ХОМУТ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ХОМУ́Т

Шийна частина кінської упряжі, що являє собою дерев'яний остов (кліщі), вкритий м'яким валиком. Приклади

Свирид не забарився з конем, швидко вивів, накинув хомут, завів у оглоблі. (Панас Мирний)
Забравши хомут, віжки, черезсідельник, повісивши на шию дугу, Григір рушив до конюшні. (Григорій Тютюнник)
* У порівн. Не розумію, нащо вони роблять такі вузькі рукави і такі широкі, виложисті коміри, як хомути. (Леся Українка)

перен., розм. Що-небудь украй обтяжливе, важке для когось. Приклади

За свій труд попав у хомут. (прислів'я)
– Скільки батько землі купив через банќ – Чотири десятини? – Маєтком назвати не можна, але хомут добрий на шию. І головне – дивно: як людина звикає до цього хомута! (А. Головко)
– Не я, а вона, Варя, збирається заміж, їй плаття шиємо. Мені хомута на шию не треба. (О. Донченко)

техн. Деталь у вигляді зігнутого в скобу стержня або кільця для кріплення чого-небудь.

заст., рідко. Зв'язка з лози для скріплення колод у плоту.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.