СТАРЕЦЬ

ста́рець (зневажл.) бідна, убога людина

безшта́нько (зневажл.) про бідно одягнену людину; взагалі про бідняка.

бі́дний убога людина, бідняк.

біда́к (розм.) убога людина; бідняк.

біда́р (розм.) те саме, що бідня́к.

бідня́к бідна, убога, незаможна людина; протилежне багач.

вбо́гий бідна людина.

го́лий (підсил. рідше) бідна або погано одягнена людина.

голодра́бець (діал. зневажл.) голодранець.

голодра́нець (зневажл.) убога людина; бідняк.

голошта́н (зневажл.) те саме, що голошта́нник.

голошта́нець (зневажл.) те саме, що голошта́нник.

голошта́нник (зневажл.) убога людина; бідняк.

голошта́нько (зневажл.) те саме, що голошта́нник.

гольтіпа́ка (зневажл.) убога людина; голодранець.

гультіпа́ка (зневажл.) убога людина; голодранець.

жебра́к (зневажл.) дуже бідна людина.

зли́день (підсил. розм.) те саме, що злида́р.

злида́р (підсил.) людина, яка живе в злиднях; нестатках; бідняк.

злидо́та (лайл.) злидар, бідняк.

капа́рник (зах.)

лайда́к (діал. зневажл.) вбога бездомна людина.

мізера́к (діал. зневажл.) нужденна людина; злидар.

нужда́р (підсил. розм.) те саме, що злида́р.

обша́рпанець (зневажл.) бідна, незаможна людина.

обі́дранець (зневажл.) бідна, незаможна людина; злидень.

обі́рванець (зневажл.) бідна, незаможна людина; злидень.

па́упер (книжн.) бідняк, позбавлений засобів до існування в умовах класового суспільства.

убо́гий бідна людина.

харпа́к (зневажл.) бідняк, злидар.

шарпа́к (зневажл.)

Цифрові лексикографічні системи української мови

ста́рець людина, яка живе з милостині

жебра́к людина, яка живе з милостині; старець.

каню́ка (зневажл.) набридливий прохач; жебрак.

проха́ч (розм.) те саме, що жебра́к 1.

старцю́га (зневажл.) те саме, що ста́рець 3.

торба́р (розм.) те саме, що жебра́к.

торбе́шник (розм.) те саме, що жебра́к.

торботря́с (розм. рідше) жебрак, голодранець, обідранець.

Цифрові лексикографічні системи української мови

ста́рець чоловік, що прожив багато років

дід чоловік похилого віку.

стари́зна (розм.) збірн. - старі люди.

стари́й (ім.) який прожив багато років, який досяг старості; протилежне молодий.

стари́к чоловік, що прожив багато років, досяг старості.

старига́н (фам.) те саме, що стари́й 2.

старига́нь (фам.)

старина́ (розм.)

Цифрові лексикографічні системи української мови

жебрак

сліпець

Словник синонімів Караванського

старець РЕЛ.

пустельник

самітник

Словник синонімів Караванського

старець

старцюга

старчик

Словник синонімів Караванського

старець

жебрак

жебрачина

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

старець (вона)

жебрачиха

жебрачка

канючка

лабзючка

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

старець (воно)

жебраня

жебранятко

каня

лабзик

лабзюня

ли́гир

лигирка

лигриня

прошак

торбей

харпак

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

старець (вони)

жеброта

канюка

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

старець

торбар, прошак, жебрак

Мова – не калька: словник української мови

старець

жебрак

гдира (д.)

кла́ндало

кландига

лазар (у фр.)

прохач

прошак

старун (р.)

торботряс (зн.)

тор бар

<жебрущий> дід

Словник синонімів Караванського

старець

ланець

безштанько

гольтіпака

лахмітник

обідранець

шарпак

Словник синонімів Караванського

старець

харпак

бідака

злидар

нетяга

обідранець

халамидник

Словник синонімів Караванського

старець

бідняк

безштанько

бідака

бідар

бідняга

голодранець

голота

голяк

дрантогу́з

злидар

злиде́нник

злидень

капца́н

костогриза

небогий

незаможний

обірванець

пролетар

сірома

сіромаха

убогий

харла́к

харпак

хурбет

цундрій

шарпак

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

старець

проситель (вона)

прохачка

Словник чужослів Павла Штепи (1977)