ЇХ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВОНИ́ їх (з прийм. до них, від них і т. ін.), займ. особ. 3 ос. мн.

Уживається на позначення предмета мовлення, вираженого іменником у множині до або після цього займенника. Приклади

Навіть старі хвалили Гущу. Вони ходили розпитать в нього, чи скоро буде нарізка. (М. Коцюбинський)
Запоріжці Софрон Подобайло і Павло Тримана стояли горді й пишні, як архістратиги або орли. На очах у них теж були сльози, але вони їх не помічали. (О. Довженко)

розм. Уживається для вираження пошани до однієї особи будь-якої статі. Приклади

Довгий і блідий швейцар .. прошепотів: Вони ще не встали... “Вони” – то був редактор. (М. Коцюбинський)
– Ех, Тимку, не знаєш ти дядька Мусія: вони в нас хитрі! (А. Головко)
– Це кричали вони! – сказав він, роблячи наголос на “вони”, і махнув рукою в Майїн бік. (М. Хвильовий)

тільки род. в., розм. Уживається у значенні присвійного займенника. Приклади

І на хвилях бурхливих їх душ У дні проби і міри Попадав він із ними [рабами] не раз У безодню зневіри. (І. Франко)
Їх пісні ідуть по людях, Всяк пісні ті переймає. (Леся Українка)
Нехай стрілою грудь пробита, нехай торощать далі мене їх золоті копита. (Б.-І. Антонич)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.