СКРЕБТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
скребти́
іє. *(s)kerb(h)-/(s)kreb(h)- «шкребти, різати», похідне від *(s)ker- «різати»;
псл. skrebti, skrobati;
споріднене з лит. skrebėˊti «шуміти, шарудіти, шелестіти», лтс. skrabt «скребти, скоблити, чесати, дряпати», снн. schrapen (‹*skrapôn) «дряпати, викреслювати», дісл. skrapa «тс.», лат. scrobis «яма»;
р. скрести́, скребу́, бр. скрэ́бці, шкра́баць, п. skrobać, ч. škrábati, слц. škrabat’, вл. škrabać, нл. škrabaś, слн. škrébati, škrábati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́скребки
ви́скрібки
ви́шкребки
ви́шкребок
«хлібець із залишків тіста; найменша дитина у сім’ї»
ви́шкрібок
«тс.»
нескре́ба
«неотеса»
нескребе́нний
«неохайний, брудний»
оскре́бки
ошкре́бки
по́скріб
«вишкребок»
поскрі́бач
«той, хто дряпає»
по́скрібка
«малий шкребок»
по́скрібки
по́скрібок
«хлібина із залишків тіста, вишкребок»
по́скробок
«тс.»
скреба́чка
скре́блини
«костриця, очіски»
скре́блити
«чистити скребницею»
скре́бло́
скребни́ця
скребо́к
скре́бсти
скребта́ти
скребти́ся
скрептани́на
«обскрібання, обчищування»
скрептани́нє
«очистки з картоплі»
скрепта́ти
«скребти»
скриба́чка
скрі́бка
«рибальська снасть із коритцем»
скро́бати
«чухати»
скробота́ти
«тс.»
ускро́бати
«ускребти»
шкра́бати
шкреба́чка
шкребло́
шкребо́к
шкребта́ти
шкребта́чка
«скребок»
шкребти́
шкребти́ся
шкриба́к
«скребло»
шкрі́бати
шкро́бати
шкряб
(виг.)
шкря́бати
шкряба́чка
«поганий старий віник»
шкрябну́ти
шкрябону́ти
шкряботíти
шкряботу́ха
(про мишу)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| скрэ́бці | білоруська |
| шкра́баць | білоруська |
| škrabać | верхньолужицька |
| skrapa «тс.» | давньоісландська |
| *(s)kerb(h)-/(s)kreb(h)- «шкребти, різати» | індоєвропейська |
| *(s)ker- «різати» | індоєвропейська |
| scrobis «яма» | латинська |
| skrabt «скребти, скоблити, чесати, дряпати» | латиська |
| skrebėˊti «шуміти, шарудіти, шелестіти» | литовська |
| škrabaś | нижньолужицька |
| skrobać | польська |
| skrebti | праслов’янська |
| skrobati | праслов’янська |
| скрести́ | російська |
| скребу́ | російська |
| schrapen «дряпати, викреслювати» (‹*skrapôn) | середньонижньонімецька |
| *skrapôn | середньонижньонімецька |
| škrabat' | словацька |
| škrébati | словенська |
| škrábati | словенська |
| škrábati | чеська |
дошку́ли́ти «дійняти, допекти, датися взнаки»
похідні утворення від іменника ску́ла «нарив, болячка»;
зміна ск › шк, як у скло › шкло, скребти́ › шкребти́ та ін;
Фонетичні та словотвірні варіанти
доску́ла
«докучання, сильний неспокій, біда»
доскули́ти
доску́лювати
«тс.»
дошку́льки́й
дошку́льний
дошкуля́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ску́ла «нарив, болячка» | ? |
| скло | ? |
| шкло | ? |
| скребти́ | ? |
| шкребти́ | ? |
нешрептана «у лушпайках» (про картоплю)
очевидно, пов’язане із запозиченням, що походить від нім. schrappen «скребти, скоблити», спорідненого з англ. scrape «скребти», лит. skrebė́ti «шарудіти, шелестіти», укр. скребти́;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| scrape «скребти» | англійська |
| skrebė́ti «шарудіти, шелестіти» | литовська |
| schrappen «скребти, скоблити» | німецька |
| скребти́ | українська |
морква́сити «лаятися, сперечатися; нудно говорити О»
пов’язане з мо́рква;
шлях семантичного розвитку неясний;
пор. також [ха́тня мо́рква] «сварка між чоловіком і дружиною», [мо́ркву скребти́ (скрома́дити, струга́ти)] «сварити, лаяти когось», ч. strohati komu mrkvičku «висміювати когось», ostrouhati komu mrkvičku «обманути»;
слц. [mrkvasiť] «сперечатися»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mrkvasiť «сперечатися» | словацька |
| strohati komu mrkvičku «висміювати когось» | чеська |
| мо́рква | ? |
| ха́тня мо́рква «сварка між чоловіком і дружиною» | ? |
| мо́ркву «сварити, лаяти когось» (скрома́дити, струга́ти)] | ? |
| скребти́ «сварити, лаяти когось» (скрома́дити, струга́ти)] | ? |
| mrkvičku «обманути» | ? |
ру́пор «труба для посилення звуку»
через посередництво російської мови запозичено з голландської;
гол. rîeper «рупор; крикун» пов’язане з rîepen «кричати, кликати», спорідненим з нвн. rufen «звати», дангл. hrōpan, hrœ̄pan, дфриз. hrōpa «тс.», дісл. skrap «теревені», лит. skrebė́ti «шарудіти, шелестіти», псл. *skrebti, укр. скребти́;
р. болг. ру́пор, бр. ру́пар «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ру́пар «тс.» | білоруська |
| ру́пор | болгарська |
| róeper «рупор; крикун» | голландська |
| róepen «кричати, кликати» | голландська |
| hrōpan | давньоанглійська |
| hrœ̄pan | давньоанглійська |
| skrap «теревені» | давньоісландська |
| hrōpa «тс.» | давньофризька |
| skrebėˊti «шарудіти, шелестіти» | литовська |
| rufen «звати» | нововерхньонімецька |
| *skrebti | праслов’янська |
| ру́пор | російська |
| скребти́ | українська |
скре́пер
англ. scraper «скрепер, волокуша, грейдер; скребок» пов’язане з scrape «скребти, скоблити, шкрябати», спорідненим з гол. schrapen, schrabben, н. schrappen, лтс. skrabt «тс.», псл. skrebti, укр. скребти́;
запозичення з англійської мови;
р. болг. скре́пер, бр. скрэ́пер, ч. skrejpr, слц. skraper, схв. скре̏(j)пер, слн. skréper;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скрепери́ст
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| scraper «скрепер, волокуша, грейдер; скребок» | англійська |
| scrape «скребти, скоблити, шкрябати» | англійська |
| скрэ́пер | білоруська |
| скре́пер | болгарська |
| schrapen | голландська |
| schrabben | голландська |
| skrabt «тс.» | латиська |
| schrappen | німецька |
| skrebti | праслов’янська |
| скре́пер | російська |
| скре̏(j)пер | сербохорватська |
| skraper | словацька |
| skréper | словенська |
| скребти́ | українська |
| skrejpr | чеська |
скрома́дити «скребти, стругати; чухати; [згрібати Пі]»
результат контамінації слів скребти́ і грома́дити «згрібати»;
р. [скрома́дить] «гребти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шкрома́дити
«скребти; чухати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| скрома́дить «гребти» | російська |
| скребти́ «згрібати» | українська |
| грома́дити | українська |
проскри́пція «оголошення поза законом» (іст.)
запозичення з латинської мови;
лат. prōscrīptio «проскрипція, оголошення поза законом; оголошення (переважно про продаж)» є похідним від дієслова prōscrībo «публічно оголошую; оголошую про продаж; оголошую поза законом», утвореного за допомогою префікса prō˘- «вперед» від scrībo «пишу», спорідненого з гр. σκαριφάομαι «дряпаю», лтс. skrīpât «дряпати», далі з псл. skrebti, укр. скребти́;
р. болг. проскри́пция, бр. праскры́пцыя, п. proskrypcja, ч. proskripce, слц. proskripcia, схв. проскрѝпциjа, слн. proskrípcija;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| праскры́пцыя | білоруська |
| проскри́пция | болгарська |
| σκαριφάομαι «дряпаю» | грецька |
| prōscrīptio «проскрипція, оголошення поза законом; оголошення (переважно про продаж)» | латинська |
| prōscrībo «публічно оголошую; оголошую про продаж; оголошую поза законом» | латинська |
| scrībo «пишу» | латинська |
| skrīpât «дряпати» | латиська |
| proskrypcja | польська |
| skrebti | праслов’янська |
| проскри́пция | російська |
| проскрѝпциjа | сербохорватська |
| proskripcia | словацька |
| proskrípcija | словенська |
| скребти́ | українська |
| proskripce | чеська |
шко́рбати «тягти, смикати; мучити; скребти»
до фонетики пор. то́ргати «трясти, смикати» і трога́ти «смикати» (р. тро́гать «торкати»);
споріднене зі скребти́, шкребти́;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шко́рба
«стара, зморшкувата жінка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тро́гать «торкати» | російська |
| то́ргати «трясти, смикати» | українська |
| трога́ти «смикати» (р. тро́гать «торкати») | українська |
| скребти́ | українська |
| шкребти́ | українська |
шкраб «шкарбан (взуття)»
не зовсім ясне, можливо, пов’язане зі скребти́, шкребти́, шкря́бати (пор. р. опо́рки «шкарбани» від поро́ть) або зі шкарба́н «зношений черевик»;
п. [szkraby] «старе викривлене взуття, висохле, непридатне», ч. [škráb] «старий чобіт»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| szkraby «старе викривлене взуття, висохле, непридатне» | польська |
| опо́рки «шкарбани» | російська |
| поро́ть | російська |
| скребти́ | українська |
| шкребти́ | українська |
| шкря́бати «зношений черевик» (пор. р. опо́рки «шкарбани» від поро́ть) | українська |
| шкарба́н | українська |
| škráb «старий чобіт» | чеська |
шкраб «назва страви: запечене борошно, змішане з яйцями»
можливо, пов’язане зі скребти́ (шкребти́, шкря́бати), пор. за́тірка, утворене від затира́ти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| скребти́ (шкребти́, шкря́бати) | українська |
| за́тірка | українська |
| затира́ти | українська |
шкребти́ «скребти»
утворення, пов’язане зі скребти́ як його давній фонетичний варіант;
до початкових sk-›šk- пор. скі́ра/шкі́ра;
бр. [шкрабці́] «чухати», п. [szkrobać] «скребти», ч. škrábati, škrabati «дряпати, скребти; скоблити, чистити; нерозбірливо писати», слц. škrabat’, škrіabat’ «тс.», вл. škrabać «скребти; дряпати», нл. škrabaś «скребти; чухати, дряпати; розтирати, мити», схв. шкра́бати «дряпати, скребти», слн. škrábati «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
о́шкрабки
«залишки тіста»
(мн.)
ошкре́бки
(мн.)
по́шкробок
«тс.»
шкрабани́на
«базгранина, нерозбірливе письмо»
шкра́бати
шкраба́чка
«скребачка Ме; вид лопати Дз»
шкработі́ти
шкреб-та́ч
«скреблик»
(ент.)
шкре́бало
«скребниця для чистки худоби»
шкребли́ти
«чистити коня скреблом»
шкребло́
«скребло»
шкребо́к
«скребачка»
шкреботі́ти
«тріщати»
шкребта́чка
«скребачка»
шкриба́к
«шпатель»
шкрі́бати
«скребти»
шкрі́батися
«чухатися»
шкрі́бнути
«ударити»
шкро́бати
«скребти»
шкрьо́бати
«човгати»
шкряб
(виг.)
шкря́бати
шкряба́чка
«стара мітла»
шкрябну́ти
«скребнути СУМ; [утекти]»
шкрябону́ти
шкряботі́ти
шкряботу́ха
«та, що скребеться (про мишу)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шкрабці́ «чухати» | білоруська |
| škrabać «скребти; дряпати» | верхньолужицька |
| škrabaś «скребти; чухати, дряпати; розтирати, мити» | нижньолужицька |
| szkrobać «скребти» | польська |
| шкра́бати «дряпати, скребти» | сербохорватська |
| škrabat' «тс.» | словацька |
| škrіabat' «тс.» | словацька |
| škrábati «тс.» | словенська |
| скребти́ | українська |
| скі́-ра/шкі́ра | українська |
| škrábati «дряпати, скребти; скоблити, чистити; нерозбірливо писати» | чеська |
| škrabati «дряпати, скребти; скоблити, чистити; нерозбірливо писати» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України