СИНІЙ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

си́ній птах; си́ня птиця чого.

Символ щастя, ідеалу; те, що втілює для кого-небудь найзаповітніші мрії, прагнення. Приклади

На літературних ловах, в полюванні за синьою птицею істини, перед судом історії і читача, Остап Вишня лишився невмирущим (З газети)
— Ти надто близько, щоб мені насниться, Ти надто поруч, щоб в мій сон прийти. І нашого кохання синя птиця Збентежено співає з висоти (В. Малишко)
— Вам не здається,— обізвалася сусідка,— що тепер море як синій птах щастя (М. Коцюбинський)

аж си́ній, зі сл. бі́дний.

Дуже, надзвичайно. Приклади

— Он недавно в одного чоловіка з сусіднього села хату спалили. А він же такий бідний, аж синій (М. Ю. Тарновський)

Синій птах.

Назва п'єси-казки (1908) бельгійського письменника М. Метерлінка.
Синій птах — «таємниця речей і щастя», яку шукають бідні селянські діти.
У сучасній мові — символ невловимого щастя. Приклади

Неначе й серце на прогоничі
Замикаю як фортецю,
А синій птах, злетівши поночі,
Завидна в руки не дається!
(С. Голованівський, Синій птах)
Я підставлю під зливу лиця
І піду крізь липневі вітри,
Як ходила колись на птицю,
Синю птицю дитячих мрій.
(Н. Лівицька-Холодна, За вогнем шкарлату)

си́ня панчо́ха, зневажл.

Незаміжня черства жінка, позбавлена жіночності, чарівності і цілком віддана виробничим і т.ін. інтересам, певній діяльності тощо. Приклади

Не любить Ліночка синіх панчіх, хоч і самій, між нами кажучи, трьох десятків доходить (Я. Мамонтов)

[і] за си́нім мо́рем, нар.-поет.

У далеких краях; дуже далеко. Приклади

за се́ми (сімома́) моря́ми.
і за мо́рем. [Галочка:] Я знатиму, що і за морем ви за мною скучатимете (Г. Квітка-Основ'яненко)
Якби то далися орлинії крила, За синім би морем милого знайшла (Т. Шевченко)

Де завгодно; скрізь. Приклади

за си́нє мо́ре. — Миколо, коли ти мене любиш, то я піду за тобою за синє море (І. Нечуй-Левицький)
Вона така, що і за синім морем правду шукатиме (З газети)

Блакитна (синя) квітка.

Вислів походить з роману «Генріх фон Офтердінген» (1802) німецького письменника-романтика Новаліса (Ф. фон Гарденберга). Герой твору, відомий майстер-зінгер XIII ст., побачив уві сні прекрасну блакитну квітку («die blaue Blume»), яка стала уособленням усіх його мрій і бажань. Офтердінген присвячує все життя її пошукам. Образ блакитної квітки, що має магічні властивості, трапляється й у німецькому фольклорі.
У переносному значенні — нездійсненна мрія. Приклади

Ціле життя, ціла судьба моя —
Не романтизм, а проста, груба проза.
Не біль над горем світа, не змія
Знання підгризла м'я!
З прудкого воза
Піднебних поривів, як
Фаетон, не впав я,
Ні квітки синьої по світі не шукав я…
(І. Франко, Нове життя)
Милевський: Ну знаєте, Любов Олександрівно, сі приклади непевні. У трубадурів часом трудно одрізнити блакитну квітку від адюльтера.
(Леся Українка, Блакитна троянда)

Синя Борода.

Прізвисько персонажа казки французького письменника XVII ст. Ш. Перро «Синя Борода» — жорстокого феодала, який убив шість своїх жінок, а сьому врятували її брати. Прізвисько йому дали за колір бороди — чорної, аж синьої. Приклади

Інакше кажучи, стосовно письменника політична ідеологія виступає в ролі Синьої Бороди, вручаючи йому ключі од усіх кімнат, але в крайню забороняючи заходити під страхом смерті… (О. Забужко, Література і тоталітаризм)
Після таких розмов навіть одружені жінки кидали своїх чоловіків, і біля будинку Синьої Бороди день і ніч стояв натовп жінок, що голосно бажали вийти за нього заміж. (Е. Андієвська, Пролог до Синьої Бороди)

Синя далечінь.

Поезія М. Рильського «Синя далечінь» (1920), яка дала назву однойменній збірці віршів, пройнята тугою за далекими мандрами.
Вислів став символом недосяжної омріяної мети. Приклади

Коли гай на обрію квітне,
То здається очам,
Що розкішне царство блакитне
Розгортається там,
А наближ його володіння,
Десь подінеться синь.
Далечінь тому лише синя,
Що вона далечінь.
(О. Стефанович, Коли гай на обрію квітне…)
Так солодко в передчуванні бою,
Не знаючи вагання і квилінь,
Покірну землю чути під ногою
І пити зором синю далечінь.
(О. Ольжич, Воно зросло з шукання і розпуки…)
Тоді в клярнети ще трубив Тичина
І кликав Рильський в сині далечини.
(Юрій Клен, Прокляті роки)