ЦІДИШ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЦІДИ́ТИ

що. Пропускати рідину через що-небудь (сито, полотно, сітку і т. ін.) для очищення. Приклади
  • Що в середу корову доїла, А в суботу молоко цідила. (П. Чубинський)
  • Малу Надійку час саме до сну вкладати. Тож Мотря, перед сном, цідила їй свіжого молочка, принесеного від сусідки. (В. Козаченко)
  • Промиті розмочені гриби варять разом з морквою і коренем петрушки до готовності .. Відвар цідять, а гриби дрібно січуть. (з наук.-попул. літ.)
  • Тьмяно в халупці. Цідять морок маленькі вікна. (М. Коцюбинський)
  • Густі портьєри ловлять осінній день і скупо цідять у кімнату рожеве світло. (Ю. Бедзик)
  • Легесенький вітрець, що цідив повітря крізь одяг, просто заморожував. (М. Трублаїні)
що. Наливати через вузький отвір так, щоб рідина лилася тонким струменем. Приклади
  • Ася, як той алхімік, підходила до барил і барилець, застромляла гумку і, потягши ротом у кінчик, цідила вино в сулії. (Олесь Досвітній)
  • Обережно і пильно кривить [Лукаш] очима на склянку, в яку до мірки наливає царську веселуху. Збоку можна подумати, що чоловік скупо цідить в посудину не горілку, а краплини свого здоров'я. (М. Стельмах)
  • Тільки видно, як десь внизу, під горою, синіє тиха Снов, ліниво цідить свою воду через вузеньке горлечко річища. (Ю. Збанацький)
  • Громаддя хмар цідили на землю холодну мжичку. (М. Олійник)
  • Часто він дивував старих і бувалих мисливців тим, що, перерізавши тварині горло, не цідив димлячу кров у жерстяну кружку, а пив прямо з горла тварини. (Григорій Тютюнник)
  • * Образно. Будяки понад дорогою цідили малиновий сік. (Григорій Тютюнник)
  • Осінній день сунеться поволі, сіре небо цідить бліде світло. (М. Коцюбинський)
  • Пасажир .. прихилився плечем до стовпа з ліхтарем угорі, що цідив у туман ріденьке, мов сирівець, світло. (Ю. Мушкетик)
Сильно, безперервно текти, литися. Приклади
  • – А було то восени, дощ зимний цідив, як з ведра [відра]. (І. Франко)
  • Хоч з плеча його ще цідила кров, князь знову сидів на коні, їхав вперед, а за ним крокували вої. (С. Скляренко)
що. Ковтати рідину, повільно пропускаючи її крізь зуби. Приклади
  • Усі їли мовчки. Шестірний цідив юшечку. (Панас Мирний)
  • * Образно. Безсилий, бивсь об скелі він [Дніпро] В передчуванні згуби, І хвиль вали поміж руїн Цідив, немов крізь зуби... (Л. Первомайський)
  • Стальський ще раз узявся за фляшку [фляжку] і поти цідив, поки не спорожнив її всю. (І. Франко)
  • – Постривайте ж, вип'ю для сміливості, щоб голосу набратись, – сказала баба, цідячи ром через зуби. (І. Нечуй-Левицький)
  • Пан Ромер з Самійлом край столу сидять І цідять із пляшки дешеве. (В. Самійленко)
що і без прям. дод., розм. Говорити неохоче, недбало. Приклади
  • Хома дивиться мовчки, потому цідить до нього.., наче межи очі плює: – Хам ти... Червак... (М. Коцюбинський)
  • Кемпер швидко множив, не забуваючи притому слухати цокотняву привітних жінок і зверхньо покивувати головою і цідити своє “є, є”. (П. Загребельний)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ЦІДИ́ЛО

Те саме, що ціди́лко. Приклади
  • Над посудом по стінах висять сита, цідила, а на осібних клинках пастуше лудіння, зброя. (Г. Хоткевич)
  • Як завжди, процідила [Марія] частину молока в глечики, а частину в горщик .. Як завжди, сполоснула цідило й повісила його над плитою. (Ірина Вільде)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.