ЇХ — ЕТИМОЛОГІЯ

його́

псл. jego, jemu i т. д., форми непрямих відмінків вказівного (згодом особового) займенника *jь (*ja, *je) «той», збереженого в ролі кінцевого компонента займенників типу той (‹*tъ-jь), таки́й (‹*takъ-jь) і означених прикметникових форм типу бі́лий (‹*bělъ-jь);
споріднене з лит. jìs «він», jì «вона», лат. is, ea, id, гот. is, ita, дінд. ayám, iyám, idám «тс.»;
іє. *e-, ei-, і- «той, він»;
початкове н у формах ньо́го, ним, не́ю і под. походить із прийменників *ѵъn (в), *kъn (к), *sъn (з) і є результатом звукового перерозподілу прийменникових сполучень типу *sъn jego, *vъn jeji,*sъn jimь;
р. его́, бр. яго́, др. его, п. нл. jego, ч. слц. вл. jeho, болг. м. не́го, схв. њèга, слн. njéga, стсл. єгο;
Фонетичні та словотвірні варіанти

єго́
єму́
її́
їй
їм
їх
ї́хній
йому́
не́го
не́ї
не́ю
ним
ни́ми
них
ній
ньо́го
ньо́му
ню
ю
Етимологічні відповідники

Слово Мова
яго́ білоруська
не́го болгарська
jeho верхньолужицька
is готська
ita готська
ayám давньоіндійська
iyám давньоіндійська
idám «тс.» давньоіндійська
его давньоруська
*e- індоєвропейська
ei- індоєвропейська
і- «той, він» індоєвропейська
is латинська
ea латинська
id латинська
jìs «він» литовська
«вона» литовська
не́го македонська
jego нижньолужицька
jego польська
jego праслов’янська
*jь «той» (*ja, *je) праслов’янська
*tъ-jь (‹*tъ-jь) праслов’янська
*takъ-jь (‹*takъ-jь)(‹*bělъ-jь) праслов’янська
jemu праслов’янська
*ja праслов’янська
*je праслов’янська
*bělъ-jь праслов’янська
*ѵъn (в) праслов’янська
*vъn jeji праслов’янська
*sъn jimь праслов’янська
*kъn праслов’янська
*sъn jego праслов’янська
его́ російська
њèга сербохорватська
jeho словацька
njéga словенська
ѥгο старослов’янська
ньо́го українська
ним українська
не́ю українська
jeho чеська

він

псл. оnъ, ona, ono «той, та, те; він, вона, воно», що утворилися шляхом злиття синонімічних індоєвропейських часток *о- (пор. укр. отой, такий-о́, он-о́, онде-о́, ось-о́, їй відповідає лат. ев e-nim) i *-n- (пор. укр. ген);
споріднені з лит. anàs/ans «той, [він]», дінд. ав. ana- «цей», вірм. -n «той», гр. ἔνη (ἡμέρα) «на третій день, післязавтра», ἐκεĩνος/ κεĩνος/κηνος «той, отой» (утворено шляхом нанизування кількох вказівних займенників *ἐ-κε-ένος), хет. eni-, anni«той», двн. ëner, нвн. jener «тс.», пор. також лат. enim «саме, так» (з e-nim);
р. он, она́, оно́, о́ный «той», бр. ён, яна́, яно́, др. онъ «він, той», она «вона, та», оно «воно, те», п. ч. слц. on, ona, ono, вл. wón, wona, wono, нл. won, wona, wono «воно, он те», болг. он, она́, оно́, м. он, она, оно, схв. ȍн/ȏн, òна, òно, слн. òn, óna, óno/onȏ, стсл. онъ, она, оно;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вна
вни
вона́
вони́
воно́
ові́н
ову́н
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ana- «цей» авестійська
ён білоруська
он болгарська
wón верхньолужицька
wona верхньолужицька
wono верхньолужицька
-n «той» вірменська
ἔνη «на третій день, післязавтра» (ἡμέρα) грецька
ëner давньоверхньонімецька
ana- «цей» давньоіндійська
онъ «він, той» давньоруська
enim «саме, так» (з e-nim) латинська
anàs/ans «той, [він]» литовська
он македонська
won «воно, он те» нижньолужицька
wona «воно, он те» нижньолужицька
wono «воно, он те» нижньолужицька
jener «тс.» нововерхньонімецька
on польська
ona польська
ono польська
оnъ праслов’янська
он російська
ȍн сербохорватська
on словацька
ona словацька
ono словацька
òn словенська
óna словенська
óno/onȏ словенська
онъ старослов’янська
она́ українська
оно́ українська
о́ный «той» українська
яна́ українська
яно́ українська
она «вона, та» українська
оно «воно, те» українська
она́ українська
оно́ українська
она українська
оно українська
òна українська
òно українська
она українська
оно українська
eni- хетська
on чеська
ona чеська
ono чеська
ona ?
ono «той, та, те; він, вона, воно» ?
о- (пор. укр. отой, такий-о́, он-о́, онде-о́, ось-о́, їй відповідає лат. ев e-nim)(пор. укр. ген) ?
κεĩνος/κηνος «той, отой» (утворено шляхом нанизування кількох вказівних займенників *ἐ-κε-ένος) ?
anni «той» ?
також ?

неха́й

виведення форми наказового способу *nexaji від *nexovaji, *nexovati (Machek Studie 108; Holub–Kop. 242; Machek ESJČS 322) помилкове;
результат злиття виразу *не хай, букв. «не займай, не чіпай, залиш», що є формою 2 ос. одн. наказового способу від *не хати, [неха́ти] «не займати, не чіпати»;
р. [неха́й] «нехай; не займай, не чіпай», бр. няха́й «нехай», п. niechaj, niech, ч. nechat’, necht’, слц. nech, вл. njech, нл. njechaj, njech «тс.», полаб. nech «залиш»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

нех «нехай»
них
ня́га́й
няхай «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
няха́й «нехай» білоруська
njech верхньолужицька
njechaj «тс.» нижньолужицька
njech «тс.» нижньолужицька
nech «залиш» полабська
niechaj польська
niech польська
*nexaji праслов’янська
*nexovati праслов’янська
*nexovaji праслов’янська
неха́й «нехай; не займай, не чіпай» російська
nech словацька
*не хай українська
неха́ти «не займати, не чіпати» українська
nechat' чеська
necht' чеська

ним (ор. в. одн. займенника 3-ї ос.)

псл. nimь, njego, njemu, njejě, njeji, njejǫ як результат приєднання до форм jimь, jego і т. д. кінцевого n з прийменників *vъn, *kъn, *sъn (*sъn jimь › sъ njimь, *kъn jemu › kъ njemu і т. д.);
р. ним, него́, нему́, н¸м, ни́ми, них, не¸, ней, бр. ст. нимъ, него, др. нимь, него, нему, нихъ, неѣ, неи, нею, п. nim, niego, ч. ním, něho, слц. ním, neho, вл. nim, njeho, нл. njogo, болг. не́го (зн. в.), не́му, м. него (зн. в.), ним (дав. в. мн.), схв. њȗм, њèга, слн. njím, njȇga, стсл. нєго, нь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

не́ї
не́ю
ни́ми
них
ній
нім
ньо́го
ньо́му
ню
Етимологічні відповідники

Слово Мова
нимъ білоруська
него білоруська
не́го (зн. в.) болгарська
не́му болгарська
nim верхньолужицька
njeho верхньолужицька
нимь давньоруська
него давньоруська
нему давньоруська
нихъ давньоруська
неѣ давньоруська
неи давньоруська
нею давньоруська
него (зн. в.) македонська
ним (дав. в. мн.) македонська
njogo нижньолужицька
nim польська
niego польська
nimь праслов’янська
njego праслов’янська
njemu праслов’янська
njejě праслов’янська
njeji праслов’янська
*sъn jimь праслов’янська
*kъn jemu праслов’янська
*kъn праслов’янська
*sъn (*sъn jimь › sъ njimь, *kъn jemu › kъ njemu і т. д.) праслов’янська
njejǫ праслов’янська
jimь праслов’янська
jego праслов’янська
njejǫ праслов’янська
jimь праслов’янська
jego праслов’янська
*vъn праслов’янська
kъ njemu праслов’янська
njejǫ праслов’янська
jimь праслов’янська
jego праслов’янська
*vъn праслов’янська
ним російська
него́ російська
нему́ російська
нём російська
ни́ми російська
них російська
неё російська
ней російська
њȗм сербохорватська
њèга сербохорватська
ním словацька
neho словацька
njím словенська
njȇga словенська
нєго старослов’янська
нь старослов’янська
ním чеська
něho чеська

їд «отрута»

псл. *(j)ědъ‹ *(j)ēdъ пов’язане з (j)ěsti, (j)emь;
початкове ï, відповідне до я- в р. бр. яд, не зовсім ясне;
воно може бути результатом діалектного звуження ja ›ji у давнішій звуковій формі [яд] (пор. [чіс] час, [жі́ба] жа́ба);
але можливо, що в даному разі зберігається рефлексація давнього jě без зміни в ja, так само, як у дієслові ї́сти, їм (пор. р. [ëg] «отрута», др. ѣдъ, ч. jed, ст. jěd, вл. нл. jěd, схв. jȇd, стсл. ѣдъ, ѥдк, ѥдъ, «тс.»);
Фонетичні та словотвірні варіанти

їдови́тий «отруйний»
їдь «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
яд білоруська
jěd верхньолужицька
ѣдъ давньоруська
jěd нижньолужицька
*(j)ědъ (j)ěsti праслов’янська
*(j)ēdъ праслов’янська
яд російська
ëg російська
jȇd сербохорватська
ѣдъ старослов’янська
ѥдь старослов’янська
ѥдъ старослов’янська
яд (пор. [чіс] час, [жі́ба] жа́ба) українська
чіс українська
жі́ба українська
ї́сти українська
їм (пор. р. [ëg] «отрута», др. ѣдъ, ч. jed, ст. jěd, вл. нл. jěd, схв. jȇd, стсл. ѣдъ, ѥдк, ѥдъ, «тс.») українська
jed чеська
jěd чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України