СХОДИ — ТЛУМАЧЕННЯ
СХО́ДИ
Споруда, пристосування з горизонтальних виступів або щаблів, на які ступають, піднімаючись куди-небудь або спускаючись звідкись.
Приклади
- Смутно похиливши голову, іде [Іфігенія] до моря, спиняється на найвищому щаблі сходів, що спускаються в море. (Леся Українка)
- Гранітні сходи двома широко розгорненими віялами стеляться згори вниз, важко вгрузаючи в землю. (П. Колесник)
- Промчавши галопом по мармурових сходах на другий поверх, в їдальню влетів на прекрасному жеребці таращанець Савка Троян. (О. Довженко)
- Ми входили в порожні високі зали, .. видиралися гвинтовими сходами у якісь башточки. (Л. Первомайський)
- * Образно. Там, далеко, огнів хороводи засвітились в небеснім гаю. Сходить вечір по зоряних сходах у кімнату блакитну мою. (В. Сосюра)
Те саме, що схі́дці 1.
Приклади
- В чистім полі криниченька На чотири сходи, Любив козак дівчиноньку Не чотири годи. (з народної пісні)
- Від храму до моря йде стежка, виложена мармуром, вона спускається в море сходами. (Леся Українка)
- Краса місця вразила молодого князя. Висока гора неначе спадала наниз, розсипаючись дрібними горбами, неначе устеляла себе сходами до самої річки. (І. Нечуй-Левицький)
перен.
Етапи, стадії розвитку чого-небудь.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
СХО́ДИ
Перші паростки перев. посіяних рослин, що вийшли на поверхню ґрунту.
Приклади
- Радісно йому розкривати землянеє лоно, щоб кинути в його золотеє зерно... Кидає, сіє і от уже сходи зеленіють. (Б. Грінченко)
- Дощ на сходи рясні впаде – зеленіє усе, цвіте. (М. Рудь)
- Сходи гороху добре переносять короткочасні приморозки. (з навч. літ.)
- Сходи картоплі з'являються звичайно через 22–30 днів після садіння. (з навч. літ.)
- * У порівн. Наша любов, як перші ніжні сходи, таку легко й приморозити, і розірвати, мов тендітну стеблинку. (І. Цюпа)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
СХО́ДИТИ
Ідучи по рівному або ступаючи по сходинах, підніматися куди-небудь.
Приклади
- Іванко не розмірковував, а відразу лісом почав сходити на гору... (В. Королевич)
- – На які ж ви гори сходили? – зацікавлено допитувався Воронцов .. – На Казбек? На Ельбрус? (О. Гончар)
- – Успіху! Повертайся. – Спасибі, – ще раз сказав Юджін, сходячи у літак. (П. Загребельний)
- Зіходить [Іфігенія] на сходи порталу. (Леся Українка)
- Нарешті на трибуну зійшла дівчина в зеленій шапочці на русявій голові. (П. Панч)
- Ой високо сонце сходить. Низенько заходить. (Т. Шевченко)
- Місяць сходив перед ранком. (Ю. Яновський)
- Я йду до берега крутого І довго там дивлюся я, Як із-за лісу, з-за густого Зіходить зіронька моя. (Л. Глібов)
- Мов золота діжа, зіходить місяць Над сонною густою осокою. (І. Вирган)
- Ти до мене прийдеш рано, Коли зійде тільки сонце. Коли тільки стане сходить, Разом з ним і ти прийди. (О. Олесь)
- За тучами, за хмарами та зливами – я бачу: сходить ясний день над нивами! (П. Тичина)
- Весняний ранок сходить над Москвою. (Н. Забіла)
Проростаючи, виходити на поверхню ґрунту (про рослини); витикатися.
Приклади
- Озиме увосени через засуху не сходило. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- На вгороді коло броду Барвінок не сходить. Чомусь дівчина до броду По воду не ходить. (Т. Шевченко)
- Озимина зеленіє, сходить рання ярина. (Остап Вишня)
- Зійшов горох, підріс, зацвів увесь рясненько. (П. Гулак-Артемовський)
- Хліби зійшли, Радіють люде. (Т. Шевченко)
- * Образно. В моїй душі щось сходить і росте. (О. Олесь)
Здуваючись, підніматися (про тісто); підходити.
Приклади
- Будемо дружно йти – все добудемо. Дітей, як лялечок, одягнеш, у діжі пшеничне тісто сходитиме... (М. Рудь)
- Сходить [тісто] у великих діжках. (В. Земляк)
Ідучи, спускатися куди-небудь.
Приклади
- З гори сходять кілька хлопців. (І. Нечуй-Левицький)
- Поверхи завмирали. Сходячи останнім, Вася Багіров помітив біля одного з вирваних вікон високу згорблену постать. (О. Гончар)
- Маруся .. почала поволі зіходити стежечкою вниз. (Г. Хоткевич)
- – Дівчино, чи тією доріжкою у місто зійти? (Марко Вовчок)
- Ми зійшли вниз. (Ю. Яновський)
- Піп з попадею .. не сходили з воза, а як що купували, то обоє до себе руками манили... (Марко Вовчок)
- Вої сходили з коней. (С. Скляренко)
- З коня зіходить віла біла. (Леся Українка)
- – Козаче, стань, зійди з коня. (М. Бажан)
- На станції сходимо разом. Я поспішаю за нею. (М. Коцюбинський)
- – Сходьте! Обережненько! – каже Петро і зводить Марину по східцях [вагона] униз. (А. Головко)
- Двоє поранених пройшло, обнявшись, в пом'ятих землистих шинелях, – теж, певно, зійшовши з машин. (О. Довженко)
- Двері поїзда відчинились, і на землю зійшов санітар Большаков. (Ю. Яновський)
перен.
Наближатися, поширюючись, ніби опускаючись (про вечір, сутінки і т. ін.).
Приклади
- Тихий вечір сходив на землю синіми тьмяними присмерками. (Н. Рибак)
- На землю сходить ніч і зоряним рядном вона вкриває все, мов ніжною габою. (В. Сосюра)
- Вища .. насолода танку сходить на неї. (Ю. Яновський)
- Коли не сходить сон йому до віч, .. Ростить в собі священну бурю й гнів. (Л. Забашта)
- Та чи зійде-то сон на вашу заклопотану голову? (Панас Мирний)
- На неї зійшов спокій.
Залишати яке-небудь місце, переходячи на інше; відхилятися від попереднього напрямку.
Приклади
- Роман з дороги сходить на стежину, і вона, сяючи клаптями снігу, веде і веде його в глибінь темних заворожених дерев. (М. Стельмах)
- Пізнає [варта] отаманську бричку й сходить з дороги. (М. Стельмах)
- Заздалегідь зіходили [люди] з шляху, жмурили очі .. від світла фар. (Іван Ле)
- Катря аж зійшла з дороги .. і йшла борозною понад панським ланом. (А. Головко)
- Один порожній вагон “максимка” зійшов з колії. (Олесь Досвітній)
- Тридцять першого березня 1970 року зійшов з орбіти і згорів у густих шарах атмосфери штучний супутник “Експлорер-1”. (з наук.-попул. літ.)
- Всі чекали, не відриваючи від неї поглядів, на слова, що повинні були зійти з її уст. (М. Трублаїні)
Переставати покривати поверхню чого-небудь, збігаючи, розтаючи і т. ін.
Приклади
- Влітку з деяких Сивашів вода сходить, але угіддя все одно не перестають бути мертвими. (із журн.)
- Зійшли сніги, шумить вода. Весною повіва. (П. Грабовський)
- Як тільки зійде повінь, треба приступити до створення котлована. (Л. Дмитерко)
- – Цілий тиждень лежала я, як колода: цілий місяць сходили синяки з мого тіла. (Панас Мирний)
- – В нього мозолі з рук не сходять, чого ж тобі ще треба? (Григорій Тютюнник)
- Її зверху Тоня ще й рогачиком придавить, щоб з головою пірнула в ту наколочену теплу бурду, щоб вся короста з овечки зійшла. (О. Гончар)
- Фарба поволі сходила з її й так блідих щік. (О. Копиленко)
- Коснятин розпростався, ставав самим собою, сірість зіходила йому з лиця й шиї. (П. Загребельний)
- Там засідали сусідні дідичі, гречкосії, що світили білими лобами при смаглих обличчях, з яких не встигла зійти ще літня смага. (М. Коцюбинський)
- М'яко виділялося в темені її покрасивіле обличчя, з якого відразу зійшла задавнена недовіра і настороженість до людей. (М. Стельмах)
- Бійці йшли, втомлено переставляючи ноги в м'якій глибокій пилюці. Обличчя сірі. Тривога не встигала зійти з них. (Григорій Тютюнник)
заст.
Іти звідки-небудь, покидати якесь місце, приміщення.
Приклади
- – Ми зараз всі сходимо з дому – може, чого треба, то кажіть зараз. (С. Васильченко)
- Думаю собі: – Зійду з сього села! (Ганна Барвінок)
- – Кобила, – каже [отець Микита], – зійшла проти ночі з двора, а він і байдуже. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- [Іван:] Ти краще зійди куди; я сам з нею поговорю... (Панас Мирний)
Проходити, закінчуватися, минати (про час).
Приклади
- Поволі, невесело сходили жнива, – літо пройшло. (І. Франко)
- Ніхто не пише, дні сходять у мене дивно однаково. (М. Коцюбинський)
- Короткий день зійшов, і знову був вечір. (І. Микитенко)
- Скільки тих весен зійшло, з водою спливло, як не бачилася Роксана з Іванком? (А. Хижняк)
- Літо сходило ще яко-тако, але зима давалася взнаки бідному учневі, студінь, мороз страшно докучали. (С. Ковалів)
чим.
Знемагати, ослабати від чого-небудь; знесилюватися.
Приклади
- За труною сходила криком і голосінням Василева Ольга. (М. Стельмах)
- – Нічого, товариші, краще потом зійти: ніж кров'ю. (С. Воскрекасенко)
- Крихкі болотяні трави сходять соком, пахтять, учадіти можна. (К. Гордієнко)
на кого – що і без дод., заст.
Використовуватися, витрачатися, вживатися для чого-небудь.
Приклади
- У його на сі зілля сила грошей сходила. (Сл. Б. Грінченка)
- Уже годі старостів посилати за підбрехачів. Ніхто їм віри не йме, і горілки на їх багато сходить. (Ганна Барвінок)
- Ніколи ще стільки не сходило світла [по хатах], як у сі довгі, тривожні осінні ночі. (М. Коцюбинський)
рідко.
Переміщатися на ближчу відстань до кого-, чого-небудь; наближатися, підходити.
Приклади
- Ближче сходжу – жінок бачу тут. (Марко Вовчок)
- – Нарядися. Ми подивимося; ти сама побачиш, як гарно. – А як пани на той час зійдуть! (Панас Мирний)
розм.
Закінчуватися, проходити, здійснюватися (більш-менш успішно, благополучно і т. ін.).
Приклади
- Про театральний гурт Миша тобі писав .. Що ж, “Чорноморці” зійшли зовсім-таки добре, то, може, у них і далі діло піде на лад. (Леся Українка)
- Він не ждав, що вони всі разом до нього прискіпаються і будуть судом лякати, – раніше йому все якось сходило. (Грицько Григоренко)
- Мені з гуртком щастило .. їздили без усякого дозволу по сусідніх селах – зійшло. (С. Васильченко)
тільки док., на кого – що.
Стати ким-небудь іншим (перев. гіршого), перетворитися на когось, змінивши вигляд, форму і т. ін.
Приклади
- Доробився хліба, аж зійшов на діда. (прислів'я)
- – І ми колись були добрі, а ось же довелось зійти на ледащо. (Марко Вовчок)
- – Боже, який сором для родини! Господи, на що ми зійшли! – зойкала Зоня. (Ірина Вільде)
за кого – що, розм.
Бути прийнятим, визнаним за когось іншого, що-небудь інше або рівноцінне кому-, чому-небудь у якомусь відношенні.
Приклади
- Родом він з півдня, то, мабуть, звідти, з буревійного степу, де кожне деревце сходило за гай, він і приніс з собою щиру приязнь до зеленого друга. (В. Земляк)
Перестати, припинитися (про опади, спеку і т. ін.).
Приклади
- Як дощик зійде і корова з обори Материнське протягне му-му, – То в уяві постане село. (М. Шпак)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
СХІД
Дія за знач. схо́дити 1.
Дорога, по якій піднімаються вгору.
Приклади
- Висока гора, і схід на неї крутий, змією кругом шпиля так і обвився. (Панас Мирний)
Поява над обрієм (небесного світила).
Приклади
- До сходу сонця, рано-рано! У Вифлеємі на майдані Зійшовся люд. (Т. Шевченко)
- Вона [агава] бачить море і скелі, перша стрічає схід сонця, остання ловить червоний захід. (М. Коцюбинський)
- В лісі поночіє, але темрява не густа, а прозора, як буває перед сходом місяця. (Леся Українка)
- Намалював [дружочок] картину життя на цьому спеченому острові, картину сходу сонця, коли воно вертикально підіймається на пекуче небо. (Ю. Яновський)
Здатність тіста підніматися, підходити.
Приклади
- Мука ясна, не пріла, на схід славна, тісто гарно бродить, і прісне славно міситься, біле, в'язке. (К. Гордієнко)
Дія за знач. схо́дити 2.
Приклади
- Нема дощу, – нема сходу. (Сл. Б. Грінченка)
- Виорав [Микула] пізно, кинув у ріллю все своє жито, але скільки туди не ходив, скільки не дивився, не діждався буйного сходу. (С. Скляренко)
- Як пахнуть землі, свіжі, соковиті, Пронизані стрільчастим сходом трав! (М. Бажан)
рідко.
Спуск, сходження вниз.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
СХОДИ́ТИ
тільки сходи́ти.
Піти куди-небудь і, побувши там деякий час, повернутися назад.
Приклади
- – Бодай же ви, чумаки, на Дін не сходили, Що ви моїх дрібних діток [чаєнят] в каші поварили! (з народної пісні)
- Ти б мерщій сходила По воду студену Під липу зелену. (П. Грабовський)
- Сходив [Давид] до Якима і через хвильку вернувся. (А. Головко)
- Сходивши ранком на берег Дніпра, погулявши в парку біля пам'ятника Тарасу Шевченку, Артем Петрович повертався додому. (А. Хижняк)
куди, що.
Пройти який-небудь простір у різних напрямках; обійти.
Приклади
- Ой сходив я все Підгір'я, границі турецькі. (з народної пісні)
- Благословен той день і час, Коли прослалась килимами Земля, яку сходив Тарас Малими босими ногами. (М. Рильський)
- Правдою цілий світ зійдеш, а неправдою – ані до порога. (прислів'я)
тільки сходи́ти, у чому і без дод.
Одягтися в що-небудь, надіти на себе щось.
Приклади
- Чи я спила, чи я з'їла, Чи гарно сходила? Тільки мої всі розкоші, Що гірко робила! (з народної пісні)
- – Люди живуть ще й гірше нас. Нам ще дякувати та й ще раз дякувати богові треба. Парохія не зла, їсти-пити є що і в чім сходити. (Г. Хоткевич)
- Хоч наші друзі й оптимісти, Але і в них бували дні, Коли хотілось смачно з'їсти, Сходити в гарному вбранні. (С. Воскрекасенко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
СХІД
Одна з чотирьох сторін світу; протилежне захід.
Приклади
- [Павло:] І на схід, і на захід, і на південь, і на північ, хмари, розійдітесь. (М. Кропивницький)
- Займався пишний січневий ранок. Золотий промінь сонця перелинув зі сходу на захід, і вершечки синіх хмар зайнялись червоним полум'ям. (М. Коцюбинський)
- Пролітають на схід бомбовози і на захід летять... так тривожно гуде в вишині... (В. Сосюра)
- А в лісах, на схід і на захід від балки, ще скрізь потріскувала стрільба. (О. Гончар)
Частина обрію, небосхилу, де сходить сонце.
Приклади
- З рум'яного сходу линуло світло й м'якими хвилями розпливалось поміж небом і землею. (М. Коцюбинський)
- Тільки що світова зоря займалася, починав жевріти схід сонця, знову в Грицькових руках звивалась коса, як та гадюка, по рівному степу. (Панас Мирний)
- Схід розжеврюється, море світлішає, ось-ось сонце зійде... (О. Гончар)
- Вітерець дихнуть не сміє... Скоро схід забагровіє, Засміється з далини Ясне сонечко весни. (Г. Бойко)
(з великої літери).
Частина материка, протилежна Західній Європі; країни на цій частині материка.
Приклади
- Здавалось, ніби з Далекого Сходу найшла якась нова орда, отаборилась в степу над горами на якийсь час і була напоготові рушити з місця на якісь городи, і щось руйнувати, і когось воювати. (І. Нечуй-Левицький)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
СХОД
Те саме, що схо́дка 2–4.
Приклади
- За законами про реформу [1861 р.] на селі була запроваджена нова система органів управління селянами. У селах збирався сільський сход, який обирав сільського старосту, збирача податей і т. д. (з наук. літ.)
- Схід побратимів назначений був на неділю. (І. Франко)
- – Найбільше лютує на мене Підпара. В неділю кричав на сході: таких, як Кандзюба, в Сибір. (М. Коцюбинський)
- [Горох:] Громадяни!.. Сход горбачівської громади оголошую одкритим. (І. Микитенко)
- – Тимофію! – начальницьким голосом гукнув старшина. – Ти перед людьми свого характеру не показуй! Іди проспись! Тут... громада, сход. А ти... (Ю. Смолич)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
СХІД
Див. сход.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.