ТИКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ТИ́КАТИ

кого, що. Встромляти, втикати щось колюче, з загостреним кінцем. Приклади

Паличку мідну у каламар тиче [суддя], Двох чоловіків до столика кличе. (Я. Щоголів)
Щілини між колодками були позатикані мохом .. Я тикнув зонтиком в мох, і кінець зонтика пробив дірку наскрізь. (І. Нечуй-Левицький)
Есесівка робила ретельний обшук. Вона хижо заглядала в вуха, в ніс, тикала паличкою в волосся, зривала з голови і кидала на підлогу гребінці, куйовдила волосся. (А. Хижняк)
Рано збудять, .. Перекличуть, до майдану поведуть; Стануть вчить, як в турка тикати ружжом [рушницею]. (Я. Щоголів)
Генка ще не підіймав голови, стояв, мов бичок, що збирався ткнути рогом свого недруга. (П. Автомонов)
Він добув з-за пазухи гниличку і тикав її Прісьці в рот. (Леся Українка)
Як учув вояк про теє, – Не сказав нічого.Тільки ткнув у зуби люльку, Ляснув вороного. (Я. Щоголів)
Поквапно .. ткнув [моряк] за пояс кілька протитанкових гранат. (Іван Ле)
Вона знов опинилася коло гучномовця “Весна” і знов тикнула чорний штепсель у розетку. (П. Загребельний)
Думаєте, що це дурниці – посадити саджанець! Треба ж не так собі тикнути в землю – рости! Ні, треба й корінці, які пошкоджені, рівненько підрізати, зрівняти. (О. Донченко)

кого – що. Короткими, різкими ударами, поштовхами торкатися кого-, чого-небудь; штовхати кінцем чогось. Приклади

Мелашка вилізла на стільчик, запнувшись білою фантиною, неначе боролася з здоровою діжею, тикаючи в тісто маленькими кулачками. (І. Нечуй-Левицький)
Товсті засмаглі купці .. раз у раз грубо тикали рабів ціпком або чоботом. (З. Тулуб)
Всі стали в коло, і Толя, тикаючи кожного пальцем у груди, лічив. (О. Копиленко)
Не розжувавши гаразд, хотів проковтнуть та й подавився. Тут інші старці почали його в спину штовхать – хто кулаком стусоне межи плечі, хто костилем ткне під ребра. (О. Стороженко)
Перед самим носом запашіла гаряча головешка. Похололо в грудях у Андрія Петровича, зажмурив очі. Ткнуло гарячим у щоку, поміж усами у губи, аж немов зашкварчало. (С. Васильченко)

Показуючи на кого-, що-небудь, кудись, робити різкий жест у цьому напрямі. Приклади

– Он, он мої вороги! – тикаючи пучкою на піл, із дикою зненавистю примовляла Катря. (С. Васильченко)
Мокрієвська тикнула рукою на шинк і одразу заплакала. (І. Нечуй-Левицький)
Вартовий нервово смикнув Ремо за кунтуш і ткнув рукою ліворуч. (Олесь Досвітній)
Він виступив з-за вола й пужалном ткнув у простір, де за ріллями, за облогами в балці хутір визирав. (А. Головко)

кого – що, перен., розм. Дуже часто вживати (слово, вираз і т. ін.). Приклади

[Милевський:] Перевтома – се тепер модне слово і скрізь його тичуть... (Леся Українка)
– Сказав був [голова]: “Хомо, можете вибрати собі яке завгодно по батькові. Можете зватися Хома Іванович або навіть Хома Геннадійович”. То мені навіть кривдно стало. Ну, що він мені тиче? Геннадія якогось. (Ю. Збанацький)

що, розм. Різким, рухом давати, подавати комусь що-небудь. Приклади

– Сам розкоштуй [розкуштуй], що нам доводиться їсти! – казали йому одрадяни, тикаючи Уласові шматок хліба, сухий та чорний, як кізяк. (Панас Мирний)
Панна Анеля закриває долонями очі і вибігає з кімнати .. За хвилину вертає і тиче щось в руки. (М. Коцюбинський)
Заклопотана і варінням, і мастінням, і прибиранням, мати ткнула батькові й мені шапки в руки .. й витурила нас із хати. (М. Стельмах)
Горобець привітався, ткнув велику, розпарену в кишені руку. (Ю. Збанацький)
– Він один ніколи не тикне мені і карбованця в руки за послугу. (І. Нечуй-Левицький)
Потім втратила Неля й апетит. Мало що допомагало хитрування Марині, яка від якогось часу систематично “обкрадала” стіл Безбородька і нишком тикала Нелі всякі делікатеси. (Ірина Вільде)
– А як же ти думав? .. поїхати туди та звідти, а там прохати. Та не без того, щоб там кому не ткнути, – почав вилічувати Дзюба. (Панас Мирний)

перев. док., кого – що, розм. Недбало, без розбору або нашвидку розмістити, заховати десь; запхати, засунути. Приклади

– Певно, ти, Грунько, прибираючи в кабінеті, зняла її [книжку] з столу й ткнула куди між другі! (Панас Мирний)
Кинувся [Захар], тільки по голосу пізнав дорогого гостя, мотався по хаті з мішком, певне секретним, не знав, куди ткнути. (К. Гордієнко)
– Я ще не знаю, що з мене буде: куди себе ткну. (Панас Мирний)

Різким рухом від себе бити, ударяти. Приклади

Все веслом махає [Харон] І в морду тиче хоч кому, Од каюка всіх одганяє. (І. Котляревський)
В пані Федори вже борються два почуття: чи притулити до себе цю важку голову, чи ткнути між очі кулаком. (М. Стельмах)
– Дурень! – Геллерфорт схопив палицю і тикнув нею в фізіономію Довговуха. (А. Хижняк)

кого – що, діал. Займати, чіпати. Приклади

– Не тикай, боярине, наших земель і наших людей, а тоді, може, ми приймемо тебе до своєї громади. (І. Франко)
Ого! Вони мають свій закон: забалакає він з рушниць до кожного, хто насмілиться хоч пальцем ткнути садки їхні! (М. Коцюбинський)
Сей звичайний арештантський жарт, бачиться, ткнув і його неприємно, немов дотик леду [льоду]. (І. Франко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ТИ́КАТИ

Звертатися до когось на “ти”. Приклади

– Як тільки будеш на мене викати, то я тебе присилую тикати; буду за вуха скубти. (І. Нечуй-Левицький)
– Слухай-но ти, Грицю (панотець кождому тикав), питаюся я тебе, чого ти розпиячився? (Л. Мартович)
– А ти хто такий? – прикидаючись незнайком, запитав Дорош. – Прошу не тикать. Я – голова сільради. – Ну то й що? – Сказано – документи давай, а не розбалакуй! – Гнат підозріло глянув на Дорошеві окуляри, обміряв його очима з ніг до голови. (Григорій Тютюнник)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ТИ́КАТИ

Те саме, що цо́кати¹. Приклади

Вона час від часу позирала на годинник, що тикав обіч неї. (І. Франко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

тикало

Той, хто непоштиво звертається до когось на "ти".

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.