РОЗВОДИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

кого, що. Приводити кожного у певне місце. Приклади

Коли старшини уже розводили підрозділи по палатках, Світличному раптом здалось, що навколишні гори все ще продовжують співати. (О. Гончар)
[Матушка гуменя:] Сестро Мархво! Розведи ж мирянок по келіях, бо тепер ми з сестрами почнемо іншу річ, про інші діла, про котрі не всім варт слухати. (Панас Мирний)

кого. Віддаляти одного від другого, інших, примушуючи розійтися в різні боки. Приклади

Люди позвикали вже до такої братньої ворожнечі, хіба вже дуже зчепляться, тоді тільки розводили. (Панас Мирний)
Не одну пару розвів [Денис], що вже було зовсім хваталися битися. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Опоненти стихли і, здається, були раді з того, що їх розвели: проблема надто плутана і делікатна. (Я. Качура)

що. Відводити, розсовувати що-небудь у різні боки (кінці, частини чогось, руки і т. ін.). Приклади

Папір і картон по криволінійних контурах ріжуть ножицями. Кінці ножиць при цьому розводять широко. (з наук.-попул. літ.)
Любка брала його руки, що обнімали цупко її дівочий стан, розводила їх і чомусь сходила з каміння. (Іван Ле)
– Бувало, як здою корів – не розведу пальців, змикає руки, стягує жили. (К. Гордієнко)
Кир підійшов до Оксена, мовчки розвів поли кожанки: вони були в дірках від куль, груди облиті кров'ю. (Григорій Тютюнник)
Ми разом будемо змагатися і йти, Копати золото, розводити мости, Серед пустелі сад насаджувать зелений. (М. Рильський)
* Образно. Після вчорашньої сварки Тимко не дивився на Федота, Федот на Тимка, і та сварка ще більше розвела й без того ветхий місточок між братами. (Григорій Тютюнник)
Баяніст міхи розводить – от так пальці, от так сила! (Л. Первомайський)
Наталка перекинула ремінь через плече і широко розвела Максимову гармошку. (С. Олійник)
Під тиском рідини поршні колісних циліндрів розсуваються і розводять колодки, притискуючи їх до гальмового барабана. (з навч. літ.)
Вітрець війнув – розвів дерева, Потьмарив небо голубе. (М. Стельмах)
Оксен здивовано розвів брови і припинив коня. (Григорій Тютюнник)
Таємні шепти [шепоти] ледве розводили гарячі уста... (Г. Хоткевич)
Сопе [Нечипір] та мовчить, і очей, що заплили йому горілкою, не розведе. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Юренко ширше розвів повіки, і відблиск прояснення майнув у його круглих, як два дрібних каштани, очах. (М. Стельмах)
Богдан тремтів, горнучись до колючого гілля сосни. Але й цікавість юнацька ще більше, аніж побоювання, каламутила йому голову. Спробував продерти, розвести гілля, заглянути в той бік, де табір своїх людей змагався за життя. (Іван Ле)
Раптом прокинувся орел, .. струснувся спросоння і різко крикнув, розвівши свої велетенські крила. (З. Тулуб)

що. Змішуючи з чимсь рідким, перетворювати щось у рідку масу; розчиняти в рідині. Приклади

Кутю у миски накладають [жінки] та ситою розводять. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Аж тиждень так собі нудила [генеральша], А потім трути розвела І генерала напоїла Та й спать, упоравшись, лягла. (Т. Шевченко)
– Погана [горілка], бо іродів шинкар розводить водою, – промовив Балаш. (І. Нечуй-Левицький)
Вона швидко поралася біля залізного столика, розводила спирт, нарізала суху ковбасу й хліб. (С. Голованівський)
Кинулись до каламаря, а в каламарі чорнило висохло .. Принесли [свати] води, розвели чорнило. (І. Нечуй-Левицький)

що. Примушувати горіти; розпалювати (вогонь). Приклади

У лісі курінь .. Бурлаки багаття розводять. (Л. Боровиковський)
На обрії з'явився і .. заплигав яскравий вогник – може, то пастухи розвели ватру. (С. Голованівський)
Одна [товаришка] розводила примус, друга штопала панчохи. (Г. Коцюба)
[Химка:] Я, тіточко, зараз; тілько [тільки] доллю та розведу самовар... (Панас Мирний)
Сільський коваль Степан Васильович Загоруйко .. відчинив кузню й розвів горно – заспівало стареньке ковадло на в'язовій колодці. (В. Земляк)
Іванка розвела прас на кухні, і коли він уже шипів від дотику пальця, принесла його і розклала на столі нову кофтину. (М. Чабанівський)
Під ним [очеретом] вона огонь кресала І в клоччі гарно розмахала І розвела пожар чимал [чималий]. (І. Котляревський)

кого, що. Розмножувати, вирощувати кого-, що-небудь у великій кількості. Приклади

– Гібриди розведемо різні! – повчав Терентій. – Нащо розводити? Гриби й самі розводяться, був би дощ, – сказав старенький скуйовджений селянин. Навкруги засміялись. (О. Довженко)
– Наша .. справа – охороняти врожай від жучків-шкідників, колоски збирати, кролів розводити. (О. Донченко)
– Може, твоє щастя таке, що з одного [рою] розведеш цілу пасіку. (Панас Мирний)
Я дім збудував і навколо споруди Розвів ці плодові, рясні дерева. (М. Нагнибіда)
Придбали [дід і баба] хутір, став і млин, Садок у гаї розвели. (Т. Шевченко)
Тепер біля кожної хати ростуть троянди, і на майдані, де раніше дітлашня купалася в поросі, я з дівчатами розвела квітник. (О. Іваненко)
– Їй-богу, я вас колись прив'яжу до стільця, щоб ви одпочили хоч на годину. Якби вас доля кинула не в село, а в місто, ви б розвели мільйони, коли так падковито беретесь до роботи. (І. Нечуй-Левицький)
У хлівці загуркотів кабанчик, кидав рилом пусте корито. “Хазяйство розвів [Йонька], обживається, а кому воно потрібне? Навіщо? Е-хе-хе. Краще бути бідним, зате чесним”. (Григорій Тютюнник)

кого. Змушувати припинити приятелювання, дружбу, зв'язок, спілкування кого-небудь з кимсь. Приклади

[Гострохвостий (до Єфросини):] Вам хтось набрехав, щоб нас посварити, щоб нас розвести. (І. Нечуй-Левицький)
– Більше я не бачила його. Ніч нас звела, ніч розвела. (І. Франко)
Спершись головою на широку долоню і закривши очі, застигає [Худяков] в роздумі над своєю долею. Як розвела вона його з другом! (О. Довженко)
Давнє лихо не різнило людей, не розводило їх у різні сторони, не примушувало забувати своїх, навчало держатися купи. (Панас Мирний)
Отак-то, ляше, друже, брате! Неситії ксьондзи, магнати Нас порізнили, розвели, А ми б і досі так жили. (Т. Шевченко)
Злі язики розвели молодих.

що і без дод., розм. Писати або говорити про що-небудь багато, довго, із зайвими подробицями. Приклади

[Мальванов:] Навіть говорити став [Спичаковський] інакше. То, бувало, стрибає, як заєць, а тепер – як почне розводити, за годину не скінчить. (І. Кочерга)
– Та тут нема чого довго й розводити, – сказав Юхим. – Значить, так: ми підемо... втрьох... Ну і як управимось уже з усім – знак подамо з двору. (А. Головко)
Матушка розвела розмову про своє господарство, перелічила воли, корови, вівці, навіть свині. (І. Нечуй-Левицький)
Вона пояснила, що у неї, крім документа про службу в Наросвіті, більш нічого нема, і розвела довгу історію про свого батька, маєток, про полювання... (Олесь Досвітній)

що, розм., у сполуч. з абстр. ім. Робити те, що виражене цим іменником. Приклади

– Що ж про мене кажуть? – Казаному кінця нема, – одказала Христя, щоб не розводити сварки. (Панас Мирний)
[Галушка:] У мене діло стоїть краще. От він мені й заздрить і всякі пакості робить, людей підбурює, агітацію розводить і пише на мене доноси... (О. Корнійчук)
– Перше засідання вийшло дещо інформаційне. Але нам ніколи та й ні про що особливо розводити дискусії. (Ю. Яновський)

що. Запроваджувати, вводити, влаштовувати що-небудь. Приклади

Чую, Баско кип'ятиться: – Чого ти приплівся до нашої компанії? Хочеш свої .. порядки розводити?! (В. Речмедін)
Такії, Боже наш, діла Ми творимо у нашім раї На праведній твоїй землі! Ми в раї пекло розвели, А в тебе другого благаєм. (Т. Шевченко)
Олеся запросила до себе своїх сестер та знайомих і розвела бал. (І. Нечуй-Левицький)

що. Змушувати розвіятися, зникнути (про тугу, горе і т. ін.). Приклади

І каже [Ярославна]: – Сонце пресвятеє На землю радість принесло І людям і землі, моєї Туги-нудьги не розвело. (Т. Шевченко)
Чіпка розсердиться ще дужче. Вийде з хати або до Грицька піде розвести свою тугу. (Панас Мирний)

що. Наносити на яку-небудь поверхню візерунки, мазки, робити плями. Приклади

Коли лікар нашвидку поров синю штанину, кров розводила по ній ще один лампас. Генерал задихався від болю. (Григорій Тютюнник)
Сестра зіткала б хустку і тобі розвела б по ній узори голубі. (С. Голованівський)
Тарас брудними рученятами витирав сльози і розвів чорні смуги по всьому обличчю. (О. Іваненко)

РОЗВО́ДИТИ