НАГОВОРИТИ — СЛОВОЗМІНА
наговори́ти
| Інфінітив | наговори́ти | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наговорі́м, наговорі́мо | |
| 2 особа | наговори́, наговори́-но | наговорі́ть |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | наговорю́ | нагово́рим, нагово́римо |
| 2 особа | нагово́риш | нагово́рите |
| 3 особа | нагово́рить | нагово́рять |
| Минулий час | ||
| чол. р. | наговори́в | наговори́ли |
| жін. р. | наговори́ла | |
| сер. р. | наговори́ло | |
| Безособова форма | ||
| нагово́рено | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.