ВІР — ФРАЗЕОЛОГІЯ

не ві́рити / не пові́рити [свої́м (вла́сним)] оча́м.

Бути надзвичайно здивованим, враженим, побачивши що-небудь. Приклади
  • — Стоп! Данько спочатку не повірив власним очам… Виграв!!! (О. Гончар)
  • — За звичкою підійшов до верб, що похилили своє віття аж до води,.. глянув на тиху заводь. І очам своїм не повірив — по воді голічерева пливла якась волохата тварина, схожа на копичку (А. Камінчук)
  • Ніколи ще так бурхливо не вривалася в її душу довгождана радість.— Блискавка… Блискавка! — вимовляє вона, не вірячи своїм очам (Шиян)
  • Яким озирнувсь і не хотів вірити своїм очам. Перед ним стояли його коні, а на санях сидів Петро, наймит його брата (М. Коцюбинський)

си́мвол ві́ри.

Переконання, світогляд, погляди. Приклади
  • Народ не може не хотіти миру, бо мир є основою його політичного символу віри (З газети)

на ві́ру, перев. зі сл. жи́ти і под.

Без офіційного оформлення шлюбу. Приклади
  • Зі своєю ж дружиною Матвій жив на віру, твердо вирішивши, що так йому буде спідручніше: невінчана жінка таки побоїться з кимось скочити через пліт (М. Стельмах)
  • Образливо було думати, що якійсь Варці він вірить більш, аніж їй, своїй нареченій, ба навіть — дружині своїй, тільки й того, що не вінчаній; дружині — на віру (А. Головко)
  • В селі більше десяти хат, де живуть на віру. І живуть же люди Не гірш від шлюбних, хазяйнують, статок мають (М. Коцюбинський)

не ві́рити / не пові́рити [свої́м (вла́сним)] ву́хам.

Бути надзвичайно здивованим, почувши що-небудь. Приклади
  • — Я більше не буду. Поверніть мене до школи.. Я не повірив власним вухам. Невже це той самий шибайголова Васько Дягіль? (Ю. Збанацький)
  • Віталій слухав і вухам не вірив (І. Муратов)
  • — І от Нечипір, віч-на-віч зустрівшись із камердинером полковника Божича, почув і вухам своїм не повірив (Р. Чумак)

не йня́ти / не пойня́ти ві́ри кому, чому і без додатка.

Піддавати сумніву чиї-небудь слова, не вірити кому-, чому-небудь. Приклади
  • Василь пригадав слова Кабанцеві і пойняв йому віри (Панас Мирний)
  • йня́ти / пойня́ти ві́ри. — Хі! Та я Грицькові йму віри більше, ніж собі! Коли мені вірите, то йому й поготів! — одказав той (Б. Грінченко)
  • ві́роньки не йня́ти. У ворота хтось возом уїжджає. Глянула, та й очам своїм віроньки не йму. Се ж мій братічок ріднесенький! (Марко Вовчок)
  • Почав я поясняти бабам, по що я приїхав і що то за машина, але де там! Не ймуть віри, все своє плещуть (М. Коцюбинський)
  • — А ти не дуже йми віри людям. Я страшний тільки для ворогів (І. Нечуй-Левицький)

ві́рою і пра́вдою, перев. зі сл. служи́ти і под.

Надійно, довго (про предмети). Приклади
  • — Сумка вірою й правдою служила мені всі ці роки і була добрим, надійним товаришем (А. Дімаров)
З усією відданістю; щиро. Приклади
  • А та [сестра] не знає, чи цілувати, чи лаяти свого брата, який вірою і правдою догоджає панам і гне кирпу перед селянським родом (М. Стельмах)
  • Треба. оправдати вибори, вірою і правдою послужити громаді (Панас Мирний)
  • — Нехай ясна пані візьме мене до себе за покоївку, я служитиму пані вірою й правдою (М. Старицький)

бі́сової ві́ри.

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь. Приклади
  • — Ми йшли в ранішньому тумані. Бриг рипів і кректав, розсохлий і страшний. Бісової віри вітер ледве надимав паруси (Ю. Яновський)
  • — Боягузи бісової віри! — гарячився Невкипілий. — Жаток полякалися! (А. Головко)

не дійма́ти / не дійня́ти ві́ри кому, чому і без додатка.

Піддавати сумніву чиї-небудь слова, не вірити комусь, чомусь. Приклади
  • Сам собі віри не діймаю: ніколи я не сподівався знайти в цьому селюкові такої гарячої жаги до науки (С. Васильченко)
  • [Домаха:] Даруй мені, коли я тебе образила… Тільки серце моє болить і не діймає віри ніколи (М. Старицький)

Блажен, хто вірить.

Цитата з комедії О. Грибоєдова «Лихо з розуму» (1824), слова Чацького «Блажен, хто вірує, йому на світі тепло» (дія І, ява І). Приклади
  • Згодом під час заворушень на Волині 1789 року та на Уманщині 1826 року в народі поширювалася поголоска, що очолювати повстання мав син Ґонти, який для цього прибуде з Волощини.
    Блаженні віруючі!
    (С. Зінчук, Доля Івана Ґонти)
  • — Не комедія, а застереження від отрути, дорога пані. Профілактика.
    — Блаженні, хто вірить.
    (П. Панч, Голубі ешелони)

Віра гори ворушить.

Євангеліє наводить слова Ісуса Христа: «Бо по правді кажу вам: коли ви матимете віру, хоч як зерно гірчичне, і горі цій скажете: «Перейди звідси туди», то й перейде вона, і нічого не буде неможливого для вас» (Матв.,17, 20). Приклади
  • Віра, кажуть, горами двигає. В усякім разі безперечно, що вона двигає людськими серцями. (С. Єфремов, Історія українського письменства)
  • Тільки Дух може оживити, підняти людину і повести її на заповідану гору, адже віра гори ворушить. (Є. Сверстюк, Віра гори ворушить)

Символ віри.

Стисле формулювання основ релігійності людини, те саме, що й кредо («вірую»).
У переносному значенні — короткий виклад політичних поглядів, формулювання партійної приналежності і т. п. Вживається цей вислів і французькою мовою: «Proffesion de foi».
Приклади
  • Тілько ж коли, напр., Вартовий говорить, що українські радикали солідарні з «Народом» і нами.., то ми вже сорок разів викладали своє proffesion defoi в цій справі. (М. Драгоманов, Листи на Наддніпрянську Україну)
  • На Московському глобальному форумі за виживання людства… над сценою висіла велика фотографія Землі, зроблена з космосу. Американський астрофізик і публіцист Карл Саган назвав це фото іконою, символом віри. (Ю. Щєрбак, Відповідальність перед Землею)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання