ІМПЕРІЙ

Повна (військова і цивільна) влада римських магістратур; пізніше – територія, на яку поширювалася влада даної магістратури; в середні віки та в нові часи це поняття стало застосовуватися для позначення світової держави (звідси "імперіалізм").

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

ІМПЕ́РІЯ ї, ж.

Велика монархічна держава, на чолі якої стоїть імператор. Приклади

Протягом століть імператори Східної Римської імперії поширювали межі імперії й скорили мечем велику частину тогочасного світу. (С. Скляренко)
Османська імперія була провідною ісламською державою початку XX ст. у геополітичному, культурному та ідеологічному плані. (з наук.-попул. літ.)

Велика імперіалістична держава. Приклади

Причиною утворення Португальської імперії послужила обмеженість Португалії з усіх боків іспанськими королівствами й неможливість сухопутного територіального розширення в бік Європи. (з наук.-попул. літ.)

перен. Велика монополія, що здійснює контроль над усією галуззю промисловості, якою-небудь діяльністю. Приклади

У сучасному розумінні імперією можуть називати велику фінансову або промислову монополію. (з наук.-попул. літ.)
Основа промислової імперії відомого підприємця – металургія. (із журн.)
Бізнесмен наполегливо розбудовував власну нафтову імперію. (з газ.)

Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ)

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.