КРУТИТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

крути́ти / покрути́ти мі́зками (мо́зком, голово́ю, ро́зумом і т.ін.).

Думати, мислити, міркувати. Приклади

— Тут треба багато міркування, треба добре головою крутить! (І. Нечуй-Левицький)
Виходить, ще краще треба крутити мізками, щоб когось перехитрити (М. Стельмах)

крути́ти (верті́ти) хвосто́м.

від кого. Бути невірним у подружньому житті. Приклади

— В нашому роду такого не було, щоб чоловік крутив хвостом од жінки. І не буде, чуєш, сину? (В. Кучер)

Говорити неправду, ухиляючись від прямої відповіді і т.ін., уникаючи чогось. Приклади

— А ти хвостом не крути..,— засвітив на нього оком Латочка.— Як Оксена не було — до гурту підпрягався [підтримував розмову], а побачив — зараз тобі язик у петлю скрутило (Григорій Тютюнник)
— Не крутіть хвостом, дядьку! — загорлав Гречка.— Раз ви власть — давайте мені відповідь (Ю. Смолич)

Хитрувати, лукавити, лицемірити. Приклади

— Знаю, добре знаю, хто в тебе в економії хвостом вертить! — наздогад кидає жінка (М. Стельмах)
Любить [Оксен] хвостом крутити. І перед районною владою хоче бути хороший, і перед людьми (Григорій Тютюнник)

Поводити себе легковажно. Приклади

— Ото приходимо ми в один чималий дім та й дзвонимо. Вибігає якась вертка горнична, крутить хвостом, показала нам квартири в домі (І. Нечуй-Левицький)
[Платон Гаврилович:] Дівчина вона гарненька, гудить не буду. Тільки.. хвостом дуже крутить (С. Васильченко)

крути́ти / покрути́ти но́сом.

Виражати незадоволення ким-, чим-небудь, відмовлятися від когось, чогось; вередувати. Приклади

покрутити носом (якийсь час). — Так розсердилась, що вже ж, думаю і обзиваться не буду. Так він попокрутив носом днів зо два (А. Тесленко)
Тадик схопився на ноги і пішов до поліцаїв. — Щось староста носом крутить. Може, ми службу погано несемо? — засумнівався Гошка (Григорій Тютюнник)
— Так от, сину.. Ліпшої дівки, як у Тупала, тобі не знайти. Завтра їдьте, і не думай крутити носом (Є. Кравченко)

крути́ти мізки́ кому і без додатка.

Морочити, дурити кого-небудь чимсь. Приклади

Думав [Остап], що це завжди так: коли збираються піднести гарбуза і не мають сміливості зробити це відверто..— тоді шукають якусь приключку, крутять мізки всякими вигодами (М. Тарновський)

крути́ти слова́ми.

Говорити неправду, не те, що треба, ухилятися від прямої відповіді. Приклади

— Ей, дівчино, щось ти крутиш словами, — гірко заговорив Корній (Леся Українка)

крути́ти в но́сі кому і без додатка.

Кому-небудь дуже не подобається щось, надовго запам'ятовується комусь або що-небудь неприємно вражає когось. Приклади

Всім колективом скажемо… таке слово, від якого б їм до самого скону в носі крутило (М. Ю. Тарновський)
Годувалася вона [Оришка] тим, що у місяць видавали. .Спершу все те крутило у носі.., а як не стало чого збувати,. .почала і не таке їсти (Панас Мирний)

крути́ти (верті́ти) на всі бо́ки.

Довго роздумувати, міркувати над чим-небудь, змінюючи щось. Приклади

крути́ти, верті́ти на всі бо́ки. Увесь вечір складав розклад лекцій, крутив, вертів на всі боки — нічого не виходе [виходить] (С. Васильченко)

крути́ти / закрути́ти веремі́ю.

Здіймати колотнечу, спричиняти неспокій; галасувати, вередувати, навмисне шукати причину для сварки, скандалу і т.ін. Приклади

крути́ти веремі́я. Марта Кирилівна просто крутила веремія: вона не хотіла розлучатись з дочкою (І. Нечуй-Левицький)
— Учепився він: дайте та дайте [жому] ..Не дай — це ж Мамій!.. Таку веремію закрутить, що хоч з хати тікай (С. Добровольський)
— Сагайдакові що? Йому шаляй-валяй, крути веремію,— хіба він за щось відповідає?.. (С. Добровольський)

крути́ти рома́н з ким.

Перебувати в інтимних стосунках з ким-небудь або фліртувати з кимсь. Приклади

— В полтавській гімнізії вчилася [Нонна], з офіцерами романи крутила (О. Гончар)

крути́ти / закрути́ти го́лову кому.

Поводити себе нечесно відносно кого-небудь; дурити, обдурювати. Приклади

Треба поговорити з Христею, щоб не дозволяла всякому крутити собі голову (М. Тарновський)
Адже правда, що він уже чимало часу крутить голову дівчині, все село знає про це, але весілля він не влаштовує (М. Чабанівський)

Закохувати в себе. Приклади

покрути́ти го́лови (про всіх або багатьох). [Пшеменський (підходить до неї):] Я гадаю, що пані зовсім покрутила голови всім ніжинським паничам (І. Кочерга)
покрути́ти го́лову (тривалий час). — Ти такий, що тобі все одно,— образилася Орися.. — Покрутиш одній дівчині голову, а тоді іншій бісики пускаєш (Григорій Тютюнник)
Їй одне задоволення — крутити голови хлопцям (О. Гончар)

крути́ти (сука́ти) мотузки́ (моту́ззя) з кого.

Повністю підпорядковувати кого-небудь своїй волі, змушувати виконувати все відповідно до своїх бажань. Приклади

Гнат Сторожук не з тих покірних і хлипких людей, з яких можна мотуззя сукати (П. Колесник)

вола́м (бика́м) хвости́ крути́ти, зневажл.

Виконувати примітивну, часто брудну, непрестижну роботу. Приклади

Не розуміючи того, що це втома і що ця втома ослабила пам'ять, він… закидав книжки, брав у руки вила і обіцяв сам собі, що краще буде крутити бикам хвости, чим поїде… поступати [вчитися] (Григорій Тютюнник)
Оце до весни повчиться [Гришко] та й все. Та й буде тоді волам хвости крутити (А. Головко)
— Думав хоч тебе вивести в люди. Ну, раз не хочеш [вчитися] — іди волам хвости крутити (П. Панч)

кру́ти Гаври́ло, фам.

Уживається для спонукання, заохочення і т.ін. до дії. Приклади

А поїзд мчить на всіх парах прямісінько на Київ. З уклону пішов поїзд, тільки ніхто поки що про це [лопнули гальма] не знає, — ні в ешелоні, ні на паровозі. — крути, Гаврило! (О. Довженко)

хоч мотузки́ (моту́ззя) крути́ з кого.

Хто-небудь дуже, надто податливий, розчулений; піддається будь-якому впливу, будь-яким вимогам. Приклади

І почала Хівря Наталцю розважати й голубити. Розумна дитина зараз розібрала, що тепер з матері хоч мотузки крути (Грицько Григоренко)
— Та поїдемо, діду, бо я спішу.. Губи її витягувалися в шворочку… і така вона була свята та божа, що хоч мотуззя з неї крути (Є. Гуцало)

як не крути́ [, як не верти́].

Що не роби, нічого не можна вдіяти. Приклади

Як не крути, а головою муру не проб'єш (В. Козаченко)
крути́ не верти́. Крути не верти, та треба вмерти (Укр. присл.)
[Коваль:] А з Степана буде козак завзятий, чує моє серце, що буде. Не раз подякує Січ-мати старому Ковалеві, що вигодував такого молодця… як не крути, як не верти, а не вдержиш дома (М. Кропивницький)