ПОКЛАДИ — ТРАНСКРИПЦІЯ | Горох — українські словники

Підтримати проєкт!

ЗМІСТ

[по́клади^е] родовища копалин

[по́клад]

[по́клад] родовище

[по́клад] підкладене яйце

[покла́сти^е] помістити; примусити лягти; виконати, зробити щось; призначити, визначити щось; вбити, знищити - розм.

[покла́сти^е] доручити щось комусь; витратити на щось

[по́клади^е] родовища копалин

відмінок	однина	множина
називний	—	[по́клади^е]
родовий	—	[по́клад`іў]
давальний	—	[по́кладам]
знахідний	—	[по́клади^е]
орудний	—	[по́кладами^е]
місцевий	—	[по́кладах]
кличний	—	[по́клади^е]

[по́клад]

відмінок	чол. р.	жін. р.	сер. р.	множина
називний	[по́клад]	—	—	[по́клади^е]
родовий	[по́клада]	—	—	[по́клад`іў]
давальний	[по́кладов’і], [по́кладу]	—	—	[по́кладам]
знахідний	[по́клада]	—	—	[по́клад`іў]
орудний	[по́кладом]	—	—	[по́кладами^е]
місцевий	[по́кладов’і], [по́клад`і]	—	—	[по́кладах]
кличний	[по́клад], [по́кладе^и]	—	—	[по́клади^е]

[по́клад] родовище

відмінок	однина	множина
називний	[по́клад]	[по́клади^е]
родовий	[по́кладу]	[по́клад`іў]
давальний	[по́кладов’і], [по́кладу]	[по́кладам]
знахідний	[по́клад]	[по́клади^е]
орудний	[по́кладом]	[по́кладами^е]
місцевий	[по́клад`і]	[по́кладах]
кличний	[по́кладе^и]	[по́клади^е]

[по́клад] підкладене яйце

відмінок	однина	множина
називний	[по́клад]	[по́клади^е]
родовий	[по́кладу]	[по́клад`іў]
давальний	[по́кладов’і], [по́кладу]	[по́кладам]
знахідний	[по́клад]	[по́клади^е]
орудний	[по́кладом]	[по́кладами^е]
місцевий	[по́клад`і]	[по́кладах]
кличний	[по́кладе^и]	[по́клади^е]

[покла́сти^е] помістити; примусити лягти; виконати, зробити щось; призначити, визначити щось; вбити, знищити - розм.

Інфінітив	[покла́сти^е]
	Однина	Множина
Наказовий спосіб
1 особа		[поклад`і́м], [поклад`і́мо]
2 особа	[поклади́], [поклади́но]	[поклад`і́т`]
Майбутній час
1 особа	[покладу́]	[покладе́м], [покладе^имо́]
2 особа	[покладе́ш]	[покладе^ите́]
3 особа	[покладе́]	[покладу́т`]
Минулий час
чол. р.	[покла́ў]	[покла́ли^е]
жін. р.	[покла́ла]
сер. р.	[покла́ло]
Безособова форма
[покла́де^ино]

[покла́сти^е] доручити щось комусь; витратити на щось

Інфінітив	[покла́сти^е]
	Однина	Множина
Наказовий спосіб
1 особа		[поклад`і́м], [поклад`і́мо]
2 особа	[поклади́], [поклади́но]	[поклад`і́т`]
Майбутній час
1 особа	[покладу́]	[покладе́м], [покладе^имо́]
2 особа	[покладе́ш]	[покладе^ите́]
3 особа	[покладе́]	[покладу́т`]
Минулий час
чол. р.	[покла́ў]	[покла́ли^е]
жін. р.	[покла́ла]
сер. р.	[покла́ло]
Безособова форма
[покла́де^ино]

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.