РОЗПАЧ — ТЛУМАЧЕННЯ
РО́ЗПАЧ
Стан сильного душевного болю, безнадійності, безвихідності; відчай.
Приклади
- Жіночі уста шепочуть благання; очі піднесені догори..; але в жадних не світиться ні жах, ні розпач. (М. Старицький)
- Палаюча стеля впала на Охрімову голову, коли він намагався витягти напівбожевільну від розпачу матір. (З. Тулуб)
- Прослалася дорога – вся в снігах, і простори – горбаті і безкраї – подвигнуть розпач. (В. Стус)
- Так ця поява [Змія] греків настрахала! Чекали ранку. Розпач огортав. (Л. Костенко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.