РОЗПАЧ — ЕТИМОЛОГІЯ

ро́зпач

псл. *orz-pačь, утворене з префікса *orz- і компонента pačь, що виник внаслідок перерозподілу основи opakъ «назад; знову, навпаки»;
бр. ро́спач, п. rozpacz, ч. слц. rozpačitý «розгублений, збентежений»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

розпа́чливий
розпачува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ро́спач білоруська
rozpacz польська
*orz-pačь праслов’янська
*orz- праслов’янська
opakъ «назад; знову, навпаки» праслов’янська
rozpačitý «розгублений, збентежений» словацька
rozpačitý «розгублений, збентежений» чеська

розпу́ка

очевидно, результат контамінації слів ро́зпач і пу́кати, розпука́ти, які мають здатність до розвитку переносних значень, пов’язаних із проявами психічної діяльності;
пор. укр. серце (душа) розпукає;
Фонетичні та словотвірні варіанти

розпука́тися «впасти у відчай»
розпу́чли́вий
розпу́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ро́зпач українська
пу́кати українська
розпука́ти українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України