СУДИТИ

суди́ти неприязно висловлюватися про кого-небудь, поширювати погані думки про когось, зводити наклеп на когось

обгово́рювати (розм.)

обмовля́ти (кого) несправедливо звинувачувати, зводити наклеп на кого-небудь; оббріхувати.

обно́сити (розм.)

обплі́скувати (розм.)

обсу́джувати

окле́пувати (розм.)

опоро́чувати

ославля́ти

осу́джувати

осуджа́ти (рідше)

очорня́ти

уславля́ти (розм.)

шельмува́ти (розм.)

ґабзува́ти (діал.)

Цифрові лексикографічні системи української мови

суди́ти виявляти негативне, несхвальне ставлення до кого-, чогонебудь, висловлювати невдоволення

бри́ти (розм.) влучно, гостро.

га́нити виносити осуд, висловлювати незадоволення; судити; протилежне хвалити.

ганьби́ти (підсил.) виражати осуд; засуджувати.

ганьбува́ти (підсил.) ганьбити (у 2 знач.).

гу́дити виносити осуд, виражати незадоволення; ганити; протилежне хвалити.

засу́джувати ставитися до кого-, чого-небудь негативно, висловлювати незадоволення кимсь, чимсь, вважати щось поганим, хибним.

огу́джувати висловлювати несхвалення, осуд; ганити, ганьбити.

осу́джувати виявляти негативне, несхвальне, недоброзичливе ставлення до кого-, чого-небудь, висловлювати невдоволення чиїмись вчинками, діями і т. ін.

осуджа́ти (рідше) виявляти негативне, несхвальне, недоброзичливе ставлення до кого-, чого-небудь, висловлювати невдоволення чиїмись вчинками, діями і т. ін.

плями́ти (рідше) те саме, що плямува́ти 3.

плямува́ти виражати осуд, засуджувати кого-, що-небудь.

таврува́ти (підсил.) суворо засуджувати когось, щось; картати, викривати чиїсь дії, вчинки.

хули́ти (підсил. книжн.) ганьбити, знеславлювати, осуджувати кого-, що-небудь.

шельмува́ти (підсил.) виражати осуд; паплюжити.

Цифрові лексикографічні системи української мови

чинити <творити> суд

Словник синонімів Караванського