ШТРИКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

штри́ка́ти «колоти, тикати»

утворення, що виникло в результаті фонетичної видозміни дієслова [стри́ка́ти] «бризкати, прискати; колоти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́штрик «нешлюбна дитина, байстрюк»
на́штричка «кілок, вбиваний зверху, щоб продовжувати городити»
пі́дштрикень «проходження кінця кинутої палиці під тією, що лежить на землі в грі “вивертень”»
приштри́ка «те, чим приштрикують, приколюють»
приштри́кувати «приколювати»
штри́ґати «тс.»
штрик «вигук на означення штрикання»
штри́кавка
штри́калка «хірургічний інструмент, яким проколюють»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
стри́ка́ти «бризкати, прискати; колоти» українська

штри́кати «скакати»

пор. як семантичну паралель англ. sprit «проростати (про рослину); швидко бігти; розколювати»;
лексико-семантичний варіант до штри́ка́ти «колоти, тикати»;
р. [стрека́ть] «скакати, стрибати, поспішати», схв. штр̀кати се «дрочитися (про худобу)», штр̀кнути «кинутися бігти (як ужаленому)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

штрик «вигук на означення скакання»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
sprit «проростати (про рослину); швидко бігти; розколювати» англійська
стрека́ть «скакати, стрибати, поспішати» російська
штр̀кати се «дрочитися (про худобу)» сербохорватська
штр̀кнути «кинутися бігти (як ужаленому)» сербохорватська
штри́ка́ти «колоти, тикати» українська

стри́ка́ти «штрикати О; прискати Нед; стріляти (про біль у вухах, голові) Нед, Ме»

псл. strěkati «колоти», *stьr̥kati «прискати», як і пов’язане з ними чергуванням голосних stroka «ряд (проколотий)», не зовсім ясні;
можуть бути зіставлені з *(s)tьr̥kati, *(s)tьr̥čati «штовхати, колоти; стирчати»;
через іє. *stеr- зближуються також (у значенні «прискати») з псл. *stеrtі «простирати», *storna «сторона»;
як відповідник наводиться дангл. stregdan «розсипати»;
зближення з лит. strakùs «моторний, жвавий, упертий» (Mikl. EW 325) сумнівне;
є підстави припускати, що в розглянутому лексичному матеріалі в праслов’янській мові об’єдналися два різні етимологічні гнізда із значеннями «колоти, жалити» і «прискати»;
р. стрека́ть «жалити», бр. [страка́цца] «жалити, жигати кропивою», др. стрѣкати «колоти, жалити», п. strzykać «прискати, штрикати, колоти», ст. strzekać, strуkać «тс.», ч. stříkati «прискати», слц. striekat’ «тс.», болг. стря́кам «стукаю, тріщу», щръ́клица «ґедзь», схв. стриjèка «смуга, тріщина», stȑcati «прискати», štrcati «тс.», штре̏цати «поколювати», штр̑к «ґедзь», стсл. стрѣкати «колоти, жалити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

стрека́ло
стрекота́ти «жалити»
стри́ґати «щеміти»
стрика́ч «таран; сокира (бойова); пожежна зброя»
стрика́чка «кийок із залізним кінцем, розширеним як лопаточка»
стрі́кати «бризкати, прискати Нед; (про біль у вухах) Нед, ВеЛ»
стрікну́ти «ужалити»
стро́ґати «тс.»
стрьо́кати «щипати; колоти, жалити» (про рани)
стря́кнути «стрикнути, капнути»
штрик
штри́кавка «шприц»
штри́калка «тс.»
штрика́ти
штрихону́ти «штриконути»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
страка́цца «жалити, жигати кропивою» білоруська
стря́кам «стукаю, тріщу» болгарська
щръ́клица «ґедзь» болгарська
stregdan «розсипати» давньоанглійська
стрѣкати «колоти, жалити» давньоруська
*stеr- (у значенні «прискати») індоєвропейська
strakùs «моторний, жвавий, упертий» литовська
strzykać «прискати, штрикати, колоти» польська
strzekać «тс.» польська
strуkać «тс.» польська
strěkati «колоти» праслов’янська
*st<SUP>ь</SUP>r̥kati «прискати» праслов’янська
stroka «ряд (проколотий)» праслов’янська
*stеrtі «простирати» праслов’янська
*storna «сторона» праслов’янська
стрека́ть «жалити» російська
стриjèка «смуга, тріщина»«прискати»«тс.» сербохорватська
штре̏цати «поколювати» сербохорватська
штр̑к сербохорватська
striekat' «тс.» словацька
стрѣкати «колоти, жалити» старослов’янська
stȑcati старослов’янська
štrcati старослов’янська
stříkati «прискати» чеська
*(s)t ?
*(s)t «штовхати, колоти; стирчати» ?

штро́кати «рвати (про біль у кінцівках)»

не зовсім ясне;
можливо, експресивна трансформація дієслова штри́ка́ти1 «колоти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

штрьокати «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
штри́ка́ти «колоти» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України