ТЬХУ

Звуконаслідування, що відтворює звук при плюванні. Приклади

– Згинь, сатано! Щезни! Пропади... Тьфу! Тьфу! Тьфу! – спльовувала баба Горпиниха. (Панас Мирний)
Яшко постояв, подумав і пішов пити... Плювався згодом: – Не вода, помиї якісь. Тьху! (А. Головко)
– От, сину, здається, щастя само пливе в твої руки. Тьху, тьху, тьху, щоб не наврочити! (М. Стельмах)
– При здоров'ї ви, бачу, дівчата, при красі!.. Тьху-тьху, хоча б не наврочити часом, – весело сказав прикажчик. (О. Гончар)

розм. Уживається як присудок за знач. тьху́кати і тьфу́кати. Приклади

розм. Уживається для вираження здивування, незадоволення, досади і т. ін. Приклади

– Тьху! Бий вас сила божа! – крикнуло скілько разом людей. – Тілько ранок згаяли! (Панас Мирний)
Присниться ж таке .. Тьфу!... (М. Коцюбинський)
[Молодиця:] Тьфу ти, нечиста, сила! Злякав – насилу на ногах вдержалася. (С. Васильченко)

у знач. присудк. сл., розм. Уживається для негативної характеристики кого-, чого-небудь. Приклади

– Казав.., що добра чихонь [чехоня], аж вона – тьфу! – випльовуючи, мовив Яків. (Панас Мирний)
– І хвалилися [варяги], що їхній бог найсильніший.., а наші боги – то просто тьфу! (П. Загребельний)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.