СИНЕ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

СИН

Особа чоловічої статі стосовно своїх батьків. Приклади

Один син – не син, два сини – півсина, три сини – ото тільки син! (прислів'я)
Кохалася мати сином, Як квіткою в гаї. (Т. Шевченко)
[Іван:] І був у того чоловіка один одним син, гарний парубок і здоровий такий, що й вола б надвоє роздер. (М. Кропивницький)
Захоплений прикладом батька, син і собі почав студіювати підручники з хімії й допомагати батькові в дослідах. (Ю. Шовкопляс)
– Що се задумався, сину? – спитаю. (Марко Вовчок)
– Питки хочеш, сину? – спитався, підійшовши, Грицько. (Панас Мирний)
– Сину, – обізвалась Наумиха, – не сумуй, не гризись... (М. Коцюбинський)
Обводить очима Дем'ян Петрович присутніх, вихваляючись, як завжди, своїми, синами-соколами. (Є. Кротевич)
– Я мріяв про синів-соколів, єдине, ради чого треба жити. (Ю. Яновський)
Схилитись на плече І думати, що поруч Ще стільки літ іти, Ростить синів-орлів. (Л. Забашта)

перев. мн. Нащадки, молоде покоління. Приклади

Серце болить, а розказувать треба: нехай бачать сини і внуки, що батьки їх помилялись. (Т. Шевченко)

Ласкаве звертання літньої або дорослої людини до молодого за віком чоловіка, юнака, хлопчика. Приклади

– Посидь же, сину, тут, а я зараз, – сказав дід, – потюпав у курінь і зачинивсь. (Панас Мирний)
– Добрий вечір, дідусю, – каже парубок, підходячи. – Добрий вечір і тобі, сину. (Г. Хоткевич)
Старі солдати звали його сином, А ми, молодші, просто Петрусем. Йому було неповних двадцять років. (Г. Бойко)

заст., перев. у звертанні. Людина чоловічої статі щодо свого духівника або особи духовного сану. Приклади

[Єпископ:] Не трать одваги, сину, сповідайся з гріха таємного. (Леся Українка)

з означ., заст. Людина чоловічої статі, що виступає як представник певного суспільного стану. Приклади

Все-таки він волів би був, якби вибавив його доньку боярський син, а не сей простий тухольський мужик. (І. Франко)
[Юхим:] Як же ж я, хазяйський син, та піду у свиті, щоб мене підняли на глум? (М. Кропивницький)
– Хто ти такий, легеню? – питала Маруся. – Я? Газдівський син. (Г. Хоткевич)

Людина як уродженець, житель якої-небудь країни, місцевості, представник якоїсь національності. Приклади

Як Турн біснується, лютує, В сусідні царства шле послів, Чи хто із них не порятує Против Троянських злих синів. (І. Котляревський)
Руку ту, що ще ні разу не схибила в смертельній грі, я тисну синові Донбасу під рев крицевий угорі... (В. Сосюра)
Хай живе в віках великий син українського народу Тарас Григорович Шевченко! (О. Корнійчук)
Тільки справжні сини гір, волелюбні предки могли залишити в спадщину онукам такий буйний і гордовитий танець! (Т. Масенко)
– Хто єсть вірний син своєї отчизни, збирайтесь до мого боку. (П. Куліш)
– Я – син, – гримлять врочисті голоси, – Син трудового славного народу. (М. Бажан)
Сини Міцкевича, Словацького, Шопена, Сини Коперника, заковані сини! Рвіть ланцюги тяжкі! (М. Рильський)
Разом із нами йдуть і чехи, і словаки, синів Костюшка йдуть нестримані полки. (В. Сосюра)
Поет насамперед – людина, потім громадянин своєї землі, син свого часу. (з публіц. літ.)
Ми – правда і щастя солдати, сім'ї трудової сини. (В. Сосюра)
Я тихо Богу помолюся, Щоб усі слов'яне стали Добрими братами, І синами сонця правди. (Т. Шевченко)
[Єпископ:] Геть, відійди від мене, сине тьми! (Леся Українка)

перен., розм., рідко. Тварина чоловічої статі стосовно своїх батьків. Приклади

Мені рекомендують Паву [собаку], поважну матрону, і її другого сина. (М. Коцюбинський)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СИНЬ

Те саме, що си́нява. Приклади

Втомившись, вони забирались на біле каміння і лячно зазирали звідти у прірву, з якої стрімко підіймався у небо чорний привид гори і дихав синню, що не хтіла тануть на сонці. (М. Коцюбинський)
Люблю тебе за всі твої пориви, за душу, чулу до страждань чужих, за те, що ти і добра, і вродлива, за синь очей, за голос твій і сміх... (В. Сосюра)
Я так люблю тебе, село, повите синню і снігами! (В. Сосюра)
Ой високо журавлі піднялися в синь. (М. Шпак)
Черкає чайка синь морську безкраю. (М. Нагнибіда)
Прокинувся Данило і посміхнувся їй зі сну, а потім одразу похмурнішав: побачив під очима дружини дві стрілки загустілої сині. (М. Стельмах)

Синя фарба. Приклади

Молібденова синь легко адсорбується рослинними і тваринними волокнами і застосовується для фарбування пір'я, волосся, хутра, шовку і т. ін. (з навч. літ.)

Назва деяких руд, шо мають синій колір. Приклади

Мідна синь.
Залізна синь.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СИ́НІЙ

Який має забарвлення одного з основних кольорів спектра – середній між голубим і фіолетовим. Приклади

Стрів [Антін] несподівано Марту. Ішла назустріч, затягнена в синій новий костюм. (М. Коцюбинський)
Радісно веселили око яскраво-червоні, сині й жовті фарби, в які помальовано передню стіну кожної хати. (Ю. Смолич)
Петро, стрункий, широкоплечий, з русявим чубом і синіми очима стояв серед хати. (П. Панч)
Він спинився біля куща і зірвав укрите синім пилом темне гроно винограду. (Олесь Досвітній)
* У порівн. Дні потяглися для мене, як синій чад. (М. Коцюбинський)
Розкинувсь по землі синій ряст; розрослась зелена рута. (Марко Вовчок)
Засиніли довгі смуги толоки, вкриті синіми та фіолетовими квітками. (І. Нечуй-Левицький)
Боєць стояв над кущиком синіх васильків. (О. Гончар)
На голові [у Русалки Польової] синій вінок з волошок. (Леся Українка)
От і Дніпро блищить синьою хвилею, і човни по березі розкидані. (Марко Вовчок)
У гори вітер з заходу навіяв синіх непроглядних хмар і заліг. (С. Чорнобривець)
Ой як зацвіло синєє море Та різними цвітами. (з народної пісні)
Хмаро... Гей хмаро!.. Візьми і мене В край той з тобою за синєє море. (Микола Чернявський)
Попереду жінка в сірому, а за нею жінка в синьому. (М. Коцюбинський)
Вона малює піч синім і червоним, чорним і рудим, жовтим і зеленим, як учила її покійна мата. (Ю. Яновський)

Який дуже зблід, змарнів або почервонів, набувши відтінку такого кольору (про обличчя, шкіру і т. ін.). Приклади

Втеребила [мати] в пісок жовтий Старі сині руки. (Т. Шевченко)
На другий день усі бачили Остапа з червоними очима і синім носом. (Панас Мирний)
Ясногорська справді стояла бліда, з синіми смугами під очима. (О. Гончар)
Біле, аж синє, тіло його запалилося на сонці, почервоніло на спині та шиї. (Григорій Тютюнник)
Князь аж синій походжає Та сам несмілих наливає [споює]. (Т. Шевченко)
Бурунда, німий, синій з натуги і злості, зирнув довкола по долині. (І. Франко)
Наперед вийшов велетень-рибалка, .. поліз у воду, одразу став синій. (Ю. Яновський)
Не жити вже Демидові на білому світі, бо ж такий він синій та пухлий. (О. Довженко)
У п'яниці коли не під очима синє, так плечі в глині. (прислів'я)

Уживається як складова частина ботанічних, зоологічних та інших назв, термінів. Приклади

Якщо синій люпин добре проростає, розвивається і дає найвищий урожай при ранньому посіві, то білий кормовий треба сіяти в третій декаді квітня. (з газ.)
У Карпатах водяться такі види бабок, як чотириплямиста, красуня блискуча, красуня-дівчина, дозорець, коромисло синє та ін. (з наук.-попул. літ.)
Синій кит.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СИ́НІВ

Прикм. до син; належний синові (у 1 знач.). Приклади

Покинула [вдова] знову хату, Синову господу. (Т. Шевченко)
Стара мати заливається гіркими сльозами, обнімаючи бриту голову синову. (Панас Мирний)
Синові діти здавались дрібними. (М. Коцюбинський)
– Цить, сестро, бо й я голодна, – обізвалась Балабушиха, – буду довго пам'ятати синове весілля. (І. Нечуй-Левицький)
Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, Не пущу тебе колиску синову гойдати. (В. Симоненко)
Заклопотана, вона забула за поведінку синову, рукою махнула на думи свої невеселі. (Г. Косинка)
Коріння синового характеру лежить у минулому батьків. У їх любові. У вірності. (І. Муратов)
Душею вловив синів неспокій, десь серцем збагнув і причину його. (Ю. Мушкетик)
Клим у задумі слухав синову річ. (К. Гордієнко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.