КРУТИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

КРУТИ́ТИ кручу́, кру́тиш, недок.

що і без прям. дод. Надавати чомусь обертового руху; обертати (у 2 знач.). Приклади
  • Один щосили різкими рухами крутив ручку, щоб завести мотор, а другий порався за піднятим капотом. (К. Гриб)
  • Раптово підіймався вітер, крутив високий стовп чорного пилу. (Д. Білий)
  • Стіни .. закрутилися, заходили ходором, мов хто навсправжки крутив їх перед його .. очима. (Панас Мирний)
Рухаючи корбою, колесом і т. ін., приводити в дію знаряддя, механізм і т. ін. Приклади
  • Василь узявся допомагати батькові крутити січкарню. (С. Чорнобривець)
  • Спрямував у свій ярок річечку, й вона перестала крутити громадські млини, що стояли на ній, а крутила тільки його, Чарнишеві. (Ю. Мушкетик)
Тримаючи що-небудь, приводити його в круговий, обертовий рух. Приклади
  • Сидить [поет] за столом, крутить в руках перо над білим аркушем паперу; крутить довго, але папір все зостається білим. (Леся Українка)
  • Вона вчепилась худорлявими пальцями в його ґудзика на сорочцi i почала нещадно крутити: – Де ж ви загаялись? Менi конче треба з вами поговорити. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Погасян крутив ложку, не знав, що робити: захищати Чумаченка чи чекати, що буде далі. (Григорій Тютюнник)
чим. Швидко повертати з одного боку в інший. Приклади
  • Іван витріщав на Соломію очі і крутив .. цапиною борідкою. (М. Коцюбинський)
  • Пес охоче біг за ними, схвально крутив хвостом. (О. Бердник)
  • Артур Пепа сказав їй, що він її дуже кохає, але дівчина лише заперечно крутила головою. (Ю. Андрухович)
Утворювати коловерть, вир; вирувати (про воду, течію). Приклади
  • Розвісила [верба] .. віти над темною кручею, де вода, мов кип'яток у горшку, крутила. (Панас Мирний)
  • – Течія тут крутить, як циган решетом, – озвався дід Коваль. (С. Голованівський)
  • Наздогнали човен вже на самих рифах! Течія тягне, крутить, хитає з боку на бік, з корми на носа. (Ю. Логвин)
безос. Приклади
  • Водою чортзна-як крутило, Що трохи всіх не потопило. (І. Котляревський)
  • Його несло [Максима] далі й далі, крутило, штовхало об пеньки, об шматки криги, він захлинався.... (І. Багряний)
Здіймати сніг, пил і т. ін.; курити, сильно дути (про вітер, заметіль і т. ін.). Приклади
  • Із повислих хмар сипле сніг, та вітер рве його і крутить у скаженім танці. (І. Франко)
  • У полі знову гуде сніг .. Крутить хурделиця. (І. Микитенко)
безос. Приклади
  • На третій [день] .. як почало крутити, .. то й пса жалко було вигнати з хати, не те, що пускатися .. в дорогу. (М. Коцюбинський)
  • Схилялися трави на березі. Пилом крутило. (Л. Первомайський)
що. Туго звивати, скручувати що-небудь; сукати (у 1 знач.). Приклади
  • Хто жне, хто перевесла крутить, .. хто носить снопи. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Жінки й діти крутили ужви. (І. Франко)
  • Півста кремезних .. заробітчан м'яли .. коноплі й крутили мотузки. (Ю. Смолич)
Вивертати, заламувати, завдаючи болю. Приклади
  • Цькують його собаками, Крутять назад руки І завдають козакові Смертельнії муки. (Т. Шевченко)
  • Учитель не стільки вчив, скільки крутив за вуха та бив по плечах. (М. Коцюбинський)
  • Серце у бідолахи билося сильно, голод крутив кишки. (І. Франко)
Туго завивати, обгортаючи чимось (переважно про цигарку). Приклади
  • Олена, мати Василька, крутила голубці на вечерю. (М. Коцюбинський)
  • Вийняв [Славко] тютюн, крутив папіроси. (Л. Мартович)
  • Сіли в кімнаті на крісла й лутки, Крутять [переселенці] махорочні самокрутки. (А. Малишко)
Підкручувати, підгинати (волосся, вуса). Приклади
  • – О, ми розворушимо ваш Богуслав! – гукнув Казанцев, крутячи вуса. (І. Нечуй-Левицький)
  • Здається, тільки й жде [Тоня] атестата зрілості, щоб уже ні від кого не залежати і вільно крутити собі зачіски, які захоче. (О. Гончар)
перен., розм. Хитрувати, лицемірити, обманювати, ухилятися від прямої відповіді, розмови, дії. Приклади
  • Не крути, бо перекрутиш. (Номис)
  • [Сидір:] Так, так, голубчику. Нічого тут крутить і сюди, і туди: у нас є свідки, що ти коней віддав злодіям! (І. Карпенко-Карий)
  • – Слухайте, пане економе, – перебив його сердито Андрон, – коли хочете говорити, то говоріть діло, а не крутіть! (В. Винниченко)
  • Баби заворушилися й посунулися наперед. Хтось із них уже задзвенів дзвоном: – Та що ви там крутите? Ви ж знаєте, про що йде мова.... (Д. Бузько)
ким, перен., розм. Розпоряджатися ким-небудь на власний розсуд; верховодити. Приклади
  • – На шахти йду! – гукав Карпо й дружині. – Годі мною крутити, як циган сонцем! (Ю. Яновський)
  • Хоч жменька старшини ніби й танула в морі голоти, але крутила вона нетягами, як хотіла. (З. Тулуб)
Знущатися над кимось. Приклади
  • [Явдоха:] Іноді живий жаль бере, як почнуть отими людьми крутити. (Панас Мирний)
Чинити щось на свій лад, часто для власної вигоди. Приклади
  • Я кручу по-своєму, а вона [кума] розкручує по-своєму. (І. Нечуй-Левицький)
  • Писарчук та староста крутять так, щоб ік своїй вигоді повернути. (Грицько Григоренко)
Чинити щось не по правді, кривдячи когось. Приклади
  • – В своїй калитці тримав [пан] .. і суддю, і засідателів, і землеміра .. А ті вже крутили, як пан хотів. (М. Стельмах)
тільки 3 ос., перен. Виклика́ти тривале відчуття болю, який періодично то посилюється, то послаблюється. Приклади
  • У бабусі сильно зуби крутили. (Остап Вишня)
  • – Копав [Мефодій] колись [колодязі], а тепер уже у відставку вийшов: ноги дуже крутять.... (О. Гончар)
безос. Приклади
  • Навесні білила [Горпина] полотно – почало у неї руки крутити. (Грицько Григоренко)
  • Ледве допленталася [Марина] з базару. Крутило в кістках. (Р. Іваничук)
кого, розм. Хвилювати, турбувати (про думки, почуття і т. ін.). Приклади
  • Він усе її .. сватає. Вона й не дивиться. Журиться, тужить! Усякі думи її крутять. (Ганна Барвінок)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.