НАБУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

набува́ти «назувати»

результат контамінації форм [обува́ти] і назува́ти (морфологічного перерозкладу форми об-уватио-бувати з приєднанням префіксального б- до кореня і осмисленням початкової частини префікса об- як цілого префікса о- та наступної зміни цього о- префіксом на-);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
обува́ти (морфологічного перерозкладу форми об-уватио-бувати з приєднанням префіксального б- до кореня і осмисленням початкової частини префікса об- як цілого префікса о- та наступної зміни цього о- префіксом на-) українська
назува́ти українська

набу́ти «придбати»

своєрідне похідне утворення від дієслова бу́ти, паралельне до нажи́ти від жи́ти, властиве, головним чином, західнослов’янським мовам і, очевидно, запозичене в українську й білоруську з польської;
пор. більш закономірне утворення з тим самим значенням від основи фактитива baviti до byti у південнослов’янських мовах: болг. наба́вя «придбаю», м. набави «придбає», схв. нàбавити «придбати», слн. nabáviti «тс.»;
пор. також збереження більш закономірного значення у р. [набыть] «прибути, збільшитися, примножитися; приєднатися до інших»;
бр. набыць «придбати», п. nabyć, ч. nabýti, вл. Nabyć, нл. nabyś «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

набува́льник
набува́ти
набува́ч
набу́ток «костюм»
набуття́
Етимологічні відповідники

Слово Мова
набы́ць «придбати» білоруська
наба́вя «придбаю» болгарська
nabyć верхньолужицька
набави «придбає» македонська
nabyś «тс.» нижньолужицька
nabyć польська
набы́ть «прибути, збільшитися, примножитися; приєднатися до інших» російська
нàбавити «придбати» сербохорватська
nabáviti «тс.» словенська
бу́ти українська
нажи́ти українська
жи́ти українська
nabýti чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України