Підтримати проєкт!

РУКА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

рука́ не підніма́ється (не здійма́ється і т.ін.) / не підні́меться (не здійме́ться і под).

на кого--що і без додатка. Не вистачає рішучості побити, покарати, убити когось. Приклади
  • рука́ не піднесла́сь. Та весь час він, молячися, чув, як муха, мов дитя, сіпалась у павутині, і пищала, і квилила. Серце в старця тріпоталось, та рука не піднеслась (І. Франко)
  • — Щоб ви знали, ні на яку іншу птицю, крім качок, у Тихона не піднімалася рука (О. Довженко)
  • [Зінько:] Давно вже кортить мені віддубасить тебе, та рука не здіймається… (М. Кропивницький)
до чого. Не вистачає сил щось робити (від утоми, хвороби і т.ін.) Приклади
  • Сама не знаю, чого я тепер так втомилась… днів три навіть рука до листів не здіймалась (Леся Українка)
у кого і без додатка. Не вистачає рішучості; сумління не дозволяє щось зробити. Приклади
  • — А де ж її подіти? — розводив я руками, хоч шафу ту, казати відверто, якось і шкода було.. .Поламати? Руки не піднімаються (З журналу)
  • Застигає розчин, а значить погано скріплює цеглини. Правда, заплющивши очі, можна й так мурувати. Тільки у кого ж підніметься рука? (М. Ю. Тарновський)
  • Вчитель хай не побоюється доносів, молодий батюшка на нього не писатиме, на таке рука не підніметься (М. Стельмах)
  • Ви так по- лицарськи говорите про жінок-критиків, що після сього якось рука не здіймається писати щось критичного проти Вас [Маковея] (Леся Українка)

наби́ти / набива́ти [собі́] ру́ку на (в) чому і без додатка.

Набути досвіду, уміння, вправності, майстерності в чому-небудь. Приклади
  • наби́та рука́ у кого. Оте кіно у нас буває щонеділі, З району приїздить. Ну, я при цьому ділі Допомагаю їм: у мене.. На всяке майстерство набита, бач, рука (М. Рильський)
  • налама́ти ру́ки. По очах Марко знав, чому скотина нудиться, доглядав, годив, наламав руки, вміло роздоював (К. Гордієнко)
  • — Руку набив, можна сказати, на ремонті машин, а хотілося більшого — щоб не підправляти, а обновляти машини (З журналу)
  • Він [поет], як кваліфікований ремісник, набив собі руку і пише зразу, швидко (Деякі пит. поет. майстерн.)
  • Кріпкі дід були, руку на житті набили (Остап Вишня)
  • Є загроза, що після війни з'явиться… багато письменників,..що наб'ють собі руку на нарисах (О. Довженко)

своя́ рука́ у кого.

Підтримка, протекція. Приклади
  • А що ж місцева влада? А нічого, вона просто боїться зв'язуватися з відомствами, у яких свої руки і в Москві, і в Ленінграді (З журналу)
  • Сава Герасимович здавна в селі має вплив і авторитет,.. всі його поважають, скрізь у нього своя рука.. (Ю. Бедзик)

тверда́ рука́.

Влада, вплив і т.ін. вольової, сильної людини, людей. Приклади
  • Ще вдавалося залізною рукою у замшевій рукавиці приборкувати локальні смерчі типу компетентність, мікроклімат, прогнозування й тому подібні інтелігентські витребеньки (А. Крижанівський)
  • залі́зна рука́. Видать, що правду каже цей єзуїт: не вирватися йому [Тарасові] із їхніх залізних рук! (Василь Шевчук)
  • Але ти директор, адміністратор. Ти повинен твердою рукою, коли бачиш неподобство, викорінювати його. І не тільки викорінювати, але й виправляти (Ю. Збанацький)
Вольова, сильна людина. Приклади
  • — Мені потрібна тверда рука,— сказала вона Борисові, коли вони зустрілися вдруге (П. Загребельний)
  • А на давнім пожарищі Іскра братства тліла, Дотлівала, дожидала Рук твердих та смілих,— і дождалась (Т. Шевченко)
у кого. Хто-небудь має вольовий, сильний характер. Приклади
  • — Кошовим настановити Захара Олексійовича… Він добрий і простий, але рука в нього тверда… Таким має бути кошовий (С. Добровольський)

важка́ рука́ чия, у кого.

Хто-небудь може дуже боляче вдарити. Приклади
  • — Забудь сюди дорогу. Я тебе не знаю — ти не знаєш мене. Бо рука в мене важка (Є. Гуцало)
  • Так глипнула [молодиця] ..на чоловіка, що він аж зіщулився, бо — всі знали — рука в Корніїхи важка (О. Гончар)

рука́ в руці́.

перен. Разом, дружно, в тісному єднанні. Приклади
  • Ми нині народ, що проголосив Декларацію незалежності, й маємо стояти рука в руці (З журналу)
Узявшись за руки, разом, один біля одного. Приклади
  • Подруги за вікнами проходять З нареченими рука в руці (Л. Дмитерко)
  • рука́ з руко́ю. І у першу-таки неділю після цього вечора Галя у свіжому вінку, рука із рукою з козаком Нарадою, пішла до церкви рано-ранесенько,. .і повінчалися собі любесенько (Марко Вовчок)

си́льна (міцна́) рука́.

Хто-небудь впливовий; покровитель. Приклади
  • — Полтава бореться, друзі!.. Чиясь сильна рука підтримує нас! (О. Гончар)

не з руки́ кому.

перев. зі сл. іти, ї́хати і под. Не по дорозі. Приклади
  • Позаду заторохтіла підвода, на ній непорушно сидів Семен Магазаник..— Сідайте, батюшко, підвезу! — ще здалека гукнув він.— Тобі ж не з руки.— То й що? (М. Стельмах)
  • Чапля щодня проходив повз Григорів двір, хоч йому було це й не з руки (П. Панч)
Незручно, невигідно, не можна. Приклади
  • Воно, дійсно, письменникові не рука б, здавалось, поясняти [пояснювати] свою творчість треба б його увільнити до цього, проте в деяких випадках це буває необхідне й потрібне (С. Васильченко)
  • не рука́. [Явдоха:] Хіба нам тепер тут погано? Але через Женю нам якось ніби не рука тут зоставатись (М. Кропивницький)
  • Не з руки йому було… княгиню просити, навіщо принижувати себе (А. Хижняк)
  • У нещасті й розумний подурніє, а нам, Хомо, дурнішати не з руки, накладно обійдеться (Є. Гуцало)
  • — Ніде правди діти, висапуємо щодня по дві норми,— наважилась чорнобрива молодиця,— не з руки нам вас обманювати (О. Сизоненко)

легка́ рука́ у кого, чия і без додатка.

Вправність, умілість, висока професійна майстерність. Приклади
  • Ото уже як вродилась [Палажка] із легкою рукою, то й з попелу пасок напече (А. Дімаров)
  • Горленко була знана в місті як відомий хірург. Про її легку руку ходили вже легенди, і хворі хотіли оперуватися тільки в неї (П. Панч)
Комусь усе легко, швидко дається, хто-небудь приносить успіх усякій справі. Приклади
  • — Не хвилюйся, юначе! — обняв його [Дмитра Шостаковича] за плечі Микола Малько. — У мене легка рука. Певен, відсьогодні розпочнуться твої гастролі як піаніста-віртуоза (З журналу)
  • Справді, у попа легка рука була! За ті десять карбованців купив я дерева та й прийнявся з хлопцями за роботу. Діло просто горить у нас! (О. Кониський)

не здрігне́ться рука́ у кого і без додатка.

Хто-небудь не відступить перед кимсь-чимсь, не злякається, ні перед чим не зупиниться. Приклади
  • Бульдозеру на п'ять хвилин роботи було — кручу підрізать і прямий виїзд на полівку зробить. Ні, не додумались — через пшеничку, і рука не здригнулась! (В. Дрозд)

рука́ в ру́ку, зі сл. іти і под.

також, зі сл. працюва́ти і под. Разом, поряд, у тісному єднанні. Приклади
  • руч об руч. Недарма осінь нас охотить До дії, руху, поривань. Руч об руч з нами вітер ходить, І спробуй хоч на хвильку стань! (В. Бичко)
  • Скепсис Рівноваги [Плужника] йде здебільшого рука об руку з трагізмом,— а це вже куди змістовніше й серйозніше.. (Л. Новиченко)
  • рука́ об ру́ку. У давніх людей поезія і музика довго йшли рука об руку, поезія була піснею (І. Франко)
  • З нинішнім контингентом читачів ми прожили нелегкий рік, пройшли його рука в руку, і ось прийшов час прощання (З газети)
  • Дуже різні були вони — генерал-майор Талеман і генерал-полковник фон Штейніц — і в той же час вигідно доповнювали один одного, працювали рука в руку (П. Гуріненко)
Поряд, один біля одного. Приклади
  • Та зате цікаві ті листи для характеристики самого Драгоманова, його гострого логічного розуму, що пішов рука в руку з безоглядним егоїзмом у поводженні з людьми (І. Франко)
  • Петро, налягаючи на косу, порівнявся з старим Буканом, що вирвався був уперед. Тепер вони йдуть рука в руку, подзвонюючи косами (М. Чабанівський)
Узявшись за руки, разом. Приклади
  • Від ранку до вечора на вільнім повітрі, рука в руку, в любих, тихих розмовах робили вони — зразу ближчі, а з часом щораз дальші прогулянки (І. Франко)

пра́ва рука́ чия.

Найнадійніший, найкращий помічник у кого-небудь. Приклади
  • Селяни з цікавістю дивилися на Нечипора.. Хотіли підійти й полапати його. Це ж таки була права рука Бурися. А Бурися хто не знає? (М. Хвильовий)
  • Княгиню Ольгу здивувало, що ця визначна особа імперії..— права рука імператора, перший його боярин і воєвода, розмовляє з нею руською мовою так, ніби він довго жив на Русі (С. Скляренко)
  • [Таранець:] Микола в мене така дитина,.. розумний, права рука моя по усьому торгу (Г. Квітка-Основ'яненко)

випуска́ти / ви́пустити з рук.

що. Втрачати що-небудь, не вміти скористатися чимсь. Приклади
  • — Невже оце мені й не їхати?.. Як! Щоб я випустив із рук таку оказію? (М. Коцюбинський)
  • — Що тоді діяв ваш батько? Невже таки так і випустив з рук своє добро? — спитав я (І. Нечуй-Левицький)
  • — Ми через свою недалекоглядність випускаємо з рук землю, випускаємо час і переходимо на прокисле чиновницьке життя і харчі (М. Стельмах)
кого. Відпускати кого-небудь, давати можливість піти від когось, залишити когось. Приклади
  • — Ти думаєш, як нас наздоженуть, дак я тебе живу випущу з рук? Чорта з два кому після мене дістанешся! (П. Куліш)
  • Фірма Поляк на Довгій вулиці дійсно була фірмою дуже оперативною. Вона не випускала з рук жодного покупця, поки його не задовольнить (Переклад С. Масляка)

держа́ти (трима́ти) в рука́х (в шо́рах, в повода́х).

кого, що. Мати владу над ким-, чим-небудь; повелівати. Приклади
  • трима́ти в залі́зних рука́х. Але зараз, як ніколи треба тримати всіх в залізних руках… (П. Автомонов)
  • В своїх дужих руках тримав [Юра] сили небесні й земні, смерть і життя, здоров'я маржини й людини (М. Коцюбинський)
що. Контролювати що-небудь, керувати чимсь. Приклади
  • — Ах, те, се все мрії, чуття легкокрилі, барвистії діти. — Але тверда їх рука в поводах цупко держить (І. Франко)
  • Він [Снігур] ходить, бувало, літо й зиму в старому кожушку, годується юшкою та кашею і держить в своїх жилавих руках величезне заводське діло (М. Рильський)
кого. Утримувати кого-небудь в залежності, в покорі, позбавляти волі, свободи дій; підкоряти. Приклади
  • Начальник зміни [на фабриці] був принциповою і вимогливою людиною, своїх підлеглих у поводах тримав (З журналу)
  • Дмитро додав сестрі поради, як найкраще тримати Дениса в руках (М. Ю. Тарновський)
  • Старий Бородавкін держав у руках село і сім'ю, неначе в залізних кігтях з гострими пазурами (І. Нечуй-Левицький)

носи́ти на рука́х кого.

Дуже добре ставитися, виявляти велику прихильність, турботу, увагу до кого-небудь; потурати комусь у його бажаннях і примхах. Приклади
  • — Коли б воно так було, як тоді до весілля, коли Княжевичі мало на руках її не носили (В. Кучер)
  • тро́хи (ма́ло┌60857) на рука́х не носи́ти. Кабанцевого Івася всі трохи на руках не носять (Панас Мирний)
  • — Може, краще майнути до Надійки, яку на руках носить чоловік? (М. Стельмах)
  • Коли б тебе, Полінашко, Як я, знали люди, коли б знали хист і сили Розуму й серденька, На руках тебе б носили (П. Гулак-Артемовський)

з пе́рших рук.

Безпосередньо від кого-небудь. Приклади
  • Там, де є цікавий досвід, найцінніше одержати його з перших рук (З газети)
  • Очевидно, Оберлендер щось пронюхав, хоче одержати інформацію з перших рук (М. Далекий)

на швидку́ (ско́ру) ру́ку (руч).

Поспіхом, квапливо. Приклади
  • А там поставлять закусити на скору руч чого-небудь (Словник Б. Грінченка)
  • На бригові є сліди ремонту на швидку руку (Ю. Яновський)
  • Рогуля на скору руку бере ножиці і рівно… стриже великі, як стріхи, хлопські чуби (Ф. Малицький)
  • О. Порфирій хапком вмився, причесав на швидку руку свої коси рідким металічним гребінцем (І. Нечуй-Левицький)

го́лими рука́ми не ві́зьмеш кого.

Хто-небудь надзвичайно спритний, хитрий, досвідчений. Приклади
  • — Ні, чуєш, тут ти мене голими руками не візьмеш. Це вже результати, наслідок і наших методів, і систем виховання в цілому. Ми виростили покоління, спроможне взяти і повести справу не гірше від вас (М. Олійник)
  • Розвелася ціла порода пустомолотів, закутих у панцир інструкцій, служак, яких голими руками не візьмеш, з якими треба воювати, і Лукія — воює! (О. Гончар)
З ким-небудь важко справитися без особливих зусиль або когось, щось нелегко побороти, перемогти, здолати. Приклади
  • Забара знав, що Квашу тепер голими руками не візьмеш. Особливо після того, як він породичався з Андрієнком (П. Резніков)
  • — І зажив старий міцно, впевнено, як маленька, проте сильна держава: голими руками не візьмеш (Григір Тютюнник)

з руки́.

кому. Неважкий, нескладний, під силу кому-небудь. Приклади
  • Широкі плечі та стан стрункий, Та усмішка білозуба. Такому справи усі з руки, Робота найважча люба (М. Петренко)
кому. Зручно, доцільно, неважко. Приклади
  • — Я Вам, Богдане, і змелю, і привезу. Це мені з руки, — сказав Саливон. — Ідіть собі в село (М. Стельмах)
  • На пляжі дикий кемпінг Виник нині — Пливеш як не в мазуті, То в бензині, Тож запалити море Всім з руки… І відібрав [Баклан] в Синиці Сірники (А. Крижанівський)
чиєї. Від кого-небудь, з боку чогось. Приклади
  • [Годвінсон:] Коли його безчельний [безсоромний], ниций вчинок не знайде осуду з руки громади, то я прийму собі се на ознаку, що час мені шукать деінде місця, де б голову тружденну прихилити (Леся Українка)

підпи́суватися (розпи́суватися) / підписа́тися (розписа́тися) обома́ рука́ми під чим.

Охоче і повністю погоджуватися з чим-небудь, виявляти свою повну згоду; підтримувати кого-, що-небудь. Приклади
  • Я з задоволенням прочитав дисертацію і обома руками підписуюсь під її науковими висновками.

сере́дньої руки́.

Який нічим не вирізняється серед інших; ні хороший, ні поганий; посередній. Приклади
  • дру́гої руки́. Коваль другої руки вирівнював і вигладжував меча (П. Загребельний)
  • Колос трохи вередує, хоча й має два барабани. А ось СК-4 геть захекується, як ото середньої руки косар, котрому вже до обіду всередині ріже (З газети)

наклада́ти / накла́сти (наложи́ти) ру́ки (ру́ку, грубо ла́пу).

на кого, тільки док. Ударити, вбити кого-небудь або посягнути на когось. Приклади
  • — Я з Денисенком накладу руки на Горицвіта (М. Стельмах)
  • — Батько мій не скривдить тебе, не накладе на тебе свої руки (І. Нечуй-Левицький)
тільки наклада́ти / накла́сти (наложи́ти) ру́ку (ла́пу) на що. Привласнювати щось, заволодівати чим-небудь. Приклади
  • Яким правом безбожна влада наклала лапу на святі храми, де віруючі спілкуються з Творцем неба і землі? (З журналу)
  • А на решту [грошей] вона наклала руку (С. Чорнобривець)
  • — Наші опікуни… хочуть тепер наложити руку на ті ваші гроші (І. Франко)
  • Я починав виразніше бачити обличчя режиму, що так не по-людському жорстоко накладає руку на найсвітліше почуття людини — бажання знати (Г. Хоткевич)

іти́ / піти́ на ру́ку кому.

Бути корисним, вигідним, допомогати, сприяти кому-небудь у чомусь. Приклади
  • — Рвався мій середущий у трактористи? Що ж, колгосп і тут мені пішов на руку (П. Козланюк)
  • Та громадська рада була в цілім повіті найтвердша та й при жадних [жодних] виборах не йшла старості на руку (Л. Мартович)

у ру́ки (до рук) кого, до кого.

До кого-небудь; під контроль, володіння, владу когось. Приклади
  • Шанці одни за одним переходили до рук атакуючих (С. Добровольський)
  • — Значить, просто йти на ліс? — Ая [аякже]. Просто на ліс, жовнірам у руки (В. Винниченко)
  • Вся колона кавалеристів… спинилась і завмерла.. Літак сам ішов у руки ворожим кавалеристам (А. Хорунжий)
  • Коли панські маєтки пустошилися, економії занепадили, переходили в руки купців,.. не більшало й не ширилося добро кріпацьке (Панас Мирний)

звали́тися / зва́люватися на го́лову (ру́ки, пле́чі) чию (чиї).

Зненацька початися, наступити (про явища, події і т.ін.). Приклади
  • Надто вже вони ваговиті [подарунки — лібералізація цін, приватизація], щоб отак просто звалюватися на наші голови (З газети)
  • Війна звалилася на голову зовсім неждано (В. Козаченко)
Несподівано стати для кого-небудь об'єктом турбот, клопоту і т.ін. Приклади
  • На його плечі, крім тещі, мали звалитись ще чотири дорослих дівиці, яким у свою чергу треба буде дати посаг і повидавати заміж (Ірина Вільде)
  • Тепер знову звідкись звалився [Іван] на їхню голову (О. Гончар)
  • [Назар:] Стільки роботи звалилось на твої руки. [Катерина:] Мені не звикати (М. Зарудний)

диви́тися в ру́ки кому.

Бути у повній матеріальній залежності від кого-небудь; сподіватися на чиюсь матеріальну підтримку, допомогу. Приклади
  • — Ти сама проповідуєш, що женщина [жінка] повинна бути вольна [вільна], повинна сама на себе заробляти. Служи до смерті і до смерті будеш вольна, ні од кого не залежна, не будеш дивитися в руки якомусь там егоїстові (І. Нечуй-Левицький)

з рука́ми й (з) нога́ми, зі сл. забра́ти і под.

Охоче, з великим бажанням, задоволенням. Приклади
  • А в Ходаках з університетською освітою він не пропаде, і просто вчителювати можна, з руками, з ногами заберуть, бо на селах не так багато педагогів з університетськими дипломами (К. Басенко)

смерть занесла́ [свою́] го́стру косу́ (ру́ку) над ким--чим.

Хто-небудь може померти, загинути. Приклади
  • Часом вона [Марія] зупинялась. Потім схоплювалась і бігла знову. Бігла від смерті, що вже було занесла над нею свою гостру косу (І. Цюпа)
  • Хіба б їй [Марії] легше було, коли б смерть занесла свою руку і над його [Андрія] чолом? (Ю. Бедзик)

ли́пнути (прилипа́ти) / прили́пнути до рук чиїх, яких, кому.

Незаконно привласнюватися ким-небудь. Приклади
  • прили́пнути до руки́. І чого Кобзарка, Серідко заповзялися так проти нього? Що там щось до його руки прилипло? (Ю. Мушкетик)
  • — Саливон з Гнатом заправляють хазяйством, в їх руках зерно, мука, мед.. — все прилипає їм до рук, вже давно по них плаче тюрма (К. Гордієнко)
  • Міцно липнуть вони [дукати] до посольських і сенаторських рук (З. Тулуб)
  • Що погано лежить, так і липне до його рук (В. Дрозд)

іде́ться в ру́ку кому.

Кому-небудь щастить у чомусь; таланить. Приклади
  • Так усе тепера [тепер] чогось Хведорові в руку йшлося: урожай був добрий, щепи поприймались чисто всі, два ловких стригуни вигодувались (Б. Грінченко)

ма́ти ві́льні ру́ки.

Бути не зайнятим, не обтяженим роботою, якими-небудь обов'язками і т.ін. Приклади
  • Нарешті вона мала вільні руки і могла зайнятися улюбленою справою. ма́ти бі́льш ві́льну ру́ку. З державної служби перейшов на приватну адвокатуру, обманюючи себе тим, що, мовляв, на цьому полі матиме більш вільну руку (Ірина Вільде)

вести́ за ру́ку кого.

Допомагати, сприяти кому-небудь у чомусь, спрямовуючи його, оберігаючи від труднощів; опікати. Приклади
  • Пильно на тебе дивиться пані Ганна: знає вона, чого тобі треба. Вона тебе ні в чому за руку не веде, вона тільки твій розум засилює, щоб сама ти свій шлях познала [пізнала] і, куди тобі треба, добре прямувала (П. Куліш)

пройти́ (перейти́) / прохо́дити (перехо́дити) че́рез ру́ки чиї, кого.

Опинитися на певний час у кого-небудь, піддаватися чиємусь втручанню, дії і т.ін. Приклади
  • Через руки словникарів проходить великий фактичний матеріал.
  • Виявилось, які порядки заведено в земстві, скільки перейшло через Колісникові руки грошей (Панас Мирний)
  • Через руки Марка Вовчка пройшла не одна кореспонденція, надіслана за кордон Герцену для опублікування в Колоколе (З газети)

облама́ти / обла́мувати ру́ки кому.

Припинити чиї-небудь дії, вчинки ( перев. небажані); домогтися послуху. Приклади
  • — Гляди, щоб за баламутство і розбій не забряжчав іржавими кайданами до самого Сибіру. Ще й не таким розумникам обламували руки (М. Стельмах)

ма́ти до́вгі ру́ки.

Привласнювати, брати чуже, зазіхати на чуже. Приклади
  • Мав довгі руки, а тому й попав на лаву підсудних.

ні за що (ві́що) ру́ки (рук) зачепи́ти.

Нема ніякої бази, основи для дальшої роботи, діяльності тощо. Приклади
  • об ві́що ру́ки зачепи́ти? — Поганенький ґрунт можна купити, так до ґрунту ще багато треба. Де ти, об віщо руки зачепиш?.. (Панас Мирний)
  • Ні за віщо і рук зачепити, щоб було як жити (Укр. прис..)

ру́ки не підійма́ються (не підніма́ються, не здійма́ються і т.ін.).

Уживається для вираження безвихідного становища, безпорадності і т.ін. Приклади
  • Бився, бився він отак, а чим далі, лиш гірше. Таке безголів'я, що й руки не піднімаються. Взяв він та й женився удруге (Г. Хоткевич)
до чого і без додатка. Кому-небудь не хочеться нічого робити (від поганого настрою, втоми і т.ін.). Приклади
  • Вечорами, коли [Надія] поверталася з роботи, в неї ні до чого не знімалися руки (С. Чорнобривець)
  • Їй [Марії] і не хочеться ні до чого прийматися; руки не здіймаються. .. (Панас Мирний)
  • Треба їй [Олені] поспішати, щоб вспіти, так щось руки не підіймаються (Г. Квітка-Основ'яненко)

до́вгі ру́ки в кого.

Хто-небудь зазіхає на чуже, може вкрасти, привласнити що-небудь і т.ін. Приклади
  • Світ такий, що у рота пальця не клади. Нікому. Бо відкусить. А ти не чекай, вкуси перший. Хто перший кусає, тому легше прожити. У кого зуби. І руки. Довгі руки (В. Дрозд)
  • — Тобі вистачить місця в степу, Макзум, і мені досить. А генералам.., баям — мало. Ненажерливі вони, в них руки довгі (О. Десняк)

трима́ти (держа́ти) себе́ в рука́х (в шо́рах і т.ін.).

Стримувати свої почуття, намагатися бути спокійним; володіти собою в незвичайній, складній ситуації. Приклади
  • Не визнання провини й не ніяковість, а бажання приховати від батька, як важко тримати себе в шорах, що в спілкуванні з дітьми важливо тримати нерви в руках (З газети)
  • Пиши мені хоч по кілька слів щодня, а то я забуду свою обіцянку держати себе в руках і зовсім скисну (М. Коцюбинський)
  • — Прошу не клопотатися: все піде найкраще,— запевнив Первоцвіт, який хоч і хвилювався, але умів тримати себе в руках (М. Ю. Тарновський)
  • От з ними [ледарями] й воюєш мало не щодня… Кипиш увесь, тамуєш у собі лютий вогонь і боїшся, щоб не зірватися, не розійтись, і дуже дорогою ціною тримаєш себе в руках (В. Кучер)

бра́ти / взя́ти в ру́ки (до рук) кого.

Утихомирювати, приборкувати кого-небудь. Приклади
  • Треба брати до рук розперезаних обивательщиною провінціалів і розрядити гостроту подій (Іван Ле)
Зловити, упіймати, полонити кого-небудь. Приклади
  • Злодії позбігалися, кинулися шукати втікачку, далі взяли в руки стару відьму. Та божиться: — Аби мені очі повилазили,.. якщо я тут винна… (Три золоті сл.)
  • — Ну, гукнув Бертольд,— то байка! Я візьму співців тих в руки! Коли чує, десь близенько Залунали пісні гуки (Леся Українка)
Підкоряти кого-небудь своїй волі, примушувати коритися; керувати кимсь. Приклади
  • Мати під'юджувала Клима: — Не можеш узяти її [Вірку] до рук (Б. Харчук)
  • — Женити його [сина] з якою енергічною [енергійною] та господарною шляхтянкою, яка би порядно взяла його в руки (І. Франко)

у чоти́ри руки́, зі сл. гра́ти і под.

Грати удвох на одному музичному інструменті ( перев. роялі, піаніно). Приклади
  • Вони грали увертюру з Норми в чотири руки; грали вправно, старанно, дотримували такту (З газети)
  • В іншій квартирі нас зустріла музика. Павло Бєляєв та його дочка Ірина в чотири руки грали Бетховена (З журналу)

ви́рватися з рук (з лап, з кі́гтів, з лабе́тів) чиїх, чого і без додатка.

Врятуватися, звільнитися від кого-, чого-небудь; позбутися залежності від когось, чогось. Приклади
  • Сини бідняків у старій Югославії не могли розраховувати на те, що їм вдасться вирватися з лабетів злиднів (З газети)
  • Дивлячись на працьовите людське муравлище, віриш, що китайський народ, вирвавшись з кігтів феодалізму… все зробить для свого добра (П. Козланюк)
  • Усі вони [шинкарі] добрі, як сплять; а тільки розплющить очі, то так і норовить.., як би тебе так заборсати, щоб з його лап не вирватися… (Панас Мирний)
  • — Удасться, то добре, а не вдасться, то ще таки світу не кінець, і вони [робітники] нам з рук не вирвуться (І. Франко)

обрива́ти / обірва́ти (пообрива́ти) ру́ки.

Виконувати важку фізичну роботу, носити важке; дуже стомлюватися від фізичної праці або важкої ноші; надриватися. Приклади
  • — Руки пообриваєш, носячи! Нема того, щоб хурку найняти; як на того коня валять — носи! (Панас Мирний)
  • Ще нерідко наші жінки обривають руки на важких роботах (З газети)
кому і без додатка. Переобтяжувати, дуже стомлювати кого-небудь (про фізичну працю або важку ношу). Приклади
  • Дівчатка зовсім обірвали їй руки, вона стомилась, її ноги стали важкі (Ю. Збанацький)
  • За день труд руки обірвав, Не міг здрімнути я до рана (П. Грабовський)

вибива́ти / ви́бити з рук що.

Позбавляти когось чого-небудь. Приклади
  • Як не прагнули заздрісники принизити професора, але нікому з них так і не вдалося вибити з його рук владу над молоддю (З журналу)

зв'я́зувати / зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому.

Не давати змоги вільно діяти, заважати комусь. Приклади
  • спелена́ти по рука́х і нога́х кого. По руках і ногах, немов немовля, спеленало колектив таке держзамовлення (З газети)
  • спу́тати ру́ки й но́ги. Вдова лежить недужа: тяжка слабість спутала руки й ноги, прикувала до постелі (М. Коцюбинський)
  • — Дівчина тобі руки й ноги зв'яже (Марко Вовчок)
  • — Хто більше любить волю, хто не зв'язав собі руки й ноги жінкою та дітьми — той тікає на Січ або в Дике Поле (З. Тулуб)

тягти́ (тягну́ти) / потягти́ (потягну́ти) ру́ку за кого, за ким, чию.

Підтримувати когось, поділяючи його погляди; діяти в чиїх-небудь інтересах. Приклади
  • тягну́ти руч. Батько і собі за нею руч тягне (Ганна Барвінок)
  • — Я потягну руку за тобою. Побалакати ще з товаришами суддями можу і… присудимо тобі посунути обніжок у Василів город (А. Тесленко)
  • Ніколи на мене не ображайся, бо на людях я не завжди твою руку тягнутиму (Г. Колісник)
  • Полупанки прихильно дякували Лошакова, що він потяг руку за свого пана дворянина (Панас Мирний)
  • [Суддя:] Трудне діло — позви,— почав до нього.— Усе треба, щоб хтось руку тяг за тобою (А. Тесленко)
  • [Пархім:] Волосний писар і старшина будуть за тебе тягти руку, я це через лікаря встрою [влаштую] (М. Кропивницький)

рука́ми й нога́ми [й зуба́ми].

Категорично відмовлятися, виявляти повне небажання робити що-небудь, виконувати чийсь наказ, прохання і т.ін. Приклади
  • — Годі вдома сидіти та хліб переводити,— пора й самому заробляти! Чіпка — руками й ногами! Та вже Оришка — давай його умовляти (Панас Мирний)
Всіма силами, повністю, абсолютно. Приклади
  • Пручавсь руками і ногами, Або, як вчить сучасна класика, чинили опір всіма засобами (С. Караванський)
  • Та тепер кожен за землю руками й ногами, й зубами держиться! (Б. Грінченко)

ру́ки коро́ткі у кого і без додатка.

Хто-небудь має обмежену владу, можливості; неспроможний щось зробити. Приклади
  • Не вистачає сил добратися до глибини [землі]. Чує моє серце, що в девонах є газ, а руки короткі, от і шастаю по верхах (І. Цюпа)
  • — Ти знаєш, що значить сваритися з начальством. Або ти його зіпхнеш, або воно тебе з'їсть. Зіпхнути Маркушевського тобі не вдасться. Руки короткі (Ю. Бедзик)
Уживається як застереження, перев. при бійці; нічого не вийде. Приклади
  • малі́ ру́ки. Може битимеш? Малі руки, не виросли! (Панас Мирний)
  • — Уб'ю! — простогнав, оскаженілий від ревнощів та алкоголю, хлопець. — Руки короткі,— гнівно відповіла дівчина (Л. Дмитерко)
  • [Денис:] Ой, Кононе, гляди, щоб я тебе не взяв за чуба. [Конон:] Короткі руки (М. Кропивницький)

ходи́ти / піти́ по рука́х.

Потрапляти від одного до іншого; бути в користуванні то одного, то другого. Приклади
  • Кулемет уже пішов по руках. Житченко… уважно розглядає його.. Передаючи кулемет Яреськові, додає: — Бережи! (О. Гончар)
  • Книжка пішла по руках (І. Нечуй-Левицький)
  • Чарка пішла по руках, і люди урочисто пили (М. Стельмах)
Вести аморальний спосіб життя, перебуваючи в інтимних стосунках не з одним чоловіком (про жінку). Приклади
  • Після смерті чоловіка пішла Марфа по руках (З журналу)

чужи́ми рука́ми жар загріба́ти (вигорта́ти).

Використовувати працю, зусилля інших у своїх інтересах, часто там, де небезпечно. Приклади
  • — А ти [Василь] розумний? — уїдливо, гірко спитала Галя.— Ти розумний свою вину на чужих складати, чужими руками жар загрібати (Панас Мирний)
  • Я зостаюсь при моїй думці про Громадський голос, себто, що дати на нього гроші, то все одно, що кинути їх у піч, сі панове, очевидно, хотять чужими руками жар загрібати, та ще щоб ті руки їм же платили (Леся Українка)
  • Розумні люди завжди чужими руками жар вигортають, а дурні поперед батька в пекло лізуть… (М. Стельмах)

йде в ру́ки.

Що-небудь дістається дуже легко, без будь-яких зусиль. Приклади
  • Тепер твої всі Гальки й всі Маруськи, бо хлопець ти, нівроку, показний.. Як хочеш, сину, Маєш розум теж. Але ж подумай, щастя йде у руки. Невже від себещастя одіпхнеш? (Л. Костенко)

загляда́ти (зазира́ти) в ру́ки (до рук) кому.

Розраховувати на чию-небудь допомогу, чекати від кого-небудь підтримки грошима. Приклади
  • Чи довго я тут буду зазирати людям в руки — за грішми (В. Стефаник)
  • Дух народу — незборима сила, коли не ждуть манну з неба, а товчуть просо, не заглядають комусь до рук, а діють (Ю. Яновський)

згорта́ти (склада́ти) / згорну́ти (скла́сти) ру́ки.

тільки док. Умерти. Приклади
  • скла́сти ру́ки на гру́дях. Як складу на грудях руки, За тюрмою на шпилі, Під хрестом (ознака муки┌65388) поховайте у гіллі (П. Грабовський)
  • згорну́ти ру́ченьки. Ой, як я прийду, Тебе не застану, Згорну я рученьки, Згорну я біленькі Та й не жив я стану (Пісні та романси..)
  • — Боже мій! Як же він житиме?.. Ще таки хоч поки я [мати] це ворочаюсь, біля печі хоч, а згорну я руки? (А. Тесленко)
Переставати щось робити, ставати пасивним. Приклади
  • Зінька взяла кухоль і, обхлюпуючи руки над цеберкою, сказала через плече: — Бачите — не сиджу, не згорнула ж руки (А. Головко)
  • Старість білим волосом припорошила його голову, але він не згортав рук, не кидав праці (М. Коцюбинський)

на ру́ки чиї, кому.

Під чийсь догляд, чиюсь опіку. Приклади
  • Покинув їх зять на дідові руки, просив доглянути малих (І. Микитенко)

вчепи́тися [рука́ми й] зуба́ми за що, в що.

Міцно триматися чого-небудь, не відступати від чого-небудь або тримати щось. Приклади
  • Славка наступала батькові на горло — кинь торгівлю. Сава зубами вчепився за свою скриньку — не лишу! (С. Чорнобривець)
  • Він не вчепився руками й зубами, як інші дукачі, в орну землю, а заглибився в темні ліси, кладучи їх під гостру сокиру (М. Стельмах)

ухопи́тися [рука́ми] за го́лову.

Дуже розхвилюватися через безвихідність становища, безнадійність і т.ін. Приклади
  • На призьбі під будиночком Брилів товарищі побачили гурт ранніх гостей. Харитон зразу же ухопився за голову (Ю. Смолич)

під гаря́чу ру́ку (руч).

У момент великого збудження, роздратування, тимчасового гніву. Приклади
  • Гляди, як підскочиш під гарячу руч, то щоб бува не попобив тебе добре (Словник Б. Грінченка)
  • Сказані колись під гарячу руку, ці слова Винниченка [про історію України, яку нібито не можна читати без брому] повторюються й тиражуються і заганяють співвітчизників у комплекс причетності до ексклюзивних жахіть нашої історії (Л. Костенко)
  • Тарас [Шевченко] утік аж на горище, забився у найдальший він куток, бо не хотілось попасти під гарячу руку своєму панові (Д. Косарик)
  • Домашні знали добре всі норови Кирила Івановича… всі куди можна ховалися, щоб не стрітися з ним, не підбігти під гарячу руку (Панас Мирний)

пійма́ти (спійма́ти і т.ін.) сини́цю в ру́ку.

Досягти чогось важливого, бажаного. Приклади
  • Енею глуздівно сказав [Турн]: Я ставлю річ твою в дурницю, Ти в руку не піймав синицю, Не тебе, далебі, боюсь. Олимпські нами управляють (І. Котляревський)

брудни́ти (паску́дити і т.ін.) ру́ки.

Робити щось невартісне, виконувати недостойну когось роботу. Приклади
  • — Вже коли писати, так писати, щоб і руки не паскудити. Спишу я все його життя (І. Нечуй-Левицький)
  • — Сагайдак-бей не жав хліба козацького. Та й навіщо було бруднити руки, коли йому і так належала лев'яча частка здобутого?! (З. Тулуб)
Зв'язуватися з ким-небудь непорядним, нечесним ( перев. у бійці). Приклади
  • — До петельок кидаєшся, папірця носиш, та я не боюся. Лише рук не хочу бруднити об тебе (А. Хорунжий)
  • — Та не подонок? — ще й зараз обурюється Микола.— Хотілося йому й по тикві дати, та вирішили, навіщо руки бруднити (О. Гончар)
Бути причетним до чого-небудь низького, непристойного. Приклади
  • Кадети цілу дорогу висміювали Василя.. Справді, украсти копу проса — це ж така мізерія, що доброму злодієві не варто руки каляти! (Д. Косарик)

ру́ки не туди́ стоя́ть у кого і без додатка.

Хто-небудь невправно щось робить, не вміє робити чогось і т.ін. Приклади
  • [Надія:] Куди ж його приткнуть? Нездатний ні до якої роботи. У нього й руки не туди стоять (О. Підсуха)
  • — Баба, вона таки — баба! Тільки й почуєш — то те, то се, то не туди руки стоять (О. Ковінька)

ді́ло рук чиїх.

Хто-небудь є творцем чогось. Приклади
  • Місто, що розсипалось по долині над морем, не здавалось мені ділом людських рук, а просто пейзажем (Леся Українка)
Хто-небудь причетний до якої-небудь справи, події і т.ін., винен у чомусь. Приклади
  • [Комендант:] Горожани! Смерть короля Завойовника — діло ваших рук. Не може бути, щоби в цілому місті нікому не був би відомий злочинець (Я. Мамонтов)

ма́ти ру́ку, перев. де.

Користуватися чиєюсь підтримкою, допомогою, протекцією і т.ін. ( перев. впливової, знаної людини). Приклади
  • ма́ти свою́ ру́ку. Та все-таки він [князь] підозрівав, що Іван сяк чи так мав у тім случаю [випадку] свою руку (І. Франко)
  • ма́ти до́сить си́льну ру́ку. Він мав там досить сильну руку в особі одного свого колишнього товариша по службі (Олена Пчілка)
  • Не такого вона роду, щоб її вислали. Вона скрізь руку має (І. Микитенко)
  • Але прикинув [Варчук], що мати в губернії таку руку — велике діло (М. Стельмах). —Важко правди добитися, коли не маєш там руки (О. Гончар)
  • В райцентрі він свій чоловік, руку має… (К. Гордієнко)
  • [Дід:] Він скрізь руку має, а ми що? (І. Карпенко-Карий)

рук не ви́стачить.

Дуже багато. Приклади
  • — У неї, мабуть, і своїх речей, що й рук не вистачить, а тут ще й ми (В. Кучер)

[аж] ру́ки свербля́ть (че́шуться) / засвербі́ли (зачеса́лися).

перев. до чого. Комусь дуже хочеться робити що-небудь, займатися чимсь. Приклади
  • Треба ще буде кінця додати, бо воно колись, як свербіли руки, писалось (Панас Мирний)
  • У хлібороба аж свербіли руки, тягнулись до коси. Замахнувся на весь захват, заспівала коса, і впали стебла рівним покосом (І. Цюпа)
  • Земля протряхла, заіржавілі плуги вже лежали на возах, а селянські руки свербіли до оранки (Ю. Збанацький)
до чого. Комусь дуже хочеться привласнити, загарбати що-небудь. Приклади
  • Коваль звелів проорати по межах своєї землі глибокий рів і насипати високий вал, аби він на всі віки став суворою пересторогою для тих, кому будуть свербіти руки до полянських просторів (І. Головченко, О. Мусієнко)
зі сл. вда́рити і под. Дуже хочеться (вдарити, побити когось). Приклади
  • — Руки засвербіли скрутити голову тут пану Енгельгардту (Д. Косарик)
  • Свербіли руки вдарити пихатого осавула, але треба було мовчати, хитрувати, шукати виходу (З. Тулуб)
  • Якщо, каже, руки сверблять битися — бий краще мене: я здоровий, витерплю (О. Гончар)
в кого. Хто-небудь втручається у все. Приклади
  • Через ту невгамовність і не злюбив її Масло. Якось при Мальованому розпікав її: Поглянь! Чого вона лізе? Працювала б тихенько… А в неї руки чешуться, і туди лізе, і сюди. Дуже треба їй знати, скільки одна рейка обходиться цехові (А. Хижняк)

[ні (і)] рук, [ні (і)] ніг не чу́ти (не відчува́ти).

Бути надзвичайно втомленим. Приклади
  • — Жінки старалися. Працювали на совість. Хоча під кінець зміни не чули ні рук ні ніг (В. Вільний)
  • Ще й сонце не сіло, коли ми свою смугу перейшли. Впали на стерню, рук і ніг не чуємо… Куди ж там: такий шмат утяли! (І. Муратов)
  • Петрусь співав їй, розповідав цікаві казки, підманював, що ліс близько, а сам теж не чув ні рук, ні ніг (Ю. Янов.)
Уживається для підкреслення сильної волі; дуже, надзвичайно. Приклади
  • ні ру́чок, ні пу́чок не чу́ти. Бувало, так за день навихається біля великої роботи, що ні ручок, ні пучок не чує (М. Стельмах)
  • З шляху ми повернули надвечір, чомусь значно раніш, ніж завжди. були такі стомлені, що вже не відчували ні рук, ні ніг (В. Козаченко)

подава́ти (дава́ти і под.) / пода́ти (да́ти і под.) [бра́тню, помічну́ і т.ін.] ру́ку [допомо́ги] кому і без додатка.

Підтримувати когось, допомагати кому-небудь у скрутний для нього час. Приклади
  • Тратять наші громади свої права, свої ґрунти, свої ліси і тратитимуть до останку, якщо ніхто не подасть їм помічної руки (І. Франко)
  • Не знаєш ти [чехословацький вчений] мене, і я тебе не знаю, Та руку мій народ твоєму подавав (Д. Павличко)

з рук випада́є.

Не хочеться нічого робити. Приклади
  • Тепер, слава богу, я повеселішав, а все-таки за що не возьмуся [візьмуся], із рук випадає (Т. Шевченко)

не в ті ру́ки, зі сл. потрапля́ти і под.

Не за призначенням. Приклади
  • На засіданні суду відзначалось, що в Законі про вибори чітко не сформульоване положення про контроль видачі, одержання і погашення виборчих бюлетенів. Не секрет, що вони нерідко потрапляли не в ті руки (З газети)

ру́ки фе́ртом, заст.

Узявшись у боки ( перев. про самовдоволених, чванливих, безцеремонних людей). Приклади
  • Руки фертом, вираз строгий, Широко розкрачив [розкарячив] ноги. Та й бурчить собі Бассім (І. Франко)

ді́ло не втекло́ рук чиїх.

Хто-небудь причетний до чогось. Приклади
  • Як стали гомоніти по селу про голову й писаря, Грицько… перший сповістив про це Христю й… присягався, що те діло не втекло Чіпчиних рук (Панас Мирний)

випуска́ти / ви́пустити віжки з свої́х рук.

Поступатися владою, керівництвом. Приклади
  • З'явилась розгубленість. Доктор Гуль зорієнтувався, в чому річ, і вирішив не випускати віжок з своїх рук (Л. Дмитерко)
  • Онися Степанівна, як стара господиня в домі, й не думала випускати з своїх рук господарських віжок (І. Нечуй-Левицький)

держа́ти (трима́ти) ві́жки в рука́х.

Володіти ситуацією, керувати чим-небудь. Приклади
  • Секретар повіткому виявилася говіркою, сердечною дівчиною. За п'ять хвилин вона вже, як кажуть, тримала віжки в руках і спрямовувала хід розмови, куди їй хотілося (В. Речмедін)

обома́ рука́ми, зі сл. голосува́ти і под.

Повністю, цілком підтримуючи. Приклади
  • — Візьми Мукузанського. Орел.. .Отож голосую за нього, як кажуть, обома руками (А. Крижанівський)
  • — Я обома руками голосую за них.. .— Ми часто за узагальнення голосуємо обома руками, а від конкретного, буденного уміємо відмахнутись теж обома руками (М. Стельмах)
Охоче, без вагань, без роздумів. Приклади
  • Запропонуй їй [Шпачисі] на вибір — собор чи критий ринок? Обома руками буде за ринок. Що той собор для неї в житті? (О. Гончар)
  • Грицько. .глянув на Чумака. Ну й бідовий цей учитель! За все береться обома руками (В. Речмедін)
  • — Якби мені князь давав село, я б загарбала його обома руками (І. Нечуй-Левицький)

під руко́ю; під рука́ми, зі сл. бу́ти, ма́ти і т.ін.

чиєю (чиїми), кого. У залежності від когось, у підлеглості кому-небудь. Приклади
  • ..Брати на себе ініціативу — це і незвично, і клопітно. Куди певніше та затишніше бути під чиєюсь рукою (З газети)
  • Можна і тут виявити себе, не обов'язково… ходити в аспірантах, під рукою в маститих професорів (І. Цюпа)
У наявності. Приклади
  • Завбазою нічого не хотів від життя: все було під рукою (З журналу)
  • Нині узвар здебільшого називають компотом, готують його з тих фруктів, які є під рукою (З журналу)
При собі, з собою. Приклади
  • Багато рядків з Енеїди Шевченко знав напам'ять і цитував у повістях, коли твору Котляревського в нього не було під руками (З журналу)
У своєму розпорядженні. Приклади
  • Немає причин сумніватися, що в жерців були під рукою, дуже стародавні народні перекази про патріархів, може, навіть письмові джерела, і вони внесли їх до своєї компіляції майже без змін (З журналу)
Близько, поблизу, напохваті, напоготові, поруч. Приклади
  • — Коли трапиться наглий, нещасливий випадок, в селі є лікар зараз же на місці, під рукою,— то це велика справа (Ірина Вільде)
  • По-людському треба! І в цьому весь Остап Вишня. Гумор хай буде смішним, сатира хай буде гострою, але людяність, душевність, доброта і співчуття теж мають бути під рукою, напохваті (З газети)

наклада́ти / накла́сти (наложи́ти) на се́бе ру́ки.

Заподіювати собі смерть. Приклади
  • А другого дня вся камера піднялася на ноги: отой чоловік наклав на себе руки (А. Дімаров)
  • — Від різок, діду, і в печі не сховаєшся! Вже коли їх присуджено, так і доведеться або прийняти, або руки на себе наложити (О. Кониський)
  • Не накладати ж на себе руки, не лягати ж заживо в землю (І. Цюпа)
  • [Антон:] Нехай накладають на себе руки ті, за котрими є кому жалкувати (М. Кропивницький)

як (мов, ні́би і т.ін.) з Бо́жої руки́, зі сл. несподі́вано і под.

Уживається для вираження інтенсивності, повноти ознаки; абсолютно, великою мірою. Приклади
  • Зо триста років [в Україні] лилася кров, величезні жертви клали без успіху, і раптом, як з Божої руки, несподівно дано незалежність (В. Барка)

дава́ти / да́ти по рука́х кому.

Створювати перепони, перешкоди, заважати здійсненню чого-небудь. Приклади
  • Нам треба бути дуже пильними, треба дати по руках тим, хто веде шкідливу роботу на мовному фронті (О. Корнійчук)
  • Замість політичної роботи в масах — адміністрування, підприємливим дають по руках (З газети)

вибива́ти / ви́бити ко́зирі (ко́зир) з рук чиїх.

Позбавляти кого-небудь вигідної для нього можливості здійснити свої плани чи наміри. Приклади
  • Та хто ж це співає?.. Певно, це викликали з самого Києва артистів, щоб вибити з її рук козир, щоб відтиснути на задній план (М. Ю. Тарновський)
  • — І ти, чоловіче, в таку пору не сумніваєшся садити жоржини? — намагається стримати свій характер і водночас приголомшити Мірошниченка.— Вони — пам'ять про моїх дітей,— тьмариться широке обличчя Мірошниченка. І цим одразу вибиває козирі з рук Кульницького (М. Стельмах)

обагри́ти / обагря́ти [свої́] ру́ки кро́в'ю, перев. чиєю, якою.

Учинити вбивство; стати вбивцею. Приклади
  • Обагряли свої руки людською кров'ю поліцаї, що служили… гітлерівським катам. Та не вдалося їм уникнути розплати (З газети)
  • Сплять мертвецьким сном… ті, хто сьогодні ще й дитячою кров'ю руки свої обагрив (О. Гончар)
  • На Кальварію йде велика громада різунів.., що в лютім [місяці] обагрили свої руки кров'ю (І. Франко)

не мину́ти рук чиїх, кого.

Бути побитим кимсь. Приклади
  • Хоч так, бабо, сядь, хоч так,.. а моїх, мовляв, рук не минеш… (В. Винниченко)
  • — Ну, щастя твоє, але ще наших рук не минеш! — посварився [Левко] кулаком на Юрка (М. Стельмах)
Потрапити до кого-небудь (про предмети). Приклади
  • не мина́ти рук. — Жодна путяща залізяка, що потрапила в село, не минала його рук (М. Стельмах)
  • Не минула рук пристава й книжка (М. Стельмах)
Бути схопленим ким-небудь, попастися комусь. Приклади
  • — Ми вже розшукуємо його…наших рук не мине (М. Стельмах)
  • Він [Роман] зовсім не сподівався, що Левантина буде така вперта.. Але хай не брикає! Його рук не мине (Б. Грінченко)

лиза́ти ру́ки кому, рідше у кого і без додатка.

зневажл. Підлабузнюватися до когось, принижуючи власну гідність; підлещуватися. Приклади
  • Перед панами любив у три погибелі згинатися та руки їм лизати (Л. Дем'ян)
  • лиза́ти ру́ку. — Сидіть,.. голодуйте, лижіть руку, що випадково кине вам кістку, і за всі ваші муки й рани не смійте просити скибки хліба чи сорочки (З. Тулуб)
  • [Герасим:] Ах ти ж погань! Мужва репана! Давно лизала панам руки, за верству шапки скидала (І. Карпенко-Карий)
  • — Засіяла лани свої? Багато тобі наміряли? Де ж ті пани, що ти їм руки лизала? (М. Коцюбинський)
ірон. Занадто виявляти прихильність, велику увагу до когось. Приклади
  • лиза́ти по рука́х. Все корилось перед ним, шанувало, поважало і лизало по руках (І. Франко)
  • Їй було досадно. Бач, дома готовий руки лизати, а на вулиці стріне — одвертається (Панас Мирний). [Крамарюк:] Тобі треба мати при собі блазня, над яким ти будеш сміятись, кепкувать,.. а він лизатиме у тебе руки (І. Карпенко-Карий)

ма́йстер ( рідше маста́к) на всі ру́ки.

Людина, яка все вміє робити, вправна, тямуща у будь-якій справі. Приклади
  • ма́йстер на все. І-і хлопець же був!.. Куди б ти його не повернув,— на все майстер. Чи на співи, чи на іграшки, чи на вигадки (Г. Хоткевич)
  • І майстер на всі руки, та часу на все не вистачає (З журналу)
  • Батько її Сила Гаврилович — майстер на всі руки: і швець, і столяр, і скляр (О. Гончар)
  • — Панас Юхимович на всі руки майстер. Як кажуть: і швець, і жнець, і на дуду грець (Ю. Збанацький)
  • Лаврін був розумака і майстер на всі руки — і косити, і молотити, і навіть сам шив чоботи (О. Донченко)
перен. жарт. Машина, пристрій і т.ін., що може виконувати різні види роботи. Приклади
  • Цей велет [КрАЗ-260] — на всі руки майстер. Він годиться для перевезення вантажів і людей, монтажу обладнання і спеціальної техніки, буксирування різноманітних причіпних систем на будь-яких дорогах (З журналу)
ірон. Людина, яка за все береться, але робить невправно, неякісно і т.ін. Приклади
  • Мастак на всі руки. Одна лиш біда — Сіромі ніколи ніщо не вдається (С. Воскрекасенко)

держа́тися руки́ чиєї, кого.

Бути на чиємусь боці, підтримувати когось. Приклади
  • Чіпка й собі, хоч і бачив, що мати ні в чому не винна, держався руки жінки, а за нею — й тещі (Панас Мирний)

попливти́ із рук чиїх.

Швидко витрачатися, втрачатися, зменшуватися (про кошти, майно, маєтки і т.ін.). Приклади
  • Він і достатками давніше володів, та за бенкетами.. поплив із щедрих рук його маєток (Переклад М. Рильського)

дохо́дити / дійти́ до рук чиїх, кому і без додатка.

Ставати чиїм-небудь надбанням, діставатися комусь. Приклади
  • [Храпко:] Батьки тут по домівках із сили лізуть, збирають ту копійку до копійчини та засилають дітям..; а вони он як тринькають добро родительське [батьківське]! Гарно, гарно… А то все, що нашармака воно доводиться, нетружена копійка до рук доходить (Панас Мирний)

бра́ти / взя́ти збро́ю (меч) в ру́ки.

Готуватися до боротьби, війни або починати боротьбу, війну. Приклади
  • Ми закликаємо кінчати війну, а самі візьмемо меч у руки? Це — небезпечний експеримент (Ю. Смолич)
  • Треба за всяку ціну знайти Максима Бобровника, треба брати зброю в руки (Ю. Збанацький)

відбива́тися (відма́хуватися, відхре́щуватися) / відби́тися (відмахну́тися, відхрести́тися) рука́ми й нога́ми від кого.

Рішуче відмовлятися від кого-, чого-небудь. Приклади
  • Відбиватися руками й ногами від участі в розробці неперспективного проекту. відма́хуватися рука́ми. Він почав питать в наймичок, в прикажчиків, але ті одмахувались руками і казали, що ті книжки їм зовсім ні для чого не потрібні (І. Нечуй-Левицький)
  • — У медичному штаті працювало двоє — Хлипалів двійник, від якого наш Хлипало відхрещувався руками й ногами — не визнавав родичівства, та лікар-стоматолог панна Нонна (Ю. Збанацький)

з легко́ї руки́ чиєї.

За чиїмось вдалим починанням, добрим прикладом. Приклади
  • Масив Крас (німецькою — карст) — дике кам'янисте нагір'я в Югославії. З легкої руки хорватських географів ця власна назва перетворилася на науковий термін (З журналу)
  • Чорнобильська катастрофа з легкої руки Юрія Щербака випустила в ужиток таке поняття, як Звізда Полин (З газети)
  • Пишалися мої друзі ще й своєю ініціативою, оскільки все від нас пішло, з нашої легкої руки змагання розгорнулося по всьому дивізіону (М. І. Тарновський)

[усе] схо́дить / зійшло́ [з рук] кому і без додатка.

Залишається безкарним, не поміченим. Приклади
  • Вона… намагалася верховодити і… коверзувати. І теж нічого — сходило з рук (М. Стельмах)
  • На нього частенько ображались… Писали, скаржились — все йому сходило з рук (А. Дімаров)
  • Коли завинить простий робітник — його покарають. Та коли адміністрація, верхівка — їм усе сходить (Ю. Щербак)
Минає, уладнується як-небудь. Приклади
  • [Єфрем:] Іншим якось сходить з рук, а я спіткнувся; підвівся, та вже ґрунту під ногами не почув (М. Кропивницький)

підклада́ти / підкла́сти (підложи́ти) ру́ки кому, під кого і без додатка.

Допомагати кому-небудь; робити все можливе для когось. Приклади
  • — Та я б руки під нього підложила, щоб видужав, та вік би весь не спала, за ним би дивилась, аби прочуняв (Ю. Збанацький)
  • Треба руки підкладати, а не дарма ґелґотати (Укр. присл.)
  • — Мені дитина помирає, розумієте? — крикнула пані [до управителя]. — А мені що? Руки під неї підкласти? (Дніпрова Чайка)

ку́ку в ру́ку, фам. , зі сл. да́ти і под.

Хабар. Приклади
  • Бакшиш треба дати… ви не знаєте, що то бакшиш? Куку в руку… хабар… як не дамо, одвезуть раба Божого [Остапа] у Рені (М. Коцюбинський)

не жалі́ти рук (сил).

Працювати, робити що-небудь з великим напруженням, з найбільшою віддачею. Приклади
  • П'єса пройшла з таким успіхом, що після завіси глядачі кинулись на сцену й почали, не жаліючи рук, качати своїх перших артистів (М. Стельмах)
  • Он уже помітили його роботу розумні люди, уже й молоком дарують, бо він таки рук не жаліє і не з лінивих (Григорій Тютюнник)
  • Як вона рук не жаліла, обмазуючи та обліплюючи хату, щоб і холод не заходив зимою (Панас Мирний)

не поклада́ючи рук, зі сл. працюва́ти і под.

Невтомно, з великим ентузіазмом. Приклади
  • Не покладаючи рук, трудяться [металурги] над здійсненням своїх планів (З журналу)
  • Євген Вікторович, не покладаючи рук, працює над великою науковою працею по хірургії (Іван Ле)
  • Робітники, інженери, вчені, академіки, майстри мистецтва і майстри плавок, забоїв, верстатів — всі працюють не покладаючи рук (О. Довженко)

відмахну́ти (відмахну́тися) руко́ю.

Виразити небажання щось робити чи говорити, махнувши рукою. Приклади
  • — Куди біжиш? Постигнеш… Андрій одмахнувся рукою. Ет, що там тепер Хома… (М. Коцюбинський)
Відмовитися від чого-небудь, ухилитися. Приклади
  • Що в нього не запитаєш, тільки рукою одмахне: одкаснись, мовляв, не до того (В. Блакитний)

у ру́ку зі сл. сон.

Який справдився, віщий. Приклади
  • То ж кум Нечай ще їв рибу-щуку, а ще ж приснився і сон у руку (Л. Костенко)
  • Ігор терпляче ждав інших розмислів Делоне. І Борис, ніби вгадавши намір свого товариша, повів далі: — Сон, як кажуть, у руку (З журналу)

як (мов, немо́в і т.ін.) руко́ю зняло́ що, безос.

Дуже швидко, раптово минуло, зникло щось. Приклади
  • З Одарки весь хміль мов рукою зняло (В. Міняйло)
  • Із Яся сон немов зняло рукою (Василь Шевчук)
  • — На, вражий сину, приложи оце листя, так завтра мов рукою зніме (П. Куліш)

дава́ти / да́ти го́лову (рідше ру́ку) [на ві́друб (на ві́дсік і т.ін.)] кому і без додатка.

З повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь; переконливо стверджувати щось. Приклади
  • дава́ти го́лову собі́ відруба́ти. Чіпаріу дав би голову собі відрубати, що цей дзвін лише з-під коліс авто (Ю. Смолич)
  • Я ніколи не бачив Севіль'ї, Та на відсік вам голову дам — Саме так молоді й посивілі Карнавалять на вулиці там (І. Муратов)
  • — Даю голову на відсік, це колгоспний Малишок [коник] (З газети)
  • — Так от що я тобі скажу: дурниця все це, непорозуміння якесь. Руку на одруб даю (А. Головко)
  • — Чи ви повірили, що справді злодії перед вами?! Та голову на одруб даю, що це чиста провокація! (А. Головко)
  • — За Сева я даю голову. Коли тільки можливе в світі існування пари друзів, то це я і Сев (Ю. Яновський)

швидки́й (ско́рий) на ру́ку.

Спритний, вправний, проворний у діях. Приклади
  • — Які ж то в пана були наміри? — щиро поцікавилась скора на руку господиня (О. Ільченко)

рва́ти / порва́ти жи́ли (ру́ки, си́лу).

Дуже важко, багато, з надмірним напруженням; над силу працювати. Приклади
  • рва́ти на собі́ жи́ли. Добру годину рвали на собі жили, пересаджуючи через ручиці важкі колоди (Григорій Тютюнник)
  • — Ти звідки… знаєш, що таке земля і чи дорожча вона за крові!? Зароби її перше, порви спершу свої жили на ній (М. Стельмах)
  • Рве [хлопець] силу, аби догодить господареві (К. Гордієнко)
  • Блукати по наймах — це добре знає кожен із них: гірко! Рвати руки на чужій праці, ламати спину, губити здоров'я… (А. Головко)
  • Це вони [нинішні пенсіонери], живучи, по суті, в нужді, рвали жили заради світлого майбутнього, що й не маячило на горизонті (З газети)

[аж] гори́ть (кипи́ть) у рука́х (під рука́ми) у кого, у чиїх, під чиїми, перев. зі сл. робо́та, ді́ло і т.ін.

Виконується, здійснюється і т.ін. швидко й успішноִ Приклади
  • Усе він знає, усе кипить в його руках (М. Стельмах)
  • Сапери моталися все моторніше, робота горіла під їхніми руками (Гончар)
  • Тепер усе горіло в його руках. Йому вистачало сил і на лекції, і на біганину по всіляких комітетах, комісіях, зборах (Ю. Бедзик)

вирива́ти / ви́рвати з рук.

кого, чиїх. Домагатися чогось за рахунок інших, виявляючи велику настирливість. Приклади
  • — Амосови всі такі. Їм подай тільки перше місце. А не даси — з рук інших вирвуть. Натури! (А. Хорунжий)
  • — Нехай би знали, як нехтувати мною. Поминули мене! Вирвали з моїх рук честь, славу (І. Нечуй-Левицький)
Користуватися популярністю, великим попитом. Приклади
  • — Розкажи про себе,— Левко відпив трохи кави.— Не можу сказати, що мої рукописи виривають з рук, та вдалося зачепитися у видавництві — з літзаписом (А. Хорунжий)

[і] ка́рти в ру́ки кому.

Хто-небудь має чи отримує всі можливості для здійснення чогось (про досвідчену, обізнану в чомусь людину). Приклади
  • Ну що ж, Ілля Гавриловичу.. В цій операції ви головна особа. Вам і карти в руки (П. Автомонов)
  • — Ви фізики, вам карти в руки (Н. Рибак)
  • — Ти ж влада,— солопів рибінспектор.— Тобі й карти в руки… (О. Гончар)

під свою́ ру́ку, зі сл. прийня́ти, бра́ти і т.ін.

До себе під захист, покровительство. Приклади
  • Дізнавшись про причину втечі Наталки, вона рішуче прийняла її під свою руку (С. Добровольський)
  • — А мені якраз і потрібні люди авантюрницької вдачі.— Що ж, коли такі потрібні, беріть колодяженців під свою руку. І, як кажуть, ні пуху, ні пера! (І. Головченко, О. Мусієнко)
  • — Прости нас, князю, що ми тебе зневажали і тебе не послухали: прийми нас під свою руку (І. Нечуй-Левицький)

би́тися (би́ти [се́бе]) об по́ли [рука́ми].

Дуже переживати, побиватися і т.ін. Приклади
  • Переляканий батько метушився, безтямно бив себе об поли й бурмотів: — Ой лихо, ой лихо! Хто тебе, голубонько, зобидив? Що трапилось? Заспокойся, зозуленько моя! (М. Лазорський)
  • [Христя (до Олени):] Батько об поли руками б'ються та бідкаються, мати плачуть (М. Кропивницький)
  • Міряє він хату — то вздовж, то впоперек, б'є об поли руками (Панас Мирний)
  • Як вони розгуляються,.. ми тут панночку хап, та до брички, та навтікача до шлюбу… Нехай собі, будучи, об поли руками б'ються, а завтра нічого робити, самі зап'ють весілля (Г. Квітка-Основ'яненко)

як (мов, ні́би і т.ін.) без рук без кого--чого.

Зовсім безпомічний, безпорадний і т.ін. Приклади
  • Я без рушниці як без рук. Без неї я боюся й мух! (Олександр Олесь)
  • Я Дарки не дам, бо я без неї як без рук (Леся Українка)
  • Сулейман дуже зрадів, діставши чотки — без них він був як без рук (М. Коцюбинський)
Не можна обійтися без чого-небудь. Приклади
  • Ремонтували [в кузні] всяку всячину, без якої в господарстві — як без рук (А. Іщук)
  • — А в хазяйстві все ж, як не є, відерце мусить бути.— А звісно, без відра, як без рук,— погоджується Дорошко (І. Цюпа)

іти́ / піти́ до рук (у ру́ки, рідко у ру́ку) кому.

Легко діставатися, здійснюватися і т.ін. Приклади
  • — А! Який той Терешко щасливий! Йому все йдеться! Все йому йде в руку! І сливи швидко ростуть! (І. Нечуй-Левицький)
  • Наука в Остапа Тура Гнатові Яворському пішла в руку (С. Чорнобривець)
  • [Нечипоренко:] Фортунить вам, Маріє Кирилівно, просто інший раз аж не віриться. Кожна справа ніби сама в руки вам іде (О. Левада)
  • — На лови він їздив удень і вночі, риба йому йшла до рук, як приворожена. Так він проживав — цей сліпий дід (Ю. Яновський)

запуска́ти / запусти́ти ру́ку (ла́пу) в що.

Посягати на чию-небудь власність, привласнювати щось чуже. Приклади
  • — Все гаразд, минуло лихо,— Дума так цей молодець, Запустивши лапу тихо у державний гаманець (С. Воскрекасенко)
  • — Ну от не можу спокійно дивитися, коли якась бісова душа хвостом починає крутить, носа од роботи верне чи запускає руку в народне добро (В. Кучер)

умі́лі ру́ки.

Працьовиті, вправні в роботі люди. Приклади
  • Неначе з сонця скована Умілими руками — Аж іскриться та блискає. Оце так справді школа! (В. Бичко)
Ті, що розуміються на чомусь. Приклади
  • І все-таки Словник Уманця в умілих руках міг давати свого часу певну користь; буває іноді, що в стилістичних шуканнях доводиться заглядати в нього й сьогодні (М. Рильський)

побува́ти в рука́х чиїх.

Бути відремонтованим. Приклади
  • Я розгвинчував електропатрони, знімав гнізда для пробок запобіжника. В моїх руках побували м'ясорубка, знятий з дверей замок (П. Автомонов)

Ма́ти свербля́чі ру́ки, жарт.

Виявляти потяг до крадіжки; брати, привласнювати чуже. Приклади
  • Не май рук сверблячих (Укр. присл.)

не поклада́ти рук, зі сл. роби́ти, працюва́ти і т.ін.

Дуже старанно. Приклади
  • Юруш розказував, як то він піклується та па́дкує коло князівського добра,.. рук не покладає (І. Нечуй-Левицький)
Дуже важко, завзято. Приклади
  • Було у неї одно добро, задля котрого вона [Пріська] робила-працювала, рук не покладала (Панас Мирний)
Працювати, трудитися. Приклади
  • Ніхто її не побачить нігде [ніде] і ні з ким, усе за роботою по господарству, цілий день рук не поклада (Г. Квітка-Основ'яненко)

підверта́тися (попада́ти, попада́тися, потрапля́ти і т.ін.) / підверну́тися (попа́сти, попа́стися, потра́пити і т.ін.) під ру́ку (в ру́ки).

тільки попади́сь (попади́ і т.ін.) під ру́ку. Уживається для вираження застереження або погрози. Приклади
  • — Ну, негіднику,— пригрозив, розтираючи око.— Попадись ти мені під руку в наступному кварталі (З газети)
Випадково опинятися поблизу, поруч кого-, чого-небудь або так, що можна було легко взяти, дістати, використати і т.ін. Приклади
  • Коли починався бій, тоді тримайся.. Біда якомусь вайлові, якщо він потрапить Багірову під руку в таку мить! (О. Гончар)
  • Ганяв [Роман Васильович] усіх, хто потрапляв під руку, як сидорових кіз (Ю. Збанацький)
  • Взяла [Софія] й собі газету, яка попалась під руку, і почала читати її (Леся Українка)
  • Він [Франко] читав усе, що попадало в руки (М. Коцюбинський)
  • Громадяни хапають де тільки під руку попадається все належне до скульптури: ескізи, бюсти і т.ін. (Леся Українка)
  • Частував [Чіпка] кожного, хто підвертався під руку (Панас Мирний)
  • Їли жадібно, їли все, що кому попадало під руку (Ю. Збанацький)

золоті́ ру́ки.

у кого. Хто-небудь уміє зробити, змайструвати все, за що не візьметься; хтось кмітливий, спритний у роботі. Приклади
  • Кажуть, руки в мене золоті. Та й голова, повірте, не мідна. Академічний розум! — не раз відзначав мою скромну персону головінж (А. Крижанівський)
  • — Сафронова наймичка Софія,— пізнає Дмитро.— Іч, сама горює на чужому полі. А жне — як вогонь. Золоті руки у дівчини (М. Стельмах)
Уміння, вправність в усякій роботі, кмітливість у ремеслах, висока професійна майстерність. Приклади
  • — Наш перший коваль ні золота, ні доларів не мав… У нього була тільки купа дітей і хвора жінка…— Зате мав золоті руки! (І. Чендей)
  • [Самопал:] Жив тут… муляр Гордій. Золоті руки мав. Палаци і хати, церкви і мости мурував для людей… Слава про нього йшла в усі землі (М. Зарудний)
Той, хто бездоганно знає свою справу, професіонал; вправна, уміла, здібна людина. Приклади
  • Карпо я Карпович — технік з нової техніки. Золоті руки (А. Крижанівський)
  • Биб склав у діжку татові інструменти, загорнувши їх по одному в промащені ганчірочки, й сказав:. .Струмент [інструмент] добрий, у золотих руках був.. (Григорій Тютюнник)
  • І коло корови уміє [Параска] ходити.. І вишиває, і панчохи плете… Золоті руки, та й годі! (Панас Мирний)

розв'яза́ти / розв'я́зувати ру́ки кому, чиї.

Звільняти від будь-яких обмежень, давати можливість діяти вільно, на власний розсуд. Приклади
  • ру́ки розв'я́зані у кого і без додатка. Як не є, Параска рада була — тепер вона вільніша, руки розв'язані, на хазяйстві невістка (К. Гордієнко)
  • — Я за розумне поєднання комплексів і звичайних тваринницьких ферм…. А то дехто здихався їх, розв'язав собі руки (І. Цюпа)
  • Обручов боявся відступити від букви закону.— Ну, гаразд. Пишіть резолюцію: На розгляд бригадного генерала Федяєва. Цим самим ви знімете з себе будь-яку відповідальність, а мені розв'яжете руки,— сказав, нарешті, Федяєв (З. Тулуб)
  • Сміливо відривайся від берега, заглиблюйся в ліс, виходь на оцю дамбу.. Тоді ти одразу відчуєш себе вільніше, розв'яжеш собі руки для маневру… (О. Гончар)
Звільняти від родинних обов'язків. Приклади
  • розв'я́зані ру́ки у кого. В Лапшевича руки розв'язані: ні свата, ні брата (П. Панч)
  • І порадила тоді подруга моя… віддати його до неї в дитячий будинок. Не знала я, що інше замислено: аби розв'язати мої дівочі руки (В. Логвиненко)

легки́й на ру́ку.

Той, хто досягає успіху в якомусь починанні, в усякій справі, за яку береться; той, кому щастить. Приклади
  • — Невезучий я… Програвся.. Один ти оце, мабуть, щасливий об'явився на всю Каховку… Двічі підряд [виграв].. — Я на руку легкий,— упевнено пояснив Данько (О. Гончар)
  • Веселий на вдачу, легкий на руку, рівно став перед командиром, поблискуючи розумними сірими очима (М. Стельмах)
Той, хто охоче допомагає іншим. Приклади
  • — Ілько легкий на руку.— Правильно, Ілько поміг,— підхопив Петро.— Він взагалі парубок справний (А. Хорунжий)

дава́ти / да́ти ключ [у ру́ки] кому.

Сприяти ясності, доступності, допомагати зрозуміти що-небудь. Приклади
  • дава́ти в ру́ки ключ. Ідейна концепція твору, посилена емоційним ставленням постановників до зображуваного, дає їм в руки той ключ, за допомогою якого вишукується образ спектаклю (З журналу)
  • Побут у його селі дав мені ключ до розуміння його вдачі (І. Франко)
  • Ми не відривалися від зусиль його розуму вимовити ще щось, що дало б нам ключ, хто він є — цей бурлака з моря (Ю. Яновський)

гребти́ під (до) се́бе [обома́ рука́ми (обіру́ч) і т.ін.] що і без додатка, зневажл.

Бути зажерливим, збагачуватися, перев. нечесним шляхом. Приклади
  • Є такі, що обома руками гребуть до себе, і хоч би що. Ще й на інших спогорда поглядають (В. Дрозд)
  • І в чому ж він помилився сам?. .Чому ж такий нещасливий? І вдома, й на роботі. Не гріб під себе, не чіплявся в чужі горлянки (Ю. Мушкетик)

не втече́ рук чиїх, кого.

Хто-небудь обов'язково досягне чогось, матиме щось. Приклади
  • Він аж мов повеселішав, як забалакали про земство. Він добре знав, що воно його рук не втече (Панас Мирний)

віддава́ти / відда́ти [і] ру́ку [і се́рце] кому, заст.

чию, чиє. Погоджуватися на одруження з кимсь. Приклади
  • На цьому місці, де ви доказали свою любов такими доводами, я віддаю вам руку своєї коханої єдиної дитини (І. Нечуй-Левицький)
Одружуватися з ким-небудь. Приклади
  • відда́ти і се́рце і ру́ку. Я їй віддав і серце й руку (В. Сосюра)
  • Що дівчина нерадо віддає свою руку вдівцеві, се річ зовсім природна: сили вдівця вже зужиті, надломлені, чуття застигло (І. Франко)

додава́ти / дода́ти рук до чого.

Сприяти чому-небудь, допомагати у чомусь. Приклади
  • Писар помаленьку та потихеньку викопав під о. Артемія цілу яму. Але й сам необережний о. Артемій самохіть додав рук, щоб розширити під собою ту яму (І. Нечуй-Левицький)

вали́тися з рук у кого і без додатка.

Не виходити, не вдаватися через відсутність відповідного настрою, через втому, хворобу і т.ін. (про роботу і под.). Приклади
  • па́дати з рук кому. Робота не клеїлася: йому все падало з рук — невдача сильно хвилювала його (Г. Епік)
  • леті́ти з рук. Семен. . домолочував своє жито. Все чомусь летіло з рук. Вранці косив люцерну коровині до удою — коса тріснула посередині. Тепер оце вже другий раз билень з ціпа злітає (Р. Іваничук)
  • А в Поночівни усе з рук валилося. Сиділа біля згаслого вогнища, втупивши погляд у попіл, а перед очима, — обличчя баби Марійки, це її, Поночівни, смерть баба Марійка на себе взяла (В. Дрозд)
  • Така вже була у Савки вдача, що все в нього з рук валилося (В. Козаченко)
  • — Ноги підламуються з голоду! — Робота з рук валиться (З. Тулуб)
  • — Щось і в мене робота з рук валиться,— уверне батько (Панас Мирний)

з простя́гнутою ру́кою, зі сл. ходи́ти, стоя́ти.

Жебракуючи, просячи що-небудь. Приклади
  • з до́вгою руко́ю. От же був я багатий, а тепер що? З довгою рукою ходжу, в людей прошу, а колись і я людям наділяв, колись і в мене засіки тріщали, та все загуло!.. (О. Кониський)
  • Тисячі колгоспів і радгоспів по вуха позалазили в борги, звикли ходити з простягнутою рукою до банку (З газети)
  • Аспазія вийшла до столу з червоними очима,. .На Гайсина дивилася такими благальними очима, наче вона стояла під церквою з простягнутою рукою (П. Панч)

у рука́х чиїх, у кого.

У чиємусь розпорядженні, користуванні, володінні і т.ін. Приклади
  • В твоїх руках все на світі. Твоя свята воля! Нехай буде так, як буде,— Така моя доля! (Т. Шевченко)
  • — То невже, коли власть у твоїх руках, ти не можеш на моє ненароджене викроїти якусь скибку землі? (М. Стельмах)
  • Маючи його [готель] в своїх руках, батальйон, власне, мав би своєрідний зручний трамплін для того, щоб оволодіти новим кварталом (О. Гончар)
  • Почорнілі на дощах скирти соломи ще вранці були в руках противника (О. Гончар)
У залежному, підвладному становищі; в чиїйсь владі. Приклади
  • Василь колись вертів цілим повітом!.. У Василя всі були в руках — і комісар, і суддя, і сам предводитель (Панас Мирний)
  • Шкребтав старий Михайло в потилиці. Виходило ніби так, що він у сина в руках (Г. Хоткевич)
  • — Що за тон, Оленчук?.. Не забувай, одначе, що я можу тебе, як комаху оту… І сучасне, й майбутнє твоє в моїх руках! (О. Гончар)
  • Марта мало не вискочила з-за столу і, приховуючи радість, подала голос.. — У ваших руках моє щастя (М. Стельмах)

відрива́ти / відірва́ти з рука́ми.

Охоче, швидко купувати щось у кого-небудь. Приклади
  • — Ось їду у Францію… Хімія наша їх дуже задовольняє… А фізика наша їм — ніяк! Не такий розмір шматка! У нас як? Хоч що дай — з руками відірвуть! (П. Загребельний)

умива́ти / уми́ти ру́ки.

Ухилятися від участі в якій-небудь справі, знімати з себе відповідальність. Приклади
  • Отже, коли у вас,. .є хоч крапля любові до свого народу, коли ви не Пилат, що гордо умиває руки, а син народу,. .боріться проти Гітлера (О. Довженко)
  • — Я хочу сказати вам усім, я вмиваю руки. Я мушу вам заявити цілком офіціально — всякі подальші експерименти над моїм винаходом провадяться тут без мого дозволу (В. Собко)

діста́ти руко́ю.

Дуже близько. Приклади
  • мо́жна руко́ю діста́ти. До нашої резиденції вже можна було рукою дістати. Вона десь тут, поряд (З газети )
  • — А небо яке там, ех, Наталонько! Синіє зовсім ніби над тобою — стань на стремена і рукою дістанеш! (О. Гончар)

ма́ти у рука́х що.

перев. зі сл. ремесло, спеціа́льність і т.ін. Бути фахівцем у чомусь. Приклади
  • Не один хотів би мати у руках таке ремесло, як я тепер маю (Л. Мартович)
Розпоряджатися, володіти, керувати чим-небудь. Приклади
  • Мати в руках великі капітали. ма́ти в ру́ці. За величнії оди Король сам співцям видавав нагороди, Він долю їх мав у руці (Леся Українка)

переклада́ти / перекла́сти на чужі́ (на чиї́сь і т.ін.) пле́чі (ру́ки).

Змушувати іншого виконувати свою роботу, свої обов'язки. Приклади
  • Своєму коханому синочкові [Оксана] раду дати так і не змогла, змушена була його виховання перекласти на чиїсь руки (О. Гончар)
  • [Дремлюга:] Ех, Пилипе, Пилипе… Інколи і мені здається, чи не краще жити, як інші: перекладай на чужі плечі роботу і живи на свою втіху.. Не такого я гарту! (О. Корнійчук)

ще́дрою руко́ю.

Не виявляючи скупості, не шкодуючи. Приклади
  • Житню щедрою рукою Ти з вівсяною мукою Пересиплеш та піску Нишком втрусиш по мішку.. (Я. Щоголів)
  • Він всюди сіяв щедрою рукою колядку, діалог і студний кант (М. Зеров)
  • Грається [сонце]… Воно горить срібно-золотим сяйвом, і бризки гарячого золота кидає щедрою рукою (Остап Вишня)

ско́вувати / скува́ти ру́ки.

Позбавляти кого-небудь можливості вільно поводити себе, діяти. Приклади
  • За все своє життя я вперше опинився в панському маєтку. Мимохіть це сковувало руки (П. Панч)

кипі́ти в рука́х перев. чиїх.

Хто-небудь вправно, швидко і т.ін. виконує, здійснює щось. Приклади
  • У неспокійного діда завжди знайдеться якась робота, усе він знає, усе кипить в його руках (М. Стельмах)
  • Баби мастили стіни, Семен пошивав покрівлю, — робота кипіла, горіла в руках (М. Коцюбинський)

не вихо́дити з рук.

Перебувати у постійному вживанні, використанні. Приклади
  • Уявлялося, як щодня, щороку рулетка чи рейсфедер не виходять з рук (Іван Ле)

з тре́тіх рук.

Через когось, не безпосередньо, з чиєюсь допомогою. Приклади
  • че́рез деся́ті ру́ки. Своїм звичаєм, він не брався до діла просто, але колесив, крутився, нюхав, провідував через десяті руки (І. Франко)
  • че́рез дру́гі, тре́ті ру́ки. Основні збутники, діючи через другі, треті руки, використовуючи неповнолітніх, залишаються практично неушкодженими для закону (З газети)
  • Прийдешні покоління не з третіх рук мають знати, якою ціною здобувалася перемога над Гітлером! (І. Головченко, О. Мусієнко)
  • Вони товарняком дісталися серед ночі до Харкова.., а вдень із третіх рук здобували квитки (С. Журахович)

з рук чиїх.

Від кого-небудь. Приклади
  • — Спасибі, дочко. І смачне, і з рук рідної дитини, та не за тим я прийшла (Григорій Тютюнник)

би́ти / вда́рити по рука́х.

кого. Перешкоджати чиїмсь діям ( перев. злочинним), карати когось за що-небудь. Приклади
  • А трапляються ж ще вискочки, яким пощастило зайняти високі посади і які нівечать, спустошують людські душі. Бити б таких по руках (М. Ю. Тарновський)
Доходити згоди, домовлятися про щось (при торгівлі). Приклади
  • Вони [купці].. відразу починали прицінюватися, сперечатися, бити по руках і знов торгуватися, щоб виторгувати хоч зайвий гріш (З. Тулуб)
  • Довго торгувалися [батьки], а потім на бичках-дволітках вдарили по руках (М. Стельмах)

з-під рук чиїх, у кого.

Спритно, з близької відстані від кого-небудь. Приклади
  • З-під рук у батька вхопила його чабанські ножиці і вже замахнулась ними обстригувати, вкорочувати свої вії (О. Гончар)

прибира́ти / прибра́ти до [свої́х] рук.

кого. Ставити когось у залежність від себе, примушувати слухатися, підкорятися і т.ін. Приклади
  • Дівчина у рожевому кімоно належала чорному токійському магу. А того, у свою чергу, прибрав до рук Тривушний, теж маг і чарівник (А. Крижанівський)
  • Вона знала, що батько не від того, щоб поріднитися з Конашевичем, але старий часто бурчав про гетьмана: Так і лізе на вогонь, як метелик… Треба його прибрати до рук і до пуття наставити (З. Тулуб)
  • Нічого. Ми їх усіх приберемо до рук, усіх, — мовив Павук (Панас Мирний)
  • [Старицький:] Майбутній мільйонер [Черепань]. [Андрій:] Все прибирає до рук: і дворян, і цих голодних людей (Ю. Мокрієв)
  • Ощадлива Векла почала потроху прибирати його до рук. Нашила десяток кофтин і послала Василя торгувати на базар (М. Чабанівський)
що. Захоплювати, забирати щось, заволодівати чим-небудь. Приклади
  • прибра́ти до свої́х лап. Як квочка курчат збирає під крила, так Василь Семенович прибрав до своїх лап цілий повіт (Панас Мирний)
  • Та ще коли б Єдиний хліб Вони бажали мати, То ще б нехай, А то весь край Хотять [хочуть] до рук прибрати (В. Самійленко)
  • За зовнішнім демократичним антуражем він не зміг побачити, як поступово владу до рук прибирає адміністрація (З журналу)
  • — Карпо програє останній спадкоємний хутір, стоїть значно вище людини, котра розумно прибирає цей хутір до своїх рук (М. Стельмах)

гаря́чий на ру́ку.

Сповнений завзяття, енергії; запальний. Приклади
  • А що вже Ясень гарячий на руку — іншого й не знайдеш такого. На все піде, правдолюб, справжнісінький тобі Дон-Кіхот (Ю. Бедзик)

по рука́х.

Вирішено, домовлено. Приклади
  • Отаман знову посміхнувся. — Не бійся, якщо й доведеться стріляти, то лише на цьому боці. А там — з оркестром нас зустрінуть. То що? По руках? — І Щур простягнув свою руку (В. Поліщук)
  • — Серце в тебе добре, хай труднощі не підірвуть його, хай недалекі людці не озлоблять його. То по руках? — Що тільки тепер буде і голові, і рукам? (М. Стельмах)

зв'я́зувати / зв'яза́ти ру́ки кому, чиї і без додатка.

Одружувати; вінчати. Приклади
  • Аби вірно кохались, а там, чи зв'язав піп руки, чи не зв'язав — однаково (М. Коцюбинський)
  • — О-ох сину, сину!.. . Кожна дівка, поки не вийшла заміж, то й добра; а як зв'язали руки, то зараз і почне витребенькувати (Панас Мирний)
Позбавляти кого-небудь можливості вільно діяти. Приклади
  • Багато ми маємо прав, тільки, на жаль, багато з них лише декларація. Руки, як і раніше, зв'язані (З журналу)
  • зв'язані руки. А поміч подати — даремна турбота: розв'язаний розум — так зв'язані руки (М. Коцюбинський)
  • Давно б я утік з того міста,.. так Владек мені руки зв'язав: зовсім хлопця скрутила хвороба (І. Муратов)
  • Але вона нічим помогти не була в силі. Навпаки: перешкоджала самою вже своєю присутністю, зв'язуючи опришкам руки. І на неї дивилися вороже, навіть з ненавистю (Г. Хоткевич)

підбива́ти / підби́ти на свою́ ру́ку (руч) кого, що.

Робити кого-небудь своїм прибічником у переконаннях, вчинках, діях і т.ін.; переконувати кого-небудь. Приклади
  • З усіх усюд неслися чутки, що й скрізь отак — не жнуть панського хліба, домагаються більшої ціни.. То й легко вже було забастовщикам усе село на свою руч підбити (А. Головко)

[аж] уда́рити об по́ли рука́ми.

Виявити надзвичайно сильне здивування, збентеження, обурення і т.ін. через що-небудь. Приклади
  • Як… роздивились і вгадали, що то солдат мальований, так аж об поли вдарили руками (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • вда́рити у по́ли. Оксентій вдарив у поли: — Як? Революція та й не дасть хліборобові землі? (Ю. Смолич)
  • — От горечко! — вдарив Шовкун об поли руками і кинувся бігти далі (О. Гончар)

збува́ти (спуска́ти) / збу́ти (спусти́ти) з рук кого, що і без додатка.

Позбавлятися кого-, чого-небудь або продавати щось. Приклади
  • — Не пропив я [добро], не прогайнував… усе спустив з рук, аби тільки як-небудь прикрити ваші злидні (П. Куліш)
  • Він залюбки збув би його [панський одяг] з рук, але що як спитає пан: А чого це, Корнюшо, не бачу на тобі своїх брюк? (М. Стельмах)

бра́ти / взя́ти го́лову в ру́ки.

Заспокоїтися, зосереджитися на чомусь. Приклади
  • — Вам… треба взяти голову в руки та подумати до кінця і забути все минуле (І. Микитенко)

доклада́ти / докла́сти [свої́х] рук до чого.

Займатися чим-небудь. Приклади
  • Роками тисячі людей у місті не знали, куди руки докласти (І. Сенченко)
  • Дома взимку… не було до чого й рук докласти, оце… перша справжня робота (А. Головко)
  • [Руфін:].. Іди, руйнуй, що хочеш і як хочеш. Та не змушуй мене до того докладати рук — се понад силу, я того не можу… (Леся Українка)
Втручатися в що-небудь. Приклади
  • Навіть до набору робочої сили доводилось докладати рук тим першим уже кадровим інженерам, серед яких був і Клименко (Іван Ле)
Брати участь у якій-небудь роботі, у створенні чогось. Приклади
  • Не було в селі жодної людини, яка б не доклала своїх рук до тієї [електричної] станції (В. Кучер)
  • докла́сти ру́ки. Він [Грицько].. і в революцію не спав на печі, і в громадянську воював.. Та до всього руки доклав (Є. Гуцало)
Старатися серйозно, багато працювати над чим-небудь. Приклади
  • Коли б вона, Катерина, мала свій родючий ґрунт, то шанувала б його і пестила. Вона б доклала до нього своїх роботящих рук (С. Чорнобривець)
  • Як сама не докладеш до всього рук, то нічого й не буде (І. Нечуй-Левицький)
  • ..Як звернеться [повернеться] додому [панич], та подивиться, що так всюди чисто та гарно, хай догадається: хто то до того своїх рук докладав! — подумала вона [Христя] (Панас Мирний)

ко́зир (усі́ ко́зирі) у ру́ки (до рук). кому, кого і без додатка.

Перевага у чому-небудь. Приклади
  • Дочасне виготовлення днища дає деякий козир у руки (Г. Коцюба)
  • Швидкісний режим роботи, на який перейшли майже всі ткалі, — ось козир у руках шовковиків для підвищення продуктивності праці (З газети)
У кого-небудь є можливость показати свої знання, уміння, здібності і т.ін. Приклади
  • — Ви хоч би шаховий [гурток] узяли на себе. У вас же, здається, третя категорія, Леоніде Артемовичу?..— Друга.— От бачите,— розбіглись у завуча на обличчі зморшки.— Вам усі козирі до рук (Ю. Мушкетик)

іти́ (ходи́ти) / піти́ під ру́ку чию (під руко́ю чиєю).

Слухатися кого-небудь; рахуватися з чиєюсь думкою; коритися комусь. Приклади
  • Доки жив старий Швайка, сини ходили під його рукою, як воли в плузі (П. Панч)
  • Та й не лише панни, а й кавалери радо йдуть під мою руку. Як панна Маня скаже, так і буде (І. Франко)

у вла́сні ру́ки чиї, кого, зі сл. відда́ти, переда́ти і т.ін.

Особисто кому-небудь. Приклади
  • Уклінно прохаю віддати його [вірш] у власні руки Марії Костянтинівні на спомин (Панас Мирний)

грі́ти / нагрі́ти (погрі́ти) ру́ки.

на (в) чому, при чому, біля (побіля) чого і без дод. Нечесно, незаконно збагачуватися; наживатися. Приклади
  • грі́ти ру́ки свої́ спекуля́нтські. З'явились спритники, які гріють на книгах підвищеного попиту руки свої спекулянтські (З газети)
  • Не лишнє б у баби замки потрусить Та руки в калитці погріти (Л. Боровиковський)
  • Гріла руки на чужій праці, набивала кишені золотом розбещена княгиня (З газети)
  • Гріли руки пишні дуки Побіля народу (М. Чернявський)
  • Катерина чула, за яку ідею карався до війни староста,— він добре нагрів руки в сільській кооперації (Д. Бедзик)
  • Віддавна вже гріли руки при бориславській нафті та при бориславському воску (І. Франко)
перев. на чому. Мати вигоду. Приклади
  • Ні! — передумав старший патрульний.— Підете ви обоє! Бачу, тут одна сторона на цьому хоче нагріти руки (П. Автомонов)

нечи́стий на ру́ку.

Схильний до злодійства, шахрайства, хабарництва. Приклади
  • хапки́й на ру́ку. [Олімпіада:] Наглядай за нею, щоб часом чого не вкрала з комори. Щось вона мені здається хапкою на руку (М. Кропивницький)
  • Нагляд за Тессьє показав, що він вельми нечистий на руку, а застави від своїх клієнтів бере в підвалі (З журналу)
  • Ніла, що саме крутилася на своєму подвір'ї, порадила постояльцям остерігатися цього відвідувача, бо він на руку нечистий (Є. Гуцало)
  • — Шануйтеся, хлопці. Знаю: всі ви нечисті на руку: Спіймаю, позбудетеся останньої сорочки (М. Стельмах)

потира́ти ру́ки, несхв.

Радіти, зробивши комусь нишком якусь неприємність. Приклади
  • — Є ще людці: зав'яжуть нишком склоку, І позирають збоку, І тішаться, падлюки, і потирають руки… (П. Глазовий)

лама́ти (зала́мувати, ломи́ти) / залама́ти (заломи́ти) ру́ки.

Жестами, виглядом виражати переживання, страждання, хвилювання і т.ін.; побиватися, плакати. Приклади
  • По садочку ходила, рученьки ломила (Укр. пісні)
  • ру́ченьки лама́ти (ломи́ти). Ти, дівчино засмучена, Скажи, що думаєш: Щодня нудиш білим світом, Рученьки ламаєш? (М. Кропивницький)
  • Рибалочка по бережку та рибоньку ловить, А милая по милому білі ручки ломить (Коломийки)
  • Ходить дівка по бережку, білі руки ломле [ломить] (Сл. Б. Грінченка)
  • Білих ручок не ламай, Карих очей не стирай (І. Кропивницький)
  • бі́лі ру́ки (ру́чки┌117860) лама́ти (ломи́ти) по кому і без додатка. Катря аж білі руки ламле [ламає] (Марко Вовчок)
  • Десь за піччю мовчки заломила руки мати, а Мусій затиснув муку зімкнутими до скреготу зубами і крізь якийсь туман дивився на каганець (В. Речмедін)
  • І заставляло [життя] заламувати руки і битись, битись об землю, в дикому бажанні згинути, зникнути з сього світа, де щастя і горе так божевільно сплелись… (Леся Українка)
  • Матері в печалі-горі скорбно руки заломили (О. Гуреїв)
  • Жужмом лежить на позаливаній землі всяке добро, ламає руки дружина, як смерть ходить мати… (М. Коцюбинський)
  • — Любить… любить,— вимовляє Віра в безсильній злобі своїй, заламуючи руки (А. Шиян)
  • Глухі його слова приводять дружину до розпуки. Вона ломить руки, вибухає шаленим плачем (А. Крушельницький)
  • Я ніби бачив, як старий батько ходить по садку й ламає з горя руки (І. Нечуй-Левицький)

махну́ти / рідше маха́ти руко́ю.

на що і без додатка. Перестати сподіватися на щось, чекати чогось. Приклади
  • Пробував упіймати таксі. Нічого не вийшло. Махнув на все рукою і подався додому пішки (Я. Гримайло)
на кого. Не турбувати, не чіпати когось. Приклади
  • Мартинюк не скористався з запрошення… й на нараду не пішов. На нього махнули рукою (Л. Дмитерко)
  • Зустрів [Рубін] лише Женю Індиченка, але Женя був по вуха закоханий, ходив незрозумілий, дивний і все зітхав…Рубін махнув рукою на Індиченка (І. Сенченко)
Втратити віру; зневіритися. Приклади
  • — Довго я спав? — питаю я. [Дід Гарасим:] Спали! Місяць уже… Між життям і смертю. Вчора доктор уже рукою махнув… (І. Франко)
Стати байдужим до всього. Приклади
  • Сержант на свій зовнішній блиск і на дівчат махнув рукою. Ходив мовчазний, сердитий, занехаяний (О. Гончар)
Перестати говорити про щось, обірвати розмову. Приклади
  • — Не гнівіть, кумо, Бога,— почала було говорити сусідка, та потім махнула рукою,— досить їй було й свого (Леся Українка)
Залишити, покинути когось, щось. Приклади
  • махну́ти рука́ми. Зося вже махнула на його [нього] руками (І. Нечуй-Левицький)
  • — Махнути б на неї [тару] рукою, та тільки й діла! Однак Хома непохитно стояв на своєму. Як-то махнути рукою? Як-то — війна спише? Проти такої безгосподарності волало все його нутро (О. Гончар)
на кого--що і без додатка. Перестати звертати увагу, не зважати на когось, на щось. Приклади
  • Хлопці співали. Полягавши на спини, махнувши рукою на все, вони цілими годинами співали пісень (І. Багряний)
  • Легкодухість опанувала зразу якась безсоромна, неймовірна: махнув би рукою на клас, на школярів, на все… (С. Васильченко)
Відмовитися від кого-, чого-небудь. Приклади
  • Був із цим звернувся до повіткому, а там тільки рукою махнули (М. Стельмах)
  • Активно використовуються відходи виробництва, на які колись махнули рукою (З журналу)
  • Втративши надію.., махнув рукою на свої плани й оповів свою біду Борецькому (М. Грушевський)
на кого--що і без додатка. Перестати займатися ким-, чим-небудь, турбуватися про когось--щось, збайдужити до когось--чогось. Приклади
  • Скільки часу ведуться пошуки цієї сировини для виробництва алюмінію — все марно. Інший би махнув рукою: значить, нема, коли ніхто не знайшов. Та не така людина Бас (З газети)
  • Але ні разу й думки не майнуло махнути на батька рукою; ну, що, мовляв, я можу?.. (Ю. Шовкопляс)
  • За її поняттями, до лікарні іде той, хто вже махнув на себе рукою або кому робити нічого (М. Ю. Тарновський)

пе́ршої руки́.

Який має найвищі якості, здібності; найкращий. Приклади
  • Був він ковалем першої руки, а це значить, що йому доручали найвідповідальніші роботи (З газети)
  • Ніхто не куняв і не дрімав, ніхто не перебував у стані легкої сонливості чи прострації,— всі спали надійно й міцно, бо, видно, заїхав у Яблунівку справді гіпнотизер першої руки (Є. Гуцало)

вихо́дить з рук чиїх, кого.

Хто-небудь сам, власноручно робить, виготовляє що-небудь. Приклади
  • Але коли що вже виходило з Денисових рук, то мало на собі печать довершеності. Минуло вже років двадцять зо дня його смерті, а ложками його роботи й досі ще сьорбають борщ мої земляки (М. Рильський)

вислиза́ти / ви́слизнути з рук чиїх, кого.

Не діставатися кому-небудь. Приклади
  • вислиза́ти з-під рук. А друкарня вислизала з-під рук жандармів, знов і знов оживала — в дев'ятому, в десятому, в дванадцятому роках (В. Близнець)
  • Радість його побільшується ще й тим, що медаль, яка дісталася Ліні, вислизнула з рук іншого претендента — Лукіїного сина (О. Гончар)
Спритно втікати від кого-небудь, рятуючись. Приклади
  • [Данило (легко відітхнув):] А скажіть, пане сержанте, коли можна знати, за ким [кого] ви шукаєте? [Вронський:] Я вже сказав — за арештантом, що вислизнув з наших рук. Та нічого. Він же не голка, щоб безслідно пропасти (Мирослав Ірчан)
  • Так, досі йому щастило, вислизав з їхніх [ворожих] рук, не боявся смерті (Д. Бедзик)
рідко кому. Поступово зникати, зменшуватися, втрачатися. Приклади
  • — А ви ж казали, у добрі, у злагоді живе Тодоська! — То воно так… у достатках… а тільки всі бачать, як воно їм у руки пливе, а як воно їм з рук вислизає, того ніхто не вгадає (Дніпрова Чайка)

на (по) па́льцях [мо́жна (ле́гко)] перелічи́ти (порахува́ти і т.ін.) кого, що.

Кого-, чого-небудь дуже мала кількість. Приклади
  • ле́гко перелічи́ти на па́льцях одніє́ї руки́. Богдан Любомирович добре знав, що фахівців, котрі розуміються на цій проблемі, легко перелічити на пальцях однієї руки (З газети)
  • Вони [кращі люди].. замінили свій хатній халат на службовий каптан. То, правда, були ще тільки стовпи, одинокі рядчики, що їх по пальцях перелічиш (Панас Мирний)

у до́брі ру́ки, зі сл. діста́тися, потра́пити і т.ін.

До надійної, дбайливої людини, до хазяїна. Приклади
  • Вони так зраділи, одібравши книжки… і я ще більше запевнився, що книжки дістались у добрі руки (М. Коцюбинський)
  • — Тепер руїни, а колись? Чого там тільки не було? Та й тепер ще попадись вона [Ратієвщина] у добрі руки — золото не місце (Панас Мирний)

[і] го́лки в ру́ки не бра́ти / не взя́ти.

Нічого не робити ( перев. про шиття). Приклади
  • [Степанида:] Люде [люди] богобоязливі проти неділі або проти свята цілісенький день і голки в руки не візьмуть, а проти п'ятінки то й сирівцю не запарюють… (М. Кропивницький)

пекти́ ру́ку (ру́ки).

Викликати докори сумління, почуття сорому, переживання і т.ін. Приклади
  • Жебраний хліб, кажуть, руку пече, але жебране слово кохання — душу морозить (Леся Українка)

обома́ рука́ми хапа́тися / схопи́тися (ухопи́тися) за кого--що.

З великим бажанням, з радістю використовувати якусь нагоду для досягнення своєї мети. Приклади
  • Стара Векла обома руками ухопилась за свого (Петром його звали), і сама Оксана і сюди, й туди, і, вже не дрочачись, сказала: Піду, тільки нехай об осені (Г. Квітка-Основ'яненко)

рук (ру́ки) не пога́нити.

Не зачіпати когось, уникати розмови, сварки з ким-небудь. Приклади
  • — Не погань руки об те падло. Слиззю гадючою забруднишся (М. Стельмах)

у дві руки́.

Паралельно двома особами, приладами тощо. Приклади
  • У звичайному обчислювальному центрі вихідні дані перфоруються на паперові стрічки чи перфокартки у дві руки. Потім обидва примірники порівнюються з допомогою спеціальних пристроїв контрольного зчитування (З журналу)

аж і́скри летя́ть.

Дуже енергійно, завзято, запально, докладаючи всіх зусиль. Приклади
  • і́скри з рук летя́ть. Не може не бути [медалі Золота зірка], бо і Катя-ланкова, і вся її ланка працюють так, що іскри з рук летять (Остап Вишня)
  • [Бабуся:] Ну, вже коли й заведуться за що, то аж іскри летять (І. Микитенко)

пливти́ (іти́, текти́ і т.ін.) / припливти́ до рук (у ру́ки), перев. зі сл. сам, сама́, само́.

Легко, без труднощів діставатися кому-небудь. Приклади
  • — Що?! Таки не витримав? Ще б пак. Само добро в руки тече, а ти відвертаєшся (Григорій Тютюнник)
  • Він, помовчавши, спитав, чи не зустрічала того чолов'ягу із запорозькою люлькою. Тож, відповідаючи на запитання, підкреслила [Флора], що він має цими днями зайти до них.— Я ж казав, що люлька таки припливе до моїх рук (Г. Коцюба)
  • На лови він їздив удень і вночі, риба йому йшла до рук, як приворожена (Ю. Яновський)
  • Матеріал для колгоспної стінгазети сам плив до рук (О. Гуреїв)
  • Він таки ж господар, і гріх йому… не брати того добра, що само в руки пливе (Григорій Тютюнник)

хоч (на́дво́є) розірви́ся (перерви́ся).

Що не роби, все марно, безрезультатно. Приклади
  • Так повелося на вічі — не захотіли слухати, хоч розірвися, не дадуть і рота роззявити (А. Хижняк)
Забагато роботи, клопоту і т.ін. для однієї людини. Приклади
  • хоч ру́ки розірви́. Хоч руки розірви! Тільки те й знай: тому їсти дай, того напувай (О. Ковінька)
  • — А техніка ламається, а запчастин катма, а людей пучка, так що доводиться парити лоби, не скоро до хати приплентає. — Так, так, — підтакувала. — І Христя каже, що хоч розірвись (Є. Гуцало)
  • — Максиме, як же ти двері навішуєш? — То покажіть,— просить Максим.— Мені ж треба йти ліжечка робити, хоч розірвись… (М. Зарудний)
  • [Килина:] Ой, тітко, вдовиці — хоч надвоє розірвися!.. (Леся Українка)

дава́ти / да́ти во́лю рука́м.

Обіймати кого-небудь, виражаючи почуття симпатії, дружби і т.ін. Приклади
  • Ліна почуває, що відтепер їй бракуватиме Єгиптиних злодійкуватих усмішок, грубуватих жартів і отих маленьких сутичок з ним, коли він дає волю рукам (О. Гончар)
Битися. Приклади
  • Дай рукам волю, то сам підеш у неволю (Українські присл.)
  • — Рукам волі не давайте. Я в вас нічого не вкрав,— глухо відповідає Тимко (Григорій Тютюнник)

чужі́ ру́ки.

Вороги, люди протилежного стану, поглядів. Приклади
  • Старший брат завладав батьківщиною, а його подав, як то кажуть, чужим рукам на пожирання (Ганна Барвінок)
  • Туман обдав нас подихом солоним, І стало темно, наче уночі. Тепер ти не фортеця, Альбіоне, В чужих руках від брам твоїх ключі (Л. Дмитерко)
Хто-небудь інший; не ти. Приклади
  • Хто уникає всякої панської охоти, де все для тебе роблять чужі руки, а ти маєш тільки стріляти готовеньке і потім рахувати, скільки взяв,— справжній мисливець (М. Рильський)

го́лими рука́ми.

Без спеціального знаряддя, пристосування тощо. Приклади
  • Однак здійснити те голими руками пенсіонерові, повірте, дуже й дуже важко (З журналу)
  • — Голими руками впіймаєш в'юна? (М. Стельмах)
  • На ній [продухвині] стоїть бовдур дерев'яний. Пробував його хитнути — де там! Що ж його робити? Якби кирпичина [цеглина], може збив би. А голими руками нічого не вдієш (Г. Хоткевич)
  • Без тягла..— як без рук. А земля далеко, за десять верст. Що ти на ній робитимеш голими руками! (А. Головко)
Без достатнього озброєння, бойової техніки тощо. Приклади
  • В тяжкі ночі відступу,. .ледве не голими руками доводилось стримувати насідаючого противника (О. Гончар)

важки́й (нелегки́й) на ру́ку.

Який без особливих зусиль може дуже боляче вдарити; дуже сильний. Приклади
  • — Ти гляди мені! Бо я теж гарячий. Дарма що з півночі, з Петрограда. Та й на руку, бач, нелегкий. Така професія — молотобоєць! (А. Головко)
  • Але Прокоша був не лише майстер на промови. Й на руку теж важкий був (Ю. Збанацький)
  • Важкий був на руку Потапович та дужий! (Панас Мирний)
  • — Ви, пане Гульський, пам'ятайте, що Нечипір та Богданін — люди важкі на руку (Іван Ле)

на ру́ку (руч).

для кого, кому. Вигідно, зручно кому-небудь. Приклади
  • на свою́ ру́ку. Вони [тюремники] злодійкувато намагалися на свою руку якось полагодити цей свій злочин, виявляючи зразок революційної пильності (І. Багряний)
  • Марко зрозумів, чому Левкові так хочеться кататися з ним у човні. Але це було і йому на руку (І. Цюпа)
кому. Вигідний, зручний для кого-небудь. Приклади
  • Люди не можуть жити кожен сам по собі, тремтячи й остерігаючись усіх і вся. Це дикий, тваринний стан, який на руку тільки тим, хто при владі (Василь Шевчук)
  • Пішла чутка, що до Межибожа… має незабаром прибути хтось із царської родини. Ця новина дуже була на руку Семенові (М. Коцюбинський)
чию, зі сл. схиля́тися, перехо́дити і т.ін. На чийсь бік, на чию-небудь сторону. Приклади
  • — Тимохо, ти. .. на чию руч говориш? (Іван Ле)
  • Громада почала схилятися на руч Грицькову (Панас Мирний)

бра́ти / взя́ти себе́ в ру́ки.

Оволодівати своїми почуттями, заспокоюватися. Приклади
  • Я не можу не послухати тебе: тому-то обіцяю взяти себе в руки і не киснути, терпіти, не нарікати (М. Коцюбинський)
  • Із останніх сил, як наполоханого коня, беру себе в руки, щоб перед самим собою не осоромитися (З газети)
Ставати іншим — зібраним, цілеспрямованим, діяльним. Приклади
  • Я взяла себе в руки, роздумалась і прийшла до можливості писати більш-менш по-людськи (Леся Українка)
  • — Вітру у тебе в голові багато,— казала Ганна Сильвестрівна.— Я буду брати себе в руки,— обіцяв Рубін, і це була чесна обіцянка, і він дотримувався її до… наступного разу (І. Сенченко)

підбива́ти / підби́ти під свою́ ру́ку кого, що.

Змушувати кого-небудь коритися чиїйсь волі, владі; підкоряти кого-небудь. Приклади
  • Загордився купецький Новгород, сам хотів жити, а його хотіли підбити під свою руку владимиро-суздальські князі (А. Хижняк)

ру́ки загребу́щі у кого.

Хто-небудь дуже жадібний, ненаситний, прагне до наживи. Приклади
  • Така вже ото ненаситна натура [у людини], руки загребущі, очі завидющі (Ю. Збанацький)

ма́ти не́руш у рука́х, жарт.

Брати, привласнювати чуже, виявляти потяг до крадіжки. Приклади
  • — Як говориться, мав неруш у руках, любив потягнути все, що лежало без догляду (І. Франко)

ру́ки не слу́хаються у кого і без додатка.

Хто-небудь не в змозі щось зробити (від старості, кволості, втоми і т.ін.). Приклади
  • не слу́хають ні ру́ки, ні но́ги. Як зачула я це,— і не знаю, що зо мною сталось. Ридати захотілося, вискочити до них усіх, кинутись..— і. .. не можу. Не слухають ні руки, ні ноги… і голосу немає… (Г. Хоткевич)
  • [Кобзар:] А поможи мені, синашу, кобзу пересунути, а то старий уже став, руки не слухаються… (Б. Грінченко)

позолоти́ти ру́ку.

Дати гроші за ворожбу або просто подати милостиню. Приклади
  • Мені циганка ворожити хоче, Лиш просить руку їй позолотить (Д. Павличко)
  • позолоти́ти ру́чку. Веселий натовп громадян… оточив обідраних, схожих на бісенят циганчуків, які витанцьовують перед ними, простягаючи складені в ложечки долоні: Красивий, багатий, позолоти ручку! (А. Дімаров)

попливти́ У кише́ню (до кише́ні, у ру́ки і т.ін.) чию (чиєї, чиї), кому.

Легко, без труднощів дістатися, потрапити комусь (про гроші, майно і т.ін.). Приклади
  • — Відрізали [землю]. — Скільки я на ту землю старався. Тягнувся до того достатку, і попливло моє щастя старцям у руки (М. Стельмах)
  • — Здається, і наші коні та воли попливуть панам у кишені (М. Стельмах)
  • Він тепер заживе так, як ніколи ще не жив. Вибудує завод і гроші самі попливуть у його кишеню (Панас Мирний)

вла́сними (свої́ми) рука́ми.

Особисто, сам. Приклади
  • — Не гордий [офіцер], таки сам своїми руками узяв та й посадив мене край себе (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Того ж [1846] Божого року, написавши тобі лист і гарненько власними руками оддавши на почту [пошту], поїхав собі в престольний град Москву (Т. Шевченко).; Якби можна було весь обман… усю підлість… по всьому світу позбирати, то я власними руками визбирала б і спалила б на великому вогні (Є. Гуцало)

прибра́ти себе́ до рук.

Зусиллям волі заспокоїтися, повернутися до стану нормального сприйняття навколишнього світу. Приклади
  • Відсутність рівноваги захопила його на одну мить: Марченко вже знову встиг прибрати себе до рук (М. Хвильовий)
  • Нічого не чув [Андрій], що говорила сестра, так гуділа йому голова. Але він прибрав себе до рук (І. Багряний)

руко́ю пода́ти.

Зовсім близько, недалеко. Приклади
  • Від Сімферополя до Євпаторії рукою подати (Ю. Збанацький)
  • Від солоних хуторів уже рукою подати до містечка (О. Донченко)

візьми́ ву́ха в ру́ки, фам.

Слухай уважно. Приклади
  • [Герасим:] Співай мені про Хмельницького. А то співає якогось Лазаря. [Кобзар:] Ти візьми уха у руки та слухай ними. Не про Лазаря се, а про самого господа Христа (Панас Мирний)

простяга́ти / простягну́ти ру́ку (ру́ки) до чого, на що.

Намагатися заволодіти чим-небудь, захопити, привласнити щось. Приклади
  • Рубали [люди] ліси, робили землянки, а земля була добра, багата. Потому пани і сюди стали руки простягати, хотіли і тут всім заволодіти (Легенди..)
  • Зі сходу — татари, та й тут, із заходу, ворогів вистачить. Угорський король руки простягає. Не жити нам спокійно, Дмитрію (А. Хижняк)
  • Хай би вже поміщицьку [землю] ділили [селяни], а то до хазяйської руку простягають (М. Стельмах)
Жебракувати, просити милостиню. Приклади
  • — Знов старцювати?..— Ні, не буду, не хочу бачити того Гаврилка, що навчив мене руку простягати (М. Коцюбинський)

ру́ки розв'яза́лися кому і без додатка

Хто-небудь звільнився від чого-небудь (від роботи, обов'язків, проблем і т.ін.). Приклади
  • — А що, от і діждали волі,— казав він.— От і розв'язались нам руки (Панас Мирний)
  • А тепер, коли самі собою розв'язались руки з телицею, я відчув. .відвагу в грудях, що навіть із мотикою не побоявся б на сонце кинутись (Є. Гуцало)

гра́ти на ру́ку кому.

Підтримувати когось, сприяти комусь в чому-небудь і т.ін.; допомагати. Приклади
  • Він сприйняв це як дарунок долі, із вдячністю оцінивши обставини, які грали йому на руку, внаслідок чого вдалося досягти результатів, про які не міг і мріяти (З газети)

ві́жки в рука́х чиїх, у кого.

Хто-небудь керує, править чимсь. Приклади
  • — В Америці теж, куме, є порядні люди, та не в їхніх руках віжки (С. Чорнобривець)

бра́ти / взя́ти но́ги на пле́чі (в ру́ки, за по́яс).

Тікати, бігти, іти геть. Приклади
  • Кіт Мурлика до дороги Добре взяв за пояс ноги, В торбу впхав печену миш І лісочком, холодками Так на підвечерок самий Він прибув (І. Франко)
  • — Допивай же, братухо, свою чарку, бери ноги в руки і дуй з моєї хати.. Тобі ночувати в мене не можна (В. Кучер)
  • — Тоді, Андрюшко, мабуть, і тобі треба брати ноги на плечі (П. Панч)
Прискорювати ходу́, поспішати. Приклади
  • — Але сьогодні ви ще в Дубину не зайдете, зайдете аж, мабуть, завтра надвечір, коли добре візьмете ноги за пояс (П. Козланюк)

ру́ки не дохо́дять / не дійшли́ у кого і без додатка.

Хто-небудь не може займатися чимсь, зробити щось, перев. через велику зайнятість, брак часу і т.ін. Приклади
  • От ми все життя змінили, такі заводи, такі палаци збудували, а тут нічого й не винайшли? Мабуть, тому, що не подумав про це ніхто, як то кажуть, руки не дійшли. А треба, щоб дійшли (В. Собко)
  • Болгарська медична промисловість почала випускати домашню аптечку з 32 трав, які в різних сполученнях дають 140 рецептів від різних хвороб. Чому ж у нас руки не доходять до всього цього? (З газети)
  • До сніданку порався [Приходько] по хазяйству: відкидав сніг, чистив у корівнику, навісив нові двері, що їх змайстрував іще з осені, а повісити все не доходили руки (А. Дімаров)
  • Олена Львівна… подалась до ставу, бо вже чимало назбиралося в неї непраної білизни, за різними клопотами все не доходили руки (Є. Гуцало)

бра́ти / взя́ти в свої́ ру́ки що.

Очолювати що-небудь. Приклади
  • Зазначу… свою радість, що власне Ви взяли цю справу в свої руки, бо вже давно почувається пекуча потреба в упорядкуванню видань для люду (М. Коцюбинський)

да́ти хліб у ру́ки кому.

Допомогти здобути кому-небудь засоби для існування (про освіту, спеціальність, роботу тощо). Приклади
  • — Через тиждень почнуться курси трактористів. Відпусти свого Петра на курси. Даси йому хороший хліб у руки (М. Томчаній)

сон у ру́ку.

Те, що наснилося, збудеться. Приклади
  • Кума зічливо всміхалася і замріяно говорила: — Це ж сон ваш, серце Наталю, дивний отой сон.. Кажу вам щиро.. Олекса буде паном у московській столиці.. — Може і справді сон в руку,— якось мляво мовила Розумиха: клопоти сьогодніші дуже втомили її (М. Лазорський)

мозо́лити ру́ки, зневажл.

Займатися фізичною працею; працювати. Приклади
  • помозо́лити свої́ ні́жні ру́чки. — Чули?..Наш зоотехнік сам доглядає і доїть корову. — Нехай помозолить свої ніжні ручки, — кепкувала Химка (С. Добровольський)

попа́стися (попа́сти і т.ін.) / попада́тися (попада́ти і т.ін.) в ру́ки (до рук) кому, чиї (чиїх), до кого.

Потрапити в чиєсь розпорядження, в залежність від когось (про кого-небудь). Приклади
  • [Анна:] Я знаю! ви надіялись на те,.. що ганьбою підбита, я з одчаю до рук вам попаду, як легка здобич? (Леся Українка)
Бути у когось (про що-небудь). Приклади
  • попа́сти у ві́рні ру́ки. Він накрив рукавом листівку, потягнув її до себе і шаснув рукою в кишеню. Значить, у вірні руки попала листівка, раділа Тамара (А. Хижняк)
  • У Ваші руки попалися перші мої роботи (М. Коцюбинський)
  • Наша книжка як попадеться у їх руки, то вони аж репетують та хвалять те, що найпоганше (Т. Шевченко)
Бути схопленим, спійманим кимсь, позбавленим волі і т.ін. Приклади
  • За кожного спійманого прибережні козаки діставали плату. Сотки [сотні], тисячі нещасних [втікачів] попадалися до рук козакам (М. Коцюбинський)
  • Стефко бачив, як брати попалися в руки господаря (І. Франко)
  • — А чи він би тебе пожалів, коли б ти йому тоді в руки попався? (О. Гончар)
  • Він більш за все потерпає, аби не попасти в руки своїх колишніх поплічників (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • Заблискали їх [гайдамаків] гострії шаблюки.. І лихо тим, що в їх попались руки! (М. Костомаров)
  • Татари саме посідали в лісі полуднувати, далеко спереду поставили варту. От той парубок і попався їм у руки (Легенди та перекази)

держа́ти (трима́ти) ру́ку чию, за ким, за кого.

Підтримувати, обстоювати інтереси кого-небудь. Приклади
  • Підійшов до гурту і Онисько Кривий, і одразу ж до Микити Гордійовича звернувся: — А по-твоєму, Микито, як? За кого нам руку держати? За цих чи за тих? (М. Хвильовий)
  • На його боці була тільки одна частина втікачів. Друга ж держала руку Залєтаєва, котрий пропонував вести цей підкоп далі (В. Винниченко)
  • Хмельницький шляхетного роду, то відомо, але руку черні тримає (Н. Рибак)
  • — Так-то, сину, держи руку за жінкою, а матері не можна буде в своїй хаті й слова промовити (І. Нечуй-Левицький)

у ру́ку [йде́ться] кому.

Що-небудь дається комусь легко, без особливих зусиль. Приклади
  • — Ну, а як йому грамота, пане дяче? — Грамота йому — в руку. Пам'ять добра (С. Васильченко)
  • Так усе тепера [тепер] чогось Хведорові в руку йшлося: урожай був добрий, щепи приймались (Грицько Григоренко)

одну́ ру́ку тягти́ (тягну́ти).

Бути заодно. Приклади
  • Тепер так повелося: мужик з паном одну руку тягнуть (Леся Українка)

покла́сти ру́ку на се́рце.

Щиро, відверто. Приклади
  • Поклавши руку на серце, давайте відразу скажемо, що виступ цей мав у собі від Дмитра Череди хіба що темперамент і стрімливість у читанні (П. Загребельний)

сплива́ти з рук чиїх.

Безслідно зникати, пропадати і т.ін. для кого-небудь. Приклади
  • Масний подільський чорнозем.. спливав з їхніх рук (М. Стельмах)

скупа́ти ру́ки в крові́.

Убити кого-небудь або бути причетним до вбивства. Приклади
  • Здавалося йому, що якби знайшов ворога і відомстив, скупав руки у ворожій крові, — все минуло би ся (Г. Хоткевич)

скла́вши (згорну́вши і т.ін.) ру́ки.

Не вживаючи ніяких заходів, бути осторонь чого-небудь. Приклади
  • — Ви сидите собі, спустивши руки, та й граєте ідилію з селянами (І. Франко)
  • Робочі бастують, покидають заводи.. Що ж їм сидіти, згорнувши руки, чекати, щоб за них хто подбав? (М. Коцюбинський)
  • — Невже вам ніколи не спадало на думку, що всі оці наші заходи, метушіння, все це робиться, аби тільки не сидіти, склавши руки (Леся Українка)
Нічого не роблячи, не працюючи; без діла. Приклади
  • В одставку вийшов, А все-таки, заложивши руки, не хочеться сидіти (Панас Мирний)
  • Зрозумів він дар науки Так, що можна вже, мовляв Ждати манни, склавши руки, З того приводу й гуляв, хімікати вихваляв! (С. Олійник)
  • — Підучилася коло вас, тепер на самостійну роботу пора. Нічого сидіти, склавши руки… (В. Кучер)

підніма́ти (підійма́ти, підво́дити, зво́дити і т.ін.) / підня́ти (підійня́ти, підвести́, звести́ і т.ін.) ру́ку (ру́ки) на кого.

Вступати в боротьбу з ким-, чим-небудь, засуджувати, ганьбити і т.ін. когось за щось. Приклади
  • А інші кричали: — Сором!.. Хам підвів голову! Неслухняний раб збунтувався! Підніс руку на свого пана! О сором!.. Місто [на ранок] було в руках бунтарів (Мирослав Ірчан)
Робити замах на кого-небудь, намагатися убити когось. Приклади
  • Дивилися мовчки на нас козаки, та ось несподівано й дзвінко один з них звернувсь до пониклих бійців: — Брати! Що ми робим? На кого ми руки підносим? (В. Сосюра)
  • Пальці [Трохима Івановича] намацали відточений ніж.. Але в цю останню хвилину… з'явилася думка: Зупинися, безумцю! На кого руку підіймаєш? (А. Шиян)
Бити кого-небудь. Приклади
  • Юнак, що поважає себе, ніколи, ні за яких обставин не підніме руку на жінку, не образить її (З журналу)
  • Невже він і досі не міг розкусити цієї сумирної християнської вдачі, цього робочого вола, який і на дитину ніколи не підіймає ні голосу, ні руки́ (М. Стельмах)
  • Старий пригадав, як Тимко увірвав його по боку за Ташанню..— А бодай би тебе так уперіщили, щоб ти й до рідного порога не доліз, аби знав, як на старого чоловіка руку піднімати (Григорій Тютюнник)
зі сл. на се́бе. Кінчати життя самогубством. Приклади
  • Де мені подітись з лютою нудьгою, Чим мені розбити злую тугу-муку? Ох, давно я зняв би вже на себе руку, Та жаль груди давить, серце, за тобою (М. Старицький)
  • Сама б на себе руки підняла, слухаючи, до якої біди довела вона матір (Г. Квітка-Основ'яненко)

у свої́ ру́ки, зі сл. взя́ти і под.

Стати власником чого-небудь. Приклади
  • Андрій поглядав на розвалені кам'яниці і радісно хитав головою.— Та! вже воно так довго не буде!.. вони.. [німці, чехи] як візьмуть у свої руки, то швидко пустять пару! (М. Коцюбинський)

опусти́ти / опуска́ти ру́ки.

Втратити інтерес до чого-небудь, віру в щось; засмутитися, зневіритися. Приклади
  • Виходить, моя дисертація не годиться? — О, вже й руки опустив. Заспокойся. Нічим вона не гірша за інші (З журналу)
Стати бездіяльним, байдужим до всього; збайдужіти. Приклади
  • опусти́ти ла́пки. — Ти гадаєш, що гетьман уже й лапки опустив? (П. Панч)
  • Не з тих був [чоловік], що, зазнавши поразки, опускали руки (А. Головко)
  • Зовсім занепав духом [Іван], опустив руки (Ю. Збанацький)
  • Глянути правді у вічі, сказати самим собі хай навіть і гостре слово правди не означає опустити руки (В. Козаченко)
  • З натури нечепурна, неохайна, Олександра зовсім опустила руки (М. Коцюбинський)
  • Молода вдова лишилась сама з двома дрібними дітьми. Та не опустила рук вона (І. Франко)
Розгубитися. Приклади
  • Вона… вмовляє себе не опускати руки, не панікувати… (М. Слабошпицький)
  • От як оддали [сина в москалі], то я вже зовсім і руки опустила, не знаю, що робить і що почать (Народні оповідання)

з рук у ру́ки (до рук).

зі сл. віддава́ти і под. Безпосередньо від когось комусь. Приклади
  • [Юда:] Так само продають їх [людей], як і все, як гуси, як худобу.. А потім з рук в руки віддають їх тому, хто купить (Леся Українка)
зі сл. перехо́дити і под. Від одного до іншого. Приклади
  • Місто, яке лежало в степах України, стільки разів переходило з рук в руки, що там уже й брати не було чого… однак і наші, й німці з такою затятою люттю чіплялися за руїни (А. Дімаров)
  • Під час громадянської війни селище із разів двадцять переходило з рук до рук (П. Панч)

не випуска́ти з рук.

чого. Весь час, постійно займатися якоюсь справою. Приклади
  • Останні три тижні він не випускав пензля з рук (А. Шиян)
  • Це вже мені так на роду написано, від народження до смерті меча з рук не випускати (А. Хижняк)
кого, чого. Тримати біля себе кого-, що-небудь. Приклади
  • Стара як обійняла її [панночку], то й з рук не випускає, цілує й милує та любує (Марко Вовчок)

видира́ти / ви́дерти з зубі́в (з ро́та, з рук, з го́рла) у кого, кого і без додатка, несхв.

Силоміць забирати, віднімати що-небудь у когось. Приклади
  • [Одарка:] Нехай віддасть хустку. Я в нього [Олексія] з горла видеру… (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Тих, кому захочеться взяти булаву, немало. Важливіше видерти її з рук схизмата Хмеля (Н. Рибак)
  • — От і купив, от тобі й нива! — думав Роман..— Ціпов'яз з зубів видер мені ниву! (М. Коцюбинський)
  • — Газда.., а в бінної [бідної] удови з рота видираєш (Г. Хоткевич)

на рука́х чиїх, у кого.

На чиємусь утриманні. Приклади
  • Відтак батько помер, і на моїх руках опинилася вся сім'я (М. Коцюбинський)
У чиємусь володінні, розпорядженні; у чиїй-небудь підпорядкованості. Приклади
  • На його руках доволі скоту було (Ганна Барвінок)
  • Усі комори, усі інбари і кладові — усе було в неї [Меласі] на руках, і від усього ключі у неї в руках (Г. Квітка-Основ'яненко)
Під чиїмось доглядом, опікою. Приклади
  • Так зріднилися з ним за ці кілька тижнів, що минули від того осіннього вечора, коли, зранений, обгорілий опинився на їхніх руках (О. Гончар)

вкороти́ти ру́ки кому.

Примусити кого-небудь припинити безчинства, зробити когось поступливішим. Приклади
  • повкороти́ти ру́ки (про багатьох). — Крадуть [куркулі], аж гай шумить. — Недовго шумітиме, коли декому руки повкоротять (М. Стельмах)
  • — Наша рада буде така,— голосно вигукнув Галабурда.— Треба вкоротити руки панам. Хай не зазіхають на козацьку волю (С. Добровольський)

рук не чу́ти.

Дуже втомлюватися, перенапружуватися від надмірної роботи ( перев. руками). Приклади
  • — А поки довезе уже куповане, то й рук не чує за тими клунками й корзинами (В. Кучер)
  • Помахаєш лопатою — до кінця змін рук не чуєш (З газети)
  • Рук не чула, несучи дитину, ноги дуже боліли від ходьби (Г. Квітка-Основ'янко)

перепуска́ти / перепусти́ти че́рез свої́ ру́ки.

Самому збувати, продавати щось або бути причетним до чого-небудь. Приклади
  • — Сорок років зимогорю,— зітхає старий.— Стільки золота перепустив через свої руки, що тобі і не присниться. .. І все прогуляв (О. Донченко)

проси́ти руки́ в кого, кого, чиєї.

Звертатися до дівчини (жінки) або до її батьків з проханням дати згоду на шлюб. Приклади
  • — Приходив Іщенко, колишній жених Саші, докоряв дівчині нестійкістю, освідчувався в любові і просив руки (В. Гжицький)
  • Нарешті вирішив [Гарецький] поїхати до Огієвських освідчитись Любі і просити в батьків її руки (П. Кочура)

ру́ки опуска́ються / опусти́лися у кого.

Хто-небудь впадає в апатію, стає байдужим, пасивним, бездіяльним; не хоче робити чогось. Приклади
  • — Ой, Панасе, Панасе, як тепер будемо жити? — зовсім опустилися руки в матері (М. Стельмах)
  • Скарга робить своє діло. Один, другий такий випадок, і в критика опускаються руки (З газети)
  • Насоси працювали без зупинки дні й ночі,. .але в рудничних траншеях рівень анітрохи не знижувався. У декого з будівників опускалися руки, мовляв, не можна ложкою вичерпати моря.. (П. Інгульський)
  • Оксані було тяжко признати, що інший раз свекруха її права, що вона [Оксана] справді не вміє робити, і руки опускалися в неї (Грицько Григоренко)

дава́тися / да́тися в ру́ки (до рук).

кому і без додатка. Здаватися, не чинити опору кому-небудь. Приклади
  • А воно, оте мале [хлоп'я].., знов вив'юнювалось, виривалося.., ніяк не даючись до рук (О. Гончар)
  • Чайка, видно, виголодалась, бо далеко не втікала, відразу далася в руки (Ю. Збанацький)
  • — Цур тобі!.. Де ж ти бачив, щоб турок без ніякої бійки сам тобі в руки дався? (С. Добровольський)
кому і без додатка. Переходити в чиєсь користування, ставати чиєюсь власністю; діставатися комусь. Приклади
  • Ось воно слово: одберім землю!.. Ту саму землю, що, як мрія далека, тільки манила, а не давалась у руки, що грала перед очима як марево в спеку (М. Коцюбинський)
кому, чому. Підпадати під чий-небудь вплив. Приклади
  • Злостився на себе за те, що дався в руки якійсь сліпій силі і дозволив їй помститися над собою (М. Ю. Тарновський)
  • Виряджала мати [Петра], наказуючи, щоб стеріг себе, не давався у руки лихим людям (Панас Мирний)
кому. Потрапляти в залежність від когось, перебувати під чиїмось впливом; підкорятися. Приклади
  • Радить [Чіпка] кожному себе стерегти, громаду, а не даватись знову панам у руки (Панас Мирний)
Ставати доступним для оволодіння, легко здійснюватися. Приклади
  • Вже третій рік я дояркою. Справа ніби сама в руки дається (З журналу)
Ставати чиїм-небудь досягненням. Приклади
  • Він [Чіпка] .. кляне земство, котре йому не далося в руки (Панас Мирний)
Ловитися. Приклади
  • Коло носа в'ється, а в руки не дається (Укр. прислів'я та приказки)

під весе́лу ру́ку.

У момент радісного збудження, піднесення; жартома. Приклади
  • Разом з Марією Кошель в селі залишилися ще кілька знайомих селян… Побажав зостатись… швець Микола Проць, прозваний під веселу руку на товариському обіді американцем (В. Бабляк)

відби́тися / відбива́тися від рук кого, чиїх і без додатка.

Перестати коритися кому-небудь, слухати когось. Приклади
  • Надто вже заадмініструвався наш шановний Павло Антонович… Мало, що сам од рук відбивається, ще й Кужеля за собою тягне (С. Добровольський)
  • — Тільки гляди мені, Ігоря нашого стримуй. Геть від рук почав одбиватися. Дивися за ним, — строго сказав Громов (В. Кучер)
  • А закінчилося це тим, що хлопець перестав слухати батька й відбився від рук матері (С. Чорнобривець)
  • [Тиміш:] Чортяка б вас обох вхопила з вашою грамотою!.. Одбились обоє від рук, хоч візьми та обом поскручуй голови!.. (М. Кропивницький)

дістава́тися / діста́тися в ру́ки чиї, кому.

Переходити в чиє-небудь розпорядження; ставати чиєюсь власністю. Приклади
  • 1648 р. Високий Замок дістався в українські руки. Через те ціле місто [Львів] було на ласці Хмельницького і зложило йому викуп (І. Крип'якевич)

з фа́ктами в рука́х.

Маючи переконливі докази; цілком вірогідно, точно. Приклади
  • З фактами в руках дослідники довели, що Леся Українка завжди була активним громадським діячем, ніколи не минала нагоди взяти особисту участь у практичній роботі прогресивних громадських організацій (З журналу)

з го́лими (з поро́жніми, з пусти́ми) рука́ми.

Без нічого, не маючи нічого при собі. Приклади
  • На вулиці Іван часто бачив, що дехто з членів артілі повертався додому не з порожніми руками (С. Чорнобривець)
  • Сердюки… вернулись захекані і не з пустими руками: принесли в полах яблук, сухих кінських кізяків — заздалегідь подбали про паливо на вечір (О. Гончар)
Дуже бідний. Приклади
  • Не прийшла й вона у чужу хату з порожніми руками — скриня була повна жіночого добра. Одного полотна мала дві колодки (В. Поліцук)
Нічого не маючи на гостинець для когось. Приклади
  • — Ви вже не гнівайтесь, Горпино Карпівно, не знав же я. .Та от і з'явився з пустими руками, навіть подарунка не встиг купити (Д. Ткач)
  • — Стривайте, а як же їхати з голими руками? — раптом спитав Родивон.— Що там не говоріть, а ми ж таки шефи… (В. Кучер)
Не маючи засобів для існування, необхідних знарядь господарювання і т.ін. Приклади
  • Першого ж року хліба вродило стільки, що Верига міг і себе забезпечити, і ще дати насіння сусідам, які прийшли на нові землі з голими руками (П. Панч)
  • Настав той день, коли я все роздав убогим, голоті керіотській щонайгіршій, а сам пішов з порожніми руками,. .шукать учителя (Леся Українка)
тільки з часткою не. Маючи певний досвід, якісь знання і т.ін. Приклади
  • Він прийшов у село сформованою людиною, не з порожніми руками й душею прийшов, а приніс себе наповненого в село (В. Дрозд)
  • — Не лякай! Ми лякані. Ми — фронтовики. І не забувай — не з порожніми руками додому вернулися (Ю. Збанацький)
  • Почнімо з Ваших робіт.. .Ви, як видко, приступили до роботи не з голими, як-то кажуть, руками, бо трохи вчились гармонії (Муз. праці)
зі сл. поверну́тися і под. Без результатів, ні з чим; нічого не діставши, не придбавши. Приклади
  • У дорозі [мисливець] недоїдає й недосипляє, проходить пішки десятки кілометрів, ночує під кущем. .і звичайно повертається додому з порожніми руками, але щасливий (В. Мисик)
  • Комісари втямили, що їх тільки морочать, і вернулись до польського табору з порожніми руками (І. Нечуй-Левицький)
  • Бог хліба на Дону те літо не вродив — Вернувсь Антін із голими руками (Л. Боровиковський)

у наді́йних рука́х.

В оточенні, яке позитивно впливає на кого-, що-небудь, у сприятливих умовах. Приклади
  • — Міг би хлопець зовсім пропасти, збаламутитись, а зараз він у надійних руках,— запевнив Тритузний.— Тут [у спецшколі] до нього увага, тут за ним догляд і вдень і вночі (О. Гончар)
У повній безпеці, там, де ніщо не загрожує; у людей, які не підведуть. Приклади
  • — Листівки, говорите, в надійних руках? — В надійних (М. Стельмах)

чужи́ми рука́ми.

Працею, зусиллями, енергію інших; не самостійно. Приклади
  • Багач. .любив робити чужими руками (Казки Буковини..)
  • Усе то була ватага, вигодувана чужою працею, обута й зодягнена чужими руками.. (Панас Мирний)

Умивати руки.

Біблія розповідає про староєврейський ритуальний звичай умивати руки на знак непричетності до участі в злочині: «Хай умиють руки свої… і промовлять, і скажуть: руки наші не пролили цієї крові, і очі наші не бачили» (Второзаконня, 21,6-7). Поширення вислів набув у зв'язку з євангельською оповіддю про те, як римський намісник Юдеї Понтій Пілат, віддавши на вимогу юрби Христа на розп'яття, «умив руки перед народом і сказав: «Неповинний я в крові праведника цього»» (Матв., 27, 24).
Значення вислову: ухилятися від відповідальності, лицемірити. Приклади
  • Не віддаючи на суд себе, більш ніж того вимагають загальнообов'язкові умови громадського життя, (Дмитро Андрійович) не вдягався в судову мантію, оскільки до того не примушували взяті на себе обов'язки. В обсягу ж останніх не дозволяв собі як поблажки, так і вмивання рук від відмови, від обов'язку. (М. Могилянський, Честь)
  • Як вирішив би Родіон долю її Володі, коли б вона від нього залежала? Невже й він міг би умити руки, як Олексій Петрович, і так само зробився б для неї безнадійно чужим? (Л. Первомайський, Дикий мед)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання
Відключити рекламу
Дивіться також