СІЯТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сі́яти
іє. *sē(i)-/sī-;
споріднене з лит. sėˊti, sėˊjau «сіяти», лтс. sẽt, sẽju, лат. sero (*‹sisō), sēvī, гот. saian, двн. sāwen, sā(j)en «тс.», сірл. saithe «рій»;
псл. sěti, sějǫ;
р. се́ять, бр. се́яць, др. сѣяти, сѣти, п. siać, ч. síti, seji, ст. sieti, sěju, слц. siat’, вл. syć, нл. seś, полаб. sijot, болг. се́я, м. сее, схв. cе̏jати, си̏jати, слн. sejáti, стсл. сѣти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безсім'я́ний
безсім'я́нка
ви́сів
ви́сівки
висівни́й
висівча́ний
висівча́тий
відсі́в
ві́дсівки
відсівни́й
відсі́яти
«загубити»
досі́в
за́сі́в
«посів, лан, обсіменіння»
засіва́льник
«новорічний поздоровник»
засі́ванє
«поля, лани»
за́сівки
«тс.»
засівни́й
засівни́к
«сіяч; [(ент.) ковалик, Agriotes Esch. Ж]»
засі́вок
«поле, лан»
насі́в
на́сівка
«насіння для повторного засіву Ж; підсів, додаткове насіння Куз»
насі́льник
«самець-плідник; насінник; перезрілий овоч»
насіни́на
насіннє́вий
насі́нний
насі́нник
насі́нництво
насі́ння
недо́сі́в
«пропуск у посіві»
недосі́вок
не́сів
«тс.»
о́бсі́в
«обсіювання; пропуск у посіві»
обсі́вне́
«чим обсівають, обсипають»
о́бсівок
«обсіювання, посів»
пере́сі́в
підсі́в
пі́дсівка
«глина з піском Она»
підсівки
«посів на краю поля»
по́сі́в
посіва́льник
«поздоровник з Новим роком»
посіва́ти
«поздоровляти з Новим роком»
посівна́
посівне́
«усяке зерно, що сіється»
посівни́й
припосівни́й
присі́в
при́сі́вок
«присів, посів, урожай; (заст.) надбавка до грошової оплати у вигляді врожаю»
розсі́в
розсіва́льник
ро́зсівка
«розсіююча лінза»
розсійни́к
«пристрій для просіювання»
розсі́янець
«вітрогон, легковажна людина»
розсі́яний
«неуважний»
розсі́яння
«розсіяність»
сів
«посів, сіяння, сходи; [збіжжя О]»
сіва́
«(заст.) частина поля, що засівається одним змахом руки; козуб; торбина, з якої сіють ручним способом»
сіва́к
«сіяч; мішок, з якого сіють збіжжя О»
сіва́лка
сіва́льник
«сіяч»
сіва́нка
«сівалка»
сіва́ти
«засівати»
сіва́ч
сіва́чка
«сіяльниця; [козуб; торбина, з якої сіють; сівалка]»
сівба́
сівбина́
«посіяне зерно; посів»
сівби́ця
«зерно для посіву»
сіве́йка
«сіва»
сі́вень
«вересень»
сіве́ць
«сіяч»
сівки́й
«сипкий; який засіває велику площу»
сівня́
«сіва; сівалка»
сіво́к
«кількість взятого для посіву в руку зерна»
сі́вці
«підставка для сита»
сіє́ць
«сіяч»
сійба́
«сівба; зерно для посіву О»
сійни́й
«посіяний»
сі́йник
«сіяч»
сійни́ця
«мішок, з якого сіють збіжжя»
сі́йці
«підставка для сита»
сі́нка
«цибуля-сіянка Нед; посіяні деревця, посіяний ліс»
сінний
«насінний»
сі́ялка
«сівалка»
сі́яльник
«сіяч»
сі́янець
«саджанець; дрібний дощ; [(бот.) тимофіївка лучна, Phleum pratense L. Mak]»
сіяни́ця
«засіяне поле»
сі́янка
«борошно; сіянець; пора сіяння; цибуля; [посіяні деревця, посіяний ліс Нед; вівсюг, Avenа fatua L.]»
сі́яня
«збіжжя, посів»
сіятя́
«сіяння»
сія́ч
ссі́вки
«висівки, полова»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| се́яць | білоруська |
| се́я | болгарська |
| syć | верхньолужицька |
| saian | готська |
| sāwen | давньоверхньонімецька |
| сѣяти | давньоруська |
| *sē(i)-/sī- | індоєвропейська |
| sero (*‹sisō) | латинська |
| sẽt | латиська |
| sėˊti | литовська |
| сее | македонська |
| seś | нижньолужицька |
| sijot | полабська |
| siać | польська |
| sěti | праслов’янська |
| се́ять | російська |
| jати | сербохорватська |
| saithe «рій» | середньоірландська |
| siat' | словацька |
| sejáti | словенська |
| сѣти | старослов’янська |
| сѣти | українська |
| jати | українська |
| síti | чеська |
| seji | чеська |
| sėˊjau «сіяти» | ? |
| sẽju | ? |
| sēvī | ? |
| sā(j)en «тс.» | ? |
| sějǫ | ? |
| sieti | ? |
| sěju | ? |
сія́ти «сяяти»
запозичення з російської і старослов’янської мов;
р. сия́ть, др. сияти, стсл. сиати, як і болг. сия́я, схв. сùjати, слн. sijáti, відповідають укр. ся́яти (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
осія́ний
осія́нний
«освітлений, осяяний, опромінений»
сия́ти
«тс.»
сія́к
«прожектор»
сія́льник
(церковна посудина)
сія́тельний
(заст., ірон.)
сія́тельство
(заст. титул)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сия́я | болгарська |
| сияти | давньоруська |
| сия́ть | російська |
| сùjати | сербохорватська |
| sijáti | словенська |
| сиати | старослов’янська |
| ся́яти | українська |
сійка «мак дикий, Papaver rhoeas L.» (бот.)
назва зумовлена тим, що після дозрівання у маківках дикого маку відкриваються отвори, через які під дією вітру розсівається насіння;
пор. мак самосійка, м. самосійний, [м. самосівень, м. самосівка, м. самосівний], р. мак самосейка «тс.»;
похідне утворення від сі́яти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| самосійний | македонська |
| мак самосейка «тс.» | російська |
| мак самосійка | ? |
| самосівень | ? |
| м. самосівка | ? |
| м | ? |
| самосівний | ? |
| сі́яти | ? |
ся́яти
псл. sijati;
споріднене з гот. skeinan «світити, сяяти, блищати», дісл. skīna, дангл. scīnan, англ. shine, двн. днн. skīnan, нвн. scheinen «тс.», гр. σϰιά «тінь», алб. hije, тох. В. skiyo «тс.», дінд. chāyā́ «блиск; тінь», перс. sāya «тінь, захист», іє. *sk῀ī-/sk῀āi-/sk῀ǝi- «сяяти, мигтіти; тінь»;
р. сия́ть, бр. ззяць, др. сияти, болг. сия́я, м. сjае, схв. сѝjати, сjа̏ти, слн. sijáti, стсл. сиати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
осява́ти
ося́йни́й
сия́ти
«сяяти»
сія́ти
сния́ти
«тс.»
сся́ти
ся́єво
ся́йво
сяйли́вий
ся́йний
сяйну́ти
ся́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hije | албанська |
| shine | англійська |
| ззяць | білоруська |
| сия́я | болгарська |
| skeinan «світити, сяяти, блищати» | готська |
| σϰιά «тінь» | грецька |
| scīnan | давньоанглійська |
| skīnan | давньоверхньонімецька |
| chāyā́ «блиск; тінь» | давньоіндійська |
| skīna | давньоісландська |
| skīnan | давньонижньонімецька |
| сияти | давньоруська |
| *sk῀ī-/sk῀āi-/sk῀ǝi- «сяяти, мигтіти; тінь» | індоєвропейська |
| сjае | македонська |
| scheinen «тс.» | нововерхньонімецька |
| sāya «тінь, захист» | перська |
| sijati | праслов’янська |
| сия́ть | російська |
| сѝjати | сербохорватська |
| sijáti | словенська |
| сиати | старослов’янська |
| ти | українська |
| skiyo «тс.» | ? |
| skiyo «тс.» | ? |
просі́я́нка «(вид слимака) Hyalea» (зоол.)
очевидно, похідне утворення від сія́ти;
калька наукової назви Hyalea, що походить від гр. ὑάλεος «скляний; прозорий, ясний»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ὑάλεος «скляний; прозорий, ясний» | грецька |
| сія́ти | українська |
сезо́н
фр. saison походить від лат. satio (зн. в. sationem) «сівба, час сівби», пов’язаного з дієсловом sero «сію» та іменником sēmen «сім’я, насіння», спорідненими з псл. sějǫ, sěmę, укр. сі́ю, сі́м’я;
запозичення з французької мови;
р. бр. болг. сезо́н, п. sezon, ч. слц. слн. sezîna, вл. sezona, схв. м. сезо́на;
Фонетичні та словотвірні варіанти
посезо́нний
сезо́нник
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сезо́н | білоруська |
| сезо́н | болгарська |
| sezona | верхньолужицька |
| satio «сівба, час сівби» (зн. в. sationem) | латинська |
| sero «сію» | латинська |
| sēmen «сім’я, насіння» | латинська |
| сезо́на | македонська |
| sezon | польська |
| sějǫ | праслов’янська |
| sěmę | праслов’янська |
| сезо́н | російська |
| сезо́на | сербохорватська |
| sezóna | словацька |
| sezóna | словенська |
| сі́ю | українська |
| сі́м'я | українська |
| saison | французька |
| sezóna | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України