ШИБАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ШИБА́ТИ
що і без прям. дод.
Ударяти по чому-небудь, ударятися об щось; бити, битися.
Приклади
- Спід волочка підлетів догори, середина утворила глибоку зачеревину [черево], а в ній, мов у довгій та вузькій кліті, шибала собою щука. (І. Франко)
- [Харитон:] Вчора зовсім було насупилося на дощ, думка шибала: ось-ось поллє, ось-ось ушкваре [ушкварить]! (М. Кропивницький)
- По голові Семеновій шибали думки: “Невже пани такі погані, як оце про них усі кажуть – і мати, і Романко?”. (М. Коцюбинський)
З великою силою і швидкістю спалахувати, вихоплюватися звідкись (перев. про полум'я).
Приклади
- Вже мати у печі запалила – дрова знов тріщать, полум'я шиба, і димно у хатці. (Марко Вовчок)
- Метелиця шибає поміж смереками і виє-скаженіє. (Мирослав Ірчан)
- Так і чую, як краска мені шибає вгору, аж у очі наллється, да й опуститься... (Ганна Барвінок)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ШИБА́ТИ
Бути схожим, скидатися на кого-небудь.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.