РОЗПАЧ — СЛОВОВЖИВАННЯ

упадати у великий відчай (розпач)

Правильніше: рвати на собі волосся (патли, чуба); рвати на собі бороду
Мова – не калька: словник української мови

ним оволодів відчай

Правильніше: його охопив (узяв) розпач (відчай); його охопила (узяла) розпука
Мова – не калька: словник української мови

відчай

Правильніше: розпач
Мова – не калька: словник української мови

виразити розпач

Правильніше: сплеснути руками; ударити об поли руками
Мова – не калька: словник української мови

Приходити до відчаю

Правильніше: Зневіритися, впадати в розпач

Був у розпачу

Правильніше: Був у розпачі

бути в розпачі

Правильніше: вити вовком (звіром)
Мова – не калька: словник української мови