ШТРИКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

кого, що, чим і без дод. Тикати чим-небудь; всувати що-небудь усередину чогось. Приклади

Усе знай позіха [сотник] та погляда на свого Пістряка .. та пальцем знай штрика то у лоб, то у ніс. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Дивимося,а в землі дірочка. – Це тут цвіркун живе, – догадався я та й почав штрикати паличкою в нірку. (Б. Грінченко)
Обличчя німця зробилося лютим, він ліз на Гаврила з автоматом, штрикав дулом. (Григорій Тютюнник)
– Йому добре дадуть ременя, – сказала мама, – теж дивись ти, електротехнік знайшовся, ножиці в штепселя штрикати. (В. Собко)
Тільки що почали [голова з понятими] шпичками штрикати вареники, .. аж уже писар біжить. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Згадавши, звідки чулося шарудіння, я почав штрикати солому вилами і незабаром відчув, що вила встромилися в щось тверде. (В. Минко)
Стражники ще з більшим завзяттям зачали шаблями штрикать стіни, довбать долівку, поколупали глину. (К. Гордієнко)
Взяв [менший брат] шило і став штрикать куди попало старшого брата, а той його. (Леся Українка)
Вони душили один одного, кусали, штрикали складаними ножиками. (О. Довженко)
Коли біжиш, треба не наступати на стерню, а бити по ній пальцями збоку, то не колотиметься. Але позрізуване лободиння чи будяки однаково штрикають. (Є. Гуцало)
* Образно. Не бачив [Сивоок] ні просторих дворів з білими дерев'яними будівлями, ні великих і маленьких дерев'яних церков, що штрикали ламаними пальцями своїх хрестів у неозори [неозорість] весняного неба. (П. Загребельний)

кого, чим і без дод., перен. Ображати когось колючими, неприємними зауваженнями; ущипливо дорікати кому-небудь. Приклади

Михайлик, не дошкуливши шабелькою, уже штрикав панну Смерть разючими римами. (О. Ільченко)
Гостра була на язик Казімірова жінка, так і штрикала його словами, мов голками. (І. Муратов)
Ці вигуки гострими швайками штрикали Коржа в серце. (С. Добровольський)

безос., перен., розм. Боліти (про відчуття гострого, різкого болю, кольки); колоти. Приклади

– Коли ж я недуж!.. І у груди коле, і в бік штрика. (Г. Квітка-Основ'яненко)
– Ото як пополола колись на вгороді, щось у мене у попереці тріснуло, а тепер коле та й коле, так і штрика! Ох! (Остап Вишня)

діал. Стрибати. Приклади

Через вориння штрикав хлопець і, згинаючися, біг у корчі. (Г. Хоткевич)
Я крізь плач його молю, аби штрикав на дуб. (Марко Черемшина)

ШТРИКА́ТИ