СТАРЕЦЬ — ТЛУМАЧЕННЯ

СТА́РЕЦЬ

Чоловік, який досяг похилого віку, старості (часом з відтінком поваги). Приклади
  • Захар Беркут – се був сивий, як голуб, звиш 90-літній старець. (І. Франко)
  • Через патріарха світової поезії, великого старця Гете, Гафізове ім'я одразу зробилося відомим усенькій Європі. (А. Кримський)
  • На голубій оксамитній канапі сидить Анненков – величного вигляду старець з срібними кучерями і бородою. (І. Кочерга)
  • * У порівн. Опустився [Пилип], обідрався .. і труситься увесь, як старець. (Панас Мирний)
  • Плечі опадають йому, як у старця. (Ірина Вільде)
Літній монах, поважна духовна особа; пустельник, самітник. Приклади
  • На паперті вбогої церковки кілька десятків мисливців, звіроводів і тайгових золотошукачів слухають проповідь старця. Висхлий від літ і постів ветхий старець. (О. Довженко)
Те саме, що жебра́к. Приклади
  • Старця торба годує. (прислів'я)
  • Старці під берестом заснули; Ще сонце спить, пташки мовчать. (Т. Шевченко)
  • В баби Зіньки не зісталося грошей на громадський обід для духовенства, для півчої та для старців. (І. Нечуй-Левицький)
  • Щодня з ранку до ночі по шляху їдуть та й їдуть люди .. Проїжджали цигани в своїх халабудах; проходили прочани, старці, заробітчани. (А. Головко)
  • * У порівн. Доброго Аврума усі жалували на селі і давали йому на полудень хліба та цибулі, неначе старцеві. (І. Нечуй-Левицький)
  • Мокрими полями, мов старці на прощу, йшли .. одноманітні, заплакані дні. (В. Гжицький)
перев. мн., розм. Дуже бідні, убогі, незаможні люди. Приклади
  • – Чого ти чванишся? Старці, злидні, животи з голоду присохли до спини, а воно приндиться... Кажу, наймай [Гафійку], каятимешся потім. (М. Коцюбинський)
  • – Свого так щедро не молотять, – промайнула думка, – та й звідки б у таких старців просо з'явилося? Де б він його насіяв? Хіба на тім'ї..? (Г. Косинка)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.