ТИКАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

ти́кати / ткну́ти но́сом кого, фам.

у що. Звертати увагу, дивитися на що-небудь. Приклади
  • но́са ти́цьнути куди. Вона [Настя] цілий день підтикана, бігала то на двір, то до клуні, то до хати. Їй ніколи до машини носа тицьнути, хоча страх хочеться (У. Самчук)
  • Пан походжає, як чорногуз. Нагнувся, ткнув у покіс носом (М. Коцюбинський)
В гострій формі дорікати комусь за що-небудь. Приклади
  • — Оце, як бачиш, Грицю. Не робота, а шарпанина нервів. Кожного носом ткни. Сам на своєму горбі всю газету тягну (А. Головко)

ти́кати (ти́цяти, штри́кати) / ткну́ти (ти́цьнути, штрикну́ти) в о́чі (у ві́чі) [па́льцем] кому.

Примусити звернути увагу на щось. Приклади
  • Може, так і до завтра не помітить він [вартовий], який напис на стовпі, поки йому ніхто не ткне в очі (А. Турчаній)
Відверто, неприховано вказувати на чиїсь вади, робити комусь зауваження в гострій, неделікатній формі. Приклади
  • Давно, давно Езоп байки писать начав [почав], Осміював звіряк, над миром глузував, Кричав на гріх зо всеї мочі І пальцем тикав людям в очі (Л. Боровиковський)
  • — Ти хочеш, щоб я дурно давав гроші? — став поруч з жінкою Терентій.— Не дурно, але й не так, щоб мені у вічі тицяли тобою, мов ганчіркою (М. Стельмах)
  • — Обридло на фронті на сочевиці, але й дома не всидиш — солдатки у вічі штрикають (А. Головко)

ти́кати під [са́мий] ніс кому, згруб.

Уперто намагатися звернути увагу кого-небудь на щось; постійно нагадувати комусь про що-небудь. Приклади
  • На мене налітає якесь опудало і, топчучи ноги, починає тикати мені під самий ніс обтріпану книгу (П. Колесник)
  • — Невже не можна акуратно, як німці або англійці торгують? — Чого ти мені, тільки що — зараз своїх німців під носа тичеш (М. Стельмах)

ти́кати (ти́цяти) [свого́] но́са в чужи́й горо́д.

Втручатися куди не слід, в чужі справи. Приклади
  • Е-е, краще вже хай люди живуть як живуть, а мені зась тицяти носа в чужий город (Є. Гуцало)

со́вати (ти́кати і т.ін.) / су́нути (ткну́ти і т.ін.) [свого́] но́са куди, у що.

Самочинно втручатися в що-небудь ( перев. у чужі справи). Приклади
  • З сили-силенної порад і настанов [матері] Валентинові запам'яталася одна, мабуть, найголовніша; не совати носа куди не слід (О. Ільченко)
  • со́вати но́са до на́шого про́са. — Потім, серденько,— зупинив дружину вчитель,— немає потреби Івану Семеновичу совати носа до нашого проса (Ю. Яновський)
  • су́нути свого́ но́са в чужи́й горо́д (в чужі́ горі́шки). Товариш Сагайдак замість того, щоб сунути свого носа в чужий город, краще попрацював би сам (С. Добровольський)
  • — Я ж чужа в цьому селі, як-то кажуть, не прописана, може, й нагорить мені, коли суну свого носа в чужі горішки (В. Кучер)

ти́кати (штрика́ти, пока́зувати і т.ін.) па́льцями (па́льцем) на кого.

Негативно висловлюватися про кого-небудь, відкрито засуджувати когось. Приклади
  • Їй [Марині Карпівні] здавалося, що й стіни вказували пальцями на неї і кричали: а що? а що? Здобулося? (Панас Мирний)
  • Вони [писарчуки] моргали один на одного та показували пальцями на Олександру (М. Коцюбинський)
  • [Олексій:] Усі на них [дітей] пальцями штрикатимуть, усі зашиплять: Мати їх з мужичого роду, нищі, сякі, такі, уся рідня і діти їх такі будуть (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — А з тобою інакше не можна,— засміявся старий.— Тобі тільки натякни, то завтра увесь завод загуде. Не треба цього, Кирушо, щоб на мене всі пальцями тикали (В. Кучер)
  • А хіба ж не можна дівці заміж не піти? Кожне глузує, кожне пальцем тикає (Грицько Григоренко)
  • Так і здавалося, що всі вже знають, пальцями на неї тикають (А. Головко)

ти́кати [під ніс] кисли́ці кому.

Сварити кого-небудь. Приклади
  • Прийду було додому й сестрі принесу пучок ожини. А мати знов мені тиче кислиці: Навіщо ти, Васильку, замазав білу сорочку ожиною? (І. Нечуй-Левицький)
  • Було заберу яєчка з гнізда та й принесу додому сестрі. Мама мені за яєчка знов тиче під ніс ті капосні кислиці (І. Нечуй-Левицький)