НАБУВАТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[набува́тие] ставати власником чогось, когось
Інфінітив | [набува́тие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [набува́ймо] | |
2 особа | [набува́й], [набува́йно] | [набува́йтеи] |
Майбутній час | ||
1 особа | [набува́тиему] | [набува́тиемеим], [набува́тиемеимо] |
2 особа | [набува́тиемеиш] | [набува́тиемеитеи] |
3 особа | [набува́тиемеи] | [набува́тиемут`] |
Теперішній час | ||
1 особа | [набува́йу] | [набува́йеим], [набува́йеимо] |
2 особа | [набува́йеиш] | [набува́йеитеи] |
3 особа | [набува́йеи] | [набува́йут`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [набува́ў] | [набува́лие] |
жін. р. | [набува́ла] | |
сер. р. | [набува́ло] |
[набува́тие] взувати
Інфінітив | [набува́тие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [набува́ймо] | |
2 особа | [набува́й], [набува́йно] | [набува́йтеи] |
Майбутній час | ||
1 особа | [набува́тиему] | [набува́тиемеим], [набува́тиемеимо] |
2 особа | [набува́тиемеиш] | [набува́тиемеитеи] |
3 особа | [набува́тиемеи] | [набува́тиемут`] |
Теперішній час | ||
1 особа | [набува́йу] | [набува́йеим], [набува́йеимо] |
2 особа | [набува́йеиш] | [набува́йеитеи] |
3 особа | [набува́йеи] | [набува́йут`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [набува́ў] | [набува́лие] |
жін. р. | [набува́ла] | |
сер. р. | [набува́ло] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.