ЦЯЦЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЦЯ́ЦЯ

Іграшка (перев. в розмові з дітьми й у мові дітей). Приклади

В калюжу дивлячись, малесенька Марина Уздріла сонечко, – хотіла цяцю взять. Взяла – багно!.. І хто б Марину став пенять? Марина – Дитина. (Л. Боровиковський)
Ще сльози з оченят краплють; воно [дитя] їх втира, а другою ручечкою хвалиться тобі цяцею. (Г. Квітка-Основ'яненко)
[Дитина до Елеазара, простягаючи ручки до ари):] Дай цяцю, дядю! (Леся Українка)
* У порівн. Сам у дранті сюди явивсь, а її, мов цяцю, привіз у чобітках, у доччиній на всю спину шалі. (О. Гончар)

перен., розм. Розумник, розумниця. Приклади

– Он бачте, як Маринка гарно грається. От цяця баришня! (Панас Мирний)
– Іди сюди, доцю... Стрибки, доцю, стрибки... Не слухай тата, маму слухай... Мама цяця. (О. Ковінька)

перен., розм. Вродлива жінка, красуня. Приклади

– Я знав Онисію Степанівну ще панною. Ото була цяця! Ну, та й цяця, – як крашанка! як писанка! як золото! – почав вихваляти Бонковський. (І. Нечуй-Левицький)
Еней, таку уздрівши цяцю, Не знав із ляку де стояв. (І. Котляревський)
Так оце то та богиня! Лишенько з тобою. А я, дурний, не бачивши Тебе, цяце, й разу, Та й повірив тупорилим Твоїм віршомазам. (Т. Шевченко)

перен., розм., ірон. Поважна, значна особа. Приклади

– Це буде такий зятьок, така, даруйте, цяця, що й старого не клади, – казали. (Я. Качура)
– Що ти просиш? Щоб я Гната не чіпав? А що ж він за цяця, що його чіпати не можна? (Григорій Тютюнник)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.