ЦІДИШ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

ціди́ти / проціди́ти крізь зу́би, зневажл.

Говорити неохоче або невиразно, ледве розтуляючи рот. Приклади
  • ціди́ти слова́ крізь зу́би. А Сафатові повиділося, що Стрибог, мабуть, хоче хмуритися; тим-то низенько склонився й несміло цідив слова крізь зуби (Л. Мартович)
  • Молодий стурбований голос щось тихо промовив до кулеметника. Той крізь зуби злостиво і спокійно процідив: — Зараз, товаришу командир (М. Стельмах)
  • — А нам тепер жалування прибавили, — процідила крізь зуби [вчителька] (А. Тесленко)
  • Особливо Підпара ненавидів бідних. Зсував густі брови і з презирством цідив крізь зуби: Голота! що воно має.. (М. Коцюбинський)

ціди́ти слова́ (сло́во за сло́вом, сло́во по сло́ву).

Вимовляти повільно, неквапливо, невиразно. Приклади
  • Вона [Маланка] цідила слова, немов отруту (М. Коцюбинський)
  • — А ти це чого голос підняв, начебто правда на твоєму боці? Совість заговорила? — цідив слова Мірошниченко (М. Стельмах)
  • Обидві вони цідили слово за словом з таким тоном, неначе на ввесь світ промовляли якісь закони доброго розуму і високої вподоби (І. Нечуй-Левицький)
  • — Працюю в котловані гідростанції. Та я тут недавно. Приїхав трохи підробити,— цідив, як крапельки, слово по слову, ніби йому було важко говорити (Г. Коцюба)