ТАРАБАНИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ТАРАБА́НИТИ

що і без дод., рідко. Те саме, що бараба́нити 1. Приклади

Баран не оглядався. Ішов і тарабанив щосили. (І. Франко)
[Олімпіада Іванівна:] Вона [пані] вже й так скаржиться, що ми не даєм їй займатись музикою .. [Любов:] А втім, нехай тарабанить, що ж, все одно вже. (Леся Українка)
Він увесь вечір тарабанив полечки, вальси .. на розладнаному піаніно. (Л. Первомайський)

Часто й гучно стукати (у двері, вікно тощо). Приклади

Григорій Химочка скочив із свого ослона... Знадвору хтось настирливо та невгавно тарабанив. (Г. Епік)
Розплющив я очі – хтось у шибку тарабанить. (І. Муратов)
Зціпивши п'ястуки й зуби, він намірився тарабанити в двері доти, доки вони не відчиняться. (І. Багряний)
Моторка, високо несла перед собою ліхтар, як факел. Мотор лунко тарабанив. (О. Донченко)
Дорога гуркоче, колеса тарабанять. (Є. Гуцало)
Карпо Петрович жував і в задумі м'яко тарабанив пучками в стіл. (М. Коцюбинський)
Тарабанив Об шибку сніг, сухий, дрібний, як сіль. (М. Бажан)

що і без дод., перен., зневажл. Швидко й невиразно говорити, читати; базікати. Приклади

– Добра баба в хаті, як добра квочка: вона і дітей доглядить, і курчата добре висидить, і курчата добре вилупить, – тарабанила сваха, заплутуючись у думках. (І. Нечуй-Левицький)
[Самопал:] Забирай оці скарби та за розум візьмись. [Риндя:] Візьміться, візьміться. [Кряж:] Не тарабань, Риндя! (М. Зарудний)

що, перен. Везти, нести щось важке й велике, доставляти куди-небудь. Приклади

[Дарина:] Та вам же їх [відра] тарабанити на гору тяжко. (М. Старицький)
Гнав [Шембек] дьоготь, випалював поташ і скипидар. І теж кудись тарабанив – до Києва і далі Дніпром. (Ю. Смолич)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.