ПОКЛАДИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

розжо́вувати / розжува́ти і в рот (до ро́та, в ро́та) кла́сти / покла́сти (положи́ти) кому.

Дуже докладно, до найдрібніших деталей пояснювати; допомагати осмислити що-небудь. Приклади

розжува́ти і́стину. Як гіркувату ягідку грудневої калини, розжувавши цю істину, сядьмо, товаришу читачу, рядком, поговорімо ладком (О. Ільченко)
Так ото я Кириловому сину й кажу: А тоді, хлопче, бери цабе, цабе… Збоку будуть вербички. За вербами левада… Словом, хлопцеві розжував і в рота поклав. Збилося хлоп'я з дороги (О. Ковінька)
[Дранко:] Я ні, я зовсім не догадливий! [Кукса:] А мені розжуйте і в рот положіть, то я й тоді не догадаюсь (М. Кропивницький)
— Воно й так зрозуміло,— образився Сафат, якому здалося, що йому розжовують і до рота кладуть (Ю. Яновський)

покла́сти о́ко.

Виявити свою увагу, симпатії до кого-небудь. Приклади

Бо де ж є такий чоловік у Яблунівці, щоб на вродливу жінку, та не поклав свого ока (Є. Гуцало)
Та й Фанас раніше за інших.. поклав око на Бурлаївну, підбивав клинці, вторував свою стежку до грушки над балкою (М. Рудь)

Намагатися привласнити що-небудь. Приклади

Губернатор поклав око на чуже зерно (З газети)

кла́сти / покла́сти край чому.

Припиняти що-небудь. Приклади

— Так далі не можна,— вголос сказав Василь.— Треба цьому покласти край (О. Донченко)
Нескінченній балаканині.. кладе край командир (П. Панч)

покла́сти в се́рці (до се́рця).

Запам'ятати що-небудь. Приклади

Ті малі кияни, які гасають на роликових самокатах київськими вулицями, нехай замисляться і покладуть до серця імена двох своїх товаришів, яким було разом не більше, ніж півтора десятка років (Ю. Яновський)

покла́сти осно́ву чому.

Створити те, що є вихідним, початковим, основним для чого-небудь. Приклади

Саме І. І. Срезневський поклав основу історичному вивченню російської мови в її зв'язку з іншими слов'янськими мовами, насамперед з українською і білоруською (З журналу)

як (коли́) покладу́ть на ла́ву.

Як помре хто-небудь. Приклади

[Майстер:] Що ж тепер? Лежатимеш?.. [Дудар:] Га? Я лежатиму? (Підводиться). [Голос:] Мабуть, як на лаву покладуть, аж тоді… (І. Микитенко)

кла́сти (вклада́ти і т.ін.) / покла́сти (вкла́сти і т.ін.) в домови́ну (у моги́лу і т.ін.) кого.

Призводити кого-небудь до смерті. Приклади

пха́ти в домови́ну. Трагедія Харитини виникла на соціальному ґрунті. Ми бачимо невидиму руку Цокуля, яка пхає наймичку в домовину (Життя К.-Карого)
— Ти хочеш, щоб рана й тебе в гроб положила? — сердито сказав Потреба (І. Микитенко)
— Приятелю мій, Кондрате Іванович! Роби, що знаєш, тільки не погуби мого дитяти! не положи мене живого у яму! (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Коли ти… ще покладеш мені дитя в нецьки, то я тебе в домовину вкладу! (М. Стельмах)
Жаль і батька, жаль і матір, І вірну дружину, Молодую, веселую, класти в домовину (Т. Шевченко)
Голод та холод та ще важкі хвороби безсердечно клали людей у могилу (Ю. Збанацький)

кла́сти / покла́сти зу́би на поли́цю (на ми́сник).

Голодувати. Приклади

зу́би на клино́к. Козу зарізав,. .м'ясо з'їмо, а тоді зуби на клинок (Р. Іваничук)
хоч зу́би клади́ на поли́цю. Іще раз вона спече коржі, а тоді хоч зуби клади на полицю (С. Чорнобривець)
Що те панське жалування: сьогодні воно сяк-так годує тебе, а завтра, схоче пан, і покладеш зуби на полицю… (М. Стельмах)
Там [у степу], коли зародить, то возами ту пшеницю возять, але вже коли й недорід ущелепкається… отоді вже, чоловіче добрий, клади зуби на полицю (Ю. Збанацький)

і ла́пки покла́сти.

Утратити пильність, необачно довіритися кому-небудь. Приклади

[Василина:] Не роби так, як, буває, інші, що тільки парубок моргне їй, вона вже й лапки покладе (С. Васильченко)
Держав [Шовкун] тепер цілий повіт у своїх руках, заправляючи ним по своїй хіті, замість недалекого й ледачого предводительського синка. Той і лапки поклав: роби, мов, що хоч, що знаєш! (Панас Мирний)

покла́сти поча́ток.

Виявитися, стати зачинателем у чому-небудь. Приклади

Зводячи стіни першого добротного будинку на центральній вулиці, Свирид Карпович поклав початок у відбудові рідного села, поруйнованого фашистами (З газети)
Політ Юрія Гагаріна у квітні 1961 року поклав початок практичному освоєнню людиною космічного простору (З газети)

кла́сти / покла́сти життя́ (живі́т).

Гинути, вмирати, захищаючи, відстоюючи кого-, що-небудь. Приклади

Боярин Семен Олуєвич підніс руку з мечем, і галас ущух.— Клянуся живіт покласти за князя Данила (А. Хижняк)
[Ряженко:] Погиб мій близький сусіда, Гнат Чорнобривець, погибли й ваші сусіди, люди добрі. За наше всенародне життя вони своє життя поклали (І. Микитенко)
Грізний баритонний голос його набирав сили, — Тоді ще й про таких, як ми, згадаєте. Що життя клали (О. Гончар)

кла́сти / покла́сти го́лову (ду́шу) за кого--що і без додатка.

Гинути, вмирати в боротьбі, на війні і т.ін. Приклади

Я тільки прагну швидше могили. А колись… Боже… Невже минуло? Бажав покласти за других душу… (П. Грабовський)
— Боронь Боже, затягнеться ця бійка [війна], то ще й нашим дітям доведеться класти голови…— журно мовила Уляна Григорівна (С. Добровольський)
Горіли ті прапорщики в пеклі війни тисячами, горіли, як солома, разом зі своїми взводами, самі не знаючи толком за віщо довелося їм покласти свої голови (О. Левада)

кла́сти / покла́сти (положи́ти, розкла́сти) на му́зику (на но́ти).

Писати музичний твір на який-небудь текст. Приклади

поло́жено на го́лос. Ліричні вірші Франка.. Деякі з них справді положено на голос Лисенком (М. Коцюбинський)
Та й купер'яни ніби вже живуть лише у пісні, що розклав на ноти Лисенко (М. Рильський)
Були ці пісні у пам'яті, поки пощастило стрінути пана Е. Мертке, що оце тепер положив їх на ноти (Марко Вовчок)
— Я, голубчику, вчений, бачиш, усякі пісні записую, на ноти, значить, кладу (М. Стельмах)
Дещо з своїх вражень вона пробувала навіть покласти на музику (М. Олійник)

зложи́ти (покла́сти) життя́ за кого--що і без додатка.

Загинути, борючись за кого-, що-небудь, захищаючи когось, щось. Приклади

[Ряженко:] За наше всенародне життя вони своє життя поклали (І. Микитенко)
Я непокриту голову свою схиляю низько.— Спіть, мої герої, ви полягли в кривавому бою, зложили ви життя своє недаром (І. Гончаренко)

кла́сти / покла́сти під сукно́.

Відкладати розв'язання якої-небудь справи на невизначений термін. Приклади

[Галушка:] Писав я вже про це в район, але там поклали під сукно в канцелярії (О. Корнійчук)

кла́сти / покла́сти на папі́р.

Писати, записувати що-небудь. Приклади

Ти можеш душу вилити в рядках, Жагучу мрію на папір покласти (Л. Дмитерко)
— Правду мовиш, кум мій нічого сам на папір не клав; але були добрі люди, що, вислухавши було його казання або співання., записували (Українські поети-романтики..)

тільки док. покла́сти на папі́р. Нанести на папір зображення чого-небудь; намалювати щось. Приклади

Мені хочеться покласти сю картину на папір і знов придивитись до неї ближче (Леся Українка)

відда́ти (покла́сти) / віддава́ти (поклада́ти) [свою́] ду́шу.

Щиро полюбити кого-небудь. Приклади

відда́ти і се́рце і ду́шу. [Маруся:] Орел, а не парубок! Раз тільки я учула його закохану розмову, і стерялась: і серце і душу йому віддала (М. Кропивницький)
І оддав свою душу тривожну я тобі, Лейяніта моя (В. Сосюра)

Померти. Приклади

А то щось їй заманулося з канави напитися. Хлепнула й тут же душу віддала (З газети)
Вдома, перед тим як приїхала швидка допомога, дихав батько, мов захеканий, руки похололи, очі стали порожні — от-от душу віддасть (Ю. Шовкопляс)

кому, чому. Витратити всю силу, всю енергію. Приклади

— Трактористи душу віддають роботі (П. Автомонов)
відда́ти се́рце і ду́шу. Сей змінив на домівку і шану і владу, Щоб знайти біля комина тишу й пораду. Він сім'ї своїй серце і душу оддав, Та й незчувся, як рідне за рідним сховав (Я. Щоголів)
Почувши про підпільну групу, Володя щиро радів, ладен був віддати організації всю душу (В. Козаченко)

за кого--що, заради кого--чого. Пожертвувати собою чи бути готовим померти заради кого-, чого-небудь. Приклади

Покохав Андрій Семена, як рідного брата, як батька, як неньку… Душу свою готов за нього покласти (М. Коцюбинський)
[Хвора:] Ніхто не має більшої любові, Як той, хто душу поклада за друзів (Леся Українка)
— Стережись, Василино! Колись згадаєш мої слова. Я ж тебе люблю й ладен за тебе душу оддати (І. Нечуй-Левицький)
Заради подруги душу ладна віддати [Надія] (Я. Баш)
— Жінка моя… Не думав я… ледащо… А проте — люблю її… душу свою віддав би за неї! (Панас Мирний)

ки́дати (кла́сти) / ки́нути (покла́сти) на зуб (на зу́би).

Їсти, з'їдати. Приклади

— От матінку маю,— скаржився Денис, мотузуючи торбу.— Де що в хазяйстві найласіше — зараз же кида собі на зуби (Григорій Тютюнник)

покла́сти на [оби́дві] лопа́тки кого.

Перемогти в дискусії, полеміці, суперечці кого-небудь. Приклади

Після натяку Башкуєва він просто не знав, що говорити, почуваючи, що його поклали на обидві лопатки (С. Добровольський)

кла́сти / покла́сти тру́пом кого і без додатка.

Убивати, нищити. Приклади

Курінний лежав тепер у снігу непорушно і здалеку гукав жандармам, підриваючи їх до атаки. Жандарми не наважувалися. Мабуть, добре розуміли, що поки добіжать, прикордонник покладе їх трупом (П. Загребельний)
Умить вибігло двоє других з двох ворожих таборів і обох на місці трупом поклали (Н. Кобринський)
Тільки воля в них міцна Десь напасти, трупом класти, Грабувати, мордувати. (І. Франко)

[і] на зуб ні́чого покла́сти кому, у кого.

Хто-небудь зовсім не має продуктів харчування. Приклади

Заробітчани довго мовчали. Лук'ян, худий, сірий, злий, сказав: — Ви собі дома, може, хоч який сухар маєте, а нам і на зуб нічого покласти (П. Панч)

кла́сти / покла́сти під соки́ру.

Рубати, вирубувати що-небудь. Приклади

Лежить він [ліс] на межі трьох сіл, і жодне з них не милує його: кладе під сокиру (М. Стельмах)

наклада́ти (кла́сти) / накла́сти (покла́сти) тавро́ (клеймо́, печа́ть, знак, відби́ток) на кого--що і без додатка.

Впливати, діяти на кого-, що-небудь, позначатися на комусь--чомусь. Приклади

Дитинство наклало відбиток на всю творчість О. Довженка (З журналу)
На вигляд їй років за тридцять. І час поклав уже своє тавро: втома в очах і ледве помітні зморшки в куточках різко окресленого рота (А. Головко)
Роки в тюрмах та колоніях наклали свою печать на Кесаря уже, мабуть, незмивну (З газети)
Все знову нагадало про себе: і холодна клуня, і вартовий за дверима, і смерть, що вже наклала свій знак на пожовтіле обличчя льотчика (Ю. Бедзик)
Звичайно ж, тінь десятків літ боротьби наклала своє тавро і на вдачу, і на зовнішність (Іван Ле)
Казенна обмеженість науки та крайній клерикалізм кладуть видиме клеймо на молодих людей (Леся Українка)

покла́сти край.

Покінчити з чимось, дійти до якого-небудь висновку; вирішити. Приклади

Андрій вирішив рятувати свою душу, що не знала спокою, й якось з тим Донцем покласти край (І. Багряний)

кла́сти / покла́сти го́лову [на пла́ху].

З повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь, запевняючи когось, стверджувати щось. Приклади

При мені привезено було в Львів 8 т[исяч] рублів.. Але я голову кладу, коли Львівська типографія, котру мені показано в 1876 р., варта й 1/2 тих грошей (М. Драгоманов)
— Такого батальйону, як наш, ніде нема. Кладу голову на плаху, що нема… (В. Кучер)

Нести відповідальність за кого-, що-небудь. Приклади

— Можете тепер сказати точно: син!..— А якщо — дочка?..— Тоді… вину складете на мене.. Я вгадував, мені й голову на плаху класти (І. Рябокляч)

покла́сти ру́ку на се́рце.

Щиро, відверто. Приклади

Поклавши руку на серце, давайте відразу скажемо, що виступ цей мав у собі від Дмитра Череди хіба що темперамент і стрімливість у читанні (П. Загребельний)

зложи́ти (покла́сти) го́лову за що і без додатка.

Загинути в боротьбі. Приклади

Рідне мені все, що українське, і я готовий покласти голову за свій народ, за його звичаї (Р. Іваничук)
Було полковник так Лубенський Колись к Полтаві полк веде, Під земляні Полтавські вали (Де шведи голови поклали) (І. Котляревський)
Недарма голови зложили брати мої серед полів (І. Гончаренко)
Та нерівні сили були. Не один славний легінь голову за волю зложив (Легенди та перекази)

нести́ (кла́сти і т.ін.) / принести́ (покла́сти і т.ін.) що на вівта́р чого, уроч.

Жертвувати чим-небудь, самовіддано працювати в ім'я чогось. Приклади

У серці народнім не стихають біль і туга за синами й дочками, що поклали своє життя на вівтар Вітчизни в ім'я великої Перемоги (З газети)
Звання присвоєне промисловцеві Гаврошу Клумакі, який поклав так багато сил на вівтар вітчизни (С. Скляренко)
Сорок літ, все життя, тіло й душу свою несла.. [артистка] на вівтар того, що так безмежно любила (Остап Вишня)