СІЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

СІ́ЯТИ

що і без прям. дод. Кидати зерно, насіння звичайно в оброблену землю, певним способом розтрушуючи, розсипаючи його. Приклади

Прийшла пора сіяти, а в людей нема ні зерна. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Хазяїн сіяв овесець; Була у його нивка невелика. (Л. Глібов)
Вийшли в поле сіяти. Незвичайною була сівба над Дніпром у сорок четверту весну. (О. Довженко)
Озимина зеленіє, сходить рання ярина, сіють пізню. (Остап Вишня)
* Образно. Не нарікаю ні на кого .. Орю Свій переліг – убогу ниву! Та сію слово. (Т. Шевченко)

що і без прям. дод. Висіваючи зерно, насіння, займати ним яку-небудь ділянку землі; засівати. Приклади

– Весна прийде, земля тепер своя, а чим сіяти? Гречки та проса он по вузлику в чулані зосталось. (О. Гончар)
Вигадав [дикун] колись Нечуване і небувале диво – Загострену карлючку – землю дряпать, Щоб землю сіяти і мати хліб. (М. Рильський)

що, етн. Розсипати по хаті, кімнаті зерно, вітаючи з Новим роком; посівати. Приклади

Хлоп'ям на Новий рік ішов я з торбиною зерна в село, .. У кожній хаті на долівку Пшениці жменьку сіяв я. (Д. Павличко)

що, біол. Поміщати мікроорганізми в живильне середовище для вирощування.

що, перен. Поширювати серед людей (освіту, ідеї, чутки і т. ін.). Приклади

Він, Іван, у “Суєті” Сіяв мислі золоті Про мистецтво для народу. (М. Рильський)
А може ж, воно [дитя] миле було та втішне?.. А може ж, воно щастя сіяло доокола і радість?.. (Г. Хоткевич)
Близьке гуркотіння бою сіяло невиразне передчуття лиха. (Ю. Бедзик)
Сіяти ворожнечу.
Сіяти ненависть.

що. Пропускаючи що-небудь через сито, решето і т. ін., відокремлювати менші часточки від більших, очищати від сторонніх домішок. Приклади

У коморі сіє наша наймичка муку та й співає. (В. Стефаник)
Мати вже сіяла борошно на лаві на галушки, а Христя поросяті готувала. (А. Головко)
* Образно. Небо сіє дрібненький дощик на густе сито. (М. Коцюбинський)

що і без прям. дод., перен. Розсипати рясні опади (про хмару). Приклади

Хмара сіяла й сіяла – щедро, не жалуючи. (С. Васильченко)
Осінь, осінь... Холодно й непривітно ставало на голих вершинах тут, близько неба. Сіре воно, повзуть безконечним полотном хмари, сіючи дощ. (Г. Хоткевич)
Торкаючись дахів теремів, пливли і сіяли мряку важкі хмари. (С. Скляренко)
Дощ, як крізь підситок, сіяв густий та дрібний. (Панас Мирний)
Вже третю добу сіє на полонині дрібний мачкатий дощик. (М. Коцюбинський)
Сіяв дрібний, вогкий сніжок. (С. Васильченко)
Стояла пізня осінь. Сіяла мжичка. (І. Сенченко)
Зранку захмарило і довго сіяло на землю холодну, дрібну мжу. (Григорій Тютюнник)

що, у сполуч. зі сл. світло, проміння, перен. Поширювати перев. неширокою смугою. Приклади

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Те саме, що ся́яти. Приклади

Сіяло сонце, в небесах Ані хмариночки, та тихо, Та любо, як у раї. (Т. Шевченко)
Ніч ясна була та тиха, місяць сіяв серед неба. (Ю. Федькович)
Світло од груби золотить протилежну стіну, і круг Стасикової голови сіяє німб. (М. Коцюбинський)
Її очі сіяли, обличчя злегка зашарілось, рухи стали жвавіші. (Леся Українка)
Дідона сіяла красою і йшла в осереддя Праці і всіх закликала до міста майбутнього братись. (М. Зеров)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.