Підтримати проєкт!

ГОЛОВА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

своя́ голова́ на пле́ча́х (на в'я́зах) у кого.

Хто-небудь сам повинен приймати рішення і відповідати за свої вчинки. Приклади
  • — Мав би вас оце відрядити куди слід.. Одначе ні. Не стану робити цього. Зрештою, в тебе,— він звертавсь найперш до Порфира,— своя голова на плечах (О. Гончар)

голова́ [іде́ (хо́дить і т.ін.)] / [пішла́ (заходи́ла і т.ін.)] о́бертом (кру́гом, хо́дором і т.ін.) чия, у кого, кому і без додатка.

Хто-небудь втрачає здатність розумно міркувати, тверезо ставитися до навколишнього, правильно оцінювати дійсність. Приклади
  • Почав [панич] присоглашати [пропонувати] їхати з ним у город, за хазяйку бути… От моя дурна голова і пішла кругом (Панас Мирний)
  • Молодий ти ще, битий ніколи не був, тому й голова тобі від слави йде обертом (З. Тулуб)
У кого-небудь виникає стан запаморочення (від хвороби, болю, голоду і т.ін.). Приклади
  • Дух їстивного вдарив у ноздрі [ніздрі] й голова пішла обертом (І. Багряний)
  • У мозку [Якова] сон-туман, тім'я мов хто коліном надавлював, голова кругом ходила (Панас Мирний)
  • Голова ходила ходором, кружила, боліла.. Щоб хоч трохи очуматись, він пішов походити по ярмарку (Панас Мирний)
  • Вікторія не може підвести руки. Стає млосно, йде обертом голова, тисне в грудях (А. Хижняк)
Хто-небудь перебуває в стані приголомшеності, відчуває розгубленість (від надміру вражень, численних турбот, справ і т.ін.). Приклади
  • А Мартин Тергловий, хоч і сотником став, а не запанів. Від нього теж довідався [Гуляй-День] чимало такого, що голова обертом пішла (Н. Рибак)
  • І то правда, скільки тих принципів на світі? Скільки ідей? Голова ходором ходить, як почнеш міркувати та метикувати… (І. Нечуй-Левицький)
  • Контрактом же я так зв'язаний, що не можу кинути службу раніше.. Голова йде кругом (М. Коцюбинський)
  • Його голова йшла обертом від тих палких думок, які Іван [Тобілевич] привіз з Києва (Ю. Мартич)

голова́ ці́ла [на пле́ча́х] у кого і без додатка.

Хто-небудь живий, невбитий. Приклади
  • Про славу думає лицар, а не про те, щоб ціла голова була на плечах (П. Куліш)

голова́ лягла́ (полягла́, покоти́лася і т.ін.) чия і без додатка.

Хто-небудь загинув. Приклади
  • Де полягла козацька голова думлива, Виріс там будяк колючий та глуха кропива (Леся Українка)
  • Невже Трясило гине?.. Шаблюка блиснула в Марини, і покотилась голова (В. Сосюра)

голова́ є у кого і без додатка.

Хто-небудь розумно, розсудливо міркує. Приклади
  • — Каєшся тепер, плачеш. А раніше що думала, а раніше голова була? (Панас Мирний)

тверда́ голова́.

Розумна, розважлива людина. Приклади
  • Ні одної сильної людини з усього роду, ні одної твердої голови (М. Стельмах)

усьо́му голова́.

Відігравати керівну роль; бути головним у чомусь. Приклади
  • — От же, пане сотнику, вам і хазяйка: радьтесь із нею, вона всьому голова (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — На злість жінці зроблю, щоб бачила, що поки я жию [живу] — я всьому голова (М. Коцюбинський)
Основний, найважливіший, найнеобхідніший. Приклади
  • — Борщ усьому голова (Укр. присл.)
  • Відомо всім, що труд людський є головою всьому (О. Ющенко)

голова́ з плече́й (з пліч).

Загрозливе становище, смерть. Приклади
  • Багатому йти на суд — тринь-трава, а бідному з пліч голова (Укр. присл.)

голова́ боли́ть у кого, кому і без додатка.

Хто-небудь турбується, уболіває за когось--щось. Приклади
  • [Кряж:] Весна, а в тебе й голова не болить, чи там сіють, чи ні (М. Зарудний)
  • За довгі роки всіляких кампаній, реляцій і бенкетів колишні хазяї навчилися грати у що вгодно… А про справжнє діло, про землю-годувальницю — голова не боліла (З журналу)
  • І чого тобі так за всякий дріб'язок болить голова? (М. Стельмах)

по́вна голова́ чого.

Дуже багато. Приклади
  • Роботи й клопоту [в Перегуди] повна голова (В. Кучер)

голова́ тумані́є (тума́ни́ться, чмані́є і т.ін.) від чого і без додатка.

Хто-небудь втрачає чіткість думки, здатність виразно сприймати все навколишнє (від хвилювання, сильного болю, голоду і т.ін.). Приклади
  • Все клекотіло в ньому. Жаром палило груди, туманилась голова (А. Шиян)
  • Від тих суперечок голова чманіє (К. Гордієнко)
  • Від голоду його нудило, голова туманіла, в скронях щось стукало лютим болем (З. Тулуб)

голова́ діря́ва у кого, чия і без додатка.

Хто-небудь безпам'ятний, забутливий. Приклади
  • Вона підійшла до столу й вигукнула: — Ні, не буде мені дороги, голова зовсім дірява стала… найголовніше — яблука — забула… (В. Собко)
  • — Ой, коли б же не забути до ранку та сказать жінці про дочку;. .Ой, мабуть, забуду! Чогось на старість у мене голова стала дірява (І. Нечуй-Левицький)

гаря́ча голова́.

Запальна, нестримна людина. Приклади
  • Більша частина делегатів стоїть на твердих, виважених позиціях, але були й гарячі голови, які заходили надто далеко у своєму радикалізмі (З газети)
  • — Потоцький знає, чим закінчиться та нерозумна затія гарячих голів, і не піде за ними (Я. Стецюк)
  • — Дуже недоречно,— суворим голосом мовить сліпий,— через декотрі гарячі голови може загальмуватися важлива справа (Ю. Яновський)

бі́дна голі́вонька (голова́).

зі сл. твоя, їх. Уживається для вираження співчуття чиїм-небудь переживанням. Приклади
  • — З такою втіхою я б у домовину рада. Ще дасть [мати] тебе заміж за якогось гайдамаку,— старого,— ось побачиш.. Ох Марусечко мила! Марусечко люба! Бідна ж твоя голівонька (Марко Вовчок)
зі сл. моя, на́ша. Уживається для вираження відчаю, розпачу. Приклади
  • Ганну сьогодні били, учора Параску, а завтра, мабуть, уже моя черга. Ой, матінко, коли б там не огледілись за мене! Ох, Усте, бідна наша голівонька (Марко Вовчок)

поро́жня (пуста́ і т.ін.) голова́, зневажл.

Нерозумна, нетямуща людина. Приклади
  • Пуста голова — баранові рідня (Укр. присл.)
  • — Я знаю таке дупло в дубі — велике-велике. Там ми обоє вмістимось.. І я, пуста голова, навіть не подумав, яке лихо могло спіткати того дуба, і побіг за Любою (М. Стельмах)

голова́ не поло́вою (не соло́мою, не кло́ччям і т.ін.) наби́та у кого.

Хто-небудь розумний, кмітливий. Приклади
  • [Василь:] Дуже вже вона маніжиться! У мене, слава Господові, голова не половою набита!.. (М. Кропивницький)

голова́ кру́титься (моро́читься, па́морочиться, макі́триться і т.ін.) / закрути́лася (заморо́чилась, запа́морочилася, замакі́трилася і т.ін.) чия, у кого, кому і без додатка.

Кого-небудь охоплює стан, при якому все ніби хитається. Приклади
  • Я ж уроки вчив, аж голова замакітрилась (О. Донченко)
  • Здавалось, хвилина — і голова йому запаморочиться, він упаде під людські ноги (Ю. Збанацький)
  • Глянув [Улас] униз, і в його голова заморочилась (І. Нечуй-Левицький)
  • На рундуку у неї голова закрутилася, ув очах потемніло і… як сніп, вона повалилася додолу (Панас Мирний)
  • В глибоких ямах, серед задухи й смороду, од яких крутиться голова, працюють… тисячі робітників (М. Коцюбинський)
Хто-небудь приголомшений чимось, втрачає здатність розумно поводитися, правильно оцінювати дійсність. Приклади
  • У всій його постаті вчувалася впевненість бувалого вояки, котрому за найтяжчої скрути не паморочиться голова (Ю. Бедзик)
  • — І все про електрику та механіку торохтіли. І так всю дорогу, аж голова в мене замакітрилась (В. Добровольський)

розу́мна (твере́за і т.ін.) голова́.

Розсудлива, кмітлива, тямуща люди́на. Приклади
  • Ні одної сильної людини з усього роду, ні одної.. тверезої голови; чужі вина і чужі води до краю розрідили їхні мізки і душі (М. Стельмах)
  • — ..Дуже він мені подобався, бо був добрий сусід і розумна голова (І. Франко)

голова́ з ву́хами.

Нерозторопна людина. Приклади
  • — Голова з вухами! Хоч при людях кажи на мене ти! — сказала Онися, торкнувши його по руці (І. Нечуй-Левицький)

сві́тла (я́сна́) голова́.

Дуже розумна, обдарована людина. Приклади
  • Скільки золотих рук, світлих голів, вірних сердець згубив смерч війни… (З журналу)
у кого. Хто-небудь чітко, логічно мислить. Приклади
  • — До чого ж у вас мудра та світла голова! — Може, ви трохи й переоцінюєте мої якості, але знаходитеся близько до істини,— вклонився їй Мокроступ (М. Ю. Тарновський)

золота́ голова́.

Здібна, обдарована людина. Приклади
  • За лісника в мене коло того гаю… служив Онисько Вертихвіст; чоловік — просто золота голова, коли б не такий внадливий до скляного бога [до алкогольних напоїв] (О. Кониський)
  • Брянський — ветеран полку… Золота голова! Коли кінчимо війну, я його обов'язково направлю в Академію. Його місце там (О. Гончар)

голова́ на пле́ча́х (на в'я́зах) у кого.

Хто-небудь розумний, тямущий, кмітливий. Приклади
  • [Свирид:] У іншого ніби й голова на плечах, а придивишся гарненько… [Пилип:] Побачиш порожнє місце (М. Кропивницький)
Хто-небудь ще живий, не вмер. Приклади
  • — Щоб же я на страшний суд не встав, коли ти до неї доторкнешся, поки в мене голова на плечах! (П. Куліш)

сам собі́ пан (голова́, хазя́їн і т.ін.).

Незалежна, вільна у своїх діях, вчинках людина. Приклади
  • сам свій пан. Ось тут, у тім затишнім кабінеті, обставленим хоч і не багато, та по моїй уподобі, я сам свій пан (І. Франко)
  • сама́ собі́ голова́. Ніхто тепер до мене не мішайся… Я сама собі голова (Панас Мирний)
  • Сам собі хазяїн, а добра усякого, хоч скотини, хоч поля, чимало (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Знаходилися й товариші на втечу, і Марусяк на початках був зрадів,.. Але.., з другого боку, один — сам собі голова (Г. Хоткевич)
  • А тут я сам собі пан: схочу — до частини якоїсь пристану, чистиму картоплю, митиму машини або годуватиму коні, то й мене прогодують; а схочу — поживу в бабусі якоїсь немічної, носитиму їй воду, дрова рубатиму (Григір Тютюнник)
  • Остогидло писарювання мені, оселився дома. Голодний, обірваний, та сам собі пан!.. (А. Тесленко)

голова́ злеті́ла (впа́ла і т.ін.) [з плече́й (з плеч, з пліч)].

Хто-небудь загинув. Приклади
  • — Мені там [на війні] теж не мед питиметься… Може, й голова злетить (Г. Тютюнник)
  • О, сором мовчки гинути й страждати, Як маєш у руках хоч заржавілий меч. Ні, краще ворогу на одсіч дати, Та так, щоб голова злетіла з плеч (Леся Українка)

голова́ ва́рить у кого, чия.

Хто-небудь розумний, кмітливий. Приклади
  • — Певно, спросоння в мене голова не дуже варила, бо я майже нічого не міг збагнути (Л. Смілянський)

дурна́ голова́, лайл.

Нерозумна, нетямуща людина. Приклади
  • Дурна голова не полисіє (М. Номис)

голова́ розва́люється (розко́люється, тріщи́ть і т.ін.) у кого, чому, чия і без додатка.

Хто-небудь відчуває сильний головний біль. Приклади
  • — Та замовчіть, бодай вам заціпило! Бо од вашого крику у мене вже й голова скоро розвалиться! (А. Дімаров)
  • Полуциганов стомлено схилився на стіл.— Знаєш, Шелес, у мене, брат, голова сьогодні проклятущо тріщить (О. Донченко)
  • — Приїдеш, бувало, в найглухіше село, забрьоханий, стомлений як чорт. Голова розвалюється (Ю. Збанацький)
Хто-небудь перебуває в стані розумового напруження від думок, турбот то що. Приклади
  • — Аж голова тріскає від усіх тих дурниць (І. Франко)
  • Голова тріщала від нових понять про світ і людей (Іван Ле)
  • — Голова в голови розколюється од думок різних (Остап Вишня)

капу́стя́на (ку́ряча і т.ін.) голова́, зневажл.

Некмітлива, нерозторопна, нерозумна, неуважна людина. Приклади
  • ку́рячі го́лови. — Ми плачемо. А Кирило Тур тоді: Не плачте, курячі голови! Вам треба радувати, а не плакати (П. Куліш)
  • — Що,— каже,— я за куряча голова! Кого я йду рятувати? Хіба в неї нема жениха боронити? (П. Куліш)
  • Хотів би [Йосько].. ремесла вчитися.— Іди, іди, капустяна голово, гадаєш, що тебе хто прийме (І. Франко)

голова́ пу́хне (ре́пається, ло́пається, розпуха́є і т.ін.) у кого, від чого і без додатка.

Хто-небудь відчуває сильний головний біль. Приклади
  • Голова лопається від дивного неприємного дзвону й болю (Ю. Збанацький)
Хто-небудь перебуває у стані розумового напруження від чогось (надміру роботи, турбот, галасу і т.ін.). Приклади
  • Від дум і гадання розпухала [у Надії] голова (Я. Баш)
  • — Наговорив стільки, що аж голова репається од думок (І. Цюпа)
  • — Коли вночі не спиться, почну примірятися в думці, як би це я хазяйнувати почав. Так чи повіриш, аж голова пухне од клопоту (А. Головко)

аж голова́ загула́, зі сл. уда́ритися і под.

Дуже сильно. Приклади
  • Молодиці закрутились серед хати та вдарились лобами так, що аж голови загули (І. Нечуй-Левицький)

па́морочити / запа́морочити го́лову (ро́зум, свідо́мість і т.ін.).

Виклика́ти стан, схожий на сп'яніння; п'янити. Приклади
  • Їй [весні] додають сили й краси не самі солов'їні співи, але й пахощі, що забивають дух, тамують биття серця і паморочать свідомість (Ю. Смолич)
чим і без додатка. Позбавляти кого-небудь здатності чітко мислити або заважати тверезо і реально сприймати щось. Приклади
  • Вулиця здавалася тісною, а тиша, глибока й триважна, бентежила серця, паморочила розум (С. Воскрекасенко)
  • — Так ось що,— Ковалів підійшов до Батури впритул,— не обіцяйте їм золотих гір. Не паморочіть голови великими надіями,.. не кожну річку можна відновити (М. Чабанівський)
  • Хатня задуха паморочить голову, руки мимохіть простягаються до вікна (Дніпрова Чайка)
кому. Захоплювати кого-небудь, закохувати у себе. Приклади
  • — Що з тобою сталося Тетяно?.. Бачу, що Сагайдак тобі остаточно запаморочив голову (С. Добровольський)

розви́днітися (розви́днитися) в голові́ (в оча́х) у кого, кому.

Хто-небудь став правильно, краще розуміти, усвідомлювати що-небудь. Приклади
  • Так от, щоб нам хоч трохи розвиднилось в очах, земство прислало дуже вченого чоловіка, пана Тугаєвича. Послухайте його і на вус намотайте, що воно, як, чому і до чого (М. Стельмах)
  • Тепер і решта косарів зрозуміла, до чого вів слово суворий запорожець, і вони загомоніли всі разом. Розвиднілося трохи і Веризі в голові (П. Панч.)
  • В голові у Соломії розвиднілось. Жах її щез без сліду. Вона знала, що робити (М. Коцюбинський)

ма́ти олі́ю (лій і т.ін.) в голові́, жарт.

Бути розумним, кмітливим, розсудливим і т.ін. Приклади
  • не ма́ти олі́ю в голові́ ані́ кри́хітки. — Ви такий старий чоловік, а в голові, бігме ж то, ну, ані крихітки олію не маєте (І. Франко)
  • ма́ти олі́ї не тро́хи в голові́. Був він чоловік сердечний, у голові мав олії не трохи та й питущим не був (Є. Гуцало)
  • ма́ти лій під чу́бом. —Не вчи ученого! — спогорда відповів Чорноволенко.— Самі під чубом лій маємо (М. Стельмах). ма́ти бага́то сма́льцю в голові́. Таке тоді [в революцію] в наших краях каламутилось, що багато смальцю в голові треба було мати, щоб щось розібрати (Л. Гроха)
  • Це ж треба мати в голові олію, щоб після цього вірити в святе (Л. Костенко)
  • — Що ж там робиться? — хотів допитатись Мар'ян. — Коли маєш лій в голові, сам розчовпаєш,— відповів Лесь. — Іди, чоловіче (М. Стельмах)
  • Батько похвалив свого нащадка, що він має олію в голові, хоч син і не був у тому певен (В. Большак)
  • От як може чоловік жити, коли має олію в голові! (М. Стельмах)

як (мов, на́че і т.ін.) грім на го́лову.

Несподівано, раптово, зненацька і т.ін. Приклади
  • А влітку — вже почали до жнив збиратися — як раптом, наче грім на голову, німці з гайдамаками (А. Головко)
  • Прийшов Павло вранці на заняття, а господиня і заявила, як грім на голову, що уроку не буде сьогодні (А. Головко)

обмі́рювати (обміря́ти) / обмі́ряти очи́ма (о́ком, по́глядом) кого, що.

Уважно, пильно розглядати кого-, що-небудь; оглядати. Приклади
  • Тимко обміряв очима сухеньку постать старого (Григорій Тютюнник)
  • обмі́ряти очи́ма з ніг до голови́. Гнат підозріло глянув на Дорошеві окуляри, обміряв його очима з ніг до голови (Григорій Тютюнник)
  • Проценко сидів сумний, мовчазний; він тільки коли-не-коли обміряв Христю якимсь жалісливим поглядом (Панас Мирний)
  • Двоє військових сидять на лавці в сквері. Мій друг сідає коло них, обмірюючи очима храм (Ю. Яновський)
  • Там береза висока Зводить голову тихо, Ліс обмірює оком Сизокрила дроздиха (А. Малишко)

позбу́тися голови́.

Загинути, вмерти. Приклади
  • Черниш думав про це. Справді, що понесло його в ті ворота, де він — дуже ймовірно — міг позбутися голови? (О. Гончар)

до голови́.

Цілком, повністю, без залишку. Приклади
  • Розметаєм кодло змієве Ми до пня, до голови.. Славен будь довічно, Києве! Україно, вік живи! (М. Рильський)

без царя́ (без царка́) в голові́.

Розумово обмежений, недалекий, безрозсудний. Приклади
  • — Мартоха не з тих, що без царка в голові (Є. Гуцало)
  • — Я вважав, що ця роль якраз для мене. Сам Гоголь пише, що Хлестаков — тоненький, худенький… без царя в голові… неспроможний зупинити постійної уваги на якій-небудь думці… (В. Нестайко)
Нерозумно, безрозсудно. Приклади
  • Пощо на чолі поміщено книжку Ніцше..— сю блискучу, а фальшиву балаканину, сю справді анархістичну філософію, роблену без царя в голові,— сього абсолютно не розуміємо (І. Франко)

упірну́ти з голово́ю в що.

Повністю, цілком віддаватися якійсь справі, якомусь заняттю. Приклади
  • Як приїхав додому, зараз з головою мусив упірнути в роботу і бюрову, і власну (М. Коцюбинський)

жуки́ У голові́ у кого.

Хтось не дуже розумний, недоумковатий або неадекватно сприймає дійсність. Приклади
  • з жуко́м у голові́ хто. Та вони всі вчені з жуком у голові, робота ж клята — думай і думай, от і морочиться в голові (В. Підмогильний)
  • Нехай дурні собі пустують: У них, видно, жуки у голові (Л. Глібов)

держа́ти ро́зум в голові́.

Бути розсудливим, розважливим; обмірковувати, контролювати свої дії, вчинки. Приклади
  • держа́ти ро́зум та ум в свої́й голо́воньці. Не потурай, дівчинонько, та моїй розмовоньці, держи розум та ум добрий в своїй головоньці (Сл. Б. Грінченка)
  • Недарма в народі кажуть: Держи розум в голові — скарб матимеш (З журналу)

в голові́ подлу́бати, жарт.

Розміркувати, обдумати. Приклади
  • [Нечипір:] Легко сказати, Тяжко зробити: Перш треба подумать, в голові подлубать! (М. Кропивницький)

крути́ти / покрути́ти мі́зками (мо́зком, голово́ю, ро́зумом і т.ін.).

Думати, мислити, міркувати. Приклади
  • — Тут треба багато міркування, треба добре головою крутить! (І. Нечуй-Левицький)
  • Виходить, ще краще треба крутити мізками, щоб когось перехитрити (М. Стельмах)

звали́тися / зва́люватися на го́лову (ру́ки, пле́чі) чию (чиї).

Зненацька початися, наступити (про явища, події і т.ін.). Приклади
  • Надто вже вони ваговиті [подарунки — лібералізація цін, приватизація], щоб отак просто звалюватися на наші голови (З газети)
  • Війна звалилася на голову зовсім неждано (В. Козаченко)
Несподівано стати для кого-небудь об'єктом турбот, клопоту і т.ін. Приклади
  • На його плечі, крім тещі, мали звалитись ще чотири дорослих дівиці, яким у свою чергу треба буде дати посаг і повидавати заміж (Ірина Вільде)
  • Тепер знову звідкись звалився [Іван] на їхню голову (О. Гончар)
  • [Назар:] Стільки роботи звалилось на твої руки. [Катерина:] Мені не звикати (М. Зарудний)

снува́тися в голові́ (в думка́х).

Виникати в уяві, думатися. Приклади
  • [Катря:] Отак і зо мною, баришнє: почне щось снуватися в голові — снується та й снується (С. Васильченко)
  • А Степану мріялося, снувалось у думках:. .заживемо, забагатіємо (В. Вільний)

пори́нути (пірну́ти) / порина́ти (пірна́ти) з голово́ю в що.

Повністю, цілком віддатися чому-небудь, захопитися чимсь. Приклади
  • Отупілий, з головою поринувши в муку,.. просидів Калинка не годину чи дві, а, як йому здавалося, вічність (А. Дімаров)
  • Змушений жити в місті, далеко од народу, я часом з головою пірнаю в етнографічні записи (М. Коцюбинський)
  • Я поринув з головою в театр, вбираючи в себе все багатство народних мелодій (Минуле укр. театру)
  • Він кинувся до сейфа, витяг креслення, розстелив їх на столі, замкнув двері кабінету, сів у крісло й з головою поринув у роботу (В. Собко)
  • І Мацієвський не нехтував працею. Буквально в той же день поринув у неї з головою (Іван Ле)

бра́ти / взя́ти (забра́ти) [собі́] в го́лову.

Уявляти що-небудь. Приклади
  • Голова вдався собі разом тупиця і гординя. Колись він був унтером і забрав у голову, що він дуже великий птах (П. Куліш)
  • [Горина (до Гордія):] О, бодай вас! Ви вже так розмалювали мене, що я й невість-що заберу собі в голову (М. Кропивницький)
Думати про що-небудь, задумуватись над чимсь. Приклади
  • — Побачать начальники, що не поступаємось і візьмуть собі в голову: мабуть суд не по правді — треба пересудити (Б. Грінченко)
Міркуючи, вирішувати що-небудь; надумувати. Приклади
  • Що він [Матвій] собі у голову забрав? (Л. Первомайський)
  • — Та що се ти узяла в голову? Чи він же тобі рівня?. ..Крепак [кріпак]! (Г. Квітка-Основ'яненко)

сіда́ти (вила́зити) / сі́сти (ви́лізти) на го́лову кому і без додатка.

Цілком підкоряти кого-небудь собі, своїй волі. Приклади
  • [Михайло:] Чи шкода, чи не шкода, а зайняли на своїм чужу скотину, нехай платить штрап [штраф], коли не глядить, бо тільки попусти їм, то й на голову вилізуть! (І. Карпенко-Карий)
  • — Чекайте, — казав він сам до себе і лють його швидко, мов буревій, минала. — Тепер я з вами поговорю інакше. Їм тільки попусти — на голову вилізуть. Чортове хам'я! (У. Самчук)

[і] не бере́ться [до] голови́ в кого, кому і без додатка, безос.

Хто-небудь не може усвідомити, зрозуміти, збагнути щось. Приклади
  • Як різниться знахідка з розписами Київської Софії та Кирилівської церкви, теж датованими XII століттям!.. Просто не береться голови, що пам'ятки належать до однієї епохи (З журналу)
  • Не помічав [Тищенко], що вп'явся очима в Ірину.. Змарніла? Постаріла? Таке не бралося до голови (Ю. Мушкетик)
  • Сторонський нарікав, що з Михасем зле — не вчиться; зате Андрусь пильний хлопець. А в Савки те й голови не бралося (О. Маковей)

ві́тер у голові́ [гра́є (ві́є, сви́ще, посви́стує і т.ін.)] у кого, чиїй.

Хто-небудь легковажний, несерйозний. Приклади
  • Ні, такі діти не беруть близько до серця її турбот про рідне гніздо. Одне мале, а друге молоде, ще вітер посвистує в їхніх головах (М. Стельмах)
  • — Ти добре на комсомольських зборах прочесала жевжиків,— озвалася Майя.— Влучно сказала — жевжики! Це такі, у кого в голові вітер віє! (А. Хижняк)
без додатка. Легковажний, несерйозний. Приклади
  • з вітерце́м у голові́. — Така жінка може дуже подобатися. Ви рвійна, рішуча, примхлива, з завихреннями. — З вітерцем у голові? — Ні… ексцентрична (Ю. Мушкетик)
  • — Вітру у тебе в голові багато, — казала Ганна Сильвестрівна (І. Сенченко)
  • — Ти ж у мене виріс під стелі, а в голові ще вітер віє (Ю. Збанацький)
  • бага́то ві́тру [в голові́]. Видно вухатого, що в його вітру багато (Укр. присл.)
  • Так що же це він? Хизувався, як хлоп'як? А чи ще вітер у голові грає, і він просто вигадує? (В. Козаченко)
  • А парубки тії — сказано, вітер в голові, молодії — вибрали десь музики і повели молодих по селу (Марко Вовчок)

вироста́ти / ви́рости на го́лову над ким.

Набути значних переваг порівняно з іншими. Приклади
  • — Зайцем бути набридло! Наполоханим зайцем. — А ви знаєте, що вас жде? — Не знаю. І знати не хочу. Набридло… Ну що я міг сказати?.. Совість моя була чиста. Я попередив. Я потай гордився своїм вчинком. Аж виріс на голову над своїми колегами (А. Дімаров)

у голові́ переки́нулось у кого, кому.

Хто-небудь став розумово обмеженим, недоумкуватим. Приклади
  • [Голоси старих ткачів:] Он там.. єсть один такий, що цілий день сидить над водою та й полощеться, голісінький, як мати породила. Йому вже зовсім в голові перекинулось (Леся Українка)

по́рожньо в голові́ (у ло́бі) в кого і без додатка.

Хтось нерозумний, нетямущий і т.ін. Приклади
  • Побив мене йолоп за те, що в мене повний лоб, а в нього порожньо у лобі (В. Сосюра)
Хто-небудь не може думати про щось, зосередитися на чомусь, згадати щось (від переживання, перевтоми, душевного спустошення і т.ін.). Приклади
  • порожне́ча в голові́. Від втрати крові він страшенно ослаб. Дивна порожнеча була в голові: ані думок, ані почувань (З. Тулуб)
  • [Олена (здавлює голову руками):] Що таке? Де я? Мозок висох!.. Порожньо в голові! Давить мене, стискає кліщами залізними! (М. Кропивницький)

поплати́тися життя́м (голово́ю) за що і без додатка.

Загинути, вмерти. Приклади
  • поплати́тися вла́сною голово́ю. За свій промах йому довелось би поплатитися першому, може, навіть власною головою (О. Гончар)
  • Вона… за це поплатилася життям (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • [Молодший лікар:] Несила мені… розв'язати це зразу. Адже ж за невдачу доведеться життям поплатитись обом… (О. Левада)

не зноси́ти / не знести́ голови́ кому.

Бути жорстоко покараним чи убитим. Приклади
  • — Іди,— каже [княгиня],—. .до Івана зараз же, і приведи його.., бо іначе [інакше] й тобі голови не знести (Легенди та перекази)
  • —Підв'яжи язика, жінко, бо не зносити тобі голови,— кинув Панас, підводячись з лави (З. Тулуб)

кат його́ (її́, їх і т.ін.) [ба́тька (го́лову)] зна́є (зна), зневажл.

Невідомо, незрозуміло. Приклади
  • — Де брусок? — Ну, мантачка… — А кат тебе знає, де ти все діваєш (Григорій Тютюнник)
  • Кат їх батька зна, над чим таким важким Дихтовні животи вони понадривали? (П. Гулак-Артемовський)
  • Почне щось снуватися в голові — снується та й снується, а на який кінець, то й кат його голову знає… (С. Васильченко)

ма́ти го́лову на пле́ча́х (на в'я́зах і т.ін.).

Розважливо, розсудливо міркувати і діяти; бути розумним, кмітливим. Приклади
  • [Ланкова:] Він за все наше господарство дбає… Тут добру треба голову мати на в'язах (В. Большак)
  • ма́ти до́бру го́лову на пле́ча́х (на в'язах). — А все-таки, мабуть, добру голову на плечах має [Перегуда], — міркував уголос Сагайдак (В. Кучер)
  • ма́ти го́лову. — Ти, небого, не складайся на мене, сама голову маєш (Леся Українка)
  • Колись-то Василь сказав, що вона [Зоня] має голову на карку (Ірина Вільде)
  • Якщо Бракватіста намагається вислизнути із капкана, то й він, комісар Олів'єро, має голову на в'язах (Ю. Бедзик)
  • Люди, яких він послав сюди, мають голови на плечах і здатні самі розібратися, що і як (П. Автомонов)
  • — Перемогти — для цього треба мати голову на плечах,— уїдливо каже Кость (І. Багмут)
  • — Маю клапоть батьківської землі, маю освіту, маю голову на плечах, і якось проживемо з Марусею на світі, — сказав Ломицький (І. Нечуй-Левицький)

ще мак [росте́ (цвіте́ і т.ін.)] у голові́ у кого.

Хтось молодий, недосвідчений, нерозумний і т.ін. Приклади
  • Ну, що йому скажеш, коли в нього в голові ще мак росте? (Ю. Бедзик)

[аж] о́чі з ло́ба (з голови́) вила́зять (лі́зуть) кому, у кого і без додатка, фам.

Хтось надмірно натужується, через силу робить що-небудь, надривається і т.ін.; дуже важко комусь. Приклади
  • [Бабич:] Гарував чоловік, весь вік робив, аж очі з голови лізли, мучився, терпів (І. Франко)
  • Тягар на його [Івана] хребті був страшенний. Очі вилазили йому з голови, кров у пульсах товклася так сильно, що, бачилось, ось-ось потріскають жили (І. Франко)
  • — Цей як візьме [заміж], то на весь вік, до іншої не перекинеться. В машині їздитимеш на базар і з базару, клунків не тягатимеш, що аж очі з лоба вилазять!.. (О. Гончар)
Стає погано, неприємно і т.ін. комусь від чогось. Приклади
  • аж о́чі вила́зять. Борщ був голий, а такий квасний, що аж очі вилазили (Н. Кобринська)

як (мов, ні́би і т.ін.) біда́ на го́лову, зі сл. з'яви́тися, звали́тися і т.ін.

Зовсім несподівано, зненацька. Приклади
  • Вона [дівчина] була безмежно вдячна своїм землякам. Адже коли б не з'явився як біда на голову, цей пропащий чорт-поміщик, її ніхто б не виказав ворогам (Ю. Збанацький)

влі́зти в го́лову чию, кому і без додатка.

Виникнути, з'явитися в свідомості, в думці. Приклади
  • — Дозвольте, я гляну в його кімнаті на столі. Я йому давав один документ, проект розширення цеху,— випалив Масло першу фразу, яка влізла в голову (А. Хижняк)
  • — А ти чого стоїш, руки звісив, — звернувся Бульба до Андрія. — Чого ж ти, собачий сину, не відлупцюєш батька? — От іще вигадав, — сказала мати, — обіймаючи Андрія. — І влізе ж таке в голову, що рідне дитятко та батька било (О. Довженко)

як (мов, на́че і т.ін.) холо́дний душ [на го́лову], зі сл. поді́яти і под.

Несподівано, приголомшливо когось. Приклади
  • Слова на Якова — як холодний душ на голову: він притих одразу й одійшов до вікна (А. Головко)
  • На Дрюпіна це подіяло, мов холодний душ: вмить утратив войовничий запал (Канівець)

голови́ (ро́зуму і т.ін.) не прикла́сти.

Не можна зрозуміти, збагнути, знайти причину чого-небудь, розв'язати, вирішити щось. Приклади
  • [Олекса:] Я ума не приложу, що тут коїлось? (І. Карпенко-Карий)
  • ро́зуму (ума́) не приложи́ти. Стояв-стояв пан Уласович довгенько і розуму не приложить, що йому теперечки на світі робити (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — І чого ви полізли до нас, ума не прикладу? У вас же своя ланка, свої буряки (В. Кучер)
  • — Ніяк голови не прикладу, де ти міг сало дістати? (М. Стельмах)
  • Кривоніс думав і не міг прикласти розуму, де б дістав її [Ярину] Єремія в поході? (П. Панч)

відірва́ти го́лову кому і без додатка, грубо.

Суворо покарати кого-небудь. Приклади
  • — Будь здорова. Коли ж хто зобидить тебе — прибігай до мене і я йому голову відірву! — хмуриться парубоче обличчя (М. Стельмах)
2.Знищити кого-, що-небудь; розправитися з кимсь, з чимсь. Приклади
  • — Чи се [віщування] значить, що й ворожій силі, яка напосілась на Україну, я відірву голову і вона не заїсть мене? (І. Франко)

оди́н о́дному на го́лову лі́зуть (лі́зе), зневажл.

Велика кількість кого-небудь; багато. Приклади
  • о́дин о́дному пря́мо на го́лову лі́зе. — Людство до біса розплодилось, аж страх бере. Один одному прямо на голову лізе (Гашек, перекл. С. Масляка)

як (мов, ні́би і т.ін.) сніг (дощ) на го́лову [з я́сно́го не́ба], зі сл. па́дати і под.

Зовсім несподівано; раптово. Приклади
  • Червоні оголили шаблі і врубалися в гайдамацькі лави — як дощ на голову з ясного неба (Ю. Смолич)
  • Неждано-негадано, мов сніг на начальникову голову, звалилась ревізія (Ю. Збанацький)
  • Донійка здивовано глянула на подругу. — Що ти! Нащо таке кажеш? — Чую, сестро, що впаде на мене лихл, як сніг на голову… несподівано (М. Лазорський)
  • Татари рухаються завжди в цілковитій таємничості, падають, як сніг на голову, вриваються, мов летючий вітер (П. Загребельний)
  • Не світ неждано-негадано, як сніг на голову, упала біда (М. Чабанівський)

як (мов, на́че і т.ін.) обу́хом (обу́х) по голові́, зі сл. уда́рити і под.

Уживається для підсилення висловлювання (про враження, яке справили на когось чиїсь слова); сильно, дуже. Приклади
  • — Ці слова, неначе обух, приголомшили матір (М. Стельмах)
  • на́че (нена́че┌73258) обу́хом (обу́х). Наче обухом ударила ця звістка Грицька (А. Головко)
  • — Своєю жахливою новиною ти мене ніби обухом по голові вдарив. Не знаю, що й робити (М. Старицький)
  • — Ну та й телепнув же ти, Лащу, неначе обухом по голові! — сказав князь Домінік (І. Нечуй-Левицький)

лама́ти [собі́] го́лову над чим, рідше про що, заради чого і без додатка.

Перейматися турботами, переживати, шукаючи розв'язання якогось питання, здійснення чого-небудь. Приклади
  • — А зараз ламайте голову над тим, як узяти ці висоти хитрістю, розумом (П. Гуріненко)
  • Не день, не два.. ламав він собі голову, роздумуючи над тим, як мені викараскатися з того скрутного становища (Я. Гримайло)
  • Мелашка з матір'ю перешіптувалися, ламали голову, як вшанувати дорогого гостя (К. Гордієнко)
Розмірковувати над чимсь, гадати про що-небудь. Приклади
  • ломи́ти собі́ го́лову. Вона ломила собі голову над іншою загадкою: — Мені лише цікаво, яку штуку втне нам тітка Клавда (Ірина Вільде)
  • Дядьки гомоніли собі та ламали голови, куди то їм випаде їхати (Григорій Тютюнник)
  • Дивувались пастухи, ламали в гадках голови: — Хто він? Був, мабуть, важною птицею (О. Гончар)
  • лама́ти [в гадка́х] го́лови (про всіх або багатьох). В дебатах приймає участь і Варвара.. — А я так скажу оце: недостойні мужики, щоб над ними голови стільки ламали. Не розуміє свого інтересу — цур йому пек (М. Хвильовий)
  • — А я ламаю дурно голову. Десь бачив ніби, а де… (В. Шевчук)
  • Дід ще довго стояв серед хати, ламаючи голову, який саме з двадцяти запечатаних млинів порушив заборону, але так і не дійшов якогось певного висновку (І. Кириленко)
Напружено працювати над розв'язанням якогось складного питання; робити щось. Приклади
  • пополама́ти го́лову (тривалий час). Господи, скільки я голову пополамав, поки дошпортався, в чім діло… (І. Нечуй-Левицький)
  • Став би я заради грошей голову ламати! (Ю. Яновський)
  • Цілий колектив досвідчених інженерів ламав голову над проблемою дамби! (Я. Баш)
  • Вчені ламають голову над тим, як людям епохи НТР найдоцільніше використовувати дозвілля (П. Загребельний)
  • А Шавкун ламав уже голову, нишпорив по товстелезних томах законів (Панас Мирний)
Напружено думати, намагаючись зрозуміти щось, розібратися в чомусь. Приклади
  • Про це нічого й голову ламати (І. Нечуй-Левицький)
  • Василь.. ламав собі голову, чому не сподобалися Петрові такі мудрування про любов (О. Маркуш)
  • Хлопець часом починав вірити в ті пророкування, відчував себе науковцем, марно ламаючи голову над з'ясуванням суті такої наукової професії (Іван Ле)
  • Сам собі ламав голову над тим — що ж таки трапилось? (А. Головко)

припливти́ до голови́ ́кому.

Спричинити недобрі наміри, з'явитися в уяві (про думки, задуми і т.ін.). Приклади
  • [Казибрід:] Тобі що до голови приплило? Іди геть! Не дурій! (І. Франко)

лягти́ голово́ю, уроч.

Загинути в бою, в боротьбі, відстоюючи, захищаючи кого-, що-небудь. Приклади
  • Там мужність зламано, там щонайкращі лави, Наш щонайкращий цвіт там головою ліг (М. Зеров)
  • лягти́ го́ловами (про багатьох). [Воєслав:] У битві з печенігами лягла головами мало не вся дружина князя, але ворогів розбив князь впрах (Юліан Опільський)
  • [Муза:] Він рад серед бою Лягти головою, Аби не впустить корогви (Леся Українка)
  • В далекій дорозі Найду або долю або за Дніпром Ляжу головою (Т. Шевченко)

як (мов, ні́би і т.ін.) до́вбнею (молотко́м) уда́рити [по голові́ (в го́лову)] кого.

Дуже вразити, приголомшити кого-небудь неприємною несподіванкою. Приклади
  • Одно невеличке слівце Дін як молотком ударило її [Мотрю] в голову (Панас Мирний)

сме́ркнути в голові́.

Відчути запаморочення (від удару, хвороби тощо). Приклади
  • — Ти чого мою доньку габзуєш? — скипів Окунь.— Ану гайда в свої ліси, поки тобі не смеркло в голові (М. Стельмах)

вбива́ти / вби́ти собі́ в го́лову що.

Вперто, невідступно триматися якихось думок, переконань, намірів. Приклади
  • Клим і синок Олександра Підіпригори найкраще вчилися в церковноприходській школі, а тепер вбили собі в голови, що мають десь далі вчитися (М. Стельмах)
  • — Ви, пане Франко, таки справді чудний чоловік! Написати мені листа, приїхати до Коломиї, а потім вбити собі в голову, пробачте на слові, якусь дурницю (П. Колесник)

стримі́ти [гвіздко́м (цвя́хом)] в голові́ (у мо́зку і т.ін.).

Постійно з'являтися, поставати у пам'яті, свідомості (про образи, думки і т.ін.), невідступно переслідувати кого-небудь. Приклади
  • Довбня тепер стримів гвіздком у її голові, стояв перед очима (Панас Мирний)
  • Слово замерз стриміло в моєму мозку холодним цвяхом (А. Хорунжий)
  • Починаю своєю звичкою перебирати в думках старі сюжети новел, невикористані теми, що здавна гвіздком стриміли в моєму памятку [пам'яті] (С. Васильченко)
  • стримі́ти гвіздко́м у голі́воньці. Пилипко, вмовляючи матір, тільки заспокоював її. В його малій голівоньці гвіздком стриміла думка, — от хоч би що, а піти посипати (Панас Мирний)
  • цвяшко́м у мо́зку. ..але збита шибка стриміла йому цвяшком у мозку. Хто її збив? (Л. Мартович)

ма́ти [всі] кле́пки в голові́, жарт.

Бути розумним, розсудливим і т.ін. Приклади
  • ма́ти клепку в голові́. Правда, дуже розумним я ніколи не був, але клепку в голові мав. (М. Полторацький)
  • [Перший старий ткач ( увіходить):] От кручені! Де тут розум?.. Хто ще має всі клепки в голові, зроду з вами [ткачами] не піде (Леся Українка)

хили́ти (клони́ти) го́лову (чоло́).

перед ким і без додатка. Виявляти покору перед ким-небудь, підкорятися комусь. Приклади
  • Рутенців плем'я перед ним хилило чоло покірно І голосило на весь світ його [князя] славу безмірно (І. Франко)
  • Вої його не з тих, що хилять голови: ліпше впадуть вони на полі ратнім, аніж дадуть в колодку себе забити, ганьбою невільницькою очорнити (Д. Міщенко)
перед ким--чим. Виявляти шану, повагу до кого-, чого-небудь. Приклади
  • [Валентин:] Ареопаг, філософи премудрі чоло клонили перед ним (Леся Українка)
  • Колись гордий противник усякої кривди, тепер низько клонив [суддя] перед нею голову (О. Кобринська)
тільки хили́ти го́лову (чоло́). Журитися, засмучуватися, бути у відчаї, втрачати надію на щось. Приклади
  • — Та не хили ти голови так, Тихоне. Вийшло так якось по-дурному,— і він розповідав, що голова саме поїхав був кудись, не вдалось перебалакати (А. Головко)

ку́рці ні́де (нема́є де) голови́ простроми́ти.

Де-небудь дуже тісно. Приклади
  • — Он у Гордія Кошари, ото сім'я. Як сядуть навколо столу обідати — курці немає де голови простромити (Григір Тютюнник)

ду́мка майну́ла (сяйну́ла, бли́снула, пробі́гла і т.ін.) [в голові́] у кого, чиїй.

Хто-небудь раптово подумав про щось, додумався до чогось. Приклади
  • ду́мка прони́зала го́лови чиї (про всіх або багатьох). Зрозуміли. До них ішов офіцер. . Всі голови пронизала та сама думка (П. Загребельний)
  • ду́мка бли́скавкою мигну́ла в голові́. Думка про волів, про своє добро, ба й про життя власне блискавкою мигнула в голові кожного (М. Коцюбинський)
  • І раптом пекельна думка пробігла в голові Марусяка (Г. Хоткевич)
  • — Ой! Ще стеля завалиться та й мене вб'є! — блиснула в мене думка (І. Нечуй-Левицький)
  • Майнула думка повернути просто степом до Карасу (Іван Ле)

ду́мка гвіздко́м (коло́м і т.ін.) стрими́ть (стирчи́ть, сиди́ть і т.ін.) у голові́ у кого, чиїй і без додатка.

Хто-небудь весь час думає про щось. Приклади
  • Якщо щастя нема ні на землі, ані на небі, то треба ж все-таки якось знайти, де воно є.. Думка ця гвіздком сиділа в голові філософа (П. Тичина)
  • Гвіздком стирчала там [у голові] одна думка..— як мога [можна] швидше вирватися від сеї причепи (Панас Мирний)

без тя́ми (рідше без тя́мки, без тя́мку) [в голові́].

Нічого не усвідомлюючи; несамовито. Приклади
  • Співав [Лукин] довго, без тямки, уже всі перестали співати, а він все ще співав (Н. Кобринський)
  • Він стояв, наче чмелений, і якось без тямку дивився вниз своїми косими очима (Панас Мирний)
  • Прокіп.., не розбираючи, що то він косить,.. зайшов в бур'ян і без тямки в голові косив бур'яни, аж грабки дзвеніли (І. Нечуй-Левицький)
  • І ходжу я по місту без тями (В. Сосюра)

вали́ти з хво́рої голови́ на здоро́ву.

Перекладати вину з винного на невинного; звинувачувати невинного. Приклади
  • — До цієї каменюки, що в мене на душі, ти теж в якійсь мірі причетний.— Що ще скажи! — похопивсь Віктор.— Вали з хворої голови на здорову! (А. Головко)
  • Якщо дехто вважає, що наші природні ресурси безмежні, невичерпні, то він валить з хворої голови на здорову (З газети)

зав'яза́ти го́лову.

Вийти заміж, вступити в шлюб. Приклади
  • зав'яза́ти голі́воньку. — Якби не Лаврін, то я б, здається, ладна й до вас вернутись.— Не можна, дочко! зав'язала голівоньку, не розв'яжеш довіку,— сказала Балашиха (І. Нечуй-Левицький)
  • — Не зав'язуй, Тусю, собі голови, — заговорили дівчата хором. — Ти вродлива. Хіба ще такого жениха знайдеш (П. Гуріненко)
  • Уляна дуже молодою зав'язала голову (Грицько Григоренко)
чим. Бути дуже зайнятим, заклопотаним чим-небудь. Приклади
  • Така показна жінка, вам би й про себе не гріх подумати. От Іван Григорович об'явився, може б, своя родина знову склеїлася… А ви зав'язали собі голову службою, та ще й такою, що ні дня тобі ні ночі (О. Левада)

втопи́ти го́лову (до́лю) чию.

Знівечити, занапастити життя собі або комусь ( перев. нещасливим шлюбом). Приклади
  • втопи́ти голо́воньку.Так, кумо, так! Не вгадала я долі своїй донечці: втопила її головоньку за п'яницю, я ж думала, як лучче (Леся Українка)
  • Господи, що це за життя?! Краще б вона сивим волосом світила, ніж мала втопити свою долю, віддаючись за Гната! (М. Коцюбинський)
  • — І чого встряв сюди Чіпка?.. Уже яка мати, така й дочка: яблучко від яблуньки недалеко одкотиться… Утопить він свою голову, та й мою разом! (Панас Мирний)

стидо́м пови́ти / повива́ти го́лову чию.

Осоромити, зганьбити кого-небудь. Приклади
  • — І мати твоя, і бабка твої були чесного роду, а ти стидом повила мою голову сиву! Геть додому! — кричала вона до Насті (М. Коцюбинський)

стоя́ти в голові́ у кого, кому і без додатка.

Постійно з'являтися в пам'яті, в уяві, не зникати. Приклади
  • — Не неодмінно, щоб режисер приходив на фабрику щодня. Ввесь час свідомо й несвідомо йому стоятиме в голові ідея сценарію (Ю. Яновський)

нема́ (нема́є, не було́, не вистача́є, браку́є і т.ін.) [одніє́ї (тре́тьої і т.ін.) кле́пки у голові́ у кого, кому, зневажл.

Хто-небудь розумово обмежений, ненормальний. Приклади
  • деся́тої кле́пки не вистача́є. — Як на що інше, так у нього десятої клепки не вистачає, а на це вистачило (О. Гончар)
  • Немає третьої клепки в голові (Укр. присл.)
  • — Я ходив скаржитись на Лисицю, а сказали, що в мене нема клепки в голові (З газети)
  • Він і справді трохи якийсь чудний, неначе в його [нього] нема однієї клепки в голові (І. Нечуй-Левицький)

з голово́ю.

перев. зі сл. укри́тися, замота́тися, пірну́ти і т.ін. Увесь, повністю. Приклади
  • Повернувся [Коробець] похмурий, ні на кого не глянувши, пробрався в свій куток, ліг, замотався з головою (Ю. Збанацький)
  • Христя… кинулась було,— та й пірнула з головою в сніг (Панас Мирний)
зі сл. пори́нути, пірну́ти і т.ін. Заглибившись, не відволікаючись ні на що. Приклади
  • Він кинувся до сейфа, витяг креслення, розстелив їх на столі, замкнув двері кабінету, сів у крісло й з головою поринув у роботу (В. Собко)
  • Він з головою поринає в фольклорно-етнографічні записи (З журналу)
Розумний, кмітливий. Приклади
  • — Ти ж, Мироне, чоловік з головою, при начальстві ходив, надивився на всяку всячину, сам знаєш, що я не буду квасити заяви, мов огірки (М. Стельмах)
  • В громаді о. Гервасій був чоловік з головою (А. Свидницький)
Цілком ( перев. про гроші). Приклади
  • — Невже така цяцька [свічник] п'ятдесят карбованців коштує? Це ж добра корова з телицею… — Корова чи віл, не знаю, а цілий рік тобі на хліб з головою вистачить (М. Стельмах)
  • Якби ти прислав в Одесу мені рублів з 10, то вже було б з головою доволі (Леся Українка)

бра́тися (хапа́тися) за го́лову.

Бути у відчаї, розпачі; дуже переживати. Приклади
  • Коли він [Горький] прочитав у Раді листа [Винниченка].. то все хапався за голову, хвилювався й повторював: Так мені й треба (М. Коцюбинський)
  • — Призначають у середню школу пташа жовтороте, а потім беруться за голови (Ю. Збанацький)
Дивуватися. Приклади
  • З якими гордощами мазюкав я на взір цьоциних такі ружі, що аж сама цьоця бралася за голову (І. Франко)

кров ударя́є (бу́хає) / уда́рила (забу́хала) в го́лову (до голови́ і т.ін.) кому і без додатка.

Хто-небудь перебуває в стані сильного хвилювання, збудження і т.ін. Приклади
  • Отемнений кінь, спотикаючись, ніс його далі та й далі. І кров уже вдарила в голову (О. Ільченко)
  • Петро Федорович устав; кров ударила в голову; потемніло в очах (Панас Мирний)
  • Кров бухала йому до голови, як морська хвиля (М. Коцюбинський)

ки́нутися в го́лову кому.

Хто-небудь несподівано, раптово пригадав щось. Приклади
  • Товариська зрада, докора — разом кинулись йому в голову, схопили за серце… (Панас Мирний)

мути́ти го́лову (ду́шу) кому, чию.

Завдавати клопотів, переживань; хвилювати, бентежити. Приклади
  • Меткі на вигадки дівчата заводили пісень, що мутили душу Несторові (К. Гордієнко)
  • Він [Чіпка], мабуть, мене не любить, що не йде… Такі думки мутили її голову, ображали серце, і Галя сумувала… (Панас Мирний)

скребти́ го́лову кому.

Надокучати; заважати, набридати. Приклади
  • Свекруха тобі голову скребтиме, а свекор докорятиме, та нікому буде заступитися (Панас Мирний)

хміль ви́йшов (ви́летів, ви́вітрився і т.ін.) / вихо́дить (вилітає, виві́трюється і т.ін.) з голови́ у кого, кого, чиєї.

Хто-небудь дуже швидко протверезився, став тверезим. Приклади
  • — Ти хто такий?! — Хміль вилетів з голови старости, і він з острахом поглянув на Лавріна. — Хто ти такий? (М. Стельмах)
  • Петру був настільки обурений невдячністю дочки, що навіть хміль вивітрився з його голови (М. Чабанівський)
  • — З клубу йшли хлопці й дівчата, танцювали й співали. Радісно Новий рік зустрічали. З досади в мене з голови і хміль вискочив (О. Ковінька)
  • — Он як! — хміль одразу почав виходити з голови управителя (М. Стельмах)
  • За обідом чарка ходила кругом столів, од одного краю до другого, й поки вона доходила на старе місце, хміль вилітав з голови гостей (І. Нечуй-Левицький)

скрути́ти / скру́чувати го́лову.

кому. Убити, знищити кого-небудь. Приклади
  • Руки засвербіли скрутити голову тут пану Енгельгардту, а потім усім до Кармелюка спішити треба (Д. Косарик)
2.Загинути або покалічитися. Приклади
  • — Роби ти, що хоти [хочеш]. Хоч голову скрути. Про мене (П. Гулак-Артемовський)
Уживається як погроза. Приклади
  • [Жандарм:] Я кождому [кожному] голову скручу, хто би посмів з тебе сміятися (І. Франко)

дур захо́дить / зайшо́в у го́лову кому і без додатка.

Хто-небудь у своїх діях відхиляється від норм поведінки, необдумано, безглуздо поводиться, діє. Приклади
  • Через тиждень-другий йому [Рубінові] знову заходив дур у голову (І. Сенченко)

ухопи́тися [рука́ми] за го́лову.

Дуже розхвилюватися через безвихідність становища, безнадійність і т.ін. Приклади
  • На призьбі під будиночком Брилів товарищі побачили гурт ранніх гостей. Харитон зразу же ухопився за голову (Ю. Смолич)

ду́мка (га́дка) запада́є (лі́зе, прихо́дить і т.ін.) / запа́ла (влі́зла, прийшла́ і т.ін.) [в го́лову (до голови́)] кому, чию (чиєї) і без додатка.

Хто-небудь починає думати над чимсь. Приклади
  • в го́лову сту́кала ду́мка. Віталій.., припавши до ілюмінатора, напружено дослухався до неба, а в голову стукала… думка: Ми — ціль!.. Нас летять бомбити! (О. Гончар)
  • Одного дня попові прийшла гадка: полетіти з воронами аж під саме небо і подивитися, яке воно є (Казки Буковини..)
  • Очі Марусяка наливалися кров'ю. В перший раз прийшла йому до голови гадка, що дійсно: захотіла — пішла [Маруся].., захотіла — назад вернула си [вернулася] (Г. Хоткевич)
  • — Отже, що я тобі, Федоре, скажу,— почав Олексій Іванович,— щоб ти не думав про мене такого, щоб часом і гадка ніколи не западала про те в твою голову, то я тебе навіки від панщини увільняю (Панас Мирний)
  • Мимоволі приходила у голову думка: Ну, як устане, та розвернеться..! (Г. Хоткевич)
  • Не раз йому [Федорові] западала думка: втекти куди-небудь… світ за очі (Панас Мирний)

сту́кати / сту́кнути в го́лову.

З'явитися, виникнути (про думки, питання). Приклади
  • Віталій… припавши до ілюмінатора, напружено дослухався до неба, а в голову стукала й стукала думка: Ми — ціль! Ми — мішень! Нас летять бомбити! Нас бомбитимуть! (О. Гончар)
Ритмічно, монотонно з'являтися, спливати. Приклади
  • сту́кати молотко́м в го́лову (голові́). Відвезуть, відвезуть, відвезуть, — стукало щось молотком в її голові за кожним кроком, коли вона поспішала до Івана (М. Коцюбинський)
  • сту́кнуло в го́лову, безос. Тут, видно, гірше, ніж там, звідки приїхав… І знов стукнуло в голову те саме настирливе питання, що вже забувалось: як воно буде? (М. Коцюбинський)
  • Стукнуло в голову Оленці: чи не піти це до його, нагадать про обіцянку йому? (А. Тесленко)

вбира́ти (втя́гувати) / ввібра́ти (втягти́, втягну́ти) го́лову в пле́чі.

Знітитися від чого-небудь (від страху, сорому тощо). Приклади
  • — Полозенко втяг голову в плечі, немов слимак у власну мушлю, і вже мовчки слухав суперечки про природу (І. Цюпа)
  • Сльоза, увібравши голову в гострі плечі, ніби переляканий заєць, уже ввірився ногма (П. Панч)
  • Наказ німецького коменданта був вислуханий при повній тиші. Навіть ліве крило не ворушилося, а стояло, увібравши голову в плечі (Григорій Тютюнник)

на свою́ го́лову.

На шкоду собі. Приклади
  • — Тільки, я кажу, не треба шукати на свою голову чужого лиха. Ти мене розумієш? (О. Шеренговий)
  • — От і дослужилася у людей, от і заробила добра на свою голову (Панас Мирний)
  • Фельдшер узяв Чубенка за руку…— Та й у тебе, Чубенко, тиф, от і добігався на свою голову (Ю. Яновський)
  • Пані гаптувати її учить, шити; розумна, жвава вона, швидко й навчилась — на свою голову: пані зраділа та чужу роботу почала брати (Марко Вовчок)

надури́ти го́лову кому і без додатка.

Позбавити кого-небудь здатності розсудливо, спокійно міркувати; втомити. Приклади
  • За цілий день надурять діти голову (Сл. Б. Грінченка)

нами́лити ши́ю (го́лову, в'я́зи) кому і без додатка.

Виразивши незадоволення, добре вилаяти кого-небудь. Приклади
  • Вихід першого номера Землі і Волі викликав оскаженіння в офіційних колах. Розповідали, що цар, коли йому про це доповіли, побагровів, затрясся від злоби, викликав Дрентельна і Зурова і добре намилив їм голови (М. Олійник)
  • Піде [дівчина] до хати сама, або й покличуть її, а там ще й голову намилять: чого сидиш, посидільнице? (А. Свидницький)
Побити кого-небудь за щось. Приклади
  • — Ну-ну, не займай, а то намилимо в'язи! — Це слобідські свого захищають (А. Шиян)
  • [Шклянка (до Тихона):] Ти чого сюди приперся? От же я тобі сьогодня [сьогодні] таки шию намилю! (М. Кропивницький)
Покарати кого-небудь за якусь провину. Приклади
  • — Обіцяю вам, що мій допис в десятках примірників буде розісланий по всіх газетах, і будьте певні, що до нього прислухаються, зроблять….висновки і намилять вам шию (Григорій Тютюнник)
  • — Погано! — зітхнув Бракватіста.— Якщо дізнається генерал, тобі намилять шию (Ю. Бедзик)

леті́ти / полеті́ти сторчака́ (сторч, сторч голово́ю і т.ін.), ірон.

Падати. Приклади
  • Хуліган не дав Любчику відповісти, шарпонув його і так штовхнув, що той полетів сторчака (А. Хижняк)
  • Він перекидався, орав носом сніг, летів сторч (І. Сенченко)
  • Наткнувся [чоловік] на Івася,.. поточився і сторчака полетів через хлопця (Панас Мирний)
  • — Геть мені з очей, бо матимеш таку виправу, що через поріг сторчака летітимеш (М. Стельмах)
до кого--чого, куди. Дуже швидко, бігти, йти (переважно нічого навкруги не помічаючи); мчати, поспішати. Приклади
  • вліта́ти сторч голово́ю. Беру листа і вже сторч головою.. влітаю в хату (М. Стельмах)
  • Сторчака летів додому (П. Куліш)
  • Сторч головою лечу до хатини… і, розпашілий, зупиняюсь на порозі (М. Стельмах)

де́рти но́са (го́лову) [вго́ру] перед ким, рідше проти кого і без додатка.

Поводити себе пихато, гоноровито; чванитися, зазнаватися. Приклади
  • Дере голову, як попова кобила (Укр. присл.)
  • Максим Іванович геть високо дере голову проти нетесаного мужиччя (Панас Мирний)
  • З парубком поважно здоровались статечні дядьки.., наказували шанувати батька-матір і не дерти носа перед людьми (М. Стельмах)
  • Становий… хвалився, що він добрячого підвіз возка [візка] отим лівшукам, щоб не дуже зазнавалися та вгору носа дерли (Панас Мирний)

не ма́ти гара́зду в голові́.

Робити невиправдані вчинки; бути нерозумними, несерйозними. Приклади
  • Тому занесли до хати, а юрба вийшла за ворота і почала судити по-своєму. — Басараби знов зачинають вішатися, не мають гаразду в голові (В. Стефаник)

не гла́дити / не погла́дити по голі́вці (по голові́) кого і без додатка.

Не потурати кому-небудь, не залишати без покарання, притягати до відповідальності. Приклади
  • гла́дити по голова́х. Батьки, які синів не вчили, А гладили по головах, І тільки знай що їх хвалили, Кипіли в нафті, в казанах (І. Котляревський)
  • гла́дити (погла́дити┌95512) по голі́вці (голові́). Я помітила, що ти… почав далеко щедріше розсилати листи, ніж було перше; за се, звісно, тебе варто по голівці погладити (Леся Українка)
  • За обман суду по голові не погладять, та й хуліганив ти. З ножем на жінку ви з Севою кинулись (А. Хижняк)
  • [Косяк:] Ні, я заявочку в райком напишу, як комуністи сім'ї руйнують. За це у вас по голівці не гладять (М. Зарудний)

трима́ти (держа́ти) в голові́ (в умі́) що.

Постійно пам'ятати що-небудь, не забувати чогось. Приклади
  • — Говори з ними [з чорними ангелами] спокійно, не дайся, щоб піймали на брехні і постійно тримай у голові — то не люди! (Валерій Шевчук)
  • Він, Дорохтей, усі борги тримав у голові, а Терентій розкрутив таке колесо, що ніяка пам'ять усього не втримає (М. Стельмах)
  • Неграмотному треба все в голові тримати, часом і забудеться, а грамотний записав — папір не голова — з нього не втече (М. Коцюбинський)

заби́ти [собі́] в го́лову що.

Вперто дотримуватися якихось переконань, поглядів, намірів і т.ін. ( перев. неправильних). Приклади
  • Ще забила [Горпина] собі в голову, що вже не побачить на цім світі сина (Грицько Григоренко)
  • Він [Гриць] був не з тих, що раз забивши що в голову, довіку тому слугують, готові стати проти всього світу за те, що вони думають, у що вірять (Панас Мирний)

у пе́ршу го́лову.

Насамперед, спочатку. Приклади
  • Ходе [ходить] чутка, що одеська громада береться видати мої праці.. В першу голову вони постановили Лихі люди [повість] (Панас Мирний)
  • На першій пожовклій сторінці [зошита] стояло: Перелік творів художньої літератури, які повинна прочитати в першу голову кожна порядна людина (І. Волошин)

запада́ти / запа́сти в го́лову кому і без додатка.

Надовго запам'ятовуватися, зберігатися в пам'яті. Приклади
  • Комендант говорив фразами, які запали йому в голову ще з часів навчання в університеті (Ю. Бедзик)
З'являтися, виникати у кого-небудь (про думки, мрії і т.ін.). Приклади
  • Так і лежала [Оленка], заплющивши очі — різні приємні згадки западали в голову (К. Гордієнко)
  • Якщо Вам западала у голову така думка, то ген женіть її від себе (Панас Мирний)

приткну́ти го́лову де, куди.

чию, яку. Направити когось куди-небудь, використати десь. Приклади
  • Вона [старша дівчина] стільки ж знає, як і всі — куди їх везуть, де спинять їхні долі, куди приткнуть дівочі голови… (Іван Ле)
Знайти якийсь притулок, пристановище; зупинитися десь. Приклади
  • — Я бажаю собі гніздо звести, щоб було де голову приткнути під час лихої години… (Панас Мирний)
  • себе́ приткну́ти. Хіба мало таких, як я? Хіба трохи тиняється по світу, де б свою голову прихилити, де б себе приткнути?!.. (Панас Мирний)

горобці цвірінькають у голові (у макітрі і т.ін.) кому, чиїй.

Хто-небудь легковажний, несерйозний. Приклади
  • — Тобі, чоловіче, на старість горобці в голові цвірінькають. Де то видно, де то чувано, аби зернина вміла говорити! (Казки Буковини)

зніма́ти / зня́ти го́лову кому.

Суворо карати кого-небудь. Приклади
  • За цю газету тобі голову знімуть (П. Панч)
  • Чого то вже вони на Бруса не наговорили? Хоч голову йому зараз знімай (Г. Квітка-Основ'яненко)

не вихо́дить з голови́ (з ду́мки).

Бути предметом постійних роздумів. Приклади
  • Михайло Щерба не виходив з голови (Д. Бедзик)
  • Револьвер системи бравнінг не виходив із голови (М. Хвильовий)
у кого, кого і без додатка. Хто-небудь постійно думає про когось, щось. Приклади
  • З думки Яся не виходив вид смирної, тихої Гані, балакаючої з наймичками запанібрата (І. Нечуй-Левицький)
  • Коли подруга повернулася — свіжа, сяюча, — вона сказала: — А в мене з голови не виходить поїздка (О. Гуреїв)

наклада́ти / накла́сти голово́ю.

Гинути (в боротьбі, в бою і т.ін.). Приклади
  • життя́м наложи́ти. Та й громадянином, певно, не був, щоби думку подавши, Твердо устояти в ній і за правду життям наложити (М. Зеров)
  • І за це вони… наклали головою ось в цих мурах (І. Багряний)
  • Порозмітала їх козацька сила. Багато шляхти наложило головою (Я. Качура)
  • Щодня, щогодини наш брат накладає головою у війні з ворогом (П. Колесник)

аж за го́лову взя́тися.

Уживається для вираження сильного здивування, переживання, туги, розпачу тощо. Приклади
  • Цар як подивився: що в ньго свиточка — латка на латці, штанці — коліна повилазили, то аж за голову взявся: Як-таки, щоб я свою дитину та за такого хлопа віддав (Збірник Український дитячий фольклор)
  • Показав се [карту] батькові, розтолкував, і старий аж за голову взявся (І. Франко)

не йде з ду́мки (з голови́, з ума́) кому і без додатка.

Хто-небудь не може забути, постійно думає, згадує про когось, щось. Приклади
  • Дівчина з ума не йде. Перебув день Кармель з своїми думками важко і солодко; перебув другий день — ще важче, ще солодше; перебув третій день — зовсім вже несила (Марко Вовчок)
  • Веселим, з гостинцями, з жартіливими приспівками таким зараз пригадався Данько і, пригадавшись, все чомусь не йшов з думки (О. Гончар)

клопота́ти го́лову кому, чию.

Турбувати, хвилювати кого-небудь. Приклади
  • Вийшли [заробітчани] з міста в поле на битий шлях. Тут уже інші речі клопочуть Грицькову голову (Панас Мирний)
  • — Як зробив, так хай і одвічає, а ти [мати] начальникам голови не клопочи (Б. Грінченко)

розкида́ти / розки́нути ро́зумом (умо́м, мі́зками, голово́ю і т.ін.).

Думати розмірковувати над чимось. Приклади
  • Хто вона така [Марта], щоб я нею милувалася? Артистка? Хазяйка? Та у неї і хвоста в хліві нема, не те, що корови.. .Тепер візьміть і розкиньте умом: чи варто ж їй справляти іменини? Та ще такі… на все село?.. (І. Рябокляч)
  • Ми ліниві думкою і не хочемо розкинути мізками, чому такий популярний двотомний роман В. Малика Таємний посол (З газети)
  • Ми з моїм приятелем — італійцем довго вчились механіки, довго розкидали розумом та роздивлялись, як зроблені дзиґарі на баштах, і… самі наважились зробити такий годинник, тільки маленький (М. Коцюбинський)
Напружено, зосереджено думати, шукаючи виходу із якогось становища. Приклади
  • Присіли го [його] довги [борги], так нема що казати… Розкидав тепер головою на всі боки (Г. Хоткевич)
  • Невже ти не можеш нічого зробити?.. Ану ж бо розкинь розумом, ти ж міцний хлопець (М. Ю. Тарновський)
  • Чого він тільки не робив, як не розкидав своїм розумом… — ніщо не помагало (Панас Мирний)

як (мов, на́че і т.ін.) обу́хом би́ти / уда́рити по голові́ кого.

Вражати, приголомшувати чимсь неприємним, несподіваним. Приклади
  • Василя наче по голові хто обухом ударив від тих слів (Панас Мирний)
  • — Мені, Свириде Яковлевичу, вже можна йти? — як обухом б'є його вчитель по голові (М. Стельмах)

хміль б'є (ударя́є) / уда́рив у го́лову кому і без додатка.

Хто-небудь починає п'яніти. Приклади
  • Випили по чарці, по другій, по третій. Хміль ударив в голову (Панас Мирний)
  • Щоб зігрітися, взяв [майор] склянку гарячого чаю, долив його ромом і одразу перехилив його у горло. Життєдайне тепло розплилося по тілу. Хміль знову вдарив в голову (З. Тулуб)
  • І напився дід Хлипавка, як давно уже не напивався. Вдарив у голову хміль… Ухопив важкий грушевий кийок, рушив визволяти Василя (А. Дімаров)

кла́сти / покла́сти го́лову (ду́шу) за кого--що і без додатка.

Гинути, вмирати в боротьбі, на війні і т.ін. Приклади
  • Я тільки прагну швидше могили. А колись… Боже… Невже минуло? Бажав покласти за других душу… (П. Грабовський)
  • — Боронь Боже, затягнеться ця бійка [війна], то ще й нашим дітям доведеться класти голови…— журно мовила Уляна Григорівна (С. Добровольський)
  • Горіли ті прапорщики в пеклі війни тисячами, горіли, як солома, разом зі своїми взводами, самі не знаючи толком за віщо довелося їм покласти свої голови (О. Левада)

втовкти́ (втовкма́чити) / втовкма́чувати в го́лову (в довбе́шку, в макі́тру) кому, зневажл.

Частим повторенням чи поясненням домогтися, щоб хто-небудь зрозумів або засвоїв щось. Приклади
  • — Отаке-о вибухалось прездорове одоробло, а мати повинна втовкмачувати в його дурну макітру, як годиться вестися гречному козакові з добрими людьми! (О. Ільченко)
Переконати, запевнити кого-небудь у чомусь. Приклади
  • втелю́щити у го́лову. — Вам нічого і не втелющиш у голову (Ю. Смолич)
  • Попи старанно втовкмачували в голови повстанців, що острозький дає волю посполитим на козакування (Іван Ле)
  • — Усі ви [мужики] боїтесь тієї лікарні, як чорта, а чого? З'їдять тебе там чи що? Та хіба вам що втовчеш у дурну довбешку! (Б. Грінченко)
  • Ну хто їй втовк у голову, що вона має хист артистки? (М. Чабанівський)

мі́ряти очи́ма (о́ком, по́глядом) кого, що.

якими (яким). Дивитися на кого-, що-небудь, виражаючи певні емоції ( перев. негативні). Приклади
  • Мати повертається. Вона міряє доньку довгим, нищівним поглядом (З газети)
  • Сповненим ненависті поглядом міряє [Плачинда] парубка і всю лють свого тіла вштовхує в короткі шипіння: — Вишкребок! Злидень із битого шляху! (М. Стельмах)
  • Тоді вона [Антоніна] міряла його злими очима.— Осел! Ви нічого не розумієте… (М. Коцюбинський)
Оглядати кого-, що-небудь, вдивляючись або оцінюючи. Приклади
  • мі́ряти очи́ма з ніг до голови́ кого. Селезньов спідлоба дивився на нього, міряв з ніг до голови очима (Панас Мирний)
  • Маковей міряв поглядом шлях, стиха усміхався йому (О. Гончар)
  • Партизани міряли малого поглядом і співчутливо радили підрости (Ю. Яновський)
  • Старі жартують шахтарі, Новеньких оком міряючи: — От ще нам три богатирі! (П. Дорошко)
  • — Не пізнаєш мене? — міряючи очима, спитався Улас.— Господь тебе знає, хто ти (Панас Мирний)
  • — Але погане ваше діло: не проїдете ярком. Парубок безпорадно міряє очима принадну далечінь, що хвилясто простяглась за гнилою долиною (М. Стельмах)

го́лову за го́лову.

Обов'язково відплатити тим самим за заподіяну кривду, образу і т.ін. Приклади
  • Обвинуватили його [барона] в убивстві ґазди, а закон такий: око за око, зуб за зуб, голову за голову (Три золоті сл.)

нату́ркувати / нату́ркати го́лову кому.

Стомлювати кого-небудь розмовами. Приклади
  • — Іди собі додому: оттаку мені голову натуркала!.. Йди, йди собі; ми і самі розберемо, що треба робити (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — І ти питаєш себе: чого вона хоче?.. І чи довіку думає натуркувати мені голову своїми..: чи тямиш? чи знаєш? (І. Франко)

[аж] дур голови́ бере́ться кому і без додатка.

Хто-небудь перебуває в стані розгубленості, розпачу, приголомшення через важкі клопоти, турботи і т.ін. Приклади
  • — Треба бакшиш [хабар] готувати та визволяти Остапа, а де грошей взяти? де? кажіть! Аж дур голови береться… (М. Коцюбинський)

підставля́ти / підста́вити го́лову (лоб, ло́ба і т.ін.) під ку́лю.

Ставити себе під загрозу, ризикувати бути вбитим; наражатися на небезпеку. Приклади
  • підставля́ти себе́ під соки́ру. Запекло пробивалися рицарі, вони.. підставляли себе під сокири (А. Хижняк)
  • Та і навіщо тобі лоба під кулю підставляти? Краще проберись до наших і передай (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • Ніколи й голови за віру й батьківщину Під кулю ти не підставляв (Я. Щоголів)

о́чі ма́ло (як) не ви́скочать (не виска́кують) з голови́ (з орбі́т і т.ін.) у кого, кому і без додатка.

Хтось дуже пильно, напружено, збуджено і т.ін. дивиться на кого-, що-небудь. Приклади
  • — У мене очі мало з голови не вискочать, так призираюся, щоб вицілити йому [ведмедеві] просто під ліву лопатку (І. Франко)
  • —Солдат!..— рявкає, схоплюючись, лейтенант, і очі мало не вискакують йому з орбіт (П. Колесник)

дури́ти го́лову кому.

Вводити в оману кого-небудь. Приклади
  • — Не вигадуй, Кирушо.. Не дури мені голови (В. Кучер)
  • не дури́ти голови́. Нехай стара не дурить голови ні собі, ані дівці: хазяйський син не візьме убогої,— не такий світ тепер (М. Коцюбинський)
  • [Домаха:] Кажуть, що Степанида дурить йому голову… Невже таки у неї стида нема..? (М. Кропивницький)

чу́хати / почу́хати поти́лицю (рідше го́лову, чу́ба, чупри́ну і т.ін.).

Замислюватися над чим-небудь, не знаючи, як вийти із скрутного становища. Приклади
  • Замислився козак, і йому досталось.. почухать потилицю (О. Стороженко)
  • чу́хатися в поти́лицю. Данило чекав. Його… план затемнювався, він чухався в потилицю і несміливо заглядав у город [пана] (В. Стефаник)
  • Підростаємо ми. Оддали нас у школу… щоб розумні були. Тому свитину, тому чобітки. Чухає голову батько, не знає, де взять (А. Тесленко)
Нічого не робити, бути нерішучим у чому-небудь. Приклади
  • — Про міст треба було всім нам думати раніше. А то чухали потилиці (І. Цюпа)
Шкодувати, відчувати незадоволення, гіркоту від того, що зроблене щось не так, як треба. Приклади
  • — Отак мене випроваджуєш, хазяїне? Ну, що ж. Я піду… піду… Але ти ще почухаєш свою потилицю! (Шиян.)
  • Оренда пішла вгору, земля подорожчала.. Не раз і не два доводилось глибоко чухати потилиці тим, хто відкинувся наділів (Панас Мириний)

кива́ти голово́ю на кого.

Засуджувати чию-небудь поведінку, не схвалювати чиїхось вчинків. Приклади
  • покива́ти голово́ю (про багатьох). Ох, якби те сталось, щоб ви [недолюди] не вертались, Щоб там і здихали, де ви поросли! І люди б не знали, що ви за орли, і не покивали б на вас головою (Т. Шевченко)
  • І громада тебе [нечесну] осудила, Підняла, мов ледащо, на сміх. І регочеться, пальцями тиче, Головою на тебе кива (І. Манжура)

дава́ти / да́ти го́лову (рідше ру́ку) [на ві́друб (на ві́дсік і т.ін.)] кому і без додатка.

З повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь; переконливо стверджувати щось. Приклади
  • дава́ти го́лову собі́ відруба́ти. Чіпаріу дав би голову собі відрубати, що цей дзвін лише з-під коліс авто (Ю. Смолич)
  • Я ніколи не бачив Севіль'ї, Та на відсік вам голову дам — Саме так молоді й посивілі Карнавалять на вулиці там (І. Муратов)
  • — Даю голову на відсік, це колгоспний Малишок [коник] (З газети)
  • — Так от що я тобі скажу: дурниця все це, непорозуміння якесь. Руку на одруб даю (А. Головко)
  • — Чи ви повірили, що справді злодії перед вами?! Та голову на одруб даю, що це чиста провокація! (А. Головко)
  • — За Сева я даю голову. Коли тільки можливе в світі існування пари друзів, то це я і Сев (Ю. Яновський)

не дава́ти / не да́ти [і] волоску́ (во́лосу і т.ін.) впа́сти з голови́ чиєї.

Дбайливо доглядати, оберігати кого-небудь; піклуватися про когось. Приклади
  • — І хвалилися [варяги], що їхній бог найсильніший і не дасть і волосу з їхньої голови впасти (П. Загребельний)
  • Жили вони [Андріян та Мальва] тихо, красиво, дядько не давав волоску впасти з її голови (В. Земляк)

кида́тися / ки́нутися сторч голово́ю.

Діяти, робити що-небудь необдумано, нерозсудливо і т.ін. Приклади
  • А тут оці щиглики, трясця їхній тітці, сторч головою, мов дурні пуголовки, кидаються в політику (М. Стельмах)

посвітлі́шало (посвітлі́ло і т.ін.) в голові́ у кого, кому і без додатка, безос.

Хто-небудь став краще розуміти, сприймати щось. Приклади
  • — Внизу під скелею був один Хома, а піднявся на скелю, то це вже зовсім інший Хома! І бачить далі, і чує далі. І в голові наче посвітлішало (О. Гончар)

[хоч] кіл (кіло́к, кола́ і т.ін.) на голові́ теши́ кому.

Уживається для характеристики нерозумної, впертої, настирливої людини. Приклади
  • Вона ж у нас камінна. Їй хоч кілка на голові теши (В. Кучер)
  • Далеко він може піти, бо у Ватрича вдача така:. .як затнеться, хоч кола на голові теши — не поступиться (З газети)
  • Як упреться [Безбородько], наче стовпець у плоті, нічим не поворушиш, хоч кіл на голові теши… (М. Стельмах)
  • [Старшина:] Отак же і наш мужик: кіл йому на голові тешіть, а він таки своєї гнутиме! (М. Кропивницький)

клопота́ти собі́ (свою́) го́лову чим.

Думати про що-небудь, обтяжуючи себе. Приклади
  • клопота́ти свою́ голі́воньку. — А що ж ми завтра будемо їсти!.. Боже мій, у такі літа та чим свою голівоньку він клопоче?! — подумала вона (Панас Мирний)
  • Чорт зна чим ти клопочеш свою голову, Карпе! (М. Коцюбинський)
  • Марусяк, раз рішивши собі усю оту справу, більше не клопотав собі нею голови (Г. Хоткевич)

захова́ти в голові́ (у па́м'яті) що.

Запам'ятати. Приклади
  • заховати пам'ять про кого. Про Дубка заховала [жінка] пам'ять і до сьогодні. Нагадувала собі його завсіди [завжди] (Л. Мартович)
  • Він бачив і Відень, і Венецію, і Колошвар, і Арад, і Прагу, та не одно з гарнізонового життя заховав у пам'яті та вмів цікаво оповісти (І. Франко)
  • Спасибі, дідусю, що ти заховав В голові столітній ту славу козачу: Я її онукам тепер розказав (Т. Шевченко)

як (мов, на́че і т.ін.) обу́хом лу́снули (хто лу́снув, вульг. хто лигну́в і т.ін.) по голові́ кого і без додатка.

Хтось дуже вражений, приголомшений чим-небудь. Приклади
  • Чіпка, як почув про діло, мов хто його обухом лигнув по голові (Панас Мирний)
  • — Приїхав я вчора… ні живий ні мертвий, а тут нове лихо. Наче хто обухом по голові луснув (В. Кучер)

го́лову [свою́] прихили́ти де.

Знайти якийсь притулок, пристановище; влаштуватися, сховатися від чогось, жити десь і т.ін. Приклади
  • А може, то в душі свого народу я прихилила голову тоді? (Л. Костенко)
  • — Куди ж нам, Денисе, найкраще податися, де голову прихилити? (М. Стельмах)
  • Хіба мало таких… тиняється по світу, де б свою голову прихилити? (Панас Мирний)
  • — Доки живу — земля моя, я господар на ній. Гичак поділив, а тепер, на старість, не має де голову прихилити (М. Томчаній)
  • Прийдеш над сю гору,— пустиня, спалена сонцем, ні прутика, ні гіллячки, щоб хоч де голову прихилить від палу… (Панас Мирний)

без [тре́тьої (сьо́мої і т.ін.)] кле́пки [в голові́ (у ті́м'ї)]; без кле́пок у голові́ (у ті́м'ї), зневажл.

Хто-небудь дурний, розумово обмежений, недоумкуватий. Приклади
  • — Він став якийсь, мов без сьомої клепки у тім'ї, змарнів геть (П. Козланюк)
  • — Хто б подумав: Гриня і в академію! — кинула одна з конторниць, а чабан Бунтій… мовив неголосно: — Нема таких академій, щоб набирали без клепок, а випускали з усіма клепками (О. Гончар)

думки́ ко́лесом заходи́ли (закрути́лися) [в голові́] чиїй, у кого і без додатка.

Хто-небудь втратив ясність, чіткість, послідовність мислення. Приклади
  • ду́ми ко́лесом закрути́лися в голові́. Думи колесом закрутилися в голові Романовій; він почув, що ним починає тіпати пропасниця (М. Коцюбинський)
  • пішла́ хо́дором ду́мка за ду́мкою. Максимові хотілося самому битись, рубатись… З ким же його?.. Де його?.. Пішла ходором думка за думкою (Панас Мирний)
  • думки́ хо́дором заходи́ли чиї. Чіпка стояв, як зачумлений.. Думки його ходором заходили (Панас Мирний)
  • Думки колесом заходили, серце затріпалося.., та так засоромили, немов хто мене уперше на крадіжці піймав (Панас Мирний)

набива́ти / наби́ти го́лову кому чим.

Примушувати себе чи кого-небудь сприймати, запам'ятовувати багато чогось, перев. непотрібного, зайвого. Приклади
  • набива́ти го́лову клоччям. — Ось прийде літо, попросиш яблучка, то я тебе до твого язикатого Семена Семеновича пошлю! Щоб він клоччям голови вам не набивав (В. Дрозд)
  • Не те діло поета, щоб багато всякої науки набити собі в голову (І. Франко)
  • набива́ти / наби́ти в го́лову кому що. — Все ти їй набивала в голову: у миру немає щастя, у миру немає долі (Панас Мирний)
  • Він умисно хотів набити собі голову цифрами та рахунками, щоби [щоб] прогнати другі, погані думки (І. Франко)

хоч ло́бом (голово́ю) в (об) що би́йся.

Уживається на означення скрутного, безвихідного становища, відчаю, досади і т.ін. Приклади
  • Хоч лобом в стіну бийся, то не поможе (Номис)
  • Зараз дуже важливо не панікувати. Зібрати думки. Усвідомити, що це неминуче, хоч бийся головою об цегляний ріг бібліотеки (В. Дрозд)
  • — Гарну картину вам намалював? — Страшну..— Таку, яку на своїй шкурі ношу. І хоч бийся головою в камінні мури, інакшої картини нема в селі для того, хто не має доброго клаптя землі і худоби (М. Стельмах)

[і] в го́лову (в ду́мку) [собі́] не бра́ти чого і без додатка.

Не думати, не здогадуватися про що-небудь. Приклади
  • Цвіркун, що поблизу мене, І в думку не бере: Співа собі (В. Поліщук)
  • Ніхто тоді з хлопців і в голову не брав, що дівчину ж треба провести додому (М. Чабанівський)

лі́зти в го́лову кому і без додатка.

Згадуватися. Приклади
  • А потім звертався до онука: — Яка буква?.. випалював [Гриць] те, що першим лізло в голову: Добро… (Ю. Збанацький)
Настирливо з'являтися у свідомості; ставати предметом думки. Приклади
  • лі́зти в па́мороки. [Марфа Варфоломеївна:] Це все від байдиків лізе тобі таке в памороки (І. Кропивницький)
  • лі́зти до голови́. Чи не скучає.. Все це мимохіть лізе до голови (М. Коцюбинський)
  • — Хмуришся… — Та-а, всяке лізе в голову… (В. Шевчук)
  • Відгонить од себе такі крамольні думки — дивись, що лізе в голову (М. Чабанівський). Ще вчора на ковзанці він був їй не кращим і не гіршим від інших, а це так і лізе в голову (М. Стельмах)
  • Одганяючи нехорошу, страшну, божевільну догадку, що настирливо лізла в голову, постукав [Олег] втретє (І. Рябокляч)
  • Чого тільки у ту ніч не передумаєш, чого не перегадаєш? Та все якесь таке у голову лізе неподобне (Панас Мирний)

схиля́ти (клони́ти) го́лову (чоло́) перед ким--чим.

Виявляти велику шану, повагу до кого-, чого-небудь; благоговіти. Приклади
  • [Валентин:] Ареопаг, філософи премудрі чоло клонили перед ним (Леся Українка)
  • Тут [в Арджанті] кожен приїжджий схиляє голову перед талантом великого індійського народу (В. Минко)
  • Колись гордий противник усякої кривди тепер низько клонив [суддя] перед нею голову (Н. Кобринська)

перебира́ти / перебра́ти у па́м'яті (в голові́, у ду́мці) кого, що.

Обдумувати щось, пригадуючи кого-, що-небудь або уявляючи у точній послідовності щось. Приклади
  • перетру́шувати у па́м'яті. Поки вона спокійно йде селом, ще й ще перетрушує в пам'яті всі оповідання, принесені людьми з скитка (М. Стельмах)
  • Він перебрав у думці усі діла, які траплялись в волості за останні часи (І. Нечуй-Левицький)
  • перегорну́ти у па́м'яті. Я перегорнув у пам'яті всі дрібниці нашого приїзду, перебування у Варшаві — і холодний піт виступив мені на чолі (Олесь Досвітній)
  • Андрій тривожно й швидко перебрав у пам'яті все, що будь-коли й будь-кому писав на теми політичні (І. Багряний)
  • Навколо була тиша. Дівчина перебирала в пам'яті своє життя (Л. Дмитерко)
  • Катруся почала в голові перебирати тих парубків, які могли б її посватати (Н. Кобринська)

помутні́ло в оча́х у кого, кому і без додатка, безос.

Хтось перебуває в стані запоморочення, близькому до непритомності; недобре комусь. Приклади
  • Тетяна Павлівна зблідла. В очах помутніло (І. Цюпа)
  • помутні́ло в голові́. Остапові помутніло в голові, корчі зводили руки, забило дух (К. Гордієнко)
  • Коли побачив [Кузьма], що Василька нема вже в балці й попереду вже не видно, у нього помутніло в очах (П. Панч)

на го́лову ви́щий від кого.

Набагато кращий у якому-небудь плані. Приклади
  • Чемпіони ІІІ Спартакіади профспілок України [з хокею] були на голову вищі від своїх суперників (З газети)

моро́чити го́лову.

перев. кому, чию. Завдавати кому-небудь клопотів, турбот; заважати, набридати. Приклади
  • — І не мороч мені голову! І людей з пантелику не збивай! (Л. Дмитерко)
  • У неділі вечорами.. — ні душі. Ніхто не відриває тебе від праці, не морочить голови (Ю. Шовкопляс)
  • Я посилав сей лист і дивувався, як можна комусь так голову морочити, як Вам (В. Стефаник)
чим, над чим і без додатка, часто зі сл. собі, свою. Займатися якоюсь копіткою, клопітливою справою; робити щось. Приклади
  • — Нащо ти, дочко, над тим свою голову морочиш та очі збавляєш? Помережала б як-небудь та й годі! (Панас Мирний)
Заводити непотрібні розмови; вигадувати. Приклади
  • Не буду морочити вашу голову Бермудами (А. Крижанівський)
  • — Що це означає? З чого ця метушня? — Прошу говорити відверто й не морочити мені голови (О. Слісаренко)
  • — Та що ви, діду, нам голову морочите! Ковбаса без часнику! Нате ось самі пересвідчитесь! (Остап Вишня)
  • Причвалає щовечора й морочить голову… Патякає щось таке, що воно мені зовсім не потрібно! (С. Васильченко)
Перейматися якимись турботами; переживати. Приклади
  • — А що, тут і залишитесь?.. Перебиралися б до дітей і голови собі не морочили б. — Е-е,— скрипів Галатин,— перебратися не штука. А тільки ж я вік свій тут звікував (Є. Гуцало)
  • — Наробили якихось перегородок, помежували людей та й душаться у тих тісних суточках; морочать свою голову, нівечать серце (Панас Мирний)
Обтяжувати себе чим-небудь. Приклади
  • поморо́чити го́лову. — Та що вам клопіт [вести справу]? —.. А помороч голову, поки й в уставі знайдеш; та ще попотверди, щоб запам'ятати й не помилитися (Панас Мирний)
  • — Коли б однаково, то ніхто не морочив би й голови, щоб учити солдата стріляти (І. Багмут)
  • Волосся стригла коротко, не морочила собі голови зачісуванням, і тому бувала [Марина] переважно розпатлана — з чубчиком на лобі (Ю. Смолич)
чим, над чим і без додатка, часто зі сл. собі, свою. Розмірковувати, роздумувати над чим-небудь, намагаючись розібратися в чомусь, з'ясувати, зрозуміти щось. Приклади
  • поморо́чити го́лову (тривалий час). — Тут усяка тобі задача — немов загадка: поморочиш голову, поки ладу добереш (С. Васильченко)
  • моро́чити па́мороки. [Марфа Варфоломеївна:] А ти б замість того, щоб морочити памороки такими загадками — від чого та через що — краще б майнула оце хутенько та й допомогла їй прати сорочок (М. Кропивницький)
  • Я не став морочити собі голову цією явною маячнею чи недотепним жартом (І. Кулик)
  • — Хто ж то молодого Гризоту порятує? — морочу собі голову.— Не вікувати ж йому в стилягах, у паразитах (В. Речмедін)
  • — Розлігся проклятий пес і всю ниву прикрив, а ти ходи, мороч голову та шукай її (Україна сміється)
Зволікати з чимсь. Приклади
  • — Що ж там таке? Кажи вже, не мороч моєї голови! (Панас Мирний)
  • В земстві довго морочили голову, поки жалування ваше видали, бо спізнився був трохи (С. Васильченко)
  • — Не морочте мені, Хомо, голови — кажіть зараз — буде фабрика? (М. Коцюбинський)
із сл. ду́ма, кло́піт і т.ін. Непокоїти, турбувати. Приклади
  • Усякий клопіт голову морочить, А руки відпочить ніяк не хочуть… (М. Рильський)
  • А що ж то за дума морочила генеральшину голову, щоб надбати аж трьом генеральським дочкам? (Панас Мирний)
кому і без додатка. Дурити, обманювати когось; хитрувати. Приклади
  • Часом здавалось, той просто морочить голову. Розповідає, а в самого лукаві очі так і бігають (Ю. Збанацький)
  • Нам один морочив голову цілий рік, доки розкусили, що він і в коногони не годиться (П. Панч)
  • [Дудка:] Тягніть сюди машиніста! Ми йому, сучому синові, покажемо, як нам голови морочити (Я. Мамонтов)
  • [Сміхотвор (кланяється):] Я штуками людей звеселяю і тим собі хліб заробляю; нісенітниці торочу і розумним голови морочу (М. Кропивницький)

хоч голово́ю (ло́бом) об стіну́ товчи́ кого і без додатка.

Уживається для вираження неможливості переконати нетямущу або вперту людину. Приклади
  • Свербивус безнадійно махнув рукою.. Хіба ж можна було розмовляти з таким чоловіком, як Коритний? Нічого не тямить. Хоч ти головою товчи об стіну, а він — своє (М. Ю. Тарновський)

покопа́тися в свої́й голові́.

Подумати, обміркувавши все, зважити на що-небудь. Приклади
  • Сама у своїй голові покопайся, у своїй душі порийся та й спитай себе: чи винувата ти, чи ні? (Панас Мирний)

з (від) голови́ [аж] до ніг (до стіп).

У всьому — у думках, у вчинках і т.ін. Приклади
  • з ніг до голови́. Дівчина — одна на мільйони. Це авантюристка з ніг до голови (Ю. Яновський)
  • Поруч з оповіданнями Яновського мужньо лунали в дні війни оповідання Олександра Довженка, такого, як і Юрій Іванович, романтика з голови до ніг (М. Рильський)
Дуже. Приклади
  • Хоч би був чистий як лід, а білий, як сніг, то тебе обмовлять від голови до ніг (Укр. присл.)
Повністю, цілком, весь. Приклади
  • Черговий зміряв Андрія оком з голови до стіп (І. Багряний)
  • Черниш уже був з ніг до голови в новому, вирядився, як до параду (О. Гончар)
  • Кавоман втримав чашку, і це була помилка — вже перша черга вихлюпнула з денця псевдокофейний коричневий фонтан й щедро з голови до ніг вмила Дмитра (А. Крижанівський)
  • Емене, яка досі скоса поглядала на чужинок, підступила ближче і почала оглядати їх з голови до ніг (М. Коцюбинський)

сторч голово́ю.

Униз головою; стрімголов. Приклади
  • З цієї кручі хлопці… стрибали сторч головою (Б. Грінченко)
  • — Гайдамака! Справжній тобі гадамака! — опустив диякон руку Тарасові на плече. — То, кажеш, пан економ з коняки сторч головою? (В. Шевчук)
Дуже швидко. Приклади
  • Беру листа і вже сторч головою… влітаю в хату (М. Стельмах)
  • Найголовніше, гуляй надворі якнайбільше і при першій же нагоді закохайся сторч головою (В. Підмогильний)

ма́ти тя́му (тя́мку) [в голові́].

до чого. Розумітися на чому-небудь, розбиратися в чомусь. Приклади
  • Має тяму до римарства (Сл. Б. Грінченко)
Бути розумним, здібним, розсудливим. Приклади
  • — Хто має тямку в голові, той пристане на це. А як ні, то нам нема про що й балачку точити,— крикнув Єремія й вхопив у руки шапку (І. Нечуй-Левицький)

і на го́лову (на ву́ха) не налі́зе, зі сл. говори́ти, роби́ти і т.ін.

Що-небудь нерозумне, несерйозне, нісенітне або зовсім недоречне. Приклади
  • [Кость:] Стара якась не при умі: плела таке, що й на вуха не налізе (З. Мороз)
  • — Верзе таке, що й на голову не налізе,— сказала вона збентежено (П. Панч)
  • — Дурноверхий Вітя витіва таке, що й на голову не налізе: вимагає завтра піти записатись у загсі (С. Васильченко)

не лі́зе з голови́ кому.

Хто-небудь весь час думає, згадує про когось, щось; постійно згадується, не забувається хто-, що-небудь. Приклади
  • [Семен:] Одна думка не лізе мені з голови: якось чудно [Одарка] спитала: А чи ж будемо ми щасливі? (І. Кропивницький)

цвіркуни́ тріща́ть у голові́ у кого, кому.

Хто-небудь легковажний. Приклади
  • Забалакається [Хівря] з парубком — забудеться за діло.. Тож якраз був час, коли почали Хіврі в голові цвіркуни тріщати, а на думці: пісні, поцілунки, квіти, зорі (Грицько Григоренко)

сон не йде на о́чі (в го́лову) кому і без додатка.

Хто-небудь не може заснути. Приклади
  • Покірно лягаю. Але сон уже не йде на очі (Ю. Збанацький)
  • Син лежить на лаві. Сон не йде йому в голову (Панас Мирний)

[і] голови́ не підвести́.

Стати фізично знесиленим, нездоровим, кволим і т.ін. Приклади
  • Я захирів так, що й голови не підведу (П. Гулак-Артемовський)

замути́ти го́лову (ро́зум) чию (чий), кому.

Позбавити кого-небудь здатності логічно мислити, тверезо сприймати та оцінювати дійсність. Приклади
  • — Прости, Рустеме, за ті необачні слова, що я досі писала й говорила. Шайтан замутив тоді мій розум (М. Коцюбинський)
  • Замутили любощі та ревнощі йому голову, запив-загуляв воїн і забув, по якій землі ходить (І. Волошин)

аж шку́ра боли́ть, зі сл. ї́сти.

Дуже, нестерпно. Приклади
  • [Петро:] Їсти хочеться, аж шкура болить (Панас Мирний)
Дуже хочеться. Приклади
  • [Оришка:] Змерз!.. Аж посинів. [Антон:] Та й змерз, і їсти, аж шкура болить! (М. Старицький)
  • Нехай, мабуть, ті, в кого діти плачуть, ідуть додому, а всі інші лишаються нехай. Підвелося кілька. Діти й не плачуть, може, та їсти либонь аж шкура болить. Це ж коли той обід був (А. Головко)
2.від чого. Дуже страждати. Приклади
  • аж шку́ра на голові́ боли́ть. — А тут аж шкура на голові болить від тих думок (М. Коцюбинський)
  • — Вже од голоду аж шкура болить,— подумав Кайдаш: зайшов у шинок (І. Нечуй-Левицький)

го́лову тума́нити чию, кому і без додатка.

Запаморочувати. Приклади
  • Повітря, наповнене ароматом стиглих яблук, туманило голову (П. Автомонов)
Інтригувати, обманювати кого-небудь; говорити про малозрозумілі, недоступні або неправдиві речі. Приклади
  • — Нащо це, Андрію, малому голову туманити? — Та хай знає, може, колись згодиться (М. Стельмах)
  • Вона думала, що це від серця, довірилась йому, а він тепер, може, вже іншій дівці солодкі слова нашіптує, голову туманить! (М. Томчаній)
  • — Чи ти не збожеволіла, дочко? — Поневолі збожеволієш, коли таке. — Мотре! не тумань ти голови моєї: розкажи по-людськи,— що там таке? (Панас Мирний)

в голові́ кебе́та догори́ дри́гом ста́ла у кого.

Хто-небудь збожеволів, утратив здатність чітко мислити. Приклади
  • Одного разу серед ночі. .він будить тих, що поснули, і наказує хутко вдягатись. Коли б він не підморгнув до кожного, можна було б подумати, що в нього в голові кебета догори дригом стала (Олесь Досвітній)

просвіти́ло в голові́ кому, у кого.

У кого-небудь раптом виникла якась думка або здогад про щось. Приклади
  • Мені нараз, мов блискавкою, просвітило в голові й обняло холодом. Ось що, вона, очевидно, знаходилася під впливом… моєї матері (О. Кобилянська)

думки́ (гадки́) беру́ть (обсіда́ють) / взяли́ (обсі́ли) кого і без додатка.

Хто-небудь перебуває в стані неспокою, тривожних роздумів, переживань. Приклади
  • думки́ гризу́ть го́лову. Текля не спала ніч, думки гризли голову (К. Гордієнко)
  • ду́ми-гадки́ обсі́ли го́лову. Думи-гадки обсіли його [Антонову] голову (С. Чорнобривець)
  • Ще важчі думки обсіли Даринці голову. Геть зовсім заморочилась дівчина (І. Вирган)
  • думки́ та гадки́ обсіда́ють го́лову. — Чого пан сотник зажурився? — ударом руки прибив усі спомини підполковник.— Думки та гадки обсідають голову? (М. Стельмах)
  • думки́ обсіда́ють / обсі́ли го́лову. — Сидів він [дервіш]… в глибокій жалобі,. .думки обсіли стару його голову (М. Коцюбинський)
  • думки́ та гадки́ взяли́. Вона [Катря] й сіла коло вербового кореня..; взяли її думки та гадки (Марко Вовчок)
  • Це знов обсіли мене дурні думки.. І що мені робити з ними, навіщо вони мені?.. (М. Коцюбинський)
  • Взагалі всякі думки брали.. Про Марусяка нема чого й говорити: в нім наживала собі… страшного ворога (Г. Хоткевич)

хо́лод пробира́є (пройма́є) / пробра́в (пройня́в) [аж] [до кісто́к] кого і без додатка.

Хто-небудь дуже змерз, або когось охоплює сильний озноб від переляку, несподіванки і т.ін. Приклади
  • Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцять градусів (О. Гончар)
  • Вогню не розпалювали [донбасівці]. Холод проймав до кісток, земля замерзла (Ю. Яновський). Ранній холод пройняв аж до костей [кісток], і ми [розвідники] тулилися один до одного, ніби хотіли зогрітись (Мирослав Ірчан)
  • хо́лод пройма́є від голови́ аж до ніг. Холод її пройняв від голови аж до ніг, і вона сама не знає — кому і чого уклонилася (Панас Мирний)

не лі́зе в го́лову кому і без додатка.

Хтось не може засвоїти, запам'ятати і т.ін. чого-небудь; не сприймається, не запам'ятовується і т.ін. щось. Приклади
  • Місце, де їх [курсантів] кинув Гладун, було відкрите, спека палила нестерпно, і ніщо не лізло в голову (О. Гончар)

вбива́ти / вби́ти в го́лову що, кому, чию.

Настирливо доводити кому-небудь щось, переконувати когось у чому-небудь. Приклади
  • Книжчини [фашистські] були розраховані на німецьку молодь, яка виросла після війни й не мала про неї сталої думки. Цим юнакам і дівчатам вбивали в голову, що всі претензії Гітлера були цілком справедливими (Л. Дмитерко)
  • Вона [мати] вбивала йому у голову, що він красивіший, розумніший і здібніший за інших (Д. Ткач)
Частим повторенням, нагадуванням чи биттям примушувати кого-небудь запам'ятати, засвоїти щось. Приклади
  • Довго вона мучилася з нею, довго била, поки таки вбила їй у голову, як і що треба робити (Панас Мирний)
  • — Ви, Степане Васильовичу, хоч лінійкою, хоч стусанами, хоч мордачами вбийте цю рихметику [арифметику] в його дурну голову (М. Стельмах)

з кіндра́тиком у голові́.

Недоумкуватий, психічно хворий. Приклади
  • — Грамотний чоловік і на глитая шию гне. А може, він теє… з кіндратиком у голові (В. Речмедін)

[аж] рва́ти (де́рти, ску́бти і т.ін.) на собі́ (на голові́) воло́сся (чу́ба і т.ін.).

Впадати у великий відчай, розпач; дуже переживати, побиватися. Приклади
  • ма́ло не рва́ти на собі́ воло́сся. Сеспель мало не рвав на собі волосся, адже він експлуатував товариша, безсовісно користувався безмежною добротою друга (Ю. Збанацький)
  • Стоїть Кейс ані руш. Уже й іржею почав братися. А пан чуба рве на собі: великі гроші відвалив за ту машину (В. Речмедін)
  • А принц аж волосся на собі скубе, чому випустив дівчину й не спитав, де живе (Три золоті сл.)
  • Якого ти бісового батька качаєшся та рвеш на голові волосся? (Панас Мирний)
  • Він аж дер на собі волосся (А. Кримський)
  • А він виковзне, мов в'юн, й під носом властей позволяє собі такі авантюри, що панове мандатори [власники мандатів] волосся на собі рвуть (Г. Хоткевич)

бра́ти / взя́ти го́лову в ру́ки.

Заспокоїтися, зосереджитися на чомусь. Приклади
  • — Вам… треба взяти голову в руки та подумати до кінця і забути все минуле (І. Микитенко)

підніма́ти (підійма́ти, підно́сити, підво́дити і т.ін.) / підня́ти (підійня́ти, піднести́, підвести́ і т.ін.) го́лову.

Починати активно, упевнено діяти. Приклади
  • Вся Таврія в цей час була вже в тривозі.. Підводила голову контрреволюція по містах, нахабніло в степах куркульство (О. Гончар)
  • Гордий і сміливий [Микола Джеря] представник нового молодого покоління селян, що вже не мириться з кривдою, піднімає голову проти гнобителів (З журналу)
  • — Знову, значить, підіймають [пильщики та матроси] голову,— нахмурився Гаркуша (О. Гончар)

не схили́ти / не схиля́ти голови́ (чола́, ши́ї і т.ін.) перед ким-, чим-небудь, рідко кому, чому.

Не здатися, не підкоритися. *Образно. Приклади
  • Перед султаном не склонимось ми, Шиї не схилим магнатам, З рідними будемо жити людьми, З другом і братом! (М. Рильський)
  • Вони не схилять перед катом чол, продажних шкур немає в їхнім стані (В. Сосюра)
  • Міста і села всієї України не схилили голови перед загарбниками. Партизани і підпільники вступають у жорстоку боротьбу з ворогом (Д. Бедзик)

як (мов, ні́би і т.ін.) со́ви ночува́ли в голові́ у кого, чиїй.

Хто-небудь відчуває сильний головний біль від утоми, безсоння і т.ін. Приклади
  • Немов сови ночували в моїй голові,.. болить вона [голова] уся (Панас Мирний)

захо́дити / зайти́ в го́лову.

кому. З'являтися, виникати (про думки, запитання і т.ін.). Приклади
  • Нічого там не горить. То місяць.. Що це тобі в голову зайшло? Спи! (С. Васильченко)
  • Маланці заходило в голову, що сталося з Гафійкою? Наврочив хто? Налякав? (М. Коцюбинський)
Напружено думати над чим-небудь, шукаючи виходу; згадувати щось. Приклади
  • Семен заходив у голову, з якого села може бути цей молодий чоловік (Л. Мартович)
  • Що робити з біди? Тра [треба] в голову заходити (М. Номис)
Втрачати здатність чітко мислити, розумно діяти; божеволіти. Приклади
  • [Килина:] Пробі, чоловіче, чи ти вже в голову зайшов, чи що? (Леся Українка)
  • — Василю! ти з великого розуму та в голову заходиш! Ті філософські книжки не доведуть тебе до пуття (І. Нечуй-Левицький)

хміль бро́дить у голові́ чиїй, кого.

Хто-небудь п'яний, сп'янів. Приклади
  • З аркадянами веселився [Евандр], Над варенухою трудився, І хміль в їх головах бродив (І. Котляревський)

і в го́лову не кла́лося кому.

Хто-небудь не передбачає, не сподівається чогось. Приклади
  • І в голову йому не клалось, Щоб з ним так бачитись мельком (І. Котляревський)

ду́мка кру́титься (ве́ртиться) в голові́ у кого і без додатка.

Хто-небудь постійно думає про когось--щось. Приклади
  • Я дивився на хату, розглядав оселю, а в мене все вертілася в голові думка, через що пропала та земля, як Свікліцький з дідича став наймитом (І. Нечуй-Левицький)
  • Петру… хочеться щось спитати в Іона, але він не наважується.. А думка крутиться в голові, не дає спокою (М. Чабанівський)

руча́тися (ручи́тися) голово́ю за кого--що і без додатка.

Гарантувати що-небудь, будучи впевненим, переконаним у чомусь--комусь. Приклади
  • — Злодія ми знайдемо, за це я вам головою ручуся, бо він здалека не приїхав. Він ковалівський (В. Кучер)
  • — Так ви ручаєтесь головою, що в замку, крім вас, немає живої душі? — питав Ледяник.— Є ще стара бабуся ключниця… (Мирослав Ірчан)

спада́ти (прихо́дити, сплива́ти і т.ін.) / спа́сти (прийти́, спливти́ і т.ін.) на ду́мку (на па́м'ять, в го́лову) кому і без додатка.

Згадуватися, пригадуватися. Приклади
  • Чудовий такий був вечір весняний, що сама веснянка на думку наверталась (Марко Вовчок)
  • Образ брата Петра та дружна компанія його друзів льотчиків, з якими він заїздив, спливають на думку Тоні (О. Гончар)
Хто-небудь придумує щось, додумується до чогось. Приклади
  • спада́ти на га́дку. Дорога ж бита поряд, і мало якому гаспиду спаде на гадку заглянути до мене на горище (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • спа́лося у го́лову. — Що, мамо, як не зазеленіє? — запитався вдруге Івась. —. .Як-то не зазеленіє? Що тобі.. у голову спалося (Ю. Яновський)
  • Батьківщиною тюльпана є наші Чорноморські степи! Але чи нашому русинові спливло б у голову робити ґешефти на тюльпанах? (Ірина Вільде)
Хто-небудь починає згадувати, думати про кого-, що-небудь, задумуватися над чимсь. Приклади
  • наверта́лося на ду́мку, безособ. Мимоволі наверталось на думку: що буде з нами? З людьми, заводами, соборами? (О. Гончар)
  • Спадали на пам'ять [Микиті] усі ліки та знадіб'я, які вживають підвереджені [з підірваним здоров'ям] люди (Л. Яновська)
  • Харкевич усе дужче й дужче хвилювався, йому спадало на думку неймовірне, від усіх тих здогадів почала боліти голова (С. Голованівський)
  • Спадав на думку і сам Гаркун-Задунайський, але думка цього образу якось не могла схопить виразно (В. Винниченко)

охолоди́ти (остуди́ти) се́рце (го́лову і т.ін.) чим.

Збавити силу вияву почуттів, вгамувати запал. Приклади
  • Дивився з страхом і надією, бо почував і якусь свою провину, ніби й неіснуючу, але яка могла зараз пригасити оцей його порив,.. охолодити серце (Ю. Мушкетик)

є лій у голові́ чиїй, у кого і без додатка., жарт.

Хтось розумний, здібний, кмітливий і т.ін. Приклади
  • не було́ ло́ю під чупри́ною. І в них [дорослих] теж чогось вискакували клепки, розсихались обручі,.. не було лою під чуприною (М. Стельмах)
  • — Були нагнали його з школи, так він подав начальству трактат. І так написав, що архімандрит змінив свою постанову. Є лій в голові хлопця (М. Стельмах)

су́нути свою́ го́лову в ярмо́.

Добровільно брати на себе важкі обов'язки; покладати на себе обтяжливу справу. Приклади
  • — Я не хочу сунути свою голову в газетярське ярмо (П. Колесник)

[аж] у голові́ моро́читься від чого і без додатка.

Виникає стан запамарочення у когось ( перев. від сильної дії, впливу чого-небудь). Приклади
  • Аж у голові морочилось від утоми.
  • Хто ж видав, насадити таку силу сих лелій, та ще й білих! А пахнуть як, аж в голові морочиться, жадної делікатності нема в тих квітках (Леся Українка)

не ма́ти царя́ в голові́, жарт. , зневажл.

Допускати невиправдані вчинки; діяти нерозумно, несерйозно і т.ін. Приклади
  • не ма́ти Бо́га в животі́, а царя́ в голові́. — Хай тільки [пан] одбере… Я йому такого пущу півня!..— грізно каже Чіпка. Дід аж не стямився.— Що це ти кажеш, сину? Чи ти не маєш Бога в животі, а царя в голові? (Панас Мирний)

як о́ка (рідше мов, ні́би і т.ін.) в ло́бі (в голові́), зі сл. берегти, гляді́ти, пильнува́ти і т.ін.

Старанно, пильно, дуже і т.ін. Приклади
  • як о́ка. — Хазяйського добра гляжу як ока (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Перемога залежить від проходів крізь Балкани. Тому пильнуй їх, як ока в голові (Юліан Опільський)
  • більш, ніж о́ка в ло́бі. Матір [парубок] поважав, а стара гляділа й пильнувала його більш, ніж ока в лобі (Марко Вовчок)
  • Які старі зв'язки були, то тих я бережу, як ока в голові (В. Стефаник)
  • — Повдавались [дочки] в матір: усі чепурні, шанують одежу, усі глядять одежину, як ока в лобі (І. Нечуй-Левицький)
  • Бережи, як ока в лобі (Укр. присл.)
  • Перше чумаки креміня дуже гляділи, як ока в лобі, бо без вогню не можна прожити (Народні оповідання)

ви́бити з голови́.

Примусити кого-небудь відмовитися від чогось. Приклади
  • Налякана Гашіца почула з сіней шамотню, якийсь ляск, немов бійку, серед котрої вибивався хриплий голос мош-Костаки. —. .Я тобі виб'ю з голови інших дівчат… (М. Коцюбинський)
  • І вони обидві з Окуневською вибили мені з голови план подружжя з професором-диваком (О. Кобилянська)
  • — Хапайте їх та закидайте в тюрми, забивайте в кайдани, а потім лупіть батогами, скільки мога! Я виб'ю з їх дурних голів той вільний дух (І. Нечуй-Левицький)
  • Уже про тих Олегів, про тих Святославів, про тії ясири половецькії нічого й згадувати. Ту славу, тії злигодні вибила нам із голови безбожна татарва, як уломився Батий у твої [Києве] золоті ворота (П. Куліш)
зі сл. собі. Позбутися якоїсь нав'язливої думки, перестати думати про кого-, що-небудь. Приклади
  • — Я не така дурна, як ви гадаєте, і вибийте собі те з голови! (О. Кобилянська)
  • [Рябина:] Дочку мою, не в гнів тобі кажучи, ти собі з голови вибий! (І. Франко)
  • Правда, вже вибив собі з голови, що вона з нього кепкує перед чоловіком, та зате набрав переконання, що вона забавлялась Славком із нудьги (Л. Мартович)

хоч го́лову мий.

Дуже рідкий, пісний, несмачний і т.ін. (про страву). Приклади
  • Борщ, як кажуть, хоч голову мий.

ві́шати / пові́сити го́лову.

Журитися, засмучуватися або бути у відчаї, втрачати надію, зневірюючись у чомусь. Приклади
  • [Перун:] Скоро тілько [тільки] хлопи шуму наробили, а ви зараз і голову повісили (І. Франко)
  • Як же побачив [Шрам], що Сомка немає, то й голову повісив (П. Куліш)
  • Глибоко затягнувся [Вихор] цигаркою: — Не вішай голови. Візьми себе в руки. Який там у біса жаль? Хай просяться твої хлопці на флот і все побачать (В. Кучер)

затума́нювати / затума́нити го́лову (ро́зум, рідше о́чі) кому і без додатка.

Паморочити різким, п'янким запахом. Приклади
  • затума́нилося в голові́, безос. Затуманилося Остапові в голові. Не миле ніщо йому (К. Гордієнко)
  • нена́че затума́нило в голо́ві ро́зум, безос. Як Стефан заколотився був їхати світ за очі, то Євстафієві неначе затуманило в голові розум (С. Чорнобривець)
  • У відкрите вікно війнули пахощі прив'ялого листя, дурманом затуманили голову гауптманові (Ю. Бедзик)
Вводити в оману, дурити кого-небудь. Приклади
  • Намагався бай заплямувати нове будівництво, брехнею затуманити бідноті очі (О. Донченко)
  • І чого йому було з тими бандитами зв'язуватись? Що він, багач, дука? Підбили, голову затуманили чоловікові, пішов і сам не радий, і їй світ зав'язав (І. Цюпа)
Позбавляти кого-небудь ясності мислення, затьмарювати комусь свідомість. Приклади
  • Страх затуманює очі, і горобець лякає заляканого зайця (М. Трублаїні)
  • Злість усе не минала, затоплювала всі груди, затуманювала голову (В. Кучер)

шкандиба́ти на го́лову, зневажл.

Бути розумово ненормальним. Приклади
  • [Кнур:] Та він [Карпо], либонь, і на голову трохи шкандибає (Панас Мирний)

не ма́ти де го́лову (голови́) прихили́ти.

Бути самотнім, залишитися без рідних і близьких. Приклади
  • не ма́ти куди́ (до ко́го) прихили́тися (го́лову прихили́ти). На старості не мала до кого голову прихилити, куди прихилитися (З газети)
  • Тепер, на старість, не має де голову прихилити (М. Томч)
  • Тітка Мотря оповідала, як їй було добре за покійником третім чоловіком і як вона тепер бідує, не маючи де голови прихилити на старості літ… (М. Коцюбинський)

підніма́тися (підійма́тися, підно́ситися і т.ін.) / підня́тися (підійня́тися, піднести́ся і т.ін.) на го́лову (на бага́то голі́в) [ви́ще] кого, від кого, над ким.

Ставати набагато кращим від кого-небудь, значно перевершувати кого-небудь у чомусь. Приклади
  • Тільки щасливим поколінням судилося піднестися на багато голів вище своїх предків, а може й правнуків (О. Довженко)
  • Агроном у своїх доводах і твердженнях на голову вище піднявся від усіх тих, хто йому давав поради (З журналу)
  • Талант молодої вчительки на голову вище підіймався від усіх просвітян волості (С. Васильченко)

думки́ (гадки́, ду́ми) сную́ться в голові́ перев. чиїй.

Хто-небудь напружено думає про щось ( перев. тривожне або неприємне). Приклади
  • ду́ма за ду́мою сную́ться в голові́ у кого. Дума за думою снуються в голові у Платона (І. Цюпа)
  • Хима лежала на полу, розплющивши очі: і в її голові снувалися думи (М. Коцюбинський)
  • Він [Тарас] не проводив сестри до кошари, в його голові снувались інші гадки (С. Ковалів)
  • Андрій Гордійович збирався зразу ж заснути. . Але, як на те, сон не брав його. Тривожні думки одна за одною снувалися в його голові (М. Трублаїні)
  • Тяжкі думки снувались у його [Зіньковій] хворій голові.. Що він лихого зробив людям? (Б. Грінченко)

у голові́ макі́триться / замакі́трилося.

Виникає стан запаморочення, стає недобре комусь. Приклади
  • В голові макітриться, стогну я на печі (Ю. Яновський)
  • В голові макітриться, перед очима все танцює і крутиться. Але я йду (Ю. Збанацький)
від чого і без додатка. Втрачається здатність нормально сприймати що-небудь ( перев. від сильної дії, впливу чогось). Приклади
  • Від його [вина] найменшої крапельки макітрилося в голові (О. Ільченко)
  • [Катря:] Професор таке говорить, що в голові макітриться, нічого не розумієш (І. Микитенко)
  • А пташки співають так весело, що аж макітриться в голові (М. Сиротюк)
  • У голові замакітрилося, в очах потемніло, землі під ногами не стало (З журналу)

укла́сти в го́лову кому.

Пояснити, допомогти зрозуміти комусь що-небудь. Приклади
  • Шляхом до слободи старшина Неписаний намагався хлоп'якові Васильку укласти в голову основні штампи волосного законодавства (О. Ковінька)
Усвідомити що-небудь. Приклади
  • — Якове Яковичу, укладіть собі в голову: вам буде подано і піднесено. В цих ділах розпорядиться моя господиня Маклена Лексіївна (О. Ковінька)

ду́мка (ду́ма) не вихо́дить з голови́ чиєї, у кого.

Хто-небудь постійно думає про когось, щось. Приклади
  • Дума про Нимидору не виходила з його [Миколиної] голови (І. Нечуй-Левицький)

[аж] у го́лову (у п'я́ти) б'є, зі сл. міцни́й і под.

Дуже, занадто різкий. Приклади
  • Мати продавала квас по три копійки за пляшку. Міцний, аж у п'яти б'є! (П. Панч)

думки́ стриба́ють / застриба́ли у голові́ в кого, чиїй і без додатка.

Хто-небудь втрачає спокій, впевненість у чомусь, перебуває в стані нервового напруження, збудження і т.ін. Приклади
  • Орест тільки зовні здавався спокійним. Всередині у нього все кипіло, і блискавичні думки стрибали в голові (Олесь Досвітній)
  • думки_ закружля_ли в голові_. Думки закружляли в голові, шукаючи виходу. Бігли божевільні хвилини (Д. Бузько)

на го́лова́х (на голові́) ходи́ти.

Бути необмеженим у своїй владі. Приклади
  • Над самими дахами з виттям проноситься літак. На череві чорні хрести. Такий, як 1941. Але тоді він ходив на головах, як пан. Тепер ніби тікає чимдуж від погоні (О. Гончар)
Дуже бешкетувати, чинити безладдя. Приклади
  • [Хвенька:] То вона тут видає з себе тихоню, а там… Трохи на голові не ходила (Панас Мирний)
  • тро́хи на го́лова́х (на голові́┌24955) не ходи́ти. Музика ріже..; п'яні чоловіки трохи на головах не ходять та вибивають гопака коло молодиць (Панас Мирний)
  • — Узувши чоботи нові, хлопчак ходив на голові, Хоч дехто вжив би з тим же успіхом: Не знав хлопчина міри в пустощах (С. Караванський)
  • Батько знову хапав за руку [Владика] й казав докірливо: — Ти на голові ходиш! Ану марш до дідуня (Є. Гуцало)

як обу́х над голово́ю, перев. зі сл. ви́сі́ти.

Постійна загроза життю, безпеці, спокою і т.ін. Приклади
  • — Оті півмільйона, як обух над головою, висять, — каже Чорногуз (М. Руденко)

встроми́ти го́лову в петлю́.

Повіситися. Приклади
  • Аркадій зрозумів, що його поставили перед альтернативою: або самому встромити голову в петлю, або вказати на когось (Ірина Вільде)
Опинитися в скрутному, загрозливому становищі з власної вини. Приклади
  • Вона й сердита на сина, а разом і жалко його, ой, як жалко. Воно ж молоде ще, нерозумне, того й дивись, десь у петлю свою голову встромить (А. Дімаров)

скла́сти / склада́ти го́лови (життя́, кістки́, ко́сті).

Гинути, вмирати. Приклади
  • Кричали за святую Русь, а виявились просто ландскнехтами, найманим військом, що з чужою зброєю в руках, з чужими радниками при штабах складали свої голови в боях за чуже (О. Гончар)
  • скла́сти голіво́ньку. [Цар:] Ти вчинив по-молодецькому, Удалий боєць та купецький син, Що сказав усе ти по совісті. Сам же йди по-молодецькому на високеє місце лобнеє, Склади свою буйную голівоньку (Переклад за ред. М. Рильського)
  • І скінчиться його довічна мандрівка, і складе він… свої старі натруджені кістки (М. Коцюбинський)
  • За цю насмішку свої кості складеш (М. Стельмах)
  • У львівській цитаделі [за pоки гітлерівців] склали голови багато поляків, чехів, французів (П. Інгульський)

комі́ть голово́ю, зі сл. па́дати і под.

Сторч. Приклади
  • Чимало-таки поганих [печенігів] повалилося коміть головою у траву (Юліан Опільський)
  • Ось-ось впаде [Панталаха] вниз коміть головою (І. Франко)

проточи́ти / рідко прото́чувати го́лову кому.

Надокучати кому-небудь чимсь, настирливо вимагати що-небудь у когось. Приклади
  • Він проточив мені голову: єднайте та єднайте Оленку (Ганна Барвінок)

уда́рити / ударя́ти в го́лову кому і без додатка.

безос. Хто-небудь подумав, додумався до чогось. Приклади
  • А що, як розприндиться наша киця? — зразу ударило її [Мар'ї] в голову (Панас Мирний)
  • Нащо він приїхав сюди? В яку чорну хвилину вдарило йому в голову — провідати батька? (О. Гончар)
Призвести до сп'яніння; сп'янити. Приклади
  • Випив [Чіпка] з півкварти [горілки] й не чув, щоб хоч запекла або вдарила в голову… (Панас Мирний)
  • Вино розбирає, вдаряє в голову, на очі навертаються сльози (В. Гжицький)

прикида́ти / прики́нути в голові́ ́(в думка́х, ду́мкою і т.ін.) що.

Визначати в уяві приблизну кількість чого-небудь без точного підрахунку. Приклади
  • Омелян мимоволі прикидає в голові, скільки є грошей в калитці, і відсовує її до Терентія (М. Стельмах)
Визначати якісь можливості чого-небудь. Приклади
  • Вона мимохідь зазирнула всередину їхнього вагончика, на їхні кубла холостяцькі. Видно, полічила ліжка і прикинула в умі, що далеко не на всіх вистачає навіть цих спартанських ліжок (О. Гончар)
Уявляти план якоїсь дії, якогось заходу і т.ін.; обмірковувати щось наперед, розмірковувати над чимсь. Приклади
  • В саду Мічуріна він угледів великий бізнес і вже навіть прикинув у думках усі можливості цього сміливого починання (О. Довженко)
  • Прочитавши половину книжки, вона думкою прикидала, хто кого зрадить, хто з ким побереться, і рідко коли помилялась! (В. Підмогильний)
  • Вигрівались [селяни] на нежаркому осонні і прикидали в думках, до чого братися тепер, з якого діла розпочинати своє трудне життя на великому згарищі війни (Ю. Бедзик)
  • Дзелендзік прикидав собі в голові, як краще замінувати ту дорогу, щоб не пропустити жодного фашиста (Ю. Збанацький)

би́ти / уда́рити в го́лову кому і без додатка.

Виклика́ти стан сп'яніння; п'янити (про спиртні напої). Приклади
  • Гаряча варенуха трохи вдарила йому в голову (І. Нечуй-Левицький)
  • Вино розбирає, вдаряє в голову, на очі навертаються сльози (В. Гжицький)
  • — А що, паніматко! Чи немає в тебе чого міцнішого од цієї гіркої? Щось горілка не дуже б'є в голову,— тягнеш, тягнеш, а в голові все-таки не шумить (І. Нечуй-Левицький)

і волоси́на (во́лос) не впаде́ (не спаде́) з голови́ чиєї, у кого і без додатка.

Нічого не трапиться з ким-небудь. Приклади
  • і волоси́нка не впа́ла з кого. Не могли нарадуватися чоловік і жінка своєму синові, боялися, щоб із нього і волосинка не впала (Казки Буковини..)
  • — Ми одно знаємо, що і суха волосина не спаде з голови без волі всевидящого (Панас Мирний)
  • — Я вас розумію, ви боїтесь таким чином комусь заподіяти зло. Даю вам слово офіцера, що ні в кого й волосина не впаде з голови! (А. Дімаров)

ле́две го́лову підво́дити / підвести́.

Бути фізично знесиленим, нездоровим. Приклади
  • [Жінка:] Моє найменше [дитя] лежить в пропасниці, а я сама над ранок ледве голову підвожу [підводжу] (Леся Українка)

не ма́ти [тре́тьої (дев'я́тої і т.ін.)] кле́пки [в голові́], жарт. , зневажл.

Бути нерозумним, діяти немудро, несерйозно і т. іні. Приклади
  • Еге! та хоч наш пан сотник, Микита Уласович, і не мав дев'ятої клепки, та ще таки стільки глузду стало, щоб розібрати, що коли, каже, не піп, то й не микайся в ризи (Г. Квітка-Основ'яненко)

на го́лову чию, кого.

зі сл. твоя, ва́ша. Уживається для вираження співчуття чиїм-небудь переживанням. Приклади
  • Час від часу навідувались сини, дочки, добрі сусіди.— Ох, яке нещастя на вашу голову, любий Чирику! — співчували вони (Ю. Збанацький)
На утримання, піклування кого-небудь. Приклади
  • Прийшла і Христя на зиму додому, на материну голову прийшла (К. Гордієнко)
  • — Ні, ви тільки скажіть — чи не здурів, не сказився чоловік? Чужу дитину брати, та ще й на мою голову (М. Коцюбинський)
зі сл. на́шу, мо́ю. Уживається для вираження відчаю, розпачу. Приклади
  • [Кукса:] Ох-хо-хо! Так за що ж на мою голову звалилось таке горе? (М. Кропивницький)
  • [Риндя:] Якби не той Шелест, то й ніякої діалектики не було б.. Вихопився він на нашу голову (М. Зарудний)

[і] в го́лову (в ду́мку) не прихо́дить / не при́йде кому і без додатка, що.

Хтось і не думає про що-небудь ( перев. нездійснене); не думається, не гадається комусь. Приклади
  • Покрили мертве збите поле, немовби чорна сарана! Чорна сарана… Більш красномовний образ і в голову не прийде (І. Волошин)
  • Про те, що я можу програти усі свої три копійки, мені і в голову не приходило (П. Панч).; Гризельда навіть не заздрівала, щоб Тодозя кохала князя, й поважний суворий князь кохав Тодозю: це їй і в думку не приходило (І. Нечуй-Левицький)

ви́кинути / викида́ти з голови́ (з па́м'яті, з ду́мки і т.ін.) кого, що.

Відмовитися від кого-, чого-небудь. Приклади
  • ви́кинути з ума́. Плакав нишком, жив одною. Не міг викинути з ума (П. Грабовський)
  • [Степанида:] Іван вже більш тижня, як пішов по монастирях на прощу. [Химка:] Ага, так, так, я чула та й з памороків витрусила ту чутку (М. Кропивницький)
  • ви́трусити з голови́ (з па́мороків). Я піймав себе на ганебнім чутті й гадці. Намагався їх витрусити з голови, думати про щось інше (Олесь Досвітній)
  • Ні, козаче, викинь із голови, щоб відсіля втекти. Мовчи та диш; а то щоб й тебе на локшину не покришили (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Всі порожні обіцянки, яких надавав сьогодні Ганні, він і з голови викинув (В. Козаченко)
Перестати думати про кого-, що-небудь, забути когось, шось. Приклади
  • Кілька хвилин П'єнтак щось сердито бурмотить собі під ніс, потім викидає геть з голови бундючного кооператора. До біса!.. (С. Журахович)
  • Та чи б я за таким плакала та побивалася? Я б його й з думки викинула (Панас Мирний)
  • О. Василь знов став милим і веселим, а Раїса почувала себе добре, немов викинула з пам'яті все неприємне (М. Коцюбинський)
  • І як хворий не намагався забутись, викинути з голови спогади, вони просочували мозок, як нудний чад (С. Добровольський)
  • — Раджу, Степо, викину з голови кавалерів, візьмися ліпше за книжки (П. Гуріненко)
  • — Старий, сину, будеш, як усе знатимеш. Не думай про се: то погане слово! Викинь його з голови… То тільки злі діти так кажуть… (Панас Мирний)

і в го́лову (в го́лови, в ду́мці і т.ін.) [собі́] не кла́сти що.

Не передбачати, не сподіватися і т.ін. чого-небудь, не здогадуватися про щось. Приклади
  • — Винуватий, товаришу комісар. Дозвольте доповісти, — ми собі й у голови не покладали, що ви почуєте (Ю. Яновський)
  • в думка́х не поклада́ти. Коли товариш, Здавалося, що спав, то міг щохвилини Прокинутись, — дід зняв бекешу з нього, Щоб навіть той в думках не покладав, Що дбає дід про нього (М. Рильський)
  • Він, ясна річ, не міг і в думці класти собі, що перед ним той самий хлоп'як, який колись врізав його сирицею по мармизі (П. Загребельний)
  • А гайдамаки мовчки ждали, Поки поганці ляжуть спать. Лягли, і в голови не клали, Що вже їм завтра не вставать (Т. Шевченко)
  • Сите та п'яне лицарство спало покотом, ніхто й у голову не клав, що на кінцях мужицьких кіс тихим, котячим ходом вривається поміж них смерть (Юліан Опільський)

посипа́ти (присипа́ти) / поси́пати (приси́пати) го́лову по́пелом, книжн.

Вдаватися в тугу, в розпач, втрачати мужність, надію; картати себе, журитися і т.ін. Приклади
  • посипа́ти сі́ллю ра́ну кому і без додатка. Нагадувати про щось, пов'язане з тяжкими споминами; завдавати душевного болю. — Не посипайте рану сіллю.. Хіба не знаєте, що Меланія Левченко — моя найкраща учениця.. Тепер на її путі з'явилися ви, щоб зрушувати те, що я вибудував, виплекав (П. Туріненко)
  • поси́пати собі́ ́го́лову по́пелом. — Сердишся на старого директора? Ждеш, щоб він посипав собі голову попелом?. .Хочеш назвати консерватором? Називай. Приймаю все (П. Загребельний)
  • — Ну, друзі? — кинув бадьоро вусами [Жук]. — Не казав я вам, що немає чого попелом голови присипати?.. Не говорив, що справа не загине на Затишній? (П. Козланюк)
  • Нині, стоячи на руїні з жебрацькою торбою, посипаємо голову попелом, волаючи: нас обдурили — плану перебудови не було! Та в тому ж і сіль, що був він! Тільки не той (Б. Олійник)
  • Надягнувши траур і волосяниці, посипали голову попелом бідні батьки і голосно кричали (П. Загребельний)

підсу́нути го́лову під ко́лесо.

Заподіяти собі якесь лихо, нещастя. Приклади
  • [Бебех:] Не бійсь: Гаркуша не який-небудь дурень — голову під колесо не підсуне (О. Стороженко)

покрива́ти / покри́ти го́лову (ко́су), етн., заст.

Одружуватися (про дівчину, жінку). Приклади
  • покри́ти голі́воньку. — Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку (М. Номис)
  • — Ховайся, ховайся, дівчино! Час тобі скидати квітки та покривати голову хусткою! — крикнув Василь (І. Нечуй-Левицький)
тільки док. покри́ти ко́су. Стати покриткою. Приклади
  • покри́та коса́. Прийшли вісті недобрії — В поход затрубили. Пішов москаль в Туреччину; Катрусю накрили. Незчулася та й байдуже, Що коса покрита: За милого, як співати, Любо й потужити (Т. Шевченко)

тума́н у голові́ чиїй, у кого і без додатка.

Відсутність чіткого усвідомлення чого-небудь через хворобу, перевтому тощо. Приклади
  • Політ думки не відбувся через туман у голові (З журналу)
Хто-небудь не може ясно, чітко, реально усвідомлювати що-небудь через утому, недугу і т.ін. Приклади
  • — Тільки шия вже болить, в голові туман, думати важко (М. Коцюбинський)
  • На превелику печаль, у голові критика сьогодні стояв якийсь туман, а тому вигляд у нього, незважаючи на ясний день, був хмурий (Л. Гроха)

у голові́ тумані́є (тума́ни́ться).

у кого, кому. Хто-небудь втрачає здатність чітко, реально сприймати навколишнє через хвилювання, сильний біль тощо; затьмарюється свідомість у когось. Приклади
  • Мені почало здаватись, що мене оплутала якась тонка павутина і починає застилати очі і заважати дихать. В голові мені туманіє (Леся Українка)
Втрачається чіткість думки, здатність виразно, реально сприймати навколишнє через хвилювання, сильний біль і т.ін. Приклади
  • В ньому прокинувся голод, дикий, непогамовний, незборимий голод, від якого темніє в очах, туманіє в голові (П. Загребельний)
  • Від випитого, а ще більше від пережитих страхів туманилося в голові (Ю. Бедзик)

відповіда́ти голово́ю за кого--що.

Брати на себе повну відповідальність за кого-, що-небудь до готовності поплатитися життям. Приклади
  • В кузові матеріальні цінності, за які вони обидва відповідають головою (М. Ю. Тарновський)
  • Кожен знає свою ділянку і відповідає за неї головою (В. Москалець)

ле́гше на го́лову кому і без додатка.

Менше турбот, переживань і т.ін.; спокійніше, приємніше комусь. Приклади
  • — Нехай там казяться! Нехай трохи побрикаються, то на голову буде легше,— шепотіла Настуся (І. Нечуй-Левицький)

хита́ти голово́ю.

на кого. Указуючи на кого-небудь, засуджувати його поведінку, вчинки. Приклади
  • Люди вже стали хитати на його головою… (Марко Вовчок)
  • Дехто з знайомих хитає на мене головою,— чому нічого не подано до Київської Старини? (Панас Мирний)
як. Виражати схвалення, осуд, заперечення і т.ін. до слів чи поведінки кого-небудь. Приклади
  • Маруся лиш хитала заперечливо головою (Г. Хоткевич)
  • Петросов співчутливо хитає головою (О. Донченко)
  • Жінки божкали, хитали головами журно й тішили стару Карпенчиху, Чумачиху (А. Головко)
Не схвалювати чого-небудь, виражати своє негативне ставлення до нього. Приклади
  • Мартоха з усіх своїх дітей найбільше любила головату Гапку й не терпіла, як сусіди хитали головами над дитиною та пророкували (Леся Українка)
  • Старі шляхтичі, поглядаючи на той блискучий поїзд, тільки хитали головами (І. Нечуй-Левицький)

втрача́ти (губи́ти, тра́тити) / втра́тити (згуби́ти, стра́тити) го́лову.

Переставати реально, об'єктивно сприймати й оцінювати факти, дійсність. Приклади
  • Гітлер, зірвавши великий куш, утратив голову: він гнав час, мов перекладну тройку на поштовій дорозі (О. Сизоненко)
Напружено думати над чим-небудь без певних результатів. Приклади
  • Щось з животом сталося таке незвичайне, що професори тратять голови, а мене заспокоюють лише вприскуванням морфіну (М. Коцюбинський)
Виявлятися нездатним обдумано, розсудливо діяти, поводитися ( перев. у складній ситуації). Приклади
  • Найменша дитина тяжко заслабла на запалення в легенях, і ми зовсім стратили голову та живемо як у тяжкому сні (М. Коцюбинський)
  • Я сам голову згубив — скочив на ноги та як гукну на повний голос: Браво, Манюрка! (Ю. Яновський)
  • [Романюк:] Не бійся: твій тато не з тих, хто голову губить… (О. Корнійчук)
  • Та не було часу на бідкання, а Мстислав не був з тих, що тратять у скруті голову (Ю. Опільський)
  • Звірячий жах ганяв його по хаті, од дверей до дверей, а він намагавсь гамувати його і весь тремтів.— Не втрачай голови…— говорило щось у ньому (М. Коцюбинський)
Безрозсудно закохуватися в кого-небудь. Приклади
  • Я цілком розумію його стан — сидіти біля такої красуні і все розуміти було б щонайменше неввічливо. Я на його місці і в його роки, напевне, вже давно б втратив голову (В. Собко)
  • Вона знає, як я люблю її. Як дурисвіт, як хлопчак, що втратив голову (П. Колесник)

замакі́трити го́лову (світ) кому.

Позбавити кого-небудь здатності розумно, логічно мислити. Приклади
  • — Як стануть тебе відсилати від дверей до дверей, від номера до номера, то в кінці так замакітрять тобі голову, що вже сама не знаєш, чого від тебе хочуть і чого тобі від них треба (Ірина Вільде)
Викликати почуття любові у кого-небудь, закохати когось у себе. Приклади
  • [Тетяна:] Аж ось на тім тижні і з'явився він [борець] у нас; як тільки з'явився, так зразу і заковерзував миром, а дівчатам прямо замакітрив світ! (М. Кропивницький)

баламу́тити го́лову (го́лови) кому, несхв.

Зваблювати, залицятися. Приклади
  • — Ось забирайся, парубче, звідси та не баламуть голови заміжнім жінкам,— виказала [Федора] сердито… (В. Дарда)
Підбурювати на якісь вчинки, бунтувати. Приклади
  • — Окаянна сірома нишпорить усюди по Вкраїні да баламутить голови поспільству [народу]. Хіба не чув ти поголоски про чорну раду? (П. Куліш)

втелю́щитися в го́лову кому, фам.

З'явитися і невідступно триматися в чиїй-небудь свідомості (про думку, ідею тощо). Приклади
  • На моє нещастя, втелющилася мені в голову підозра (Ю. Збанацький)

кла́сти / покла́сти го́лову [на пла́ху].

З повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь, запевняючи когось, стверджувати щось. Приклади
  • При мені привезено було в Львів 8 т[исяч] рублів.. Але я голову кладу, коли Львівська типографія, котру мені показано в 1876 р., варта й 1/2 тих грошей (М. Драгоманов)
  • — Такого батальйону, як наш, ніде нема. Кладу голову на плаху, що нема… (В. Кучер)
Нести відповідальність за кого-, що-небудь. Приклади
  • — Можете тепер сказати точно: син!..— А якщо — дочка?..— Тоді… вину складете на мене.. Я вгадував, мені й голову на плаху класти (І. Рябокляч)

ма́ти ро́зум [у голові́].

Бути кмітливим, розумним, розважливим і т.ін. Приклади
  • Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай (Л. Глібов)
  • — Я не сказав би, — кохати не заборониш… Але ж батьки повинні мати розум у голові — то річ інша (Ю. Яновський)
Не робити необдуманих вчинків. Приклади
  • Дорога кепська: чи саньми, чи возом — не розбереш. Подекуди й човном Не вадило б… Розумні — майте розум, Сидіть удома (М. Рильський)

[і] не в голові́ кому, у кого.

Хто-небудь не виявляє інтересу до когось--чогось. Приклади
  • у голові́. — Клопіт з нею та й годі,— каже батько з невдоволенням… Хіба їй екзамени в голові? (О. Гончар)
  • — Домні і не в голові наше гуляння. Знаю я добре, яка туга прийшла їй до серця (Марко Вовчок)

увійти́ гвіздко́м у го́лову чию, кому.

Дуже добре, надовго запам'ятатися. Приклади
  • Можна було чекати, що.. Мирон і Данило заспокояться і не буде більше аргументів проти депутації. Сталося інакше. Ількові слова твердим гвіздком увійшли у їх голови (О. Маркуш)

суши́ти / ви́сушити [собі́] го́лову (мо́зок) над чим, чим і без додатка.

Невідступно з'являтися у свідомості, турбувати, хвилювати когось (про думки). Приклади
  • не суши́ти голови́. Жартує чоловік та сміється, нібито й хвороби в нього ніякої —. .Що вже з нього було б, коли б ото кістки не боліли, коли б чорна жура не сушила весь час голови? (Ю. Збанацький)
  • [Зінаїда Павлівна (До Арсена):] Не журіться, журба висушить мозок, а ради не дасть (Л. Дмитерко)
  • Город [місто] твердо засинає, а наразливая думка.. сушить мозок непокоєм (Дніпрова Чайка)
чим. Виснажувати кого-, що-небудь, ослаблювати здатність до чіткого мислення, ясного розуміння і т.ін. Приклади
  • Як швець дубом шкури пересипа, Так нюхарі сушать собі мозок табакою (Укр. присл.)
Напружено згадувати кого-, що-небудь, турбуватися про щось. Приклади
  • — Вам зовсім не потрібно сушити собі голови, бо про все турбуватиметься Люся (Олесь Досвітній)
  • не суши́ти [собі́] голови́. Найпростіше було Василеві. Він і досі був одинаком, жив десь на висілку, наймаючи собі кімнату, не сушив голови різним житейським дріб'язком (П. Загребельний)
  • Як душив мене в тій хаті Дух від зілля! Я все думав, Голову сушив, де чув я Пах такий? Даремно думав (Леся Українка)
Напружено думати, роздумувати над чимось, шукаючи розв'язання якихось проблем. Приклади
  • [Грінчук:] Десь там,— кажу,— сам [писар] у тій радниці сидить та над нашими справами мозок собі сушить (І. Франко)
  • Тому знов Мартин виступив: — Люди добрі! Ніколи над цим довго сушити голови. Ніч на носі (І. Самчук)
  • Вляглася метушня, а князь все ходить у покоях, сушить собі голову. Що значать ці кляті дари? (Д. Міщенко)
  • Учений вже довгий час сушить голову над якоюсь проблемою (З журналу)

заби́ти клин у го́лову (у ті́м'я) кому.

Викликати у когось певні думки, прагнення, бажання і т.ін. Приклади
  • Питання це [відібрати землю] забило клин у тім'я Романові, але він… заспокоїв себе: Якось воно буде! Не кабак же в мене на плечах, а голова, та ще й неабияка! (М. Коцюбинський)
  • Своїми словами: Ви мусите щось написати про гуцулів забили Ви мені клин у голову, вони не дають мені спокою, тільки що я зробить годен за 10 днів (М. Коцюбинський)

би́тися голово́ю об сті́ни.

Перебуваючи в стані розпачу, даремно докладати зусилля, щоб запобігти чомусь небажаному. Приклади
  • би́тися голово́ю в мур. Стара пані тільки що головою в мур не б'ється, та нічого не врадить (Марко Вовчок)
  • — Коли ж він [Василько] до політики доріс?..— Вони про це не говорять батькам, вони ховаються від батьків.., а потім батьки б'ються головами об стіни (М. Стельмах)

майну́ло (мелькну́ло, мигну́ло і т.ін.) в голові́ чиїй, кого, у кого, рідше кому, безос.

Хтось раптом подумав про що-небудь. Приклади
  • А чи знаєш,— мигнуло в Захаровій голові,— може, й при ротному він на свій розсуд розставляв бійців, керував обороною мосту (Іван Ле)
  • Значить, висота наша! — майнуло в голові Черниша (О. Гончар)
  • Ану ж би туда [туди] зайти,— мелькнуло Панькові в голові (Л. Мартович)

па́дати (спада́ти) / впа́сти на го́лову кого, кому, чию і без додатка.

Несподівано з'являтися, виникати у кого-небудь внаслідок важких обставин (про труднощі, випробування і т.ін.). Приклади
  • Лихо, що несподівано впало їй на голову, зламало, придавило бідну жінку (Б. Грінченко)
  • — Іноді величезне горе, що спадає на голову, менше вражає, як дрібничкова неприємність (Олесь Досвітній)
  • Та не скоро ще ця виснажлива праця принесла радість своїм трудівникам. Важкі випробування падали на їх голови одне за одним (О. Довженко)

не вклада́ється в голові́ у кого, кому.

Хто-небудь не може усвідомити, збагнути щось або примиритися з чимсь. Приклади
  • не місти́тися в голові́. Мені не містилося в голові, щоб той Солонина, якого я досі звик бачити в товаристві провінціальної золотої молоді,. .опинивсь раптом на селі в ролі сільського крамаря! (М. Коцюбинський)
  • Славці не вкладалося в голові, що батько її зовсім не такий, яким вималювала в своїй уяві (С. Чорнобривець)
  • У неї ніяк не вкладається в голові те, що він от втратив чи втрачає свій талант (В. Козаченко)

джмелі́ гуду́ть у голові́ чиїй і без додатка, несхв.

Хто-небудь перебуває в стані сп'яніння, запаморочення і т.ін. Приклади
  • — Ідіть собі, тітко Ярино, додому та лягайте спати, бо у вашій голові джмелі гудуть, а проспитесь, очуняєте, тоді й порозумнішаєте (Є. Гуцало)
  • — Не йдуть бісові ноги, наче їх відібрало! І в голові джмелі гудуть, хоч горілки не пив і не нюхав (М. Пригара)

крути́ти / закрути́ти го́лову кому.

Поводити себе нечесно відносно кого-небудь; дурити, обдурювати. Приклади
  • Треба поговорити з Христею, щоб не дозволяла всякому крутити собі голову (М. Тарновський)
  • Адже правда, що він уже чимало часу крутить голову дівчині, все село знає про це, але весілля він не влаштовує (М. Чабанівський)
Закохувати в себе. Приклади
  • покрути́ти го́лови (про всіх або багатьох). [Пшеменський (підходить до неї):] Я гадаю, що пані зовсім покрутила голови всім ніжинським паничам (І. Кочерга)
  • покрути́ти го́лову (тривалий час). — Ти такий, що тобі все одно,— образилася Орися.. — Покрутиш одній дівчині голову, а тоді іншій бісики пускаєш (Григорій Тютюнник)
  • Їй одне задоволення — крутити голови хлопцям (О. Гончар)

ва́жити голово́ю чиєю (життя́м чиїм).

Наражати кого-небудь на смертельну небезпеку. Приклади
  • Але ж там було небезпечно. Я не міг важити вашим життям (Ю. Яновський)
  • Вже скільки разів він [козак] наражався на небезпеку, скільки важив своїм розхристаним життям, а проте ласкава доля поки що не зраджувала його: в лиху годину вона дбайливо відводила від нього кістляву руку смерті (С. Добровольський)
  • Чи міг ще раз важити своєю головою, тепер уже напевне знаючи, що вмре (В. Козаченко)
  • — Боже, він жартує! Ви ж головою важите своєю!. Ховайтесь! Як хто прийде, то ви пропали! (Леся Українка)

без голови́.

Нерозумний, некмітливий. Приклади
  • Як голова без голови, то й ноги не ходять (Укр. присл.)
  • Мені треба люди розумні, а без голови і так є, та ніхто на ніх не зважає (З газети)

вибива́ти / ви́бити (ви́гнати) дур (ду́рощі, ду́рість) з кого-чого.

Суворими заходами впливати на кого-небудь, відучуючи від чогось ( перев. поганого, осудливого). Приклади
  • Не ви мені, а я собі виберу пару, — затялася [Орина] на своєму, і ні прохання, ні погрози, ні лупцювання не вибили дурощів з упертої голови (М. Стельмах)
  • Хоч би хто женився на ній та дурощі з голови трохи вибив (Ю. Збанацький)
  • вибива́ти / ви́бити (дур, ду́рощі) з голови́, без додатка. Після того випадку Максим наче трохи вгамувався. А тут армія, де вибивають дур з голови (інші просилися, щоб додому поближче, Максим же на запитання, де бажає служити, сказав, що на Курилах, — дальшого місця просто не знав) (А. Дімаров)
  • — Виб'ємо з тебе дур! — крикнув Кузьменко і, ковтнувши міцної горілки, взявся за канчук (З. Tулуб)
  • — Повірте мені, любий прапорщику, всі вони одним миром мазані: і злодії та бунтівники, і різні там вольтер'янці та автори пашквільних [пасквільних] віршиків. Але ми з них швидко дурість вибиваємо (З. Тулуб)

не йде в го́лову кому.

Хто-небудь не засвоює, не сприймає, не запам'ятовує що-небудь. Приклади
  • [Галя:] Не всякому, папочко, та наука дається. Інший, Бог знає, як трудиться, а воно не йде та й не йде в голову (Панас Мирний)

за́йчики в голові́ стриба́ють у кого.

Хто-небудь легковажний, безтурботний, або нерозумний, некмітливий. Приклади
  • Дівчина вона гарненька, гудить не буду. Тільки у неї, здається, трохи зайчики в голові стрибають (С. Васильченко)

об'ї́сти го́лову кому, фам.

Дуже набриднути комусь якимись розмовами ( перев. вимогами, нагадуванням і т.ін.). Приклади
  • Не маю часу переглянути його [оповідання] і одіслати, хоч мені вже редакція голову об'їла, що не присилаю (М. Коцюбинський)

у голові́ все іде́ / пішло́ о́бертом у кого.

Хто-небудь втрачає здатність чітко, логічно мислити, розуміти, сприймати і т.ін. Приклади
  • У мене в голові все йшло обертом. Я ніяк не міг похопити одної думки, що ледве ворушилась десь під свідомістю, намагаючись підвестись (Олесь Досвітній)

вилива́ти (ли́ти) / ви́лити поми́ї на кого, грубо.

Ганьбити, заплямовувати кого-небудь, звинувачуючи в чомусь осудливому. Приклади
  • облити помиями кого. — Ти ще відповіси за такі слова і за те, що дівчину облив помиями і що силу приклав… (В. Вільний)
  • вилива́ти поми́ї на го́лову кому. [Віталій:] Не деріть так високо носа, а дивіться під ноги, щоб часом не спіткнулись та не впали в помийницю з тими помиями, що зараз виливаєте на голову мені, братові, його дитині! (І. Карпенко-Карий)
  • Русевич, виступаючи вдруге, почав з того, що постарався вилити на своїх противників якнайбільше помиїв (Ю. Шовкопляс)
  • — Прочитав [Дмитро Федорович] лютощами сповнену писанину. Не обурювався, не доводив, що то наклеп. Тільки й сказав: — Я не знаю, хто ллє ці помиї на мене (В. Большак)
  • Сам [Прудон] зажив собі слави, а сам не так уже й погано уживався з порядками Луї Філіпа і Гізо, як ви уживаєтеся з сучасним режимом, хоча потроху бурчите і виливаєте на нього ліберальні помиї (М. Стельмах)

ма́ти свій ро́зум [у голові́].

Діяти по-своєму, на власний розсуд, незалежно від інших. Приклади
  • [Робітник:] Ти гадаєш, небоже, що то мала робота сімсот овець! Адже то живе, адже то кожде [кожне] свій розум має (І. Франко)
  • Людей питай, а свій розум май (М. Номис)
для чого і без додатка.Приймати самостійно рішення, вважаючи їх правильними. Приклади
  • Волосний сказав, що Мелашка не маленька, а коли зосталась у Києві, то вона мала свій розум у голові для того (І.Нечуй-Левицький)

опусти́ти / опуска́ти го́лову.

Втратити радість, добрий настрій; зажуритися. Приклади
  • Він [Микола] пішов додому, не промовивши ні одного слова, ходив цілий день, опустивши голову (І. Нечуй-Левицький)

ви́вітрити хміль з голови́ чиєї, кого.

Зробити кого-небудь зовсім тверезим; протверезити. Приклади
  • Звістка про те, що вони пролітають над прикарпатськими лісами — його рідною стихією — одразу вивітрила хміль з його голови (З газети)
Спонукати кого-небудь реально сприймати, оцінювати дійсність, не вигадуючи чогось нездійсненного. Приклади
  • — А я мислю, що мусимо прийняти рішення і вивітрити хміль з голови Нерчина (Н. Рибак)

гри́зти / прогри́зти го́лову перев. кому, чию, несхв.

Докучати комусь якимись розмовами, вимагати що-небудь у когось і т.ін. Приклади
  • го́лову гри́зти та гри́зти. Палажка ж своє діло робила: за вгород Михайлові голову гризла та гризла (А. Тесленко)
  • — Я вже татові голову прогризла, щоб і дітям у школі молоко видавали. Без грошей (В. Кучер)
  • — Гетьман, не лізьте! — скрикне Марина.— Он мені всі голову прогризли вами (Панас Мирний)
  • — Щось дуже хмурий пан гетьман — тихо сказав Іскра Палієві. — Самота гризе йому стару голову,—. .відмовив Палій (Д. Мородовець)
  • Жінка було гризе йому голову і уранці і увечері (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Перші глави почну переписувать. Тепер хоч уже ніхто не гризтиме моєї голови! (Леся Українка)
  • Спускайся з гори тихіше вниз, щоб ніхто голови не гриз (М. Номис)
  • Почала баба дідові гризти голову: — Твоя дитина ледащо (Укр. казки)

на го́лову лі́зти кому і без додатка, грубо.

Безцеремонно, без належної поваги поводитися з ким-небудь, використовувати когось, підкоряти своїй волі і т.ін. Приклади
  • — Тьху! — удавано плюнув Копистка,—. .Планета нині така, що вся погань на голову мені лізе. Бригадир Кононенко суворо зауважив:— Відкоша отаким не даєш (Я. Гримайло)

че́рез го́лову кого, чию.

Без погодження з тим, через кого безпосередньо треба діяти. Приклади
  • — Товаришу гвардії лейтенант,— наполягає на своєму Денис,— ви ж не можете через мою голову касувати мої накази. Наказ бойовий… (О. Гончар)

вступа́ти / вступи́ти в го́лову кому і без додатка.

Викликати в кого-небудь стан сп'яніння; п'янити когось (про хмільні напої). Приклади
  • — Чув я, — каже [Демко], — за тії Палестини. Оце ж до тих Палестинів і посуну! І що йому міцніш у голову вступає, то він далі посува. Вже й поза тії Палестини, — хвалиться, — втопчу стежку (Марко Вовчок)
  • [3-й вартовий:] Та нащо нам вода? Сьогодні й чисте можна пить! Гуляймо! [2-й вартовий:] Та чисте дуже в голову вступає (Леся Українка)

переверта́ти / переверну́ти з ніг на го́лову (з голови́ на но́ги).

Різко змінювати, робити що-небудь зовсім іншим, навіть протилежним. Приклади
  • З маніакальною впертістю перевертав з ніг на голову і знову з голови на ноги одну думку (Я. Гримайло)

переверта́ти / переверну́ти голово́ю (го́ловами) вниз.

Різко змінювати, робити що-небудь зовсім іншим, не таким, як було. Приклади
  • Десь проявились якісь нігілісти — Кажуть, що се людоїди, Хотять.. Все перевернуть униз головами: Учні професора будуть навчать, А як азбуки не вміє — різками, Як він їх нині, будуть його прать (І. Франко)

забива́ти / заби́ти го́лову чим.

Перевантажувати думки, пам'ять, свідомість чим-небудь зайвим, непотрібним. Приклади
  • До кінофабрики я приїхав молодий і простий, як солдат з булавою маршала в ранці. Я, підскакуючи, ходив по місту, дивився на море й забивав голову різною романтикою (Ю. Яновський)
Обтяжувати себе піклуванням, турботою і т.ін. про когось, щось. Приклади
  • [Дубов:] Я пробуду у відрядженні не більше тижня, а ви дивіться, щоб у нас тут було все гаразд. А більше нічим не забивайте собі голову (М. І. Тарновський)

зложи́ти (покла́сти) го́лову за що і без додатка.

Загинути в боротьбі. Приклади
  • Рідне мені все, що українське, і я готовий покласти голову за свій народ, за його звичаї (Р. Іваничук)
  • Було полковник так Лубенський Колись к Полтаві полк веде, Під земляні Полтавські вали (Де шведи голови поклали) (І. Котляревський)
  • Недарма голови зложили брати мої серед полів (І. Гончаренко)
  • Та нерівні сили були. Не один славний легінь голову за волю зложив (Легенди та перекази)

випада́ти / ви́пасти з ду́мки (з голови́, з па́м'яті).

Зовсім забуватися. Приклади
  • За цілий день не випала йому з пам'яті нинішня оказія (Є. Гуцало)
  • — Щось пам'ятаю… Пам'ятаю… Тільки зовсім було випало з голови (Ю. Збанацький)
  • Їдемо ми на базар, а в мене ті слова з думки не випадають (І. Нечуй-Левицький)

підставля́ти / підста́вити [свою́] го́лову [під обу́х].

Ризикуючи, наражатися на небезпеку. Приклади
  • — Що ж, боїтесь голову підставляти, хай хтось інший жар вигрібає?! (Л. Дмитерко)
  • — Бувай здоровий, щасливо тобі залишатися. Бережись і даром голови не підставляй (Григорій Тютюнник)
  • Опришків цей аргумент… не переконував, і підставляти свою голову під обух ради того нікому не хотілося (Г. Хоткевич)

підпира́ти [плечи́ма (голово́ю)] сте́лю.

Мати дуже високий зріст. Приклади
  • Увійшов [Назар] і стоїть перед нами, стелю підпираючи (Марко Вовчок)

пусти́ти собі́ ку́лю в лоб (в ло́ба, в го́лову, в скро́ню).

Застрелитися. Приклади
  • Я поки й віку, не збагну, як Ничипір Безхлібний міг у тридцять шостому році пустити собі кулю в скроню! (Н. Тихий)
  • — Да, коли б от немов сталося — всі діти вимерли за одну ніч на всій землі,.. я б, мабуть, на ранок пустив би собі кулю в голову (А. Головко)
  • В бурхливому каятті він ладен був пустити собі кулю в лоб (Ю. Бедзик)

де взя́вся на на́шу го́лову, несхв.

Уживається для вираження сильного незадоволення, досади з приводу чогось, когось несподіваного або небажаного, неприємного. Приклади
  • — Зараз на кутку облава. Нехай Данило не проґавить. Щоб їх чортяка забрав, де взялися на наші голови! Отак весь ранок воловоджусь, ледве жива… (Іван Ле)

У голові́ помути́лося у кого і без додатка, перев. безос.

Хто-небудь перебуває в стані запоморочення, близькому до непритомності; недобре комусь. Приклади
  • помути́лося в оча́х чиїх. Все помутилося в очах Віри, здійнявши в душі її страшенну бурю (А. Шиян)
  • Щось несподівано трапилось з Іваном: у голові помутилося, зачервоніло у віччю [в очах] (Л. Яновська)
  • У голові в Уляни зовсім помутилося,— вона не знає, що робить, забуває, чого виходила в сіни (Панас Мирний)

нату́ркати (натурча́ти) у ву́ха (у го́лову) кому.

Наговорити комусь багато про кого-, що-небудь. Приклади
  • — Це ти про Голуба? — різко повернувся до Кайдашенка Бачура.— Так і знав, що тобі натурчали у вуха про нього (М. Чабанівський)
  • — Ну, скажіть мені, будьте ласкаві,— обернувся до нього Євгеній,— що се за дурниці натуркав вам хтось у голову? (І. Франко)
  • — Гаріфуліна отруїли лікарі…— Аж очима сердито блиснув Меджінов.— Уже й тобі встиг Ходжієв у вуха натуркати? (О. Донченко)

впада́ти / впа́сти в го́лову (на ду́мку) кому.

Хто-небудь думає про щось, додумується до чогось. Приклади
  • впа́сти у ду́мку. Як впало йому у думку.., що в Овручі погано людям жити, то як наче зернятко яке прийнялося (Марко Вовчок)
  • Тоді Мартосі впало на думку взяти й Дарку з собою до двора на роботу (Леся Українка)
  • Очевидно, молодик аніскільки не сумнівається в своєму праві робити тут усе, що тільки впаде йому в буйну голову (Ю. Шовкопляс)
  • Конгресменам, що виколисували атомний вибух у Аламогордо, і в голови не впадало, що ця новина не була власне несподіваною для глави радянської делегації (Н. Рибак)

над голово́ю чиєю, перев. зі сл. ско́їтися, тра́питися і т.ін.

З ким-небудь (про нещастя, біду). Приклади
  • над голова́ми. Цілий день тупцювалися та толкувалися одрадяни, не знаючи, як виплутатися з тії [тієї] біди, що негадано-несподівано скоїлася над їх головами (Панас Мирний)

усі́ ши́шки́ летя́ть (па́дають) [на го́лову] на кого.

Хто-небудь змушений відповідати за провини, промахи інших. Приклади
  • Такі, як Кумов, Багнюк, Овчаренко, завалюють одну справу за другою, а ти відповідай за них… А всі шишки на твою голову падають… (І. Рябокляч)
  • усі́ ши́шки на кого. — Просто жаль Сиромолотного. Величко розвалив бригаду й утік. А на Сашка — тепер усі шишки (І. Муратов)

вбга́ти в го́лову, що.

Усвідомити, сприйняти, засвоїти, зрозуміти або запам'ятати що-небудь. Приклади
  • Хома ніяк не міг убгати в голову думку, що він мусить терпіти голод, коли в скрині лежать гроші (М. Коцюбинський)
  • — Це для вас в житті небезпечна річ,— сказала Каралаєва, не примічаючи, що перекручує ймення, котрі вона не могла собі вбгати в старечу голову ніяким робом (І. Нечуй-Левицький)

ви́летіти (ви́вітритися) / виліта́ти (виві́трюватися) з голови́ (з па́м'яті).

Зовсім забутися. Приклади
  • повиліта́ти з голови́ (про все). — Колись я писав вірші, знав напам'ять Овідія, Горація, а тепер все чисто повилітало з голови (І. Нечуй-Левицький)
  • — Іду до неї — знаю, що буду говорити, прийду — все з пам'яті вилітає (М. Стельмах)
  • Геть вивітрилася з голови висока кравцева наука, бо була як хворобливе сновидіння, тож і сподівався [Іван], що зараз прокинеться і вся ця мана розвіється димом (Ю. Збанацький)
  • І те, що вона хотіла сказати Каргатові, нараз вилетіло з голови (Ю. Шовкопляс)
  • Чагара я не згадувала, і не тому, що мені була злоба до нього, а просто тому, що він якось вилетів мені з голови (М. Хвильовий)
  • — Ну, от і прийшов новий день святої волі. Я була певна в собі, що в Антона лайка чисто з голови вилетіла (О. Кониський)

прийти́ / прихо́дити в го́лову (на ро́зум, на ум і т.ін.) кому, що.

З'явитися, виникнути (про думки, здогади і т.ін.). Приклади
  • О зміні [про зміну] годин і о їх порядку [про їх порядок] не мав [Тимофій] найменшого поняття, тому ляпнув мені першу-ліпшу цифру, котра прийшла йому на розум (Г. Хоткевич)
перев. безос. Задумати, вирішити щось зробити (про плани, дії і т.ін.). Приклади
  • Раптом Соломія зупинилась і мало не зомліла од страшної думки. Їй прийшло до голови, що вона може не знайти Остапа, бо нічим не значила своєї дороги (М. Коцюбинський)
  • Складав старий стіжок соломи за хлівом, цілий день старався і вже вершити почав, як прийшло йому в голову чогось у хату сходити (Григорій Тютюнник)
  • Йому чогось прийшло в голову: треба переховати халявки, щоб дяк не вкрав часом (С. Васильченко)
Згадатися, пригадатися. Приклади
  • Як-то часто приходять мені на ум молоді літа: де що було, як… (Марко Вовчок)

ви́соко нести́ (трима́ти) го́лову.

Поводити себе гордо, впевнено, з почуттям власної гідності. Приклади
  • — Адже ти..— великий чоловік! На тебе світ очима пряде, стежить, як ти сів, як устав, як рушив, як пішов!.. Все це мусиш собі назавжди взяти втямки та й тримати голову високо (О. Гончар)
  • Біля воріт фабрики товчуться люди… Вони лагідно зазирають у вічі всім, хто впевнено ходить, хто твердо ставить ногу і високо несе голову: то, мабуть, хазяї, службовці (Ю. Яновський)

запа́морочити го́лову кому.

Позбавити кого-небудь здатності чітко, тверезо оцінювати дійсність; призвести до переоцінювання своїх чи чужих досягнень, можливостей і т.ін. Приклади
  • Синові успіхи запаморочили голову Лукерці Василівні (І. Сенченко)
  • Успіх цей не запаморочив юнакові голови. Надто добре знав: перша робота ще не дає йому права пишатися своїм хистом (Ю. Шовкопляс)
Ви́кликати в когось почуття любові, закохати в себе, позбавивши здатності тверезо сприймати та оцінювати дійсність. Приклади
  • — Що з тобою сталося, Тетяно?. . Бачу, що Сагайдак тобі остаточно запаморочив голову (С. Добровольський)

хова́ти го́лову в пісо́к.

Уникати небезпеки, тікати від неї. Приклади
  • — Ти, Леоніде… од небезпеки ховаєш голову в пісок (А. Головко)
  • [Макаров:] Я не ховаю голову в пісок і дивлюся небезпеці просто в вічі (О. Левада)

Покивати головою.

Біблійний вислів: «Ти віддав нас на погорду сусідам нашим, на посміховище й наругу тим, хто живе навколо нас. Зробив нас притчею в народів, предметом покивання головою для чужоземців» (Псалом 44. 13-14).
У переносному значенні: осуд, зневага. Приклади
  • Ох, якби те сталось, щоб ви не вертались,
    Щоб там і здихали, де ви поросли!…
    І люди б не знали, що ви за орли,
    І не покивали б на вас головою.
     (Т. Шевченко, І мертвим, і живим…)

Посипати попелом (порохом) голову.

Вислів походить з Біблії: «Споглянувши на нього з віддалі, не пізнали його та й заплакали вголос; і роздер кожен одяг на собі, та й почали вони кидати порох проти неба понад головами своїми» (Книга Йова, 2,12).
Значення вислову: дуже сумувати, журитися. Приклади
  • Тут — перехрестя: або чорний відпад, або смирись до рештки. Посип голову попелом і проси, як жебрачка, хто себе зграбувала і пустила димом свою хату, — проси кусник хліба і на прожиток денний для серця. (В. Барка, Спокутник)
  • Я не належу до катастрофістів, які розводять плачі й посипають голову попелом: о, горе, гине українська мова! (П. Загребельний, Думки нарозхрист)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання
Відключити рекламу
Дивіться також