КЛЮЧУ — ТРАНСКРИПЦІЯ
ЗМІСТ
[кл`уч] знаряддя; засіб для розуміння; найважливіший пункт; вимикач у телеграфному апараті; знак на початку нотного рядка; ряд однорідних предметів або живих істот, які рухаються один за одним, утворюючи кут
| відмінок | однина | множина |
| називний | [кл`уч] | [кл`уч’і́] |
| родовий | [кл`уча́] | [кл`уч’і́ў] |
| давальний | [кл`уче́в’і], [кл`учу́] | [кл`уча́м] |
| знахідний | [кл`уч] | [кл`уч’і́] |
| орудний | [кл`уче́м] | [кл`уча́мие] |
| місцевий | [кл`учу́], [кл`уч’і́] | [кл`уча́х] |
| кличний | [кл`у́чу] | [кл`уч’і́] |
[кл`уч] джерело
| відмінок | однина | множина |
| називний | [кл`уч] | [кл`уч’і́] |
| родовий | [кл`уча́] | [кл`уч’і́ў] |
| давальний | [кл`уче́в’і], [кл`учу́] | [кл`уча́м] |
| знахідний | [кл`уч] | [кл`уч’і́] |
| орудний | [кл`уче́м] | [кл`уча́мие] |
| місцевий | [кл`учу́], [кл`уч’і́] | [кл`уча́х] |
| кличний | [кл`у́чу] | [кл`уч’і́] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.