті́пати (підсил. розм.)
бити кого-небудь, бити по чомусь; лупцювати.
частува́ти (кого, перев. чим, розм.)
бити кого-, що-небудь, розбивати які-небудь предмети і т. ін.
чеса́ти (перев. чим, підсил. розм.)
бити по чомусь кого-, що-небудь; дубасити, шмагати.
човпти́ (підсил. розм.)
те саме, що би́ти 2.
чу́бити
бити кого-небудь, хапаючи за чуба.
шпа́рити (перев. чим, підсил. розм.)
бити, лупцювати кого-, що-небудь.
потяга́ти (чим, безос.) про тепло, холод, запах і т. ін. - доноситися, розноситися, ширитися в повітрі
ві́яти (чим, безос.)
обдавати подувом пахощів, холодом і т ін.
ди́хати (чим, безос.)
віяти, обдавати чим-небудь.
нести́ (чим, безос.)
поширюючись у просторі, повітрі, ставати відчутним (про тепло, холод, запах і т. ін.).
повіва́ти (чим, безос.)
обдавати подувом (пахощів, прохолоди і т. ін.).
подува́ти (чим, безос.)
дути, віяти не дуже сильно або час від часу; повівати.
потя́гувати (чим, безос.)
злегка віяти, помалу поширюватися; повівати.
продима́ти (чим, безос.)
обдавати холодом, подувом пахощів і т. ін.
продува́ти (чим, безос.)
обдавати холодом, подувом пахощів і т. ін.
тхну́ти (чим, безос.)
дихати, дихнути; повівати, повіяти.
тягну́ти (чим, безос.)
повівати, надходити струменями; обдавати теплом, холодом і т. ін.
тягти́ (чим, безос.)
повівати, надходити струменями; обдавати теплом, холодом і т. ін.
потяга́ти віяти злегка або час від часу (про вітер)
завіва́ти
злегка віяти; повівати.
повіва́ти
віяти злегка або час від часу (про вітер).
поди́хувати
те саме, що подиха́ти1.
подиха́ти
про повітря – віяти не дуже сильно або час від часу; повівати.
подува́ти
дути, віяти не дуже сильно або час від часу; повівати.
потя́гувати
злегка віяти, помалу поширюватися; повівати.
потягати
Словник чужослів Павла Штепи (1977)