СХОДИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

СХО́ДИТИ

Ідучи по рівному або ступаючи по сходинах, підніматися куди-небудь. Приклади
  • Іванко не розмірковував, а відразу лісом почав сходити на гору... (В. Королевич)
  • – На які ж ви гори сходили? – зацікавлено допитувався Воронцов .. – На Казбек? На Ельбрус? (О. Гончар)
  • – Успіху! Повертайся. – Спасибі, – ще раз сказав Юджін, сходячи у літак. (П. Загребельний)
  • Зіходить [Іфігенія] на сходи порталу. (Леся Українка)
  • Нарешті на трибуну зійшла дівчина в зеленій шапочці на русявій голові. (П. Панч)
  • Ой високо сонце сходить. Низенько заходить. (Т. Шевченко)
  • Місяць сходив перед ранком. (Ю. Яновський)
  • Я йду до берега крутого І довго там дивлюся я, Як із-за лісу, з-за густого Зіходить зіронька моя. (Л. Глібов)
  • Мов золота діжа, зіходить місяць Над сонною густою осокою. (І. Вирган)
  • Ти до мене прийдеш рано, Коли зійде тільки сонце. Коли тільки стане сходить, Разом з ним і ти прийди. (О. Олесь)
  • За тучами, за хмарами та зливами – я бачу: сходить ясний день над нивами! (П. Тичина)
  • Весняний ранок сходить над Москвою. (Н. Забіла)
Проростаючи, виходити на поверхню ґрунту (про рослини); витикатися. Приклади
  • Озиме увосени через засуху не сходило. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • На вгороді коло броду Барвінок не сходить. Чомусь дівчина до броду По воду не ходить. (Т. Шевченко)
  • Озимина зеленіє, сходить рання ярина. (Остап Вишня)
  • Зійшов горох, підріс, зацвів увесь рясненько. (П. Гулак-Артемовський)
  • Хліби зійшли, Радіють люде. (Т. Шевченко)
  • * Образно. В моїй душі щось сходить і росте. (О. Олесь)
Здуваючись, підніматися (про тісто); підходити. Приклади
  • Будемо дружно йти – все добудемо. Дітей, як лялечок, одягнеш, у діжі пшеничне тісто сходитиме... (М. Рудь)
  • Сходить [тісто] у великих діжках. (В. Земляк)
Ідучи, спускатися куди-небудь. Приклади
  • З гори сходять кілька хлопців. (І. Нечуй-Левицький)
  • Поверхи завмирали. Сходячи останнім, Вася Багіров помітив біля одного з вирваних вікон високу згорблену постать. (О. Гончар)
  • Маруся .. почала поволі зіходити стежечкою вниз. (Г. Хоткевич)
  • – Дівчино, чи тією доріжкою у місто зійти? (Марко Вовчок)
  • Ми зійшли вниз. (Ю. Яновський)
  • Піп з попадею .. не сходили з воза, а як що купували, то обоє до себе руками манили... (Марко Вовчок)
  • Вої сходили з коней. (С. Скляренко)
  • З коня зіходить віла біла. (Леся Українка)
  • – Козаче, стань, зійди з коня. (М. Бажан)
  • На станції сходимо разом. Я поспішаю за нею. (М. Коцюбинський)
  • – Сходьте! Обережненько! – каже Петро і зводить Марину по східцях [вагона] униз. (А. Головко)
  • Двоє поранених пройшло, обнявшись, в пом'ятих землистих шинелях, – теж, певно, зійшовши з машин. (О. Довженко)
  • Двері поїзда відчинились, і на землю зійшов санітар Большаков. (Ю. Яновський)
перен. Наближатися, поширюючись, ніби опускаючись (про вечір, сутінки і т. ін.). Приклади
  • Тихий вечір сходив на землю синіми тьмяними присмерками. (Н. Рибак)
  • На землю сходить ніч і зоряним рядном вона вкриває все, мов ніжною габою. (В. Сосюра)
  • Вища .. насолода танку сходить на неї. (Ю. Яновський)
  • Коли не сходить сон йому до віч, .. Ростить в собі священну бурю й гнів. (Л. Забашта)
  • Та чи зійде-то сон на вашу заклопотану голову? (Панас Мирний)
  • На неї зійшов спокій.
Залишати яке-небудь місце, переходячи на інше; відхилятися від попереднього напрямку. Приклади
  • Роман з дороги сходить на стежину, і вона, сяючи клаптями снігу, веде і веде його в глибінь темних заворожених дерев. (М. Стельмах)
  • Пізнає [варта] отаманську бричку й сходить з дороги. (М. Стельмах)
  • Заздалегідь зіходили [люди] з шляху, жмурили очі .. від світла фар. (Іван Ле)
  • Катря аж зійшла з дороги .. і йшла борозною понад панським ланом. (А. Головко)
  • Один порожній вагон “максимка” зійшов з колії. (Олесь Досвітній)
  • Тридцять першого березня 1970 року зійшов з орбіти і згорів у густих шарах атмосфери штучний супутник “Експлорер-1”. (з наук.-попул. літ.)
  • Всі чекали, не відриваючи від неї поглядів, на слова, що повинні були зійти з її уст. (М. Трублаїні)
Переставати покривати поверхню чого-небудь, збігаючи, розтаючи і т. ін. Приклади
  • Влітку з деяких Сивашів вода сходить, але угіддя все одно не перестають бути мертвими. (із журн.)
  • Зійшли сніги, шумить вода. Весною повіва. (П. Грабовський)
  • Як тільки зійде повінь, треба приступити до створення котлована. (Л. Дмитерко)
  • – Цілий тиждень лежала я, як колода: цілий місяць сходили синяки з мого тіла. (Панас Мирний)
  • – В нього мозолі з рук не сходять, чого ж тобі ще треба? (Григорій Тютюнник)
  • Її зверху Тоня ще й рогачиком придавить, щоб з головою пірнула в ту наколочену теплу бурду, щоб вся короста з овечки зійшла. (О. Гончар)
  • Фарба поволі сходила з її й так блідих щік. (О. Копиленко)
  • Коснятин розпростався, ставав самим собою, сірість зіходила йому з лиця й шиї. (П. Загребельний)
  • Там засідали сусідні дідичі, гречкосії, що світили білими лобами при смаглих обличчях, з яких не встигла зійти ще літня смага. (М. Коцюбинський)
  • М'яко виділялося в темені її покрасивіле обличчя, з якого відразу зійшла задавнена недовіра і настороженість до людей. (М. Стельмах)
  • Бійці йшли, втомлено переставляючи ноги в м'якій глибокій пилюці. Обличчя сірі. Тривога не встигала зійти з них. (Григорій Тютюнник)
заст. Іти звідки-небудь, покидати якесь місце, приміщення. Приклади
  • – Ми зараз всі сходимо з дому – може, чого треба, то кажіть зараз. (С. Васильченко)
  • Думаю собі: – Зійду з сього села! (Ганна Барвінок)
  • – Кобила, – каже [отець Микита], – зійшла проти ночі з двора, а він і байдуже. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • [Іван:] Ти краще зійди куди; я сам з нею поговорю... (Панас Мирний)
Проходити, закінчуватися, минати (про час). Приклади
  • Поволі, невесело сходили жнива, – літо пройшло. (І. Франко)
  • Ніхто не пише, дні сходять у мене дивно однаково. (М. Коцюбинський)
  • Короткий день зійшов, і знову був вечір. (І. Микитенко)
  • Скільки тих весен зійшло, з водою спливло, як не бачилася Роксана з Іванком? (А. Хижняк)
  • Літо сходило ще яко-тако, але зима давалася взнаки бідному учневі, студінь, мороз страшно докучали. (С. Ковалів)
чим. Знемагати, ослабати від чого-небудь; знесилюватися. Приклади
  • За труною сходила криком і голосінням Василева Ольга. (М. Стельмах)
  • – Нічого, товариші, краще потом зійти: ніж кров'ю. (С. Воскрекасенко)
  • Крихкі болотяні трави сходять соком, пахтять, учадіти можна. (К. Гордієнко)
на кого – що і без дод., заст. Використовуватися, витрачатися, вживатися для чого-небудь. Приклади
  • У його на сі зілля сила грошей сходила. (Сл. Б. Грінченка)
  • Уже годі старостів посилати за підбрехачів. Ніхто їм віри не йме, і горілки на їх багато сходить. (Ганна Барвінок)
  • Ніколи ще стільки не сходило світла [по хатах], як у сі довгі, тривожні осінні ночі. (М. Коцюбинський)
рідко. Переміщатися на ближчу відстань до кого-, чого-небудь; наближатися, підходити. Приклади
  • Ближче сходжу – жінок бачу тут. (Марко Вовчок)
  • – Нарядися. Ми подивимося; ти сама побачиш, як гарно. – А як пани на той час зійдуть! (Панас Мирний)
розм. Закінчуватися, проходити, здійснюватися (більш-менш успішно, благополучно і т. ін.). Приклади
  • Про театральний гурт Миша тобі писав .. Що ж, “Чорноморці” зійшли зовсім-таки добре, то, може, у них і далі діло піде на лад. (Леся Українка)
  • Він не ждав, що вони всі разом до нього прискіпаються і будуть судом лякати, – раніше йому все якось сходило. (Грицько Григоренко)
  • Мені з гуртком щастило .. їздили без усякого дозволу по сусідніх селах – зійшло. (С. Васильченко)
тільки док., на кого – що. Стати ким-небудь іншим (перев. гіршого), перетворитися на когось, змінивши вигляд, форму і т. ін. Приклади
  • Доробився хліба, аж зійшов на діда. (прислів'я)
  • – І ми колись були добрі, а ось же довелось зійти на ледащо. (Марко Вовчок)
  • – Боже, який сором для родини! Господи, на що ми зійшли! – зойкала Зоня. (Ірина Вільде)
за кого – що, розм. Бути прийнятим, визнаним за когось іншого, що-небудь інше або рівноцінне кому-, чому-небудь у якомусь відношенні. Приклади
  • Родом він з півдня, то, мабуть, звідти, з буревійного степу, де кожне деревце сходило за гай, він і приніс з собою щиру приязнь до зеленого друга. (В. Земляк)
Перестати, припинитися (про опади, спеку і т. ін.). Приклади
  • Як дощик зійде і корова з обори Материнське протягне му-му, – То в уяві постане село. (М. Шпак)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СХОДИ́ТИ

тільки сходи́ти. Піти куди-небудь і, побувши там деякий час, повернутися назад. Приклади
  • – Бодай же ви, чумаки, на Дін не сходили, Що ви моїх дрібних діток [чаєнят] в каші поварили! (з народної пісні)
  • Ти б мерщій сходила По воду студену Під липу зелену. (П. Грабовський)
  • Сходив [Давид] до Якима і через хвильку вернувся. (А. Головко)
  • Сходивши ранком на берег Дніпра, погулявши в парку біля пам'ятника Тарасу Шевченку, Артем Петрович повертався додому. (А. Хижняк)
куди, що. Пройти який-небудь простір у різних напрямках; обійти. Приклади
  • Ой сходив я все Підгір'я, границі турецькі. (з народної пісні)
  • Благословен той день і час, Коли прослалась килимами Земля, яку сходив Тарас Малими босими ногами. (М. Рильський)
  • Правдою цілий світ зійдеш, а неправдою – ані до порога. (прислів'я)
тільки сходи́ти, у чому і без дод. Одягтися в що-небудь, надіти на себе щось. Приклади
  • Чи я спила, чи я з'їла, Чи гарно сходила? Тільки мої всі розкоші, Що гірко робила! (з народної пісні)
  • – Люди живуть ще й гірше нас. Нам ще дякувати та й ще раз дякувати богові треба. Парохія не зла, їсти-пити є що і в чім сходити. (Г. Хоткевич)
  • Хоч наші друзі й оптимісти, Але і в них бували дні, Коли хотілось смачно з'їсти, Сходити в гарному вбранні. (С. Воскрекасенко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СХО́ДИ

Споруда, пристосування з горизонтальних виступів або щаблів, на які ступають, піднімаючись куди-небудь або спускаючись звідкись. Приклади
  • Смутно похиливши голову, іде [Іфігенія] до моря, спиняється на найвищому щаблі сходів, що спускаються в море. (Леся Українка)
  • Гранітні сходи двома широко розгорненими віялами стеляться згори вниз, важко вгрузаючи в землю. (П. Колесник)
  • Промчавши галопом по мармурових сходах на другий поверх, в їдальню влетів на прекрасному жеребці таращанець Савка Троян. (О. Довженко)
  • Ми входили в порожні високі зали, .. видиралися гвинтовими сходами у якісь башточки. (Л. Первомайський)
  • * Образно. Там, далеко, огнів хороводи засвітились в небеснім гаю. Сходить вечір по зоряних сходах у кімнату блакитну мою. (В. Сосюра)
Те саме, що схі́дці 1. Приклади
  • В чистім полі криниченька На чотири сходи, Любив козак дівчиноньку Не чотири годи. (з народної пісні)
  • Від храму до моря йде стежка, виложена мармуром, вона спускається в море сходами. (Леся Українка)
  • Краса місця вразила молодого князя. Висока гора неначе спадала наниз, розсипаючись дрібними горбами, неначе устеляла себе сходами до самої річки. (І. Нечуй-Левицький)
перен. Етапи, стадії розвитку чого-небудь.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СХО́ДИ

Перші паростки перев. посіяних рослин, що вийшли на поверхню ґрунту. Приклади
  • Радісно йому розкривати землянеє лоно, щоб кинути в його золотеє зерно... Кидає, сіє і от уже сходи зеленіють. (Б. Грінченко)
  • Дощ на сходи рясні впаде – зеленіє усе, цвіте. (М. Рудь)
  • Сходи гороху добре переносять короткочасні приморозки. (з навч. літ.)
  • Сходи картоплі з'являються звичайно через 22–30 днів після садіння. (з навч. літ.)
  • * У порівн. Наша любов, як перші ніжні сходи, таку легко й приморозити, і розірвати, мов тендітну стеблинку. (І. Цюпа)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.