СУДИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

СУДИ́ТИ

тільки недок. Складати думку про кого-, що-небудь, робити висновок щодо когось, чогось. Приклади
  • [Прісцілла:] Ти мало знаєш апостолові твори, щоб судити. (Леся Українка)
  • По наших поемах і віршах через п'ятдесят, сто років нащадки будуть судити про людину нашої епохи. (А. Малишко)
  • В ешелоні, мабуть, багато вагонів; про це можна судити з того, що дуже здалеку натужно чахкав паровоз. (Іван Ле)
  • Я суджу об'єктивно, а тут же треба приймати на увагу і суб'єктивний бік справи. (Леся Українка)
  • То́му занесли до хати, а товпа [натовп] вийшла за ворота і почала судити по-своєму. – Басараби знов зачинають вішатися, не мають гаразду в голові. (В. Стефаник)
  • [Чопорій:] Ви, Ганно, .. розумно судите. (М. Кропивницький)
  • [Галя:] Ти не чула, сестро, що то вчора про дядька Панаса всі громадяне судили у волості! (І. Карпенко-Карий)
тільки недок., кого, що і без прям. дод. Оцінювати кого-, що-небудь, чиїсь учинки, поведінку. Приклади
  • Діти батька не судять. (Номис)
  • [Швачка:] Колишня босоніжка, посполита, і стану подлого [підлого] і роду незначного, судити має гідності лица#рські. (Леся Українка)
  • Прошу не судити мене суворо і порадити мені що-небудь. (О. Довженко)
  • [Кассандра:] Андромахо!.. Не ти найнещасливіша у світі, тож не суди нещасних. (Леся Українка)
  • Не судіть пісень моїх, о браття, Що в їх світла часом не бува..: Як живе, так кожен і співа. (П. Грабовський)
  • Про нього думали, його знали, над його книгами хвилювалися і в той же час його судили. (Н. Рибак)
  • – Набріхує [баба Параска] на мене, судить мене по селі й по хуторах. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Вернися, доне! Не треба проводити нас. Свекруха сердиться, то ще подумає, що ти судиш її, – порадила Ївга. (Л. Яновська)
  • Попід хатами в кольорових очіпках щільними рядами сиділи баби й молодиці, лущили соняшник .. і, хитаючи головами, когось судили. (С. Васильченко)
тільки недок., кого, що і без прям. дод. Розглядати чию-небудь справу в судовому порядку. Приклади
  • – Чия справа? – Війтова! – А хто судить? – Війт! (прислів'я)
  • Настав день, в котрий мали судити Гната. (М. Коцюбинський)
тільки недок., кого, що і без прям. дод. У спортивних іграх – стежити за дотриманням правил і розв'язувати суперечки. Приклади
  • Судити матч приїхав суддя аж з обласного центру. (Л. Дмитерко)
кого, що і з інфін. Призначати, прирікати кому-небудь (про долю, талан і т. ін.). Приклади
  • Хай Доля нам судила муку, Та, друже, не впадай в розпуку. (В. Мисик)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.