КЛЮЧУ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
лото́ (вид гри)
запозичено з італійської мови, можливо, через посередництво французької (фр. loto) i російської;
іт. lotto, як і фр. lot «жереб», походить від франк. *hlot (гот. hlauts) «жереб, успадкування», спорідненого з дісл. hlautr «жереб; частина; жертва», hlaut «кров жертви», шв. lott «частка землі», дат. lod «жереб; доля», двн. hlōӡ, lōz, свн. lōӡ, нвн. Los «тс.», далі з лит. kliū́ti «зачепитися», псл. *ključь, укр. ключ;
р. лото́, бр. лато́, п. lotto, ч. слц. вл. loto, болг. ло́то, схв. лȍто, слн. lóto;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лато́ | білоруська |
| ло́то | болгарська |
| loto | верхньолужицька |
| hlauts | готська |
| hlōӡ | давньоверхньонімецька |
| lōz | давньоверхньонімецька |
| hlautr «жереб; частина; жертва» | давньоісландська |
| hlaut «кров жертви» | давньоісландська |
| lod «жереб; доля» | датська |
| lotto | італійська |
| kliū́ti «зачепитися» | литовська |
| Los «тс.» | нововерхньонімецька |
| lotto | польська |
| *ključь | праслов’янська |
| лото́ | російська |
| лȍто | сербохорватська |
| lōӡ | середньоверхньнімецька |
| loto | словацька |
| lóto | словенська |
| ключ | українська |
| *hlot «жереб, успадкування» (гот. hlauts) | франкська |
| loto | французька |
| lot «жереб» | французька |
| loto | чеська |
| lott «частка землі» | шведська |
льос «жереб; доля Ж; удача Me; щастя, удача МСБГ»
свн. lōӡ (нвн. Los) «тс.» походить від двн. (h)lōӡ (hluӡ) «жереб; кидання жереба; поділ спадщини», спорідненого з гот. hlauts «жереб; спадщина», дісл. hlaut «жереб; частина, що йде в жертву богам; кров жертви», дфриз. дангл. hlot «доля», дісл. hlutr «жереб, частина», далі з лит. kliudýti «причіпляти», kliúti «зачепитися», псл. kljuka, ključь, укр. ключ;
через посередництво польської мови запозичено з середньоверхньонімецької;
бр. лёс «хід подій, збіг обставин; доля», п. ч. los «доля; жереб», слц. вл. lós, м. лоз, схв. лȏз «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
льосува́ти
«кидати жереб, розігрувати в лотерею Ж; тягнути жеребок МСБГ»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лёс «хід подій, збіг обставин; доля» | білоруська |
| lós | верхньолужицька |
| hlauts «жереб; спадщина» | готська |
| hlot «доля» | давньоанглійська |
| (h)lōӡ | давньоверхньонімецька |
| hluӡ | давньоверхньонімецька |
| hlaut «жереб; частина, що йде в жертву богам; кров жертви» | давньоісландська |
| hlutr «жереб, частина» | давньоісландська |
| hlot «доля» | давньофризька |
| kliudýti «причіпляти» | литовська |
| kliúti «зачепитися» | литовська |
| лоз | македонська |
| Los | нововерхньонімецька |
| los «доля; жереб» | польська |
| kljuka | праслов’янська |
| ključь | праслов’янська |
| лȏз «тс.» | сербохорватська |
| lōӡ «тс.» (нвн. Los) | середньоверхньнімецька |
| lós | словацька |
| ключ | українська |
| los «доля; жереб» | чеська |
слю́сар
через польське посередництво запозичено з німецької мови;
свн. sloӡӡer, нвн. Schlósser «слюсар» є похідним від Schloss «замок», пов’язаного з schlieβen «замикати, запирати», двн. slioӡan, свн. slieӡen «тс.», двн. свн. skliuz-, пгерм. *sklūd- «тс.», спорідненими з лат. claudo «замикаю», clāvis «засув, ключ», гр. ϰλείς «тс.», псл. kljukati «клювати, рубати», kljuka «закривлений дрюк, крюк», укр. клю́кати «клювати», ключ;
р. сле́сарь «слюсар», бр. сле́сар, п. ślusarz, [ślósarz] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
слюса́рка
«слюсарське ремесло, професія»
слюса́рний
слюса́рня
слю́са́рство
слю́са́рський
слюсарюва́ти
шлю́сар
шлюса́рка
«тс.»
шлюса́рство
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сле́сар | білоруська |
| ϰλείς «тс.» | грецька |
| slioӡan | давньоверхньонімецька |
| skliuz- | давньоверхньонімецька |
| claudo «замикаю» | латинська |
| clāvis «засув, ключ» | латинська |
| Schlósser «слюсар» | нововерхньонімецька |
| Schloss «замок» | нововерхньонімецька |
| schlieβen «замикати, запирати» | нововерхньонімецька |
| ślusarz | польська |
| ślósarz «тс.» | польська |
| *sklūd- «тс.» | прагерманська |
| kljukati «клювати, рубати» | праслов’янська |
| kljuka «закривлений дрюк, крюк» | праслов’янська |
| сле́сарь «слюсар» | російська |
| sloӡӡer | середньоверхньнімецька |
| slieӡen «тс.» | середньоверхньнімецька |
| skliuz- | середньоверхньнімецька |
| клю́кати «клювати» | українська |
| ключ | українська |
інклюз «чарівні гроші, що завжди повертаються до свого володаря»
п. inkluz, inkluza [Jankluz, Angluz] «предмет, у якому, нібито, сидить дух, що приносить щастя; чародійні гроші» походить від лат. inclūsus «замкнутий», пов’язаного з includo «закриваю, оточую, вміщую», утвореним з префікса in- «в-, на-, при-» і дієслова claudo «закриваю, вміщую», спорідненого з псл. ključь, укр. ключ;
запозичення з польської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти
анталю́з
инклю́з
инсли́за
манклю́з
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| inclūsus «замкнутий» | латинська |
| includo «закриваю, оточую, вміщую» | латинська |
| in- «в-, на-, при-» | латинська |
| claudo «закриваю, вміщую» | латинська |
| inkluz | польська |
| Jankluz «предмет, у якому, нібито, сидить дух, що приносить щастя; чародійні гроші» | польська |
| Angluz «предмет, у якому, нібито, сидить дух, що приносить щастя; чародійні гроші» | польська |
| inkluza | польська |
| ključь | праслов’янська |
| ключ | українська |
кла́віш
через польське посередництво запозичено з латинської мови;
лат. clāvis «ключ (у т. ч. до органної труби); клавіш» пов’язане з clāvus «цвях», claudo «замикаю» і разом з ними споріднене з гр. κλείς «ключ», κλείω «замикаю», дірл. clō «цвях», clōim «перемагаю», псл. ključь, укр. ключ;
р. кла́виш, кла́виша, бр. кла́віш, кла́віша, п. klawisz, ч. kláves, klávesa, слц. kláves, болг. кла́виш, м. клавиш;
Фонетичні та словотвірні варіанти
клавіату́ра
кла́віша
кла́вуши
«клавіші в лірі»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кла́віш | білоруська |
| кла́віша | білоруська |
| клави́ш | болгарська |
| κλείς «ключ» | грецька |
| κλείω «замикаю» | грецька |
| clō «цвях» | давньоірландська |
| clōim «перемагаю» | давньоірландська |
| clāvis «ключ (у т. ч. до органної труби); клавіш» | латинська |
| clāvus «цвях» | латинська |
| claudo «замикаю» | латинська |
| клавиш | македонська |
| klawisz | польська |
| ključь | праслов’янська |
| кла́виш | російська |
| кла́виша | російська |
| kláves | словацька |
| ключ | українська |
| kláves | чеська |
| klávesa | чеська |
клю́кати «клювати»
пов’язання з нвн. Krücke «милиця» (Machek ESJČ 256) викликає сумнів;
іє. *(s)kleu- : *klau- «гак, крюк, ковінька; зачепити; заперти, замкнути»;
псл. kljukati «клювати; рубати», kljuka «закривлений дрюк, крюк»;
споріднене з лит. kliuti «зависнути, зачепитися», лтс. klaût «нахиляти, нагинати», лат. clāvis «ключ; дрюк; засув», сlāvus «гвіздок», гр. κλείς «засув, ключ», κλείω «запираю, засуваю», дірл. clō «гвіздок», а також н. Schlüssel «ключ», двн. slioƷban «запирати»;
р. [клюка́ть] «ходити з палицею, кульгати», [клю́чить] «тс.», клюка́ «ломака, ковінька», п. kluka «дрюк з гаком, ключ у колодязі», ч. klika «клямка; ковінька», слц. kl’uka «корба, клямка, гак», вл. kluka «закривлення, гак», полаб. kl’áukə «penis», болг. клю́ка «плітка; інтрига», схв. [кљука] «гак; закривлений, роздвоєний дрюк», слн. kljúka «гак; закривлений дрюк; засув»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
виключа́ти
ви́ключний
заключний
клюк
«дерев’яний гак, дерев’яний гвіздок; вид дитячої гри Я; відлога Л Черк»
клю́ка
«ломака з сучком, ковінька»
клюка́стий
клю́ква
«лата на даху, кроква»
клю́цати
«рубати»
ключ
клю́ча
«дерев’яний гак»
ключа́р
клю́че
«крокви, скріплені попарно»
ключи́на
«жердина, лата, кроква Л»
ключи́ння
«жердини на даху»
(зб.)
ключи́тися
«проростати, пускати пагони»
клю́читися
«трапитися»
ключи́ця
ключівни́к
«мотузка на гаку, забитому в стелю, для навішування шкіри»
клю́чка
ключкува́ти
«метати петлі»
ключник
наклю́чистий
«згорблений»
підключи́ти
приключи́тися
при́ключка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| клю́ка «плітка; інтрига» | болгарська |
| kluka «закривлення, гак» | верхньолужицька |
| κλείς «засув, ключ» | грецька |
| κλείω «запираю, засуваю» | грецька |
| slioƷan «запирати» | давньоверхньонімецька |
| clō «гвіздок» | давньоірландська |
| *(s)kleu- «гак, крюк, ковінька; зачепити; заперти, замкнути» | індоєвропейська |
| *klau- | індоєвропейська |
| clāvis «ключ; дрюк; засув» | латинська |
| сlāvus «гвіздок» | латинська |
| kaût «нахиляти, нагинати» | латиська |
| kliūˊti «зависнути, зачепитися» | литовська |
| Schlüssel «ключ» | німецька |
| Krücke «милиця» | нововерхньонімецька |
| kl'áu̯kə «penis» | полабська |
| kluka «дрюк з гаком, ключ у колодязі» | польська |
| kljukati «клювати; рубати» | праслов’янська |
| kljuka «закривлений дрюк, крюк» | праслов’янська |
| клюка́ть «ходити з палицею, кульгати» | російська |
| клю́чить «тс.» | російська |
| клюка́ «ломака, ковінька» | російська |
| кљy̏ка «гак; закривлений, роздвоєний дрюк» | сербохорватська |
| kl'uka «корба, клямка, гак» | словацька |
| kljúka «гак; закривлений дрюк; засув» | словенська |
| klika «клямка; ковінька» | чеська |
клю́чик «первоцвіт, Primula L.» (бот.)
очевидно, похідне від ключ;
мотивація назви неясна;
бр. клю́чыкі «тс.», п. kluczyk «Primula officinalis Hill.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| клю́чыкі «тс.» | білоруська |
| kluczyk «Primula officinalis Hill.» | польська |
| ключ | українська |
кля́уза «наклеп»
через польське посередництво запозичено з латинської мови;
слат. clausa «закінчення (наприклад, урядових оголошень), кінцева формула» пов’язане з claudo «замикаю», clavis «ключ, засув», спорідненими з псл. ključь, укр. ключ;
р. кля́уза, бр. кля́ўза, п. klauza «клаузула (застереження у юридичному документі)», болг. кла́уза «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кля́узник
кля́узництво
кля́узничати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кля́ўза | білоруська |
| кла́уза «тс.» | болгарська |
| klauza «клаузула (застереження у юридичному документі)» | польська |
| ključь | праслов’янська |
| кля́уза | російська |
| clausa «закінчення (наприклад, урядових оголошень), кінцева формула» | середньолатинська |
| claudo «замикаю» | середньолатинська |
| clavis «ключ, засув» | середньолатинська |
| ключ | українська |
кля́штор «(католицький) монастир»
через німецьке (а в східнослов’янських мовах ще й через польське) посередництво запозичено з латинської мови;
свн. klōster «монастир» (нвн. Kloster «тс.») походить від слат. clostrum, лат. claustrum «замок, твердиня, монастир», пов’язаного з claudo «замикаю, засуваю, огороджую», спорідненим з псл. ključь, укр. ключ;
р. [кля́што́р], бр. кля́штар «тс.», п. klasztor «монастир», ч. klášter, слц. kláštor, вл. klóštr, нл. kloštaŕ, схв. [klȍštar], слн. klóšter «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кля́штар «тс.» | білоруська |
| klóštr | верхньолужицька |
| claustrum «замок, твердиня, монастир» | латинська |
| claudo «замикаю, засуваю, огороджую» | латинська |
| kloštaŕ | нижньолужицька |
| Kloster | нововерхньонімецька |
| klasztor «монастир» | польська |
| ključь | праслов’янська |
| кля́што́р | російська |
| klȍštar | сербохорватська |
| klōster «монастир» (нвн. Kloster «тс.») | середньоверхньнімецька |
| clostrum | середньолатинська |
| kláštor | словацька |
| klóšter «тс.» | словенська |
| ключ | українська |
| klášter | чеська |
уклю́чина «гніздо для весла»
похідне утворення від [клю́ка] «ломака з сучком, ковінька» або [клю́ча] «дерев’яний гак», [ключи́на] «жердина, лата, кроква» Л;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| клю́ка «ломака з сучком, ковінька» | українська |
| клю́ча «дерев’яний гак» | українська |
| ключи́на «жердина, лата, кроква» | українська |
ширококля́вий «з lātus clāvus (широкою пурпуровою смугою на туніці, -- про римських сенаторів)»
напівкалька лат. lātĭclāvius «той, що має широку пурпурову смугу (ознаку сенатора) на туніці», складного слова, утвореного зі словосполучення lātus clāvus «широка смуга», де іменник clāvus «пурпурова смуга на туніці» походить від дієслова claudō «замикаю; загороджую», спорідненого з псл. ključь, укр. ключ;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| lātĭclāvius «той, що має широку пурпурову смугу (ознаку сенатора) на туніці» | латинська |
| clāvus «широка смуга» | латинська |
| claudō «замикаю; загороджую» | латинська |
| lātus clāvus «широка смуга» | латинська |
| ključь | праслов’янська |
| ключ | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України