КРУТИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
крути́ти
псл. krǫtiti, ітеративна (або каузативна) форма від krętati (укр. [кря́татися]);
р. крути́ть, бр. круці́ць, др. крутитися. п. kręcić, ч. kroutit, слц. krútiť, болг. къ́ртя «колупаю; відламую», м. крти «ламає, руйнує», слн. [krotiti] «обертати», цсл. крѫтитисѧ «крутитися, обертатися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́крут
викрута́с
ви́крутень
ви́крутка
ви́крутні
«хитрощі, відмовки»
відкрутка
вкрути́ти
«угвинтити СУМ; (у сполученні [в. хвоста] «збити пиху»
закрут
за́крута
закрутани́на
«безперервна праця, багато роботи; клопіт»
закрута́си
«вигадливі повороти»
закруте́нина
закрутені́я
за́крутень
«пук стебел збіжжя, зав’язаних вузлом (за народним повір’ям завдає шкоди)»
закру́тистий
за́крутка
за́круток
закруто́си
«лабіринти; заплутані вулиці, провулки»
закрутяни́на
«тс.»
за́круцьки
«картоплі, що мають форму рогалика»
заку́птина
«закрут»
зкрут
«турбота, туга, суєта»
кру́тало
«примітивна машина з колесом»
крутани́на
«поспішний, безладний рух, метушня»
крута́р
«крутій»
круте́ль
«вир»
кру́тель
«скручена Հ соломи мотузка»
кру́теник
(у сполученні [к. соломи] «солом’яний скрутень»; у сполученні [к. хліба] «кулька з хліба»)
крутені́я
«безперервні заняття; багато роботи»
кру́тень
«тс.; [вихор; махове колесо (у машини)]»
крути́лка
«саморобна зимова карусель на льоду»
крути́ло
«вир, коловорот»
круті́ж
«тс.»
круті́й
«шахрай»
круті́йкува́тий
«шахраюватий»
круті́йство
«шахрайство»
круті́лка
«тс.; вир Чер»
круті́ль
«пристрій для сукання мотузків; [вир]»
кру́ті́нь
«крутень, жмут соломи; [вир; коловорот Ж]»
крутія́
«завірюха; [вир Чер]»
крутія́ка
«спритна людина, великий крутій»
крутли́вець
«вир»
крутливця
«тс.»
крутня́
«крутійство»
круто́вина
«завірюха»
круту́ха
«гра на скрипку у супроводі бубна»
крутьба́
«хитрість, лукавість; примха»
крутька
(у сполученні [к. дати] «збити з пантелику, вивернутися»)
крутька́
«кружляючи»
крутько́
«непосидюча людина, вертун; [вихор]»
крутько́м
«тс.»
крутьо́лка
«дзиґа; примітивний апарат для самогоноваріння; витушка Л; вир Чер»
крутю́чий
«який крутить»
крутя́га
«жмикрут; несумлінна людина, шахрай»
крутя́к
«вир; закрут річки»
кру́тялка
«вид дерев’яної гойдалки»
кру́ча́
«вир у річці; місце, де сходяться дві річки; завірюха»
круча́к
«баран, хворий на вертіж з черв’яком у голові; вир Чер»
круча́лко
«пристосування для катання по колу; валок над колодязем для витягання води»
кру́ча́ло
«місце, де сходяться дві річки»
кручани́ця
«?»
круча́нка
«вдвоє сплетений ремінець або дріт; скручені тютюнові листи»
круче́ний
«дурнуватий»
кру́чений
круче́ники
кру́чення
«крутіння; вид деформації матерiaлів»
кру́чення
«перевесло, солом’яний скрутень для перев’язування снопів»
крученя́к
«тютюн у скручених листках»
кручина́
«вир; закрут річки»
кручи́нка
«крендель»
кручиня́к
«тс.»
кручі́нка
«тс.»
кручія́
«вир біля мілини»
кручо́к
«дзиґа»
на́крутка
«вал із зубчаткою; скручені разом кілька стеблин рослини як знак»
накру́чувати
«намотувати; намелювати; заводити; підохочувати, підмовляти; зробити, написати неохайно; наговорити чого-небудь безглуздого, нісенітного; [нарвати (про нарив)]»
невику́тний
«нескінченний, безвихідний»
пере́крутень
«потворна, викривлена істота»
пере́крутка
«викривлення, перекручення, шкідлива зміна, перетворення»
перекру́чувач
по́крут
«оберт»
покру́тькуватися
«вертітися, обертатися навколо, удаючи надмірну зайнятість»
покру́цькуватися
«тс.»
по́кру́ч
«помісь двох видів, гібрид; дитина, батьки якої належать до різних національностей, ЛексПол; виродок»
покру́чий
«перекручений, сплутаний, неясний»
при́крут
«те, що служить для закручування»
прокру́чувати
ро́зкрут
«кільце з лозини у ярмі, через яке проходить дишло»
розкру́тє
«мотузка з лози»
розкруття
«стовбури молодого дерева, якими зв’язують дерева у пліт для сплавляння»
скруну́тися
«зігнутися, скорчитися»
скрут
«поворот; петля; [у млині пристрій, за допомогою якого можна пересунути дерев’яний короб убік від жорна; продовгуватий клубок з виплетеної солом’яної стрічки для виготовлення капелюхів; насад у возі Мо]»
скру́тель
«петля, кільце, виток; джгут; згорнутий жмуток прядива, очищеного від костриці»
скру́тень
«джгут; [віхоть з очерету Mo; скручений пучок соломи ЛЧерк]»
скрути́лець
«вузол з нитки»
скру́тиль
«віхоть; закрутка (на занадто зсученій мотузці або нитці); крендель, що печеться на різдво для корови»
скруті́й
«згорнутий жмуток прядива, очищеного від костриці»
скруті́ль
«тс.; згорнутий жмуток соломи»
скру́тінь
«джгут; [пакунок; у сполученні с. бакуну «лист тютюну]»
скру́тка
скру́тлик
«вертута із здобного тіста»
скру́то́к
«згорнутий жмуток тютюнових листків Г; звивина, коло; пакунок Ж»
скруца́к
«джгут, скрутень»
скру́цьок
«вузол з нитки»
скручувальник
сукру́тка
«зсучені місця на нитках»
укру́ть
«вмить, враз»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| круці́ць | білоруська |
| къ́ртя «колупаю; відламую» | болгарська |
| kręcić | давньоруська |
| крти «ламає, руйнує» | македонська |
| kręcić | польська |
| krǫtiti | праслов’янська |
| крути́ть | російська |
| krútiť | словацька |
| krotiti «обертати» | словенська |
| крѫтитисѧ «крутитися, обертатися» | церковнослов’янська |
| kroutit | чеська |
| kręcić | ? |
викрот «бурею повалене дерево»
запозичення з польської мови;
n. wykrot «вивернуте з коренем дерево» утворилося з префікса wy- та кореня -krot- (-kret-), що є варіантом псл. krǫt-, збереженого в укр. крути́ти, п. kręcić (як псл. stopa до stǫpiti);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kręcić (як псл. stopa до stǫpiti) | польська |
| krǫt- | праслов’янська |
| крути́ти | українська |
| wykrot «вивернуте з коренем дерево» | ? |
| wy- (-kret-) | ? |
жми́крут «куркуль, скнара»
очевидно, результат з’єднання слів жа́ти (жму) і крути́ти у формі 2 ос. одн. наказового способу: жми + + крути › жми́крути › жми́крут;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жми́крутня
«куркульство»
(зб.)
жми́крутство
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жа́ти (жму) | українська |
| жму | українська |
| крути́ти | українська |
| жми | українська |
| крути | українська |
| жми́крути | українська |
| жми́крут | українська |
кра́та «клітка»
запозичення з польської мови;
п. krata «ґрати; клітка (на тканині)», як і схв. ст. krȃta «ґрати; колосник», походить від слат. crata, grata «клітка, огорожа, брама; колосник» або від іт. grata «тс.», які продовжують лат. crātis «пліт, загорожа», споріднене з гот. haúrds «двері», прус. corto «загорожа», можливо, також псл. krǫtiti, укр. крути́ти;
бр. кра́ты «ґрати, огорожа»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кра́ти
«клітки; [ґрати]»
кратка́тий
«картатий»
кратко́ваний
«тс.»
краткува́ти
«робити клітинки»
кратча́стий
«заґратований»
крача́стий
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кра́ты «ґрати, огорожа» | білоруська |
| haúrds «двері» | готська |
| grata «тс.» | італійська |
| crātis «пліт, загорожа» | латинська |
| krata «ґрати; клітка (на тканині)» | польська |
| krǫtiti | праслов’янська |
| corto «загорожа» | прусська |
| krȃta «ґрати; колосник» (ст.) | сербохорватська |
| crata | середньолатинська |
| grata «клітка, огорожа, брама; колосник» | середньолатинська |
| крути́ти | українська |
кринцува́ти «крутити (кимсь)»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. kręcić (się) «крутити(ся), вертіти(ся)» споріднене з укр. крути́ти (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kręcić (się) «крутити(ся), вертіти(ся)» (się) | польська |
| крути́ти | українська |
кро́сно «ручний ткацький верстат; п’яльці, рама в деяких примітивних знаряддях; полотно, тканина»
псл. krosno «дерев’яна рама різного призначення», утворене за допомогою суфікса -sno від основи *kre- : *kro- «край», наявної також у псл. krajь, kroma, укр. край, кро́ма, пов’язане з псл. *krěslo, укр. крі́сло (з іншим вокалізмом і суфіксом);
споріднене з лит. krãsė «крісло», лтс. krašu (rati) «(віз) із коробом»;
менш обґрунтовані зіставлення з гр. κρόκη «ткацький утік», κρέκω «прибиваю човником (тчу)», дісл. hroell (*hrahila) «ціпок, яким прибивають тканину», дангл. hraegl «одяг», двн. hregil «тс.» (Преобр. І 391–392; Matzenauer LF 9, 13; Bezzenberger BB 27, 170; Reichelt KZ 46, 32–330; Zupitza GG 123; Boisacq 513);
виведення від *qort-sna, пов’язаного з укр. крути́ти, [кря́тати] (Горяев 171), або від *krob-sno, спорідненого з нвн. Reff «пристрій у вигляді гачків на плечах для перенесення важких речей; ручка у коси; бокова решітка в хліві», свн. rëf, дісл. hrip «пристрій для перенесення дров або торфу» (Machek ESJČ 295), позбавлене підстав;
р. кро́сно «ручний ткацький верстат; нитки, основа для ткання», бр. кро́сны «кросно; посад; сувій», др. кросно «ткацький верстат, ткацький навій», п. krosno «кросно; п’яльці», ч. (заст.) krosna «короб (для носіння на спині)», слц. krosná «ткацький верстат; розп’ята на ньому тканина; ткацький вал», полаб. krösnə (мн.) «ткацький верстат», болг. кросно́ «ткацький вал; ткацький навій», м. кросно «ткацький навій», схв. крȍсна «ткацький верстат», слн. krósna, цсл. кросно «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кросе́нка
кросе́нця
«тс.»
кро́сна
«бильця, перила, за допомогою яких розширюється віз»
кросняни́к
(назва, пов’язана з ткацьким станком)
кросоні
«рама для вікна, столярної пилки і под.; п’яльці (для вишивання); зшивальний верстат (для оправляння)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кро́сны «кросно; посад; сувій» | білоруська |
| кросно́ «ткацький вал; ткацький навій» | болгарська |
| κρόκη «ткацький утік» | грецька |
| hraegl «одяг» | давньоанглійська |
| hregil «тс.» | давньоверхньонімецька |
| hroell «ціпок, яким прибивають тканину» (*hrahila) | давньоісландська |
| hrip «пристрій для перенесення дров або торфу» | давньоісландська |
| кросно «ткацький верстат, ткацький навій» | давньоруська |
| krašu «(віз) із коробом» (rati) | латиська |
| krãsė «крісло» | литовська |
| кросно «ткацький навій» | македонська |
| Reff «пристрій у вигляді гачків на плечах для перенесення важких речей; ручка у коси; бокова решітка в хліві» | нововерхньонімецька |
| krösnə «ткацький верстат» (мн.) | полабська |
| krosno «кросно; п’яльці» | польська |
| krosno «дерев’яна рама різного призначення» | праслов’янська |
| krajь | праслов’янська |
| *krěslo | праслов’янська |
| кро́сно «ручний ткацький верстат; нитки, основа для ткання» | російська |
| крȍсна «ткацький верстат» | сербохорватська |
| rëf | середньоверхньнімецька |
| krosná «ткацький верстат; розп’ята на ньому тканина; ткацький вал» | словацька |
| krósna | словенська |
| край | українська |
| крі́сло (з іншим вокалізмом і суфіксом) | українська |
| крути́ти | українська |
| кросно «тс.» | церковнослов’янська |
| krosna «короб (для носіння на спині)» (заст.) | чеська |
| *kro- «край» | ? |
| kroma | ? |
| кро́ма | ? |
| κρέκω «прибиваю човником (тчу)» | ? |
| *qort-sna | ? |
| кря́тати | ? |
| *krob-sno | ? |
кру́нутися «поспішити, повернути назад»
очевидно, результат фонетичного спрощення форми крутну́тися, пов’язаної з крути́ти (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| крутну́тися | ? |
| крути́ти | ? |
крута́й «головатень, Echinops ritro L.» (бот.)
мотиваціях назв неясна;
похідні утворення від крути́ти;
р. [крута́й] «головатень», [крути́к] «аморфа», п. [krzęcinka] «дрік», ч. kručinka «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
крутик
«аморфа, Amorpha fruticosa L.»
крутильце
«дрік красильний, Genista tinctoria L.»
кручениці
«вид рослини Ж; смовдь оленяча, Peucedanum cervaria (L) Guss. Mak»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| krzęcinka «дрік» | польська |
| крути́к «аморфа» | українська |
| kručinka «тс.» | чеська |
| крути́ти | ? |
| крута́й «головатень» | ? |
крутій «крутиголовка, Јуnх torquilla L. » (орн.)
похідне утворення від крути́ти;
назва пов’язана з тим, що птахи цього виду, злякавшись, витягують шию і крутять головою (Птицы СССР 389);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| крути́ти | ? |
крюць «людина з прострілом у крижах»
не зовсім ясне;
очевидно, афективно деформоване утворення на основі крути́ти (скру́чуватися) з частковим використанням звукової форми спорідненого польського kręcić «крутити» (пор. [скру́цьок] «вузол на нитці», зам. *скрутьок);
Фонетичні та словотвірні варіанти
крю́цько
крю́цьок
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| крути́ти «крутити» (скру́чуватися)(пор. [скру́цьок] «вузол на нитці», зам. *скрутьок) | ? |
не́кру́т «рекрут»
результат видозміни слова ре́крут, помилково зближеного з основою крути́ти і заперечним початковим не-;
р. бр. [не́крут];
Фонетичні та словотвірні варіанти
не́кру́тка
«дружина рекрута»
некру́тство
«рекрутство»
некру́тчина
некру́цьке
«складкові гроші для віддачі рекрута»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| не́крут | білоруська |
| не́крут | російська |
| ре́крут | українська |
| крути́ти | українська |
| не- | українська |
обкурну́ти «обкрутити»
неясне;
можливо, пов’язане з крути́ти (обкрутну́ти);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| крути́ти (обкрутну́ти). | ? |
окру́т «корабель»
запозичення з польської мови;
п. okręt «корабель», схв. о̀крут «(плетена) посудина», пов’язане з kręcić «крутити», якому відповідає укр. крути́ти;
пояснюється як «те, чим крутять, керують» (Brückner 377–378);
р. [о́крут] «вид судна», бр. ст. окрутъ, окрентъ «тс.» (XVII ст.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
окрент
«великий човен, корабель»
(XVIII ст.)
окрутъ
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| окрутъ | білоруська |
| okręt «корабель» | польська |
| о́крут «вид судна» | російська |
| о̀крут «(плетена) посудина» | сербохорватська |
| крути́ти | українська |
| окрентъ «тс.» (XVII ст.) | українська |
| kręcić «крутити» | ? |
| як «те, чим крутять, керують» | ? |
| окрутъ | ? |
окру́та «личина (маска)»
похідне утворення від крути́ти (див.);
р. [окру́та] «одяг; жіночий святковий одяг», [окрути́ть] «обвити, обмотати; (заст.) одягти», [окрути́ться] «одягнутися; переодягнутися; замаскуватися», п. okręcić sіę «загорнутися, закутатися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
окруча́ння
«маскарад, переодягання, перевтілення»
окру́щини
«бенкет на кошти того, хто вперше з’явився у новому одязі»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| okręcić sіę «загорнутися, закутатися» | польська |
| окру́та «одяг; жіночий святковий одяг» | російська |
| окрути́ть «обвити, обмотати; (заст.) одягти» | українська |
| окрути́ться «одягнутися; переодягнутися; замаскуватися» | українська |
| крути́ти | ? |
покрут (бот.)(у сполученні [п. навохчистий] «фунарія гігроскопічна, Funaria hygrometrica (L.)
мотивація латинської назви цієї рослини неясна;
очевидно, семантична калька наукової латинської назви Funaria, що зводиться, мабуть, до лат. fūnis «мотузка, вірьовка, канат»;
пов’язане з крути́ти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| fūnis «мотузка, вірьовка, канат» | латинська |
| крути́ти | українська |
ци́ган «дзиґа»
виникло внаслідок семантичного зближення фонетично подібних слів ци́ган і дзи́ґа, можливо, під впливом вислову кру́тить, як ци́ган (со́нцем);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ци́ган | ? |
| дзи́ґа | ? |
| кру́тить | ? |
| як ци́ган (со́нцем) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України