ТЬХУ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
тьху (вигук, який уживається для відтворення звуку при плюванні, для вираження здивування, незадоволення, досади, негативної характеристики кого-, чого-небудь)
звуконаслідувальне утворення, яке імітує природні звуки, що супроводжують плювання;
аналогічні фонетично близькі утворення спостерігаються і в інших мовах, пор. нвн. pfui, англ. fie, foh, гол. foei, шв. fy, foi, лат. fū, фр. fi, ісп. puf, гр. φυ̃, φευ̃, ірл. fi, брет. fy, тур. puf;
р. тьфу (вигук, що передає, символізує плювок), тфу (вигук, що передає відразу), [тху, тьху] «тс.», бр. цьфу;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тфе
тфе́кати
тфу
«тс.»
тфу́кати
«тс.»
тьфе
тьфе́кати
тьфу
тьфу-тьфу́
тьфу́кати
тьфу́кнути
тьху-тьху́
тьху́кати
«вимовляти тьху»
тьху́кнути
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| fie | англійська |
| foh | англійська |
| цьфу | білоруська |
| fy | бретонська |
| foei | голландська |
| φυ̃ | грецька |
| φευ̃ | грецька |
| fi | ірландська |
| puf | іспанська |
| fū | латинська |
| pfui | нововерхньонімецька |
| тьфу (вигук, що передає, символізує плювок) | російська |
| тфу (вигук, що передає відразу) | російська |
| тху | російська |
| тьху «тс.» | російська |
| puf | турецька |
| fi | французька |
| fy | шведська |
| foi | шведська |
щотьху́ «щосили, щодуху»
фонетичний варіант форми щоду́ху, пор. тхну́ти, зітха́ти, що так само споріднені з дух;
палатальне т’ у щотьху́ постало внаслідок звукового зближення з вигуком тьху;
п. co tchu «щодуху»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чим тьху
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| co tchu «щодуху» | польська |
| щоду́ху | ? |
| тхну́ти | ? |
| зітха́ти | ? |
| дух | ? |
| щотьху́ | ? |
| тьху | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України