СКРЕБТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

СКРЕБТИ́

також без дод. Проводити по якій-небудь поверхні чим-небудь гострим, жорстким, дряпаючи або зачіплюючи. Приклади

Запанувала мовчанка, тільки чути було, як постогнує Огоньков і скребе бритвою Чумаченко. (Григорій Тютюнник)
Кругом стін скребло, у комині гуло. (О. Стороженко)
Надсадно ревучи моторами, вони [екскаватори] скребли ковшами глинисте дно. (з газ.)
Настя схопила свою лопату і так ретельно почала скребти боки канави, що земляні бризки летіли врозтіч. (О. Копиленко)
– А те, що вони [коні] трохи грязні, то нічого не зробиш – у кізяках же сплять .. Скільки ти не скреби та не чисть, то воно біліше лебедя не буде. (Григорій Тютюнник)

Чухати. Приклади

Люди слухають [Мирона] похнюпившись. Інші – потилицю скребуть... (Панас Мирний)
– Ану, потягаємося, чия-то візьме, – подумав він, скребучи бороду. (Панас Мирний)

також без дод., перев. у сполуч. зі сл. душа, серце, перен. Завдавати турбот, хвилювань; тривожити, мучити. Приклади

Досада скребе, як кішка лапою. (Номис)
– Горе скребло й скребе мою душу. (О. Стороженко)
Правда по серці скребе. (І. Франко)
Велика туга скребе їй серце. (Панас Мирний)
Люду мимо чимало пройшло, Радий гомін та жарти, – байдуже... А на серці у мене скребло, І не легше було мені, друже! (П. Грабовський)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

архл. Кремнієве знаряддя первісної людини, яким користувалися для різання, скобління, обробки і т. ін. чого-небудь. Приклади

В процесі розвитку мисливства, поряд з дерев'яним списом з гострим обпаленим кінцем, появились і нові кам'яні знаряддя праці: гостроконечник .. і скребло. (з наук. літ.)

Те саме, що скребни́ця. Приклади

Чистити [коней] скреблом не слід, бо його зубці подразнюють і ранять шкіру. (із журн.)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.