СИНІЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

СИ́НІЙ

Який має забарвлення одного з основних кольорів спектра – середній між голубим і фіолетовим. Приклади

Стрів [Антін] несподівано Марту. Ішла назустріч, затягнена в синій новий костюм. (М. Коцюбинський)
Радісно веселили око яскраво-червоні, сині й жовті фарби, в які помальовано передню стіну кожної хати. (Ю. Смолич)
Петро, стрункий, широкоплечий, з русявим чубом і синіми очима стояв серед хати. (П. Панч)
Він спинився біля куща і зірвав укрите синім пилом темне гроно винограду. (Олесь Досвітній)
* У порівн. Дні потяглися для мене, як синій чад. (М. Коцюбинський)
Розкинувсь по землі синій ряст; розрослась зелена рута. (Марко Вовчок)
Засиніли довгі смуги толоки, вкриті синіми та фіолетовими квітками. (І. Нечуй-Левицький)
Боєць стояв над кущиком синіх васильків. (О. Гончар)
На голові [у Русалки Польової] синій вінок з волошок. (Леся Українка)
От і Дніпро блищить синьою хвилею, і човни по березі розкидані. (Марко Вовчок)
У гори вітер з заходу навіяв синіх непроглядних хмар і заліг. (С. Чорнобривець)
Ой як зацвіло синєє море Та різними цвітами. (з народної пісні)
Хмаро... Гей хмаро!.. Візьми і мене В край той з тобою за синєє море. (Микола Чернявський)
Попереду жінка в сірому, а за нею жінка в синьому. (М. Коцюбинський)
Вона малює піч синім і червоним, чорним і рудим, жовтим і зеленим, як учила її покійна мата. (Ю. Яновський)

Який дуже зблід, змарнів або почервонів, набувши відтінку такого кольору (про обличчя, шкіру і т. ін.). Приклади

Втеребила [мати] в пісок жовтий Старі сині руки. (Т. Шевченко)
На другий день усі бачили Остапа з червоними очима і синім носом. (Панас Мирний)
Ясногорська справді стояла бліда, з синіми смугами під очима. (О. Гончар)
Біле, аж синє, тіло його запалилося на сонці, почервоніло на спині та шиї. (Григорій Тютюнник)
Князь аж синій походжає Та сам несмілих наливає [споює]. (Т. Шевченко)
Бурунда, німий, синій з натуги і злості, зирнув довкола по долині. (І. Франко)
Наперед вийшов велетень-рибалка, .. поліз у воду, одразу став синій. (Ю. Яновський)
Не жити вже Демидові на білому світі, бо ж такий він синій та пухлий. (О. Довженко)
У п'яниці коли не під очима синє, так плечі в глині. (прислів'я)

Уживається як складова частина ботанічних, зоологічних та інших назв, термінів. Приклади

Якщо синій люпин добре проростає, розвивається і дає найвищий урожай при ранньому посіві, то білий кормовий треба сіяти в третій декаді квітня. (з газ.)
У Карпатах водяться такі види бабок, як чотириплямиста, красуня блискуча, красуня-дівчина, дозорець, коромисло синє та ін. (з наук.-попул. літ.)
Синій кит.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СИНІ́ТИ

Ставати, робитися синім; набувати синього кольору. Приклади

Гори починають синіти. (М. Коцюбинський)
Високе небо починає синіти, дише на землю прохолодою. (Панас Мирний)
Глибшає далеч. Річка синіє. (М. Рильський)
Заграва на сході почала синіти, на землю спускався вечірній присмерк. (І. Сенченко)
– Уходжу я в хату, а там – панів, панів! Та накурено так, що аж синіє. (Панас Мирний)
Синіло за вікном по-весняному. (П. Тичина)
О, які були великі зорі, Як синіло й склилось навкруги! (М. Рильський)
Мати дивиться на неї, Од злості німіє; То жовтіє, то синіє. (Т. Шевченко)
Конець [кінець] його носа синів чимраз більше від морозу. (І. Франко)
Він аж синів увесь від кашлю і ревів, як вовк чи лев. (О. Довженко)
Пан начальник аж тремтить і синіє від люті. (П. Козланюк)

Виділятися своїм синім кольором. Приклади

Сині волошки проти місяця ще більше синіли. (С. Васильченко)
Пригадую: осінній день. Прихильно, по-щирому синіло небо. (П. Тичина)
Тім'я обережненько собі погладив [Купа], бо там іще синіла прездорова гуля. (О. Ільченко)
Іздалека, край дороги Чорний ліс синіє. (С. Руданський)
За річкою .. синіють ліси, жовтіють поля, біліють церкви побічних сіл. (Панас Мирний)
Мене вражала настирливість моря. Де б ви не йшли, воно завжди синіло між будинками в кінці вулиці. (Ю. Яновський)
Там, на небосхилі, силует колони ледве синів, тягнучись по рожевому тлі, як нерухома смуга лісу. (О. Гончар)
Аж серце мені стиснулося: он вони – рідні Карпати! Синіють, сивіють удалині, стримлять вершинами над головою. (І. Муратов)
А луг цвіте. А далина синіє. (Л. Дмитерко)
* Образно. По лівім боці Дунаю аж ген до моря стояло на чатах військо і заслоняло волю, що там, за широким Дунаєм, .. синіла десь у чужій країні. (М. Коцюбинський)
Тепло, сонячно, гарно. Синіють скрізь проліски. (А. Тесленко)
Біля хати червоніли, синіли пухнасті айстри. (М. Зарудний)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СИ́НІВ

Прикм. до син; належний синові (у 1 знач.). Приклади

Покинула [вдова] знову хату, Синову господу. (Т. Шевченко)
Стара мати заливається гіркими сльозами, обнімаючи бриту голову синову. (Панас Мирний)
Синові діти здавались дрібними. (М. Коцюбинський)
– Цить, сестро, бо й я голодна, – обізвалась Балабушиха, – буду довго пам'ятати синове весілля. (І. Нечуй-Левицький)
Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, Не пущу тебе колиску синову гойдати. (В. Симоненко)
Заклопотана, вона забула за поведінку синову, рукою махнула на думи свої невеселі. (Г. Косинка)
Коріння синового характеру лежить у минулому батьків. У їх любові. У вірності. (І. Муратов)
Душею вловив синів неспокій, десь серцем збагнув і причину його. (Ю. Мушкетик)
Клим у задумі слухав синову річ. (К. Гордієнко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах