ВІР — СИНОНІМІЯ
вір
ві́ра наявність твердої певності щодо чого-небудь
перекона́ння
тверда впевненість, певність у чому-небудь; віра у щось.
упе́вненість
тверде переконання в чомусь, щодо чогось, віра в кого-, що-небудь.
ві́ра різновид якого-небудь віровчення з усталеною обрядовістю; належність до якої-небудь релігії
ві́рування
релігійні уявлення кого-небудь; постулати якої-небудь релігії, віросповідання.
віровизна́ння (рідше)
те саме, що віросповіда́ння.
віросповіда́ння
різновид якого-небудь віровчення з усталеною обрядовістю; належність до якої-небудь релігії.
релі́гія
сукупність духовних уявлень, в основі яких лежить віра в існування бога або богів, у надприродні сили.
ві́ра визнання існування Бога; те або інше релігійне вчення
ві́рування
релігійні уявлення кого-небудь; постулати якої-небудь релігії, віросповідання.
віровче́ння
основні положення якоїсь релігії.
ві́рити бути впевненим у чому-небудь, йняти віри; бути релігійним
ві́рувати
бути певним, переконаним у чому-небудь.
ві́ра (рідше.) ставлення до когось, що ґрунтується на впевненості в його правоті, чесності, щирості тощо
ві́рити (кому) ставитися до когось із довір'ям
віра
Словник синонімів Караванського
вірити
йняти віру
Словник синонімів Караванського
вірити у кого
Словник синонімів Караванського
вірити у краще
не тратити надії на
Словник синонімів Караванського
вірити сліпо
брати <приймати> на віру
Словник синонімів Караванського
вірити кому
о. не боятися <не остерігатися> кого
бути певним у
не таїтися від
мати віру <певність> у
покладатися <здаватися, сповіряти> на кого
Словник синонімів Караванського
віра тверде
Словник синонімів Караванського
віра
Словник чужослів Павла Штепи (1977)