НАГОВОРИТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[наговори́тие]
Інфінітив | [наговори́тие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [наговоур’і́м], [наговоур’і́мо] | |
2 особа | [наговори́], [наговори́но] | [наговоур’і́т`] |
Майбутній час | ||
1 особа | [наговоур’у́] | [нагово́рием], [нагово́риемо] |
2 особа | [нагово́риеш] | [нагово́риетеи] |
3 особа | [нагово́риет`] | [нагово́р’ат`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [наговори́ў] | [наговори́лие] |
жін. р. | [наговори́ла] | |
сер. р. | [наговори́ло] | |
Безособова форма | ||
[нагово́реино] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.