ІМПЕРІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
імпе́рія
запозичення з середньолатинської мови;
слат. imperium «царство; (ст.) наказ, веління; вища влада» пов’язане з дієсловом impero «наказую, володарюю, управляю», складеним з префікса in- (im-) «в-, на-» і дієслова paro «готую, збираю, накопичую», спорідненого з гр. πέρνημι (πιπρσκω) «продаю»;
р. болг. импе́рия, бр. імпе́рыя, п. imperium, ч. impérium, ст. imperie, слц. impérium, м. имперща, схв. мпēрија, мпēријум, слн. impêrij;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| імпе́рыя | білоруська |
| импе́рия | болгарська |
| πέρνημι «продаю» (πιπρ$σκω) | грецька |
| империjа | македонська |
| imperium | польська |
| ùмпēрија | сербохорватська |
| ùмпēријум | сербохорватська |
| imperium «царство; (ст.) наказ, веління; вища влада» | середньолатинська |
| impero «наказую, володарюю, управляю» | середньолатинська |
| in- «в-, на-» (im-) | середньолатинська |
| paro «готую, збираю, накопичую» | середньолатинська |
| impérium | словацька |
| impêrij | словенська |
| impérium | чеська |
| imperie | чеська |
| импе́рия | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України